Справа №295/17450/25
Категорія 35
2/295/259/26
30.03.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі головуючого судді Чішман Л.М. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСББ «Музейний двір» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача звернулася з позовною заявою, якою просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 9089, 49 грн та судові витрати.
В обґрунтування вимог вказано, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Пріма Н. В. 27 жовтня 2001 року.
Співвласниками вказаного будинку створене Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Музейний двір» (далі ОСББ, ОСББ «Музейний двір»), яке здійснює організацію та виконує обов'язки з утримання спільного майна співвласників.
Відповідно до протоколу загальних зборів від 18 липня 2020 року співвласниками було прийняте рішення про визначення розміру внесків на оплату витрат з управління будинком та прибудинковою територією починаючи з 1 серпня 2020 році в розмірі 6,70 грн. за 1 кв. м. У період з 2020 по 2024 рік розмір внеску не змінювався.
Згідно протоколу загальних зборів ОСББ «Музейний двір» від 23 березня 2024 року було прийняте рішення про визначення розміру внесків на оплату витрат з управління будинком та прибудинковою територією починаючи з 01 січня 2019 році в розмірі 8,0 грн. за 1 кв. м.
Щомісяця позивач нараховував відповідачу додатковий внесок співвласників на управління багатоквартирним будинком, однак остання кошти в якості внеску не сплачувала, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 01 січня 2024 року по 30 листопада 2025 року, що становить 9089,49 грн.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 26.12.202 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін (а.с. 38).
Від відповідача відзиву на позовну заяву не надходило, клопотань про продовження/поновлення строку для надання відзиву не надходило. Копію ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви з додатками двічі було направлено відповідачу в порядку, визначеному ЦПК України, однак такі документи повернулися до суду неврученими адресату.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Встановлено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Пріма Н. В. 27 жовтня 2001 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.11.2025 №452488220 (а.с. 6).
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань співвласників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законами України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком в тому числі включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічної переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку та інше.
Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток, якщо рішенням зборів співвласник або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
За змістом ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» №2866-III співвласник зобов'язаний: своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України № 2866-III «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання має право відповідно законодавства та Статуту об'єднання, зокрема, встановлювати порядок сплати, перелік, розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 23 № 2866-III утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України.
Власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов'язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників.
Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
Статтею 526 ЦК України визначені загальні умови виконання зобов'язання, зокрема, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Частиною 1 статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Відповідно до п. 5 та п. 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов'язані виконувати рішення зборів співвласників та своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.
Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об'єднання є загальні збори, рішення загальних зборів є обов'язковим для всіх співвласників. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
У ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що співвласник у багатоквартирному будинку, зобов'язаний, зокрема, виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Згідно ст. 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту: приймати рішення щодо надходження та витрати коштів об'єднання; визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту неподільного і загального майна відповідно до статуту; давати згоду на укладення договорів на виконання робіт та надання послуг для об'єднання; встановлювати розміри платежів, зборів і внесків членів об'єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів; тощо.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» ОСББ вправі вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтних фондів.
Статтею 20 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Згідно ч. 2 ст. 21 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» порядок сплати, перелік і розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, установлюються загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства і статуту об'єднання.
Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання та ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває в спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
В рішенні ВССУ №212/4917/15-ц, 05.04.2017 року сказано, що відповідно положень ч. 1 ст. 17, ст. 20, ч.ч. 6, 7, 8 ст. 22, ч. 4 ст. 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» власники квартир у багатоквартирному будинку, зобов'язані нести витрати по утриманню спільного неподільного майна незалежно від членства в об'єднанні в розмірі затверджених в установленому порядку тарифів».
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
На підставі ч. 2 ст. 13 Закону у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.
Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
До виключної компетенції загальних зборів ОСББ згідно п 3 розділу ІІІ Статуту до виключної компетенції загальних зборів співвласників будинку віднесено порядок сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.(а.с. 8-17).
Відповідно до протоколу загальних зборів від 18 липня 2020 року співвласниками було прийняте рішення про визначення розміру внесків на оплату витрат з управління будинком та прибудинковою територією починаючи з 1 серпня 2020 році в розмірі 6,70 грн. за 1 кв. м. (а.с. 18-20).
У період з 2020 по 2024 рік розмір внеску не змінювався.
Згідно протоколу загальних зборів ОСББ «Музейний двір» від 23 березня 2024 року було прийняте рішення про визначення розміру внесків на оплату витрат з управління будинком та прибудинковою територією починаючи з 01 січня 2019 році в розмірі 8,0 грн. за 1 кв. (а.с. 21-22).
Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
У зв'язку з невиконання відповідачем обов'язку по сплаті внесків на оплату витрат з управління будинком та прибудинковою територією виникла заборгованість за період з 01.01.2024 по 30.11.2025 в розмірі 9089, 49 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 5, 23-24).
Прийняті загальними зборами ОСББ рішення від 18.07.2020 та 23.03.2024 не визнані незаконними та скасовані, тобто, ці рішення є чинними і відповідач, як співвласник спільного майна ОСББ, зобов'язаний їх виконувати.
Позивачем на адресу відповідача направлено відповідну претензію та розрахунок заборгованості, які залишені без відповіді, а борг - без оплати (а.с. 25).
Щодо розподілу судових витрат.
За звернення з позовною заявою до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422, 40 грн (а.с. 33).
Крім судового збору, позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2500, 00 грн (згідно попереденього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, з яких 2500, 00 грн - підготовка проекту позовної заяви.
До матеріалів справи долучено ордер на надання правничої допомоги (а.с. 4), договір про надання правової допомоги, додаток №1 до договору - перелік та вартість правової допомоги, акт наданих послуг, платіжну інструкцію №473 (а.с. 27-31).
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
Враховуючи викладене, суд стягує з відповідача на користь позивача 2500, 00 грн витрат на професійну правову допомогу - фактично понесені витрати з урахуванням розгляду справи у спрощеному позовному порядку без повідомлення сторін та зважаючи на об'єм та характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру.
Таким чином, на підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2422, 40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500, 00 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст.ст. 12, 77, 81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-268, 280, 354 ЦПК України, Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»-
Позовну заяву ОСББ «Музейний двір» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Музейний двір» заборгованість за по внесуками на оплату витрат з управління будинком та прибудинковою територією період з 011.01.2024 по 30.11.2025 в розмірі 9089, 49 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Музейний двір» судовий збір в розмірі 2422, 40грн та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 2500, 00грн.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Музейний двір», місцезнаходження: м. Житомир, вул. Кафедральна 6; код ЄДРПОУ: 43447919.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Повний текст рішення виготовлено 30.03.2026.
Суддя Л.М. Чішман