Справа № 283/1833/25
провадження №1-кп/283/101/2026
31 березня 2026 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді ОСОБА_1 , розглянувши клопотання свідка ОСОБА_2 в кримінальному провадженні по обвинуваченню
ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України,
У провадженні Малинського районного суду Житомирської області перебуває на розгляді кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України.
27 лютого 2026 року ухвалою Малинського районного суду Житомирської області на свідка ОСОБА_2 накладено грошове стягнення в розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1664,00 гривень. Підставою для накладення стягнення стала неявка свідка в судове засідання.
05.03.2026 свідок ОСОБА_2 подав до суду клопотання про скасування вищевказаної ухвали, в обґрунтування якого зазначив, що не був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, призначеного на 27 лютого 2026 року. Зазначивши, що на поштову адресу в місті Овруч жодних судових повісток йому не надходило. Також не отримував жодних викликів у вигляді SMS - повідомлень, листів на електронну пошту чи дзвінків від секретаря судового засідання. Не має наміру перешкоджати кримінальному провадженню чи ухилятись від виконання обов'язків свідка, за умови завчасного на належного вручення повістки, просить суд задовольнити клопотання та скасувати ухвалу суду від 27 лютого 2026 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 147 КПК України особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається слідчому судді, суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
Згідно з ч. 2 ст. 147 КПК України суд, визнавши доводи обґрунтованими, може самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення, а в іншому випадку - призначає судове засідання для розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення.
Суд, вивчивши матеріали провадження та давши оцінку обґрунтованості заявленого клопотання, прийшов до висновку про відмову в його задоволенні, виходячи з наступного .
Відповідно до статей 144-146 Кримінального процесуального кодексу України грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов'язків.
Грошове стягнення накладається: під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою, а під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.
Слідчий суддя, суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов'язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було накладено грошове стягнення. Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 27 лютого 2026 року на свідка ОСОБА_2 накладено грошове стягнення у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1664,00 гривень.
Виклик у судове засідання на 27.02.2026 був здійснений належним чином, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.
В судове засідання, яке було призначено на 27.02.2026 свідок ОСОБА_2 не з'явився, із заявами, клопотаннями до суду не звертався. Доказів на підтвердження не явки в судові засідання свідок ОСОБА_2 не надав, також не повідомив інших обставин, визначених ч. 1 ст. 138 КПК України, які унеможливлюють його явку у судове засідання. Свідок обізнаний про те, що в провадженні суду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 та про свій обов'язок як свідка у вказаному кримінальному провадженні, передбачений ст.66 КПК України прибувати за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це суд.
Статтею 147 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається слідчому судді, суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення. Слідчий суддя, суд, визнавши доводи особи обґрунтованими, може самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення, а в іншому випадку - призначає судове засідання для розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення. Особа, яка подала клопотання, а також слідчий, прокурор, за клопотанням якого було накладено грошове стягнення, повідомляються про місце та час розгляду клопотання, проте їх неприбуття не перешкоджає такому розгляду. Слідчий суддя, суд скасовує ухвалу про накладення на особу грошового стягнення за результатами його розгляду в судовому засіданні, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно, а в іншому випадку - відмовляє у задоволенні клопотання.
Свідком ОСОБА_2 до вказаного клопотання не долучено обґрунтованих доводів, щодо поважності причин відсутності в судовому засіданні 27 лютого 2026 року.
Отже, суд приходить до висновку, що свідок ОСОБА_2 не виконав покладений на нього процесуальний обов'язок, не прибув за викликом до суду без поважних причин, грошове стягнення на нього накладено на законних підставах, доводи свідка не свідчать про безпідставність такого рішення, а відтак відсутні підстави для скасування заходів забезпечення у виді накладення грошового стягнення.
Керуючись статтями 144-147 Кримінального процесуального кодексу України,
У задоволенні клопотання свідка ОСОБА_2 про скасування ухвали про накладення грошового стягнення від 27 лютого 2026 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя