Справа № 309/827/26
Провадження № 2/309/409/26
02 квітня 2026 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі головуючого судді Піцура Я.Я.,
за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Хуст, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Хустського РНО Рошинець Наталія Павлівна, про визнання права власності в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування.
В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_3 . На день її смерті з нею був зареєстрований та проживав її чоловік ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки розміром 0,05 га. Спадщину за померлою прийняв її чоловік ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 . На день його смерті він був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . До складу спадщини увійшла земельна ділянка розміром 1,35 га, яка належала йому згідно державного акту серії ЗК-013 №20953, та майно, яке він успадкував від дружини. При цьому, ОСОБА_4 після смерті дружини хоча й був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , однак фактично проживав разом з позивачем ат відповідачем так як потребував постійного догляду. Її мама відповідачка не претендує на спадкове майно. З метою прийняття спадщини після матері вона звернулася до нотаріуса, який повідомив про неможливість оформлення спадкових прав через відсутність правовстановлюючих документів. У зв'язку з чим змушена звернутися до суду для захисту свого права.
Посилаючись на викладене просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , земельну ділянку розміром 0,05 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель, право власності на яку підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ЗК-013 №20231 від 26.06.2003, та земельну ділянку розміром 1,35 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою смт.Вишково, ур. «Н.поле», право власності на яку підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ЗК-013 №20953 від 26.06.2003, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У судове засідання позивач не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує та просить задовольнити.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явилася, подавши заяву у якій визнає позов, та просить розглянути справу без її участі.
У судове засідання третя особа приватний нотаріус Хустського РНО Рошинець Н.П. не з'явилася, подала заяву у якій просить справу розглянути без її участі, заперечень щодо позову немає, додатково повідомила, що спадкова справа за ОСОБА_4 не заведена.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази, суд констатує наступне.
У відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.7).
Відповідно до довідки ЦНАП Вишківської селищної ради від 29.12.2025 №2806, на момент смерті ОСОБА_3 у будинку за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: чоловік - ОСОБА_4 (а.с.8).
Згідно свідоцтва про право на спадщину 14.06.2012 року спадкоємцем майна ОСОБА_3 є її чоловік ОСОБА_4 . Спадщина на яку видано свідоцтво складається з будинку за адресою АДРЕСА_1 (а.с.9). На підставі чого за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на дане майно (а.с.10).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (ас.11).
Відповідно до довідки ЦНАП Вишківської селищної ради від 24.12.2025 №2781, на момент смерті ОСОБА_3 у будинку за адресою АДРЕСА_1 , спільно з ним ніхто не був зареєстрований (а.с.12).
Згідно акту обстеження фактичного місця проживання, складеного депутатом Вишківської селищної ради 18.02.2026, ОСОБА_2 є мешканкою АДРЕСА_2 . Після смерті ОСОБА_3 її чоловік ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , однак фактично проживав за адресою АДРЕСА_2 , у своїх родичів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які здійснювали догляд за ним.
Також згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ЗК-013 №20231 від 26.06.2003 ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,05 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель, яка розташована на території смт.Вишково (а.с.13).
Згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ЗК-013 №20953 від 26.06.2003 ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,35 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою смт.Вишково, ур. «Н.поле» (а.с.14).
Листом приватного нотаріуса Хустського РНО Рошинець Н.П. від 13.02.2026 №32/01-16 повідомлено ОСОБА_1 про те, що для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_4 слід надати оригінали правовстановлюючих документів.
Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Отже виникнення права власності на нерухоме майно не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Отже відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року не є перешкодою для оформлення спадкових прав.
Відповідно до ч.1 ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до приписів ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно із ч.3 ст.1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини» й пов'язує з виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення в спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації права.
Відтак відсутність реєстрації права власності та правовстановлюючих документів на спадкове майно (не оформлення ними спадщини) не є перешкодою для реалізації позивачем права на оформлення спадщини після смерті останніх.
Відтак оскільки спірний будинок та земельні ділянки належали спадкодавцю на підставі відповідних на той час правовстановлюючих документів, то таке майно входить до складу спадщини за померлим ОСОБА_4 , однак відсутність правовстановлюючих документів перешкоджає оформленню спадкових прав на нього у нотаріальному порядку, а отже такі права підлягають судовому захисту.
Оскільки позивач є спадкоємцем за законом, спадщину за ним прийняла шляхом фактичного проживання, а інший спадкоємець за законом відповідач ОСОБА_2 визнала позов повністю, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує прав інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачем, що відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, є підставою для його задоволення.
Судові витрати слід покласти на позивача.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 142, 206, 258-259, 264-265 ЦПК України суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) право власності на: 1) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 ; 2) земельну ділянку розміром 0,05 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель, право власності на яку підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ЗК-013 №20231 від 26.06.2003; 3) земельну ділянку розміром 1,35 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою смт.Вишково, ур. «Н.поле», право власності на яку підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ЗК-013 №20953 від 26.06.2003, - в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судові витрат покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 02 квітня 2026 року.
Суддя Хустського
районного суду: Піцур Я.Я.