Справа №461/10687/25
/заочне/
30 березня 2026 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Мисько Х.М.,
за участю секретаря судового засіданні Гнаткович В.,
розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа Гарант», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Моторне (транспортне) бюро України про стягнення коштів суми страхового відшкодування,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТзДВ СК «Альфа - Гарант», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Моторне (транспортне) бюро України, в якому просить:стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 15 215,76 грн., та судові витрати.
В обґрунтування позову, покликається на те, що 27.07.2025 р. у м. Львові по вул. І. Франка, 40 трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів (надалі - ТЗ) «Opel Astra», р. н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якої застрахована в ТДВ «СК «Альфа-Гарант» згідно Договору (Полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 226628986, «Peugeot 208», р. н. НОМЕР_2 , та «Ford Mondeo», р. н. НОМЕР_3 . ОСОБА_1 є власником ТЗ «Peugeot 208», р. н. НОМЕР_2 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 . Постановою Галицького районного суду м. Львова від 23.09.2025 р. по справі № 461/6216/25 ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Дана постанова не оскаржувалась та набрала законної сили. ОСОБА_1 , як власник пошкодженого ТЗ «Peugeot 208», р. н. НОМЕР_2 , звернулася в ТДВ «СК «Альфа-Гарант» з повідомленням про подію від 27.07.2025 р., що має ознаки страхового випадку. Відповідно до Висновку експерта № 91, за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 11.09.2025 р., складеного судовим експертом Галамай Б.І., встановлено, зокрема вартість відновлювального ремонту автомобіля «Peugeot 208 1,4 HDi 5dr», ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , внаслідок його пошкодження в ДТП 27.07.2025 року, в цінах станом на день огляду 08.09.2025 року без врахування (включення) ПДВ у вартості нових складових (запчастин), без врахування (включення) ПДВ у вартості матеріалів та вартістю ремонтно-відновлювальних робіт, становить: 339 140,36 грн. Ринкова вартість автомобіля «Peugeot 208 1,4 HDi 5dr», ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 станом на 27.07.2025 року до моменту пошкодження у ДТП, становить: 278 279,96 грн. Вартість матеріального збитку, з технічної точки зору, завданого власнику автомобіля «Peugeot 208 1,4 HDi 5dr» ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження у ДТП 27.07.2025 року, в цінах станом на день огляду 08.09.2025 року без врахування (включення) ПДВ у вартості нових складових (запчастин), без врахування (включення) ПДВ у вартості матеріалів та вартістю ремонтно-відновлювальних робіт, становить: 167 664,17 грн. Вартість автомобіля «Peugeot 208 1,4 HDi 5dr» ідентифікаційний номер НОМЕР_5 реєстраційний номер НОМЕР_6 внаслідок ДТП 27.07.2025 року у пошкодженому стані становить: 110 615,79 грн. Враховуючи, що в даному випадку ТЗ «Peugeot 208», р. н. НОМЕР_2 , вважається фізично знищеним (його ремонт є економічно необґрунтованим), розмір страхової виплати розраховується в порядку, передбаченому ст. 28 Закону: 278 279,96 - 110 615,79 = 167 664,17 грн. Позивачем було надіслано Висновок експерта № 91 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 11.09.2025 р. до ТДВ «СК «Альфа-Гарант» разом із Заявою про страхову виплату від 17.09.2025 р. Листом № 12/4644 від 22 жовтня 2025 р. ТДВ «СК «Альфа-Гарант» повідомило, що на даний час ТДВ «СК «Альфа-Гарант» оцінки вартості відновлюваного ремонту транспортного засобу PEUGEOT 208 д.р.н. НОМЕР_2 , не здійснило. Листом 19.11.2025 року МТСБУ повідомило, що 18.03.2025 року ТДВ «СК «Альфа-Гарант» відповідно до норм Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» втратило статус асоційованого члена МТСБУ та припинило членство в МТСБУ. Рішення про виплату страхового відшкодування, а також щодо розміру такого відшкодування, прийнято ТДВ «СК «Альфа-Гарант», що підтверджено у формі страхового акту № ЦВ/25/4376. МТСБУ здійснено виплату 17.11.2025 в розмірі 154 448,41 грн. як повернення базового та гарантійного внесків колишньому учаснику (члену) МТСБУ шляхом врегулювання страхових випадків за укладеними ним договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на підставі звернення Тимчасового адміністратора ТДВ «СК «Альфа-Гарант» Віталія Лукашука. Отже, для надання розрахунку матеріального збитку та документів підтверджуючих розмір матеріального збитку Вам необхідно звернутися до зазначеної вище страхової компанії». Листом № 12/4826 від 26 листопада 2025 р. ТДВ «СК «Альфа-Гарант» надало копії Звітів, на підставі яких визначався розмір страхового відшкодування, однак жодного обґрунтування, у зв'язку із чим Страховиком не було прийнято до уваги Висновок експерта № 91 за результатами судової транспортно-товарознавчої експертизи від 11.09.2025 р. не зазначено. Отже, 17.11.2025 р. ОСОБА_1 отримала страхову виплату в розмірі 154 448,41 грн. (152 448,41 грн. вартості матеріального збитку + 2 000,00 грн. витрат на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо - транспортної пригоди). Враховуючи наведене, виплачений Відповідачем розмір страхового відшкодування не відповідає реальному розміру матеріального збитку, завданого власнику ТЗ «Peugeot 208», р. н. НОМЕР_2 , в ДТП від 27.07.2025 р., у зв'язку із чим з ТДВ «СК «Альфа-Гарант» підлягає стягненню доплата страхового відшкодування у вигляді різниці між реальним розміром матеріального збитку, який визначено судовою експертизою, та виплаченим страховим відшкодуванням: 167 664,17 грн. - 152 448,41 грн. = 15 215,76 грн. З наведених підстав, позивач просить задовольнити позов повністю.
