Справа № 308/4673/26
01 квітня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026078170000044 від 19.03.2026 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Концово, Ужгородського району, Закарпатської області, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, тимчасово не працюючого, неодруженого, раніше судимого, -
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст.389 КК України,-
До Ужгородського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12026078170000044 від 19.03.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України.
Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.09.2024 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч гривень). В подальшому, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.01.2026 ОСОБА_3 замінено, невідбуте основне покарання, призначене вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.09.2024 року за ч.1 ст.309 КК України, у виді штрафу в розмірі 17000 грн., на покарання у виді 240 (двісті сорок) годин громадських робіт.
Вказана ухвала суду, що набрала законної сили 26.01.2026 року надійшла до Ужгородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області 03.02.2026 року, яку цього ж дня було прийнято до виконання.
На виконання ухвали суду, 12.02.2026 року ОСОБА_3 було поставлено на облік ознайомлено з ухвалою, роз'яснено права та обов'язки, умови відбування покарання у вигляді громадських робіт та від нього були відібрані підписка, анкета, із засудженим було проведено профілактичну бесіду про недопущення ним вчинення нового злочину, порушень громадського порядку та про притягнення до кримінальної відповідальності у разі ухилення від виконання громадських робіт, в яких засуджений власноруч розписався.
В подальшому провідним інспектором Ужгородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_3 видано направлення до Холмківської територіальної громади для відбуття покарання, згідно якого останній мав приступити до роботи на визначеному об'єкті не пізніше 16.02.2026 року.
Однак ОСОБА_3 в порушення умов відбування покарання, умисно, без поважних причин, маючи реальну можливість його відбути, всупереч інтересам правосуддя в частині забезпечення виконання покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, будучи ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання та попередженим про передбачену законодавством кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, систематично не виконував встановлені ст.37 КВК України обов'язки щодо відбування призначеного покарання, а саме починаючи 16.02.2026 жодного разу не з'явився для відбування покарання у вигляді громадських робіт, чим своїми умисними діями допустив ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт та порушив обов'язки, покладені на нього ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.01.2026 року, якою замінено покарання на 240 годин громадських робіт, не відпрацювавши їх без поважних причин.
За таких обставин ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, тобто в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Судом встановлено, що відповідно до положень ч.2 ст.302 Кримінального процесуального кодексу України обвинуваченому ОСОБА_3 в присутності його захисника ОСОБА_4 , прокурором роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого ОСОБА_3 у заяві підтвердив роз'яснення йому вказаних положень та надав добровільну згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні. Дану заяву додано до обвинувального акту.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву останнього, в якій він зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість, та не оспорює встановлені під час дізнання обставини, і згоден з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням наявних клопотань сторони обвинувачення, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт може бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 статті 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Таким чином, аналізуючи досліджені у справі докази та оцінюючи їх у сукупності, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (проступку), і кваліфікує дії останнього за ч.2 ст.389 КК України, а саме: ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт.
Обставинами, які б згідно ст.66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 не встановлено.
Призначаючи обвинуваченому покарання, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; відсутність обставини, що обтяжують покарання.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, обставини його вчинення та особу винного, який психіатричної та наркологічної допомоги не отримує та не перебуває на відповідних обліках, раніше неодноразово судимий, суд вважає, що виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових проступків, можливе при призначенні покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції передбаченої ч. 2 ст. 389 КК України на строк 3 роки.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 59-1 КК України, покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Окрім цього, зважаючи на те, що ОСОБА_3 вчинив проступок, не відбувши іншого покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.09.2024 у виді у виді 240 (двісті сорок) годин громадських робіт, суд призначає йому покарання у відповідності до положень ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком від 03.09.2024, що становить72 години громадських робіт.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення - одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт. Разом з цим, відповідно до п.5 ч.1 вищенаведеної норми Закону діє співвідношення - одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.
Згідно з ч.6 ст.72 КК України встановлені в частині першій цієї статті правила співвідношення видів покарань можуть застосовуватись і в інших випадках, передбачених Загальною частиною цього Кодексу.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 02.12.2024 у справі № 335/1211/23, згідно якої, співвідношення громадських робіт та пробаційного нагляду може бути проведено лише опосередковано через інші види покарань двома способами: - за допомогою комплексного використання положень підпунктів г) і а-1) п. 1 ч.1 ст.72 КК України; - з використанням положень пунктів 4 і 5 ч. 1 ст. 72 КК України.
Верховний Суд у Постанові від 12.05.2025, у справі №638/7426/24 виснував, що "правильним застосуванням судом закону про кримінальну відповідальність того з наявних в законі співвідношень, яке є найбільш сприятливим для інтересів обвинуваченого, засудженого, а саме співвідношення до основного покарання у виді обмеження волі, результатом якого є еквівалент, що одному дню пробаційного нагляду відповідають вісім годин громадських робіт."
Відтак, до призначеного покарання необхідно частково приєднати невідбуте покарання за вироком суду від 03.09.2025 року у виді 72 годин громадських робіт, яке, за правилами ст. 72 КК України, необхідно перевести у 9 днів пробаційного нагляду, і остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 3 роки 9 днів пробаційного нагляду та покласти обов'язки, передбачені ст. 59-1 КК України.
Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім, справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчинення кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Цивільний позов у провадженні не заявлено.
Заходи забезпечення у кримінальному провадженні не застосовувались.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373, 374, 381-382, 394 КПК України, суд -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 3 (три) роки.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.09.2024 у виді громадських робіт строком 72 години, які, відповідно до вимог ст. 72 КК України, перевести в 9 днів пробаційного нагляду, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді трьох років дев'яти днів пробаційного нагляду.
У відповідності до ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_3 , згідно із ч.1 ст.49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України, обчислювати з дня постановки його на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії стороною кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Оскарження вироку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини не допускається.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1