Справа № 296/3616/26
1-кс/296/1460/26
Іменем України
26 березня 2026 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного-адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Житомир, громадянина України, працює на посаді лікаря - ендоскопіста КП «Лікарня №1» проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні № 12026060000000103 від 06.03.2026, -
26.03.2026 до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання старшого слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні № 12026060000000103 від 06.03.2026.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні СУ ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження, № 12026060000000103 від 06.03.2026 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 призначений на посаду завідувача терапевтичного відділення КП «Лікарня № 1» Житомирської міської ради.
Відповідно своїх функціональних обов'язків ОСОБА_8 здійснює організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а тому відповідно до ст. 18 КК України та положень прим. 1 до ст. 364 КК України є службовою особою.
У невстановленому слідством місці та не пізніше 06 березня 2026 року у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди для себе за вчинення незаконних дій в інтересах особи, яка надає неправомірну вигоду, а саме на фіктивну госпіталізацію на стаціонаре лікування до очолюваного ним відділення та виготовлення підроблених медичних документів з метою подальшого їх надання особою до військово-лікарської комісії (далі - ВЛК).
З метою реалізації свого злочинного умислу, враховуючи що для вчинення зазначених дій буде необхідно виготовити ряд недостовірних документів, не пізніше 06.03.2026 ОСОБА_8 запропонував реалізувати вказаний намір лікарю - ендоскопісту КП «Лікарня № 1» Житомирської міської ради ОСОБА_4 , на що останній прийняв пропозицію.
Так, 27.03.2026 ОСОБА_9 , отримав направлення у мобільному додатку «Резерв+» на проходження ВЛК. З метою отримання документів та виписок для проходження ВЛК він 06.03.2026 звернувся до лікаря - ендоскопіста КП «Лікарня № 1» ОСОБА_4 .
В цей день, ОСОБА_9 перебуваючи у службовому кабінеті ОСОБА_4 в КП «Лікарня № 1» Житомирської міськради, що за адресою: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд.70 розповів про наявні у нього скарги на стан здоров'я, на що ОСОБА_4 повідомив про можливість оформлення відповідних медичних документів, на підставі яких, під час проходження ВЛК ОСОБА_9 буде визнано придатним до служби в ТЦК або тилових підрозділах.
При цьому, ОСОБА_4 зазначив, що з цією метою необхідно також оформити медичні документи про встановлений ним діагноз, який не відповідатиме дійсності та на підставі якого можливе проходження нібито стаціонарного лікування в терапевтичному відділенні їх установи, завідуючим якого є ОСОБА_8 , та вказані послуги завідуючого та ОСОБА_4 будуть коштувати 500 дол. США, які необхідно надати під час наступної зустрічі.
Далі, 11.03.2026 року о 10-21 годині при особистій зустрічі в кабінеті лікаря - ендоскопіста КП «Лікарня № 1» ОСОБА_4 в КП «Лікарня № 1» Житомирської міської ради, що за адресою:м. Житомир, вул.Велика Бердичівська, 70, ОСОБА_9 передав ОСОБА_4 раніше обумовлені грошові кошти в сумі 500 дол. США за фіктивну госпіталізацію на стаціонаре лікування до наведеного вище відділення та виготовлення підроблених медичних документів вказаними особами. Одразу після цього, ОСОБА_4 організував зустріч між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , який продовжуючи реалізовувати злочинний умисел фіктивно оформив на стаціонарне лікування ОСОБА_9 .
У подальшому частину отриманих грошей ОСОБА_4 передав ОСОБА_8 .
Таким чином, ОСОБА_4 виступив пособником в одержанні неправомірної вигоди завідувачем відділення терапії КП «Лікарня №1» Житомирської міської ради ОСОБА_8 в сумі не менше 500 доларів США (станом на 11 березня 2026 року складає 21 931 гривень 35 копійок) за фіктивну госпіталізацію на стаціонаре лікування до терапевтичного відділення лікарні, складання і видачу завідомо неправдивих офіційних медичних документів.
З метою реалізації свого умислу ОСОБА_4 , 11 березня 2026 року, перебуваючи в приміщенні КП «Лікарня №1» ЖМР, розташованого за адресою: місто Житомир, вулиця Велика Бердичівська, будинок № 70, діючи умисно, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, усвідомлюючи та достовірно знаючи, що ОСОБА_9 , не проходив медичне обстеження, з метою надання вигляду проведення медичних заходів необхідних для подальшої госпіталізації ОСОБА_9 , та створення уявлення наявності у хворого стійкого чи необоротного характеру захворювання, що враховується при проходженні подальшого лікування, встановленні діагнозів та проходженні ВЛК, підробив офіційний документ - заключення ФЕГДС (фіброезофагогастродуоденоскопія ) № 393 від 11.03.2026 в якому зазначив надання ОСОБА_9 медичної послуги, що не відповідало дійсності, який надав останньому право на стаціонарну госпіталізацію до вищевказаного закладу охорони здоров'я.
26.03.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 368 КК України.
Причетність ОСОБА_4 , до вчинення злочину підтверджується зібраними у ході розслідування доказами, що додані до клопотання.
Поряд з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення орган досудового розслідування вважає, що у кримінальному провадження існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обумовлюють необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу, у вигляді домашнього арешту з покладенням на підозрюваного обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Під час судового розгляду прокурор клопотання повністю підтримав та просив його задовольнити з підстав та мотивів, що викладені у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_4 під час судового розгляду клопотання повідомив, що йому зрозумілий зміст повідомленої підозри, пояснити, як у нього вдома виявилися грошові кошти, які передавалися під контролем правоохоронних органів не знає, просив суд застосувати щодо нього більш м'який запобіжний захід оскільки йому треба працювати та утримувати родину в якій дружина та малолітня дитина.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 також просив слідчого суддю врахувати особу підозрюваного, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки та просив застосувати більш м'який запобіжний захід- нічний домашній арешт.
Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши та оцінивши матеріали клопотання, додані захисником докази, слідчий суддя дійшов наступного.
Згідно пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 177 КПК України" метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час судового розгляду встановлено, що СУ ГУНП в Житомирській області розслідування розслідується кримінальне провадження № 12026060000000103 від 06.03.2026 де одним з підозрюваних за ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 368 КК України є ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи стадію судового розгляду, суд, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду даного клопотання, з урахуванням усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley vs the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86;12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) вважає, що підозра ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні № 12026060000000103 від 06.03.2026 є обґрунтованою в розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України, та підтверджується в своїй сукупності доказами, що долучені до клопотання, а саме:
-заявою ОСОБА_9 ;
-протоколами допитів свідка ОСОБА_9 від 06.03.2026;
-протоколами про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії, у порядку ст. 260 КПК України;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 11.03.2026;
-протоколом про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії у порядку ст. 271 КПК України;
-протоколом огляду та вручення грошових коштів від 11.03.2026;
-протоколом НСРД «аудіо, відео-контролю особи» від 16.03.2026;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 24.03.2026;
-протоколом огляду документів від 24.03.2026;
-протоколом НСРД «аудіо відео-контроль особи» від 19.03.2026;
Щодо наявності ризиків.
Прокурор вказує, що наявні ризики, що передбачені п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
3) незаконно впливати на потерпілого, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні;
5) продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Існування ризику щодо можливості переховуватися від суду, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оцінюється судом в світлі тих обставин, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого в даному кримінальному провадженні кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинення злочину може переховуватись від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду.
При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
Так санкція ч.1 ст.358 КК України передбачає покарання у виді штрафу до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційний нагляд на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк (проступок).
Санкція ч.1 ст.368 КК України передбачає покаранняу виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційний нагляд на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (нетяжкий корупційний злочин).
ЄСПЛ постійно наголошує, що обґрунтування наявності ризиків лише тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, є неправомірним.
Про це зазначено в рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 12369 від «26» червня 1991 року по справі «Латальє проти Франції», п. 51, за скаргою № 5522/04 від «20» січня 2011 року по справі «Прокопенко проти України», за скаргою № 38717/04 від «14» жовтня 2010 року по справі «Хайредінов проти України», п. 29, 41, за скаргою № 37466/04 від «20» травня 2010 року по справі «Москаленко проти України».
Окрім тяжкості покарання, суд зобов'язаний враховувати і інші чинники- зокрема і особу підозрюваного, його характеристики в побуті, за місцем роботи, спосіб життя та репутацію.
