Народицький районний суд Житомирської області
Справа № 296/11655/25
30 березня 2026 року селище Народичі
Народицький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Діброви О.В.,
з секретарем Ніконенко О.І.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» звернулось з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором в сумі 31433 гривень 30 копійок, 3028 гривень витрат, що пов'язані зі сплатою судового збору та 7000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 02 червня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z71.679.70354, за умовами якого банк надав позичальнику кредит на поточні потреби в сумі 17750 грн строком на 12 місяців, однак, останній зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого і виникла вищевказана заборгованість.
Крім цього, зазначає, що 03 грудня 2020 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №12/90, відповідно до умов якого позивач ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах договору факторингу.
Ухвалою суду від 01 грудня 2025 року постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, але просили розгляд справи проводити без їх участі.
Представник відповідача у надісланому до суду відзиві, не заперечуючи факту укладення відповідачем кредитного договору №Z71.679.70354 від 02 червня 2017 року та наявності непогашеної заборгованості за цим договором за тілом кредиту на суму 13449 гривень 67 копійок, просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. При цьому свою правову позицію мотивувала тим, що не заявляючи вимогу про стягнення з відповідача процентів за неправомірне користування грошовими коштами, що передбачено статтею 625 ЦК України, позивачем визначено розмір заборгованості за користування кредитом з урахуванням періоду, що виходить за межі строку кредитування. Також зазначила, що вимога про стягнення комісії є нікчемною.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 02 червня 2017 року відповідач звернувся до Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» із заявою-анкетою та того ж дня між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №271.697.70354 (надалі - Договір), що підтверджується копіями заяви (а.с. 8) та кредитного договору (а.с. 5-6).
Відповідно до пункту 1.1 Договору банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 17750 грн, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентами платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами договору.
Банк надає кредит у день підписання даного договору строком на 12 місяців. Датою видачі кредиту є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування на банківський поточний позичальника № НОМЕР_1 (пункти 1.2 і 1.13 Договору).
За обслуговування кредиту банком позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених графіками платежів (пункт 1.11 Договору).
Згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором (а.с.7), така комісія становить 292 гривні 88 копійок.
Позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості згідно графіку щомісячних платежів в 12 щомісячних внесках включно до 2 днячисла кожного місяця (пункт 2.1 Договору).
У пунктах 1.3, 1.4 і 2.7 Договору встановлена процентна ставка за користування кредитом, яка станом на день укладення договору становить: річна змінювана процентна ставка визначається як змінна частина ставки, збільшена на 5,50% (маржу банку); змінна частина ставки - 9,50%, що разом з маржею банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 15.0000%. Нарахування процентів здійснюється 2 рази на місяць за методом «фактфакт» і припиняється після повного повернення кредиту.
Також відповідачем 02 червня 2017 року було підписано заяву №Z71.679.70354 на приєднання до договору добровільного страхування життя №НПБ130801 від 23.05.2014 року, страховий платіж за яким складає 2315 грн 09 коп (а.с.11).
Прийняті на себе зобов'язання по кредитному договору первісний кредитор виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на суму, зазначену в пункті 1.1 Договору, що підтверджується копіями ордеру-розпорядження №1 про видачу кредиту від 02 червня 2017 року (а.с. 12) та виписки з рахунку відповідача за період з 01.01.2000 по 03.12.2020 (а.с. 13).
03 грудня 2020 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» було укладено договір факторингу №12/90, за умовами якого, позивачу перейшло за плату право вимоги, у тому числі, за кредитним договором №Z71.697.70354 від 02 червня 2017 року.
Зазначені обставини підтверджуються копіями договору факторингу №12/90 від 03 грудня 2020 року (а.с.20-22), реєстру боржників (а.с. 23-25), платіжних доручень №1 від 19.10.2020 року (а.с.26) й №14 від 03 грудня 2020 року (а.с. 27).
На підставі викладеного, а також приймаючи до уваги, що відповідачем факт укладання кредитного договору не заперечується, суд дійшов переконання, що у ОСОБА_1 внаслідок укладення договору №Z71.697.70354 виникли кредитні зобов'язання перед Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк», право вимоги за якими набув позивач.
Разом з цим, перевіряючи обґрунтованість зазначеного позивачем розміру заборгованості, суд зважає на таке.
У розрахунку заборгованості за договором (а.с. 15) ПАТ «Ідея Банк» зазначило, що заборгованість відповідача станом на 03 грудня 2020 року становить 31433 гривні 30 копійок, з яких: 13449 гривень 67 копійок - заборгованість за основним боргом, 7439 гривень 95 копійок - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 10543 гривень 68 копійок - заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги по суті є договірною передачею зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень частини 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і обов'язки відповідно до договору. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Пунктом 1.2 Договір визначено, що банк надає кредит строком на 12 місяців, однак, з наданого представником позивача розрахунку заборгованості (а.с. 132) вбачається, що заборгованість за кредитним договором №Z71.697.70354 від 02 червня 2016 нарахована за період часу з 02 червня 2017 року по 03 травня 2020 року, тобто, заявлена позивачем сума заборгованості містить також і нарахування, здійснені після закінчення строку дії кредитного договору.
Суд зважає на те, що при укладенні Договору сторони узгодили графік щомісячних платежів протягом строку дії договору, що знайшло своє відображення в п.6.1 Договору. У відповідності до зазначеного графіка, відповідач на погашення заборгованості був зобов'язаний сплатити первісному кредитору грошові кошти в загальному розмірі 22616 гривень 70 копійок, з яких 17750 гривень - заборгованість за основним боргом, 1352 гривні 14 копійок - заборгованість за нарахованими відсотками й 3514 гривень 56 копійок - заборгованість за комісією.
Однією із засад цивільного судочинства є його диспозитивність.
З огляду на зазначений принцип, керуючись положеннями статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповіді на відзив представник позивача, посилаючись на вимоги статті 625 ЦК України, зазначив, що після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування, кредитор має право стягнути з позичальника проценти за неправомірне користування грошовими коштами як наслідок прострочення виконання грошового зобов'язання. Суд дійшов переконання про безпідставність такого твердження представника позивача, з огляду на те, що вимога про стягнення з відповідача процентів за неправомірне користування грошовими коштами не була заявленою.
З урахуванням зазначеного, а також зважаючи на заявлену позивачем вимогу щодо розміру заборгованості за тілом кредиту, суд дійшов переконання, що задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором на загальну суму 18316 гривень 37 копійок, з яких: 13449 гривень 67 копійок - заборгованість за основним боргом, 1352 гривні 14 копійок - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками й 3514 гривень 56 копійок - заборгованість за комісією, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.
Вирішуючи питання відшкодування судових витрат, суд враховує таке.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 137 ЦПК України).
Представник позивача у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на правничу допомогу у сумі 7000 гривень.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача були додані копії договору про надання правничої допомоги №02-24 від 01 липня 2025 року (а.с. 28-31), додаткової угоди №1 від 01 липня 2024 року до договору про надання правової допомоги №02-24 (а.с. 32), акту №1 прийому-передачі наданої правничої допомоги від 14 травня 2025 року (а.с. 34) та платіжної інструкції від 05 червня 2025 року №1395 (а.с. 36).
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що зазначена справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, є звичайним спором простої складності, не потребувала значного обсягу часу для підготовки, а тому вказані в розрахунку витрати є неспівмірними зі складністю і повному відшкодуванню не підлягають.
Зважаючи на докази, надані суду на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також на те, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження є не єдиним фактором, що впливає на обсяг правничої допомоги, суд вважає твердження представника відповідача такими, що не доводять неспівмірності витрат.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 3028 гривень, а тому, в порядку статті 141 ЦПК України, вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1764 гривні 42 копійки (3028 гривень (сплачений судовий збір)х58,27 % (розмір задоволених вимог-18316,37х100:31433,3):100).
З аналогічних міркувань пропорційно до задоволених вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу на суму 4078 гривень 90 копійок (7000 гривеньх58,27%)
Керуючись статтями 3, 10, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за кредитним договором №Z71.697.70354 від 02 червня 2016 в розмірі 18316 гривень 37 копійок, з яких: 13449 гривень 67 копійок - заборгованість за основним боргом, 1352 гривні 14 копійок - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками й 3514 гривень 56 копійок - заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» витрати по сплаті судового збору у сумі 1764 гривні 42 копійки та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4078 гривень 90 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду до Житомирського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», місцезнаходження: вул.Набережно-Лугова, 8, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39992082.
Представник позивача: Ушакевич Марина Петрівна, місце перебування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Представник відповідача: Мотальова-Кравець Валерія Юріївна, місце перебування: вул. Г. Сковороди, 57 оф.10, м. Харків, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Повне рішення суду складено 30 березня 2026 року.
Суддя: Олександр ДІБРОВА