Справа № 462/588/26
провадження 2/462/1104/26
01 квітня 2026 року, суддя Залізничного районного суду м. Львова Ліуш А.І., розглянувши клопотання представника позивача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права користування житлом, -
в провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права користування житлом.
Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки з огляду на предмет позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.
Представником позивача подано до суду клопотання, про здійснення розгляду справи в порядку загального позовного провадження, оскільки розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи може призвести до неповного з'ясування обставин справи та порушення права сторін на справедливий суд.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд приходить до переконання, що у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження слід відмовити, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін.
Так, п. 4 ч. 4 ст. 19 ЦПК України встановлено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Суд вважає за необхідне зазначити, що в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 14.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц (провадження № 14-636цс18), бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Так, представником позивача не зазначено жодної об'єктивної причини, яка б унеможливлювала розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та нею не вказано, встановлення яких даних можливо здійснити під час підготовчого судового засідання, які б неможливо було б викласти письмово.
Крім того, суд звертає увагу на те, що докази у справі що є вагомим та потребують з'ясування обставин досліджуються судом як під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження так і під час розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Також, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що представником позивача не наведено належних і конкретних доводів на підтвердження того, яким саме чином розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження може призвести до неповного з'ясування обставин справи або до порушення права сторін на справедливий суд. Саме по собі посилання на доцільність розгляду справи за правилами загального позовного провадження, без наведення конкретних обставин, які об'єктивно унеможливлюють повне та всебічне встановлення фактичних даних у межах спрощеного позовного провадження, не може бути достатньою підставою для висновку про необхідність зміни порядку розгляду справи.
Крім того, суд враховує, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження сам по собі не свідчить про обмеження процесуальних прав учасників справи та не означає формального чи поверхового підходу до встановлення фактичних обставин. Такий порядок розгляду є передбаченим ЦПК України видом позовного провадження, який так само ґрунтується на засадах змагальності сторін, рівності учасників процесу перед законом і судом та забезпечує сторонам можливість подавати докази, надавати письмові пояснення, заявляти клопотання, заперечувати проти доводів іншої сторони та реалізовувати інші процесуальні права в обсязі, достатньому для належного захисту своїх інтересів.
Відтак, за відсутності конкретного обґрунтування того, у чому саме полягає неможливість повного, всебічного та об'єктивного розгляду цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження, твердження про ймовірне порушення права сторін на справедливий суд є припущенням, яке не підтверджене жодними належними доводами, а відтак, не може бути прийнято судом до уваги.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що для повного та всебічного встановлення обставин справи немає необхідності проведення розгляду справи у порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.19, 178,274,279 ЦПК України,
у задоволенні клопотання представника позивача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права користування житлом, - відмовити за безпідставністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя: А.І. Ліуш