Справа №295/16009/24
2-п/295/9/26
Іменем України
30.03.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Кузнєцова Д.В.
за участі секретаря с/з Карпішиної С.С.,
відповідача (заявника) ОСОБА_1 ,
представника відповідача (заявника) - адвоката Бардошевської Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 03.04.2025 року у цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу
ОСОБА_1 звернувся до суду із указаною заявою про перегляд заочного рішення, в якій просить скасувати заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 03.04.2025 року за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до нього про відшкодування шкоди в порядку регресу.
В обґрунтування вимог заяви ОСОБА_1 вказує, що розгляд справи відбувся за його відсутності. У рішенні суд дійшов висновку, що він був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, однак даний висновок не відповідає дійсності. Додав, що постійно проживає за адресою реєстрації, проте жодних поштових повідомлень, в тому числі про надходження рекомендованого листа з суду, не отримував. Про наявність заочного рішення випадково дізнався із ЄДРСР. Відповідач (заявник) не згодний з розрахунком суми збитків та вважає визначену на підставі звіту від 26.06.2023 суму необґрунтованою та завищеною. Не згоден із вартістю запасних частин й обсягом робіт та після скасування заочного рішення має намір заявити клопотання про призначення судової експертизи для визначення дійсного розміру шкоди.
В судовому засіданні відповідач (заявник) ОСОБА_1 заяву підтримав, просив її задовольнити. Пояснив, що не згоден із сумою. Йому не приходили повідомлення від суду і він не був обізнаний про розгляд справи. Не був присутній і при огляді пошкодженого автомобіля та МТСБУ не викликало на огляд.
Представника відповідача (заявника) - адвокат Бардошевська Т.І. додала, що ОСОБА_1 не отримував досудову вимогу від позивача щодо стягнення шкоди. Ними заявлено клопотання про рецензування звіту і в разі необхідності відповідач заявить клопотання про призначення судової експертизи. До того ж, у звіті відсутні відомості, що оцінювач був повідомлений про кримінальну відповідальність.
Представник позивача - Моторного (транспортного) страхового бюро України в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У матеріалах справи міститься клопотання позивача про розгляд справи без участі представника МТСБУ.
Крім цього, відповідачем та позивачем додатково направлені на адресу суду сформовані в системі «Електронний суд» відзив та відповідь на відзив.
Суд, заслухавши пояснення відповідача (заявника) та його представника, вивчивши зміст заяви та доданих до неї документів, дослідивши окремі матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Встановлено, що заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 03.04.2025 року позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого відшкодування, пов'язаного з регламентною виплатою, у розмірі 36 585,86 грн., витрати за послуги аварійного комісара (експерта) на встановлення розміру збитку у сумі 1 350 грн., а також 3 028 грн. судового збору (а.с. 71-74).
Відповідно до положень ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Статтею 285 ЦПК України передбачено, що у заяві про перегляд заочного рішення, серед іншого, повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Аналіз положень наведеної норми цивільного процесуального закону вказує на те, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом одночасно всіх наступних обставин: відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 12.12.2024 року не з'явився, про час, місце судового розгляду повідомлявся шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою з додатками за адресою проживання, яка зазначена особисто позивачем у позовній заяві, та підтверджується відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області. Копію ухвали отримано особисто 12.12.2024 року (а.с. 60).
В судове засідання 12.02.2025 року відповідач не з'явився та у той же день подав до канцелярії суду заяву про відкладення розгляду справи (а.с. 63).
В судове засідання 03.04.2025 року відповідач вкотре не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. Судову повістку отримано 24.03.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 67).
Зазначені докази повністю спростовують твердження відповідача (заявника) ОСОБА_1 про те, що жодних поштових повідомлень від суду він не одержував та не був обізнаний про розгляд справи.
З приводу інших аргументів заявника та його представника суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Зокрема, посилання гр. ОСОБА_1 у відзиві на те, що Звіт про оцінку №2023_06_26_93446_zvit від 26.06.2023, складений ФОП ОСОБА_2 , не є висновком експерта у розумінні цивільного процесуального законодавства та не може вважатися беззаперечним доказом розміру шкоди суд вважає неспроможним, так як чинне цивільне процесуальне законодавство не містить імперативної норми про те, що розмір заподіяного пошкодженням транспортного засобу збитку має визначатись виключно на підставі проведеної експертизи (а.с. 118-119). Заява про перегляд заочного рішення суду також не містить посилань на суттєві порушення, допущені ФОП ОСОБА_2 при складанні звіту, що може бути підставою для визнання такого доказу неналежним та недопустимим. До згаданого звіту долучені протокол технічного огляду КТЗ із зазначенням пошкоджень автомобіля, ремонтна калькуляція, фототаблиця.
Доводи сторони відповідача (заявника) про відсутність у звіті про оцінку відомостей про попередження оцінювача про кримінальну відповідальність не нівелюють доказове значення такого документу, оскільки даний доказ не є висновком експерта в розумінні положень ст. 102, 106 ЦПК України, а законодавство України не передбачає обов'язкової наявності у звіті про оцінку вартості (розміру) збитків письмового попередження оцінювача про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Так само, суд критично ставиться до аргументів ОСОБА_1 з приводу його не виклику на огляд пошкодженого автомобіля, так як згідно з пунктом 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом МЮ України й ФДМ України №142/5/2092 від 24.11.2003 та на яку власне посилається сторона відповідача (а.с. 119), виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ здійснюється замовником дослідження у разі потреби, отже не є обов'язковим.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 03.04.2025 року у цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу слід залишити без задоволення, оскільки відповідач (його представник) у ній та безпосередньо у судовому засіданні не послалися на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Також відповідач (його представник) не надали суду доказів поважності причин неявки в судове засідання ОСОБА_1 та не подання останнім відзиву на позовну заяву до ухвалення судом заочного рішення.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст. 287 ЦПК України суд
Заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.В. Кузнєцов