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 19.12.2025 року відкрито спрощене позовне провадження по справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
12.02.2026 року представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Моторне (транспортне) бюро України скерував на адресу суду письмові пояснення, відповідно до яких зазначив, що 30.07.2025 року ТДВ «СК «Альфа-Гарант» звернулося до МТСБУ із листом, в якому просило для забезпечення виконання гарантійної функції МТСБУ за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладалися ТДВ СК «Альфа-Гарант», провести огляд транспортних засобів відповідно реєстру звернень (в тому числі Позивача), що додавався. МТСБУ організувало процедуру огляду авто, адже в протоколі огляду від 11.08.2025 року, що долучений до позову, зазначено, що замовником огляду є МТСБУ. 21.08.2025 року та 05.09.2025 року ТДВ «СК «Альфа-Гарант» звернулося до МТСБУ із листом в якому просило, для забезпечення виконання гарантійної функції МТСБУ за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладалися ТДВ СК «Альфа-Гарант», провести розрахунок матеріального збитку відповідно до доданого реєстру звернень (в тому числі Позивача). МТСБУ виконало цю вимогу, оскільки були проведені авто товарознавчі дослідження, результати яких закріплені у звітах, копії яких долучені до позову. На підставі наявної інформації, ТДВ «СК «Альфа-Гарант» здійснило розрахунок розмір відшкодування Позивачу, що зафіксовано у відповідному розрахунку та страховому акті (копії додаються) в сумі 154 448,41 грн. В подальшому листом від 13.11.2025 року страховик просив МТСБУ здійснити відшкодування у визначених ним розміром у справах відповідно до доданого реєстру (в тому числі на користь Позивача). Така вимога була виконана, бо як зазначає сам Позивач, таку вимогу виконало 17.11.2025 року і виплатило Позивачу 154 448,41 грн. Зазначає, що МТСБУ не визнало розмір відшкодування Позивачу, а лише здійснило відшкодування у визначеному страховиком розмірі. Відповідно МТСБУ не несе відповідальність за коректність такого розміру відшкодування.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, скерували на адресу суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, не заперечили проти заочного розгляду справи.
Представник відповідача ТзДВ «Альфа - Гарант» в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов про відшкодування шкоди до суду не подав.
Згідно ч.3 ст.13 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частиною 1 ст. 131 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (ч.3 ст. 131 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п'ята статті 268 ЦПК України).
Представник відповідача ТзДВ «Альфа - Гарант» не скористався наданим законом правом на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило. Представником відповідача не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів, які вважає достатніми.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд за одночасним існуванням зазначених обставин ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, про що не заперечив позивач.
Суд, повно та всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженими в судовому засіданні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що автомобіль марки «Peugeot 208», р. н. НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 23.09.2025 р. у справі №461/6216/25 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП та накласти стягнення - 850.00 грн. штрафу в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Державної судової адміністрації України 605,60 грн. судового збору. Дана постанова не оскаржувалась та набрала законної сили.
З вказаної постанови вбачається, що 27.07.2025 року о 15 год. 30 хв., у м. Львові на вул. Івана Франка, 40, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючи заднім ходом, не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою тне дотрималась безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення з транспортним засобом марки «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_2 , після чого такий інерційним рухом здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_3 , котрі були припарковані.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду в справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ТДВ «СК «Альфа-Гарант», згідно із Договором (Полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 226628986.
