Справа № 564/4529/25
01 квітня 2026 року м.Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Костопіль обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12025181150000337 від 17 жовтня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Костопіль, Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не має, не працюючого, з середньою освітою, раніше не судимого, відповідно до ст.89 КК України, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_4 , 17.10.2025 року, приблизно о 03 год. 00 хв., тобто в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року (з подальшими змінами), діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, маючи умисел на заволодіння чужим майном, перебуваючи у приміщенні житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , скориставшись відсутністю спостереження за ним власника майна та інших осіб, шляхом вільного доступу, використовуючи належну ОСОБА_6 сім-карту з номером мобільного телефону НОМЕР_1 , яка прив'язана до мобільного додатку «Ощадбанк», перерахував з банківської картки № НОМЕР_2 , належної його матері ОСОБА_6 , на рахунок свого знайомого грошові кошти в сумі 3650 грн, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на вказану суму. Викраденим розпорядився на власний розсуд.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
30 жовтня 2025 року між прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - начальником Костопільського відділу Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі його захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості, яку подано до суду для затвердження.
В угоді про визнання винуватості від 30 жовтня 2025 року прокурор та обвинувачений виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.4 ст.185 КК України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини.
Згідно угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Сторонами кримінального провадження узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 буде призначено покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком з покладенням на останнього відповідно до ст.76 КК України відповідних обов'язків.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначив, що при укладенні даної угоди дотримані всі вимоги і правила КПК та КК України, а тому просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні також просив вказану угоду про визнання винуватості затвердити і призначити узгоджене в ній покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, в обсязі обвинувачення.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 , в судовому засіданні підтримав угоду про визнання винуватості та просив затвердити її.
Потерпіла ОСОБА_6 не заперечувала проти укладення угоди, пояснила, що обвинувачений відшкодував завдані їй збитки добровільно повністю.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.
Разом з тим, в судовому засіданні судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України визнає, цілком розуміє надані йому законом права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ч.2 ст.473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
В судовому засіданні суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції ч.4 ст.185 КК України.
Судом перевірено, що за своїм змістом укладена угода про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України, а також відсутні підстави для відмови у її затвердженні, передбачені ч.7 ст.474 КПК України.
Суд вважає доведеним в судовому засіданні, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, що виразилося у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану, а тому його дії кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України.
При затвердженні угоди про визнання винуватості суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданих збитків.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.
Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, захисника обвинуваченого, які не заперечували проти затвердження угоди про визнання винуватості, пояснення обвинуваченого, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 30 жовтня 2025 року між начальником Костопільського відділу Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.
Речові докази, процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід до обвинуваченого на застосовувався.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.373, 374, 468, 469, 473, 474, 475 КПК України, ст.75, 76, ч.4 ст.185 КК України, суд
Угоду про визнання винуватості від 30 жовтня 2025 року по кримінальному провадженню №12025181150000337 від 17 жовтня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, укладену між начальником Костопільського відділу Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 - затвердити.
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити узгоджене покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до пп.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_4 не застосовувались.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
СуддяОСОБА_1