Підозрюваний ОСОБА_4 має вищу медичну освіту, є лікарем, одружений , має малолітню дитину, раніше не судимий, не має негативної репутації в суспільстві.
Отже ризик переховування існує але він мінімальний з урахуванням особи підозрюваного
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України вплив на потерпілого та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні на думку слідчого судді є цілком реальним на цій стадії досудового розслідування. Так ОСОБА_4 може спробувати домовитися з іншим підозрюваним у кримінальному провадженні - ОСОБА_8 , змінити покази та свідчення про обставини справи та шляхом впливу та погроз на свідка ОСОБА_9 примусити змінити показання та відмовитися їх надавати, але цього ризику на переконання слідчого судді можна запобігти заборонивши спілкуватися з потерпілим та підозрюваним ОСОБА_8 .
Також ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик продовження вчинення кримінальних правопорушень, зокрема і за ст. 358 ст.368 КК України прокурором не доведений, оскільки підозрюваний не має негативної репутації в суспільстві, раніше не судимий.
Отже під час розгляду клопотання прокурор довів наявність обгрунтованої підозри відносно ОСОБА_4 та наявність ризикі передбачених п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України .
Прокурор просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово.
Так за приписами ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Санкція ч.1 ст.368 КК України передбачає покарання в тому числі і у виді позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років, отже відносно ОСОБА_4 може застосовуватися запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Разом з цим слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що більш м'який запобіжний захід не можна застосувати до підозрюваного з врахуванням його особи.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої статті 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчий суддя вважає, що в даному конкретному випадку застосування запобіжного заходу - домашнього арешту, з урахуванням усіх досліджених слідчим суддею доказів є невиправданим, оскільки це по суті теж позбавлення волі, а тому клопотання слідчого про застосування запобіжного ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту не підлягає задоволенню.
Так на переконання слідчого судді, забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 можливе шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж домашній арешт, а саме запобіжного заходу у вигляді застави.
За приписами ч.1,2 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Згідно із пунктом 1 частини 5 статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
Злочин за ч.1 ст.368 КК України відноситься до нетяжких злочинів.
Визначаючи розмір застави слідчий суддя враховує майновий стан підозрюваного, його спосіб життя, рід занять, та вважає, що заставу слід визначити в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Саме такий розмір застави, на переконання слідчого судді, буде необхідним та достатнім в даному конкретному випадку та зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, у разі внесення такого розміру застави.
В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
У зв'язку за застосуванням щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави на нього слід покласти ряд обов'язків передбачених ч.5 ст.194КПК України :
-прибувати по слідчого, в провадженні якого перебувають матеріали досудового розслідування, прокурора або суду на першу їх вимогу;
-не відлучатися за межі міста Житомира без дозволу слідчого, прокурора;
-повідомляти слідчого в провадженні якого перебувають матеріали досудового розслідування, прокурора чи суд про зміну місця проживання та місця роботи;
-утримуватись від спілкування з підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_8 та свідком ОСОБА_9 ;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч.6 ст.182 КПК України).
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178,182, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовільнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок UA758201720355229001500000277, одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код ЄДРПОУ 26278626, МФО 820172 в ДКСУ, м. Київ, з призначенням платежу: «застава прізвище, ім'я, по батькові (найменування) платника, що вносить заставу та особи, за яку вноситься застава, № справи, суд, який постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу.».
Застава має бути внесена протягом п'яти днів.
У разі внесення застави у визначеному цією ухвалою розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
-прибувати по слідчого, в провадженні якого перебувають матеріали досудового розслідування, прокурора або суду на першу їх вимогу;
-не відлучатися за межі міста Житомира без дозволу слідчого, прокурора;
-повідомляти слідчого в провадженні якого перебувають матеріали досудового розслідування, прокурора чи суд про зміну місця проживання та місця роботи;
-утримуватись від спілкування з підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_8 та свідком ОСОБА_9 ;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити до 26 травня 2026 року (включно).
З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Підозрюваному роз'яснюється положення ч. ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, його захиснику, прокурору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення
Повний текст оголошено 01.04.2026
Слідчий суддя ОСОБА_1