17.09.2025 року ОСОБА_1 звернулась до ТзДВ СК «Альфа - Гарант» із заявою про виплату страхового відшкодування.
Так, позивач повністю виконала покладені на неї зобов'язання щодо інформування Страховика про настання страхового випадку, надав йому можливість встановити обставини настання страхового випадку та можливість визначити розмір завданої шкоди.
З висновку експерта №91 від 11.09.2025 року, за результатами проведення судової транспортно - товарознавчої експертизи, складеного судовим експертом Галамай Б.І., на підставі Договору №08 від 08.09.2025 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Peugeot 208 1,4 HDi 5dr» ідентифікаційний номер НОМЕР_5 реєстраційний номер НОМЕР_6 внаслідок його пошкодження в ДТП 27.07.2025 року, в цінах станом на день огляду 08.09.2025 року без врахування (включення) ПДВ у вартості нових складових (запчастин), без врахування (включення) ПДВ у вартості матеріалів та вартістю ремонтно-відновлювальних робіт, становить: 339 140,36 грн. Ринкова вартість автомобіля «Peugeot 208 1,4 HDi 5dr» ідентифікаційний номер НОМЕР_5 реєстраційний номер НОМЕР_6 станом на 27.07.2025 року до моменту пошкодження у ДТП, становить: 278 279,96 грн. Вартість матеріального збитку, з технічної точки зору, завданого власнику автомобіля «Peugeot 208 1,4 HDi 5dr» ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження у ДТП 27.07.2025 року, в цінах станом на день огляду 08.09.2025 року, без врахування (включення) ПДВ у вартості нових складових (запчастин), без врахування (включення) ПДВ у вартості матеріалів та вартістю ремонтно-відновлювальних робіт, становить: 167 664,17 грн. Вартість автомобіля «Peugeot 208 1,4 HDi 5dr» ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , внаслідок ДТП 27.07.2025 року у пошкодженому стані становить: 110 615,79 грн.
Згідно із ремонтною калькуляцією до транспортно - товарознавчої експертизи № 91 від 08.09.2025 року, складеної в системі «AUDATEX», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Peugeot 208 1,4 HDi 5dr», ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , складає 339 140,36 грн.
11.08.2025 року представником МТСБУ був проведений огляд пошкодженого транспортного засобу марки «Peugeot 208 1,4 HDi 5dr», ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , внаслідок події 27.07.2025 року, складений АТК огляду з переліком пошкоджень, які виникли внаслідок ДТП.
На замовлення МТСБУ, на підставі Акту огляду пошкодженого транспортного засобу марки «Peugeot 208 1,4 HDi 5dr», ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 був складений Звіт №SOS-250804-318728 від 29.09.2025 року, за яким вартість відновлювального ремонту складає 309 826,79 грн., що перевищує його ринкову вартість , яка складає 257 861,31 грн.
Відповідно до Звіту №660/11/25 від 03.11.2025 року, ринкова вартість транспортного засобу марки «Peugeot 208 1,4 HDi 5dr», ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , в пошкодженому стані після ДТП становить 105412,90 грн.
З листа № 12/4644 від 22 жовтня 2025 р., що на даний час ТДВ «СК «Альфа-Гарант» оцінки вартості відновлюваного ремонту транспортного засобу PEUGEOT 208 д.р.н. НОМЕР_2 , не здійснило.
Листом № 3-02б/29208 від 19.11.2025 р. МТСБУ повідомило, що ТДВ «СК «Альфа-Гарант» відповідно до норм Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) втратило статус асоційованого члена МТСБУ та припинило членство в МТСБУ. Рішення про виплату страхового відшкодування, а також щодо розміру такого відшкодування, прийнято ТДВ «СК «Альфа-Гарант», що підтверджено у формі страхового акту № ЦВ/25/4376. МТСБУ здійснено виплату 17.11.2025 в розмірі 154 448,41 грн. як повернення базового та гарантійного внесків колишньому учаснику (члену) МТСБУ, шляхом врегулювання страхових випадків за укладеними ним договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на підставі звернення Тимчасового адміністратора ТДВ «СК «Альфа-Гарант» Віталія Лукашука. Отже, для надання розрахунку матеріального збитку та документів підтверджуючих розмір матеріального збитку Вам необхідно звернутися до зазначеної вище страхової компанії.
Листом № 12/4826 від 26 листопада 2025 р. повідомлено, що 17.11.2025 року ТДВ «СК «Альфа-Гарант» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 154 448,41 грн.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частини перша та друга статті 8 Конституції України).
Конституцією України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша статті 55). Частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (пункт 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп).
Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави; суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною першою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 10 ЦПК України закріплено: суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (частина перша); суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина друга); суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (частина четверта); забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (частина десята).
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За приписами статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша); законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (частина друга); судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина третя); при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта); обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина п'ята).
Згідно із вимогами частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами цієї справи, пов'язані з відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди, заподіяної шкоди джерелом підвищеної небезпеки, володілець якого застрахований у порядку, встановленому чинним законодавством, полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV (далі Закон № 1961, чинний на момент виникнення спірних правовідносин) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Статтею 979 ЦК України визначено, що договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про страхування» від 18 листопада 2021 року № 1909-IX (далі Закон № 1909), інших законодавчих актів.
Згідно з частиною 1 та пунктом 1частини 2 статті 22ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до частини 3 статті 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 статті 1187ЦКУкраїни шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на вiдповiднiй правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно зі ст. 9 зазначеного Закону, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Відповідно до ст. 22 зазначеного Закону - у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтями 28, 29 Закону № 1961-IV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно ст.36 вказаного Закону, Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Страховик ( МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
Відповідно до статті 1192ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до пункту 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України«Прообов'язковестрахуванняцивільно-правовоївідповідальностівласників наземнихтранспортнихзасобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відтак,відшкодування шкоди особою,відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів,можливе за умови,що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року (справа №755/18006/15-ц, провадження №14-176 цс 18), відступивши від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові №6-2587 цс 15 від 23 грудня 2015 року.
У разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, суд виходить з фактичної суми, встановленої висновком судової авто-товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Відповідно до змісту ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Положеннями ч.1 ст.76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст.79 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст.89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із висновком експерта №91 від 11.09.2025 року, який, на думку суду, є науково-обґрунтованими і належно вмотивованими, проведений з безпосереднім і детальним оглядом об'єкта оцінки і з попередженням експерта про кримінальну відповідальність, - сума матеріального збитку, завданого автомобілю позивача, становить 167 664,17 грн., що не перевищує ліміт відповідальності згідно полісу. Про проведення дослідження експерт повідомляв страхову компанію. Виявлені експертом ушкодження автомобіля узгоджуються з матеріалами адміністративного протоколу, складеними на місці ДТП працівниками поліції, і не спростовані відповідачем.
Щодо наявного у матеріалах справи на звіт ФОП ОСОБА_4 №660/11/25, суд оцінює такий критично і до уваги не бере, оскільки дослідження проведено за відсутності позивача та оцінювач про кримінальну відповідальність за правильність дослідження не попереджався, відтак звіт є суперечливим.
Під час розгляду справи представник ТзДВ СК «Альфа Гарант» із клопотанням про проведення судової автотехнічної експертизи до суду не звертався.
МТСБУ здійснено виплату 17.11.2025 року в розмірі 154 448,41 грн. як повернення базового та гарантійного внесків колишньому учаснику (члену) МТСБУ, шляхом врегулювання страхових випадків за укладеними ним договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на підставі звернення Тимчасового адміністратора ТДВ «СК «Альфа-Гарант» Віталія Лукашука.
Тому, з метою захисту майнових прав позивача позов слід задовольнити і стягнути з відповідача - ТДВ СК «Альфа-Гарант» недоплачене страхове відшкодування в сумі 15 215,76 грн. (167664,17 грн. - 152 448,41 грн.)
З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТзДВ СК «Альфа -Гарант» на користь позивача суму невиплаченого страхового відшкодування у розмірі 15215,76 грн. та витрати за проведену експертну оцінку у розмірі 10 000,00 грн., відповідно до Договору №08 про виконання судової експертизи від 08.09.025 року.
Нормами ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Відтак, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст. 22, 23, 988, 1167, 1188, 1194 Цивільного кодексу України, ст. ст. 13, 33, 130, 133, 141, 247, 259, 265, 279 ЦПК України, ст. ст. 22, 28, 29 Закону України"Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа Гарант», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Моторне (транспортне) бюро України про стягнення коштів суми страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа Гарант» на користь ОСОБА_1 суми недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 15215 грн. 76 коп.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа Гарант» на користь ОСОБА_1 за проведення авто технічної експертизи у розмірі 10 000,00 грн.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа Гарант» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 грн. 96 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний тест рішення суду виготовлено 31.03.2026 року.
Учасники у справі:
Позивач:
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 );
Відповідач:
Товариство з додатковою відповідальністю (01133, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ: 32382598);
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Моторне (транспортне) бюро України (02653, м. Київ, Русанівський бульвар, код ЄДРПОУ:21647131).
Суддя Мисько Х.М.