Справа № 564/357/26
30 березня 2026 року
Костопільський районний суд Рівненської області
в складі судді Снітчук Р.М.
за участі секретаря Ажнюк О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Костопіль у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Позивач у поданій позовній заяві покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір ОСОБА_3 .
До складу спадщини, яка відкрилася внаслідок її смерті, входить 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , належна спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.09.2004.
Відповідно до заповіту, вчиненого спадкодавцем ОСОБА_3 10.11.2009 року, посвідченого державним нотаріусом Костопільського району Рівненської області Матросовою А.М., його матір заповіла йому 1/2 частину вказаної квартри.
Позивач вказує, що він є спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , спадкоємцем за законом першої черги є дочка спадкодавця ОСОБА_2 , яка проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
На даний час він має намір оформити спадщину, однак у позасудовому порядку цього зробити не може, оскільки, пропустив встановлений законом шестимісячний строк для її прийняття.
Зазначає, що строк для подання заяви про прийняття спадщини пропустив з поважних причин, оскільки про існування заповіту, вчиненого на його користь, йому стало відомо лише в січні 2026 року, зокрема після відмови приватним нотаріусом Опасюк Л.І. у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують родинність їх стосунків.
Просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 - три місяці.
У судове засідання позивач ОСОБА_4 та його представник адвокат Середа О.В. не з'явилися, від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи у їх відсутності, заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити, покликаючись на викладені у позовній заяві обставини.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, подала письмову заяву про визнання позовних вимог та просила розгляд справи здійснювати за її відсутності.
Враховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд вважає за можливе відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України ухвалити рішення про задоволення позову.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Статтею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Судом встановлено, що згідно до заповіту від 10 листопада 2010 року, посвідченого державним нотаріусом Костопільської районної державної нотаріальної контори Рівненської області Матросовою А.М., ОСОБА_3 заповіла належну їй на праві власності 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , своєму сину ОСОБА_4 (позивачу у справі).
Із витягу КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" № 30874528 від 05.08.2011 вбачається, що інша 1/2 частка вказаної квартири належить позивачу ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 2-213 від 13.07.2011, виданого Костопільською районною державною нотаріальною конторою.
Спадкодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 03.07.2023, виданим Костопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, серії НОМЕР_1 .
Таким чином встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Родинність їх стосунків доводиться свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 від 01.09.1966 року, в якому його матір'ю зазначена ОСОБА_3 .
Також встановлено, що після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина, до складу якої входить 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , належна спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.09.2004, виданого виконавчим комітетом Костопільської міської ради.
На час відкриття спадщини спадкодавець ОСОБА_3 проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_2 , разом із нею були зареєстрвоані: ОСОБА_2 , 1969 р.н., ОСОБА_5 , 2008 р.н., ОСОБА_6 , 2014 р.н., ОСОБА_7 , 2005 р.н., ОСОБА_8 , 1989 р.н., що підтверджується довідкою ЦНАП Костопільської міської ради № 753/25 від 08.12.2025.
Постановою приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Матросової А.М. від 16.01.2026 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 у зв'язку з пропуском ним шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Крім того, ОСОБА_2 (відповідачу у справі) також нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з неможливістю підтвердити родинні відносини зі спадкодавцем.
З інформаційних довідок зі Спадкового реєстру № 25270708 від 10.11.2010 вбачається, що спадкодавцем ОСОБА_3 вчинявся заповіт, посвідчений Костопільською районною днржавною нотаріальною конторою, зареєстрований в реєстрі за № 1189, спадкова справа на ім'я спадкодавця ОСОБА_3 заведена за заявою ОСОБА_2 , проте свідоцтва про право на спадщину не видавалися.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що позивач має намір оформити спадщину, однак свідоцтва про право на спадщину за заповітом отримати не має можливості у зв'язку з пропуском встановленого законом строку для її прийняття.
Разом з тим, судом встановлено, що у визначений законом строк позивач спадщини не прийняв з об'єктивних причин, які пов'язані з непереборними, істотними труднощами, що виникли для нього, у зв'язку з тим, що про існування заповіту, вчиненого спадкодавцем на його ім'я, позивачу не було відомо.
Згідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року, у справі № 565\1145\17, висловлено правову позицію, якою розширено перелік поважних причин пропуску прийняття спадщини, зокрема зазначено, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнається у тому числі необізнаність спадкоємців про наявність заповіту.
При вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 був необізнаним про наявність заповіту, вчиненого на його користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_3 до звернення відповідачки ОСОБА_2 16 січня 2026 року нотаріусом не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, що свідчить про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини та відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. Крім того, спадкодавець ОСОБА_3 на час відкриття спадщини проживала разом із дочкою ОСОБА_2 , тому позивач вважав, що остання є такою, що прийняла спадщину після її смерті. Однак, постановою нотаріуса від 16.01.2026 ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 у зв'язку з виявленими розбіжностями у документах, які підтверджують родинність їх стосунків.
За наведених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог, вважає причини пропуску позивачем строку звернення за прийняттям спадщини поважними і відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України визначає йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
На підставі викладеного та керуючись ст. 1217, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. 10 - 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_4 додатковий строк - три місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Інформація про сторони:
Позивач - ОСОБА_4 , проживає АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складено 30 березня 2026 року.
СуддяР. М. Снітчук