Справа № 466/12113/25
Провадження № 2/466/1272/26
(заочне)
18 березня 2026 року м.Львів
Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого - судді Білінської Г.Б.
секретаря Ханас С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
24.12.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» через систему «Електронний суд» звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача в їх користь заборгованість за Кредитним договором №971356907 від 24.08.2024 в розмірі 67230,00 грн., 2 422,40 грн. судового збору та 7 000,00 грн. витрат на правову допомогу.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 24.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» далі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний Договір №971356907 від 24.08.2024 на суму 27000,00 грн. в формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора HMST-5546.
24.08.2024 далі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» ініціювало переказ коштів згідно договору №971356907 від 24.08.2024 безготівковим зарахуванням через банк провайдер, грошові кошти кількома траншами на банківську карту № НОМЕР_1 відповідача, яку відповідач вказав у заявці при укладенні кредитного договору.
29.10.2024 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №МВ-ТП, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі прав вимоги №Б/Н від 29.10.2024.
28.05.2025 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу №28/0525-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» грошові кошти за плату на умовах, визначених цим договором, вказаними у реєстрі прав вимоги №2 від 28.05.2025 до договору факторингу №2.
16.07.2025 між ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ ФК «ЕЙС» укладеного договір факторингу №16/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників №2 від 16.07.2025 за договором факторингу №3 від ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 80730,00 грн.
Відповідач належним чином умови договору не виконував і має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «ЕЙС» в сумі 80730,00 грн., з яких: 27000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 40230,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 13500,00 грн. -заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «ЕЙС».
У судове засідання представник позивача ТОВ ФК «ЕЙС» не з'явився, в поданій до суду позовній заяві просить розгляд справи проводити у відсутності представника та не заперечив щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. А також від нього не надходило відзиву на позовну заяву, клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляду справи за його відсутності.
Згідно з ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких мотивів.
З матеріалів справи судом встановлено, що 24.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» далі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний Договір №971356907 від 24.08.2024 та дві додаткові угоди до договору №971356907 від 24.08.2024 на загальну суму 27000,00 грн. в формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора HMST-5546.
Згідно п.2.1 Договору, Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту в розмірі 27000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Згідно з п.2.3 договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 10000 грн. 24.08.2024.
Базова процентна ставка складає 1% в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожен день користування ним, що становить 365 % річних (п.8.3 договору).
Кінцева дата повернення (виплати) кредиту 23.09.2029 (п.7.3 договору).
На підтвердження укладення договору позивачем надано довідку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі, в якій зазначено про акцепт оферти позичальником ОСОБА_1 (підписання договору одноразовим ідентифікатором): HMST-5546, відправленого позичальнику 24.08.2024 року о 10:57:49 год. на номер мобільного телефону НОМЕР_2 .
Первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором кредитної лінії №971356907 від 24.08.2024, що підтверджується платіжними дорученнями, зі змісту яких вбачається, що платником ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" здійснено переказ коштів згідно договору №971356907 від 24.08.2024 ОСОБА_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer.
Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором кредитної лінії №971356907 від 24.08.2024, виписки з особового рахунку за кредитним договором №971356907 від 24.08.2024, станом на 01.11.2025 року заборгованість становить 80730,00 грн., з яких: 27000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 40230,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 13500,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Разом із тим, судом встановлено, що 29.10.2024 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №МВ-ТП, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі прав вимоги №Б/Н від 29.10.2024.
28.05.2025 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу №28/0525-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» грошові кошти за плату на умовах, визначених цим договором, вказаними у реєстрі прав вимоги №2 від 28.05.2025 до договору факторингу №2.
16.07.2025 між ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ ФК «ЕЙС» укладеного договір факторингу №16/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників №2 від 16.07.2025 за договором факторингу №3 від ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 80730,00 грн.
