Справа №463/3197/26
Провадження №1-кс/463/3464/26
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
01 квітня 2026 року місто Львів
Слідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його законного представника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026141360000410 від 30.03.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Помічна, Добровеличківського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
встановила:
Слідчий відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 , за погодженням прокурора, звернувся з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим слідством час та в невстановленому досудовим слідством місці, але не пізніше 30.03.2026, маючи єдиний умисел на незаконне збагачення шляхом придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовин і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», побоюючись бути викритим правоохоронними органами, використовуючи з метою конспірації своєї протиправної діяльності, багатоплатформовий клауд-месенджер «Telegram», користуючись у вказаному месенджері акаунтом (обліковим записом) під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » під псевдонімом « ОСОБА_8 » (зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_1 ), діючи за попередньо змовою в групі з невстановленою досудовим розслідуванням особою, котра у своїй злочинній діяльності використовує багатоплатформовий клауд-месенджер «Telegram», а саме акаунт (обліковий запис) в даному месенджері під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » під псевдонімом « ОСОБА_9 », незаконно придбав в останнього особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP», яка містилася у розфасованих згортках у вигляді «мастер кладу» за географічними координатами: 49.824575 24.040858.
В подальшому ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, у точно невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 19:50 год. 30.03.2026, перебуваючи поблизу вул. Кримська та вул. Кубійовича, що у м. Львові, віднайшов за географічними координатами: 49.824575 24.040858 придбаний раніше «мастер-клад», в якому знаходилося 50 (п'ятдесят) згортків, обмотаних клейкою стрічкою, в кожному з яких містилося по одному зіп-пакету із кристалоподібною речовиною білого кольору та зберігав їх при собі з метою подальшого їх збуту в роздріб, шляхом здійснення так званих «закладок» на території міста Львова до 30.03.2026.
Так, в період часу з 22:26 год. 30.03.2026 до 23:38 год. 30.03.2026, в ході проведення затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, за адресою: м.Львів, вул. Кубійовича, 41, у ОСОБА_5 працівниками поліції виявлено та вилучено 50 (п'ятдесят) згортків, обмотаних клейкою стрічкою, в кожному з яких містилося по одному зіп-пакету із кристалоподібною речовиною білого кольору, яка являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - «PVP». Розмір виявленої особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено «PVP», яка містилася в одному із п'ятдесяти згортків, обмотаних клейкою стрічкою, становить 1,5325 грам, що становить великі розміри.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропних речовин, у великих розмірах, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
30.03.2026 року в період часу з 22:26 год. по 23:38 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано в порядку п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України, а саме ОСОБА_5 застали під час вчинення злочину.
31.03.2026 року неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Ураховуючи характер вчиненого підозрюваним злочину та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, є підстави вважати, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою запобігання вказаним ризикам, об'єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження, для забезпечення виконання з нею процесуальних рішень. Разом з тим, при виконанні судом вимог щодо визначення застави, враховуючи передбаченні ч. 5 ст.182 КПК України обставини, є необхідним визначити останньому заставу.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала, навівши мотиви, зазначені у ньому, просила його задовольнити та зазначила, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, наявними є ризики, передбачені п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та обставини передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, необхідні для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, є недоцільним.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні відносно клопотання прокурора заперечив. З врахуванням характеризуючих даних особи підозрюваного, який має постійне місце проживання, просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
ОСОБА_5 та його законний представник ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримали доводи захисника.
Заслухавши думку прокурора, яка вважає за необхідне обрати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, думку підозрюваного, його захисника та законного представника, проаналізувавши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 і 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до вимог п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу».
Слідчою суддею встановлено, що слідчим відділом Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №12026141360000410 від 30.03.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Останнє розпочато за фактом того, що ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим слідством час та в невстановленому досудовим слідством місці, але не пізніше 30.03.2026, маючи єдиний умисел на незаконне збагачення шляхом придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовин і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», побоюючись бути викритим правоохоронними органами, використовуючи з метою конспірації своєї протиправної діяльності, багатоплатформовий клауд-месенджер «Telegram», користуючись у вказаному месенджері акаунтом (обліковим записом) під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » під псевдонімом « ОСОБА_8 » (зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_1 ), діючи за попередньо змовою в групі з невстановленою досудовим розслідуванням особою, котра у своїй злочинній діяльності використовує багатоплатформовий клауд-месенджер «Telegram», а саме акаунт (обліковий запис) в даному месенджері під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » під псевдонімом « ОСОБА_9 », незаконно придбав в останнього особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP», яка містилася у розфасованих згортках у вигляді «мастер кладу» за географічними координатами: 49.824575 24.040858.
Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Також встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.
За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При розгляді даного клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідча суддя дійшла висновку, що слідчий та прокурор довели обґрунтованість підозри, висунутої ОСОБА_5 , а сукупність наявних на даний час доказів свідчить про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про що свідчать, зокрема: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30.03.2026 року, висновком експерта №СЕ-19/114-26/7796-НЗПРАП від 31.03.2026 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 31.03.2026 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 31.03.2026 року та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Ризиками, які дають підстави слідчому судді обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слід вважати те, що: 1) підозрюваний може переховуватись від досудового слідства і суду. При цьому, слідча суддя погоджується з доводами клопотання про те, що підозрюваний має можливості для переховування від органу досудового розслідування, до чого його може спонукати, зокрема, встановлена кримінальним законом відповідальність за вчинення інкримінованого йому тяжкого злочину. Такий висновок слідчого судді узгоджується з вимогами ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду»; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Окрім того, відповідно до ст. 178 КПК України слідча суддя враховує, що ОСОБА_5 непохилого віку, захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає.
Тому слідча суддя доходить висновку, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не можуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та виконання ним обов'язків, передбачених ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/97 від 26 липня 2001 року. Тобто, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
А тому, слідча суддя не відхиляє доводів на користь підозрюваного, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваною процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальним ризикам.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідча суддя виходить з вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, відповідно до якого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідча суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Прокурор, покликаючись на п 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, клопотав про визначення застави.
Так, слідча суддя, вважає за необхідне зазначити, що застава це не менш суворий запобіжний захід, а альтернатива триманню під вартою. За тяжкістю вони рівні за КПК. Застава для особи не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища його та його родини це не покарання. Застава лише має забезпечити виконання особою (підозрюваним, обвинуваченим) процесуальних обов'язків на час досудового розслідування чи судового розгляду. При цьому, тягар застави не може покладатися на родичів
Тобто, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Відтак, враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , особу підозрюваного, вважаю за необхідне визначити заставу 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 грн (сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень), яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Застосовуючи до підозрюваного поряд із запобіжним заходом у виді тримання під вартою альтернативний запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відтак, зважаючи на необхідність виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, а також зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, вважаю за необхідне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 грн (сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень).
Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, -
постановила:
Клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Визначити термін дії ухвали шістдесят днів - до 29 травня 2026 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з 30 березня 2026 року 23 год. 38 хв.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_5 , обов'язків, визначених КПК України, визначити заставу - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120,00 грн (сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень).
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_12 такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом;
2) не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 29 травня 2026 року.
Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено о 10 год. 30 хв. 02 квітня 2026 року.
Слідча суддя ОСОБА_13