16.07.2025 року сторонами підписано акт прийому-передачі Реєстру боржників №2 до договору факторингу №16/07/25-Е від 16.07.2025, згідно якого клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників в кількості 6715, після чого, з урахуванням п.1.2 договору факторингу №16/07/25-Е від 16.07.2025, від клієнта до Фактора переходять Права вимоги заборгованості від боржників і Фактор стає кредитом по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
В силу ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
У п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.
Судом встановлено, що 24.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» далі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний Договір №971356907 від 24.08.2024 та дві додаткові угоди до договору №971356907 від 24.08.2024 в формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора HMST-5546.
Укладання договорів із використанням електронного (цифрового) підпису відповідає приписам Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електроні документи та електронний документообіг».
Без проходження реєстрації та отримання відповідачем одноразового ідентифікатора (який використовується як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт до особистого кабінету за допомогою паролю та логіна Договір кредитної лінії №857216296 з ним не був би укладений.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За приписами частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у повному обсязі виконало свої зобов'язання за вищевказаним договором, здійснивши переказ коштів відповідачу на банківську картку № НОМЕР_1 в розмірі 27000 грн, яка передбачена умовами кредитного договору №971356907, що підтверджується платіжними дорученням № від 24.08.2024 року.
Наведені вище обставини свідчать про факт отримання відповідачем кредитних коштів, схвалення ним, як умов, Договору кредитної лінії.
Разом з цим, відповідач свого зобов'язання за Договором кредитної лінії не виконав, у передбачений у договорі строк кошти (суму кредиту) не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.
Так, із детального розрахунку заборгованості за кредитним договором №971356907 від 24.08.2024, виписки з особового рахунку за кредитним договором №971356907 від 24.08.2024, станом на 01.11.2025 року заборгованість становить 80730,00 грн., з яких: 27000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 40230,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 13500,00 грн.- заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач, як правоноступник первісного кредитора, просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 67230,00 грн, тобто складові: : 27000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 40230,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Щодо набуття ТОВ «ФК «Ейс» права грошової вимоги за вказаним кредитним договором, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов'язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Надані позивачем договори факторингу є дійсними та чинними, відомостей про те, що вони оскаржувались в судовому порядку відсутні.
За наведених обставин, суд вважає, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» як новий кредитор, набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №971356907 від 24.08.2024.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.
Згідно з частинами першою та другою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Дослідивши вказаний розрахунок та інші матеріали справи, виходячи із заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення позивачем сума заборгованості за основною сумою боргу за Договором кредитної лінії та процентами за користування кредитом узгоджується із умовами договору, розмір відсотків розраховано, виходячи із процентної ставки, погодженої сторонами, що відповідає принципу свободи договору, в межах строку кредитування.
Розмір заборгованості відповідачем не спростований, позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №971356907 від 24.08.2024, а тому суд дійшов висновку про необхідність захисту прав ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» шляхом стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №971356907 від 24.08.2024 за сумою кредиту у розмірі 27000,00 грн та нарахованими процентами у сумі 40230,00 грн. За наведених обставин, позов в цій частині є підставним та підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) суду надано копії таких документів: договору про надання правничої допомоги, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» та адвокатським бюро «Соломко та партнери» №20/08/25-01 від 20.08.2025; додаткової угоди № 25771126702 від 11.09.2025 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025; акту прийому-передачі наданих послуг від 25.11.2025 на суму 7000,00 грн. Суд вважає, що надані документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення позивачем витрат, що пов'язані з наданою правничою допомогою адвокатом.
Проте, варто зауважити, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).
Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі N 904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Враховуючи вищевикладене, складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи та витрачений час (адвокат не приймав участь у судових засіданнях), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та з врахуванням того, що позов задоволено, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 3000 гривень.
Крім того, в силу дії 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати по сплаті судового збору.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.2, 4, 12, 76-81, 89, 141, 258,259, 263- 265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження 02090, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13, 67230,00 грн. (шістдесят сім тисяч двісті тридцять гривень), з яких: 27000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 40230,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження 02090, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13, 3000,00 грн. (три тисячі гривень) судових витрат, понесених на правову допомогу.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження 02090, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13, 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя Г. Б. Білінська