Справа № 446/789/26
31.03.2026 м. Кам'янка-Бузька
Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому, підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.06.2025 за №62025100140002015 за обвинуваченням
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Великі Підліски, Кам'янка-Бузького району, Львівської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , без визначено місця проживання, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, кулеметника 3 піхотного відділення 1 піхотного взводу 2 піхотної роти 3 піхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, раніше неодноразово судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України,
23.03.2026 прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону передано до Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.06.2025 за №62025100140002015 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України.
У відповідності до вимог ст. 35 КПК України визначено суддю для розгляду вказаного клопотання.
Ухвалою суду від 24.03.2026 призначено підготовче засідання з розгляду вказаного кримінального провадження.
У підготовчому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого на строк 60 днів без можливості внесення застави.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені у ст. 177 КПК України, а саме, ризик того, що обвинувачений може переховуватись від суду, так як покарання у виді позбавлення волі може бути розцінене ним як підстава та мотив переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності, ризик незаконно впливати на потерпілого та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, ризик перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином та ризик вчиняти інші кримінальні правопорушення. З метою запобігання вказаним ризикам, а також з врахуванням того, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого, прокурор просить суд продовжити обвинуваченому строк застосування запобіжного заходу на строк 60 днів без можливості визначення застави.
У підготовчому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала подане клопотання з наведених у ньому доводів, необхідність продовження строку тримання під вартою вважала обґрунтованим, просила клопотання задоволити.
Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому засіданні заперечив щодо продовження йому строку тримання під вартою, та просив застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід. Зазначені прокурором ризики він вважає необгрунтованими та такими, що порушують його права.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 в підготовчому засіданні щодо продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою також заперечив. Вказав, що зазначені у клопотанні ризики відсутні, а тому просив застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши учасників кримінального провадження, розглянувши питання доцільності продовження строку тримання під вартою, суд встановив наступні обставини справи та виходить з наступних мотивів.
Згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.06.2025 за №62025100140002015 ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у інше приміщення, яке вчинене в умовах воєнного стану та у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Ухвалою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 05.01.2026 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят днів, тобто до 03.03.2026 включно.
Ухвалою слідчого судді від 26.02.2026 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 продовжено терміном до 03.04.2026 включно без визначення розміру застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 розділу ІІ КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 199 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Розглянувши питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, оцінивши доводи всіх учасників процесу, суд дійшов висновку про збереження на даний час тих ризиків, які існували на час обрання запобіжного заходу і які передбачені у ст. 177 КПК України.
Зокрема, існує ризик і він не зменшився, що обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України відповідно до ст. 12 КК України кваліфікуються як тяжкий та за вчинення, якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, та злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України відповідно до ст. 12 КК України кваліфікуються як тяжкий та за вчинення, якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, що вже само собою може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від прокурора та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за скоєне.
Обґрунтованим суд визнає ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки обвинувачений, перебуваючи на волі, зможе ігнорувати виклики слідчого, прокурора чи суду та таким чином перешкоджати забезпеченню завдань кримінального провадження, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового розгляду.
Разом з тим, суд також визнає обгрунтованим ризик незаконного впливу обвинуваченого на потерпілого та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння до зміни, їх показань, оскільки обвинувачений перебуваючи на волі матиме можливість контактувати із потерпілим та свідками і відповідно схилити їх до зміни та дачі потрібних йому показів з метою уникнення кримінальної відповідальності, зокрема у зв'язку з розглядом даного клопотання обізнаний про анкетні данні потерпілого у кримінальному провадженні.
Крім того, суд також визнає обгрунтованим ризик вчиняти інші кримінальні правопорушення або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується у зв'язку з тим, що обвинувачений самовільно залишив військову частину з метою ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, та може повторно не з'явитися вчасно на службу, вчинити самовільне залишення військової частини або дезертирство. Крім цього, враховуючи протиправну поведінку ОСОБА_4 та його нехтування вимогами Законів України та Статуту Збройних Сил України, останній може схилятись до аналогічної протиправної поведінки.
Водночас, застосування більш м'яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам і не забезпечить визначеної ст. 177 КПК України мети застосування запобіжного заходу, а саме є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Доводи обвинуваченого та його захисника щодо недоцільності продовження строку тримання під вартою, суд вважає недостатніми, так як такі не спростовують встановлених судом ризиків, які існують для даного кримінального провадження і самі по собі є лише декларативними бажаннями обвинуваченого, а не доконаним фактом.
Крім того, згідно ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
За таких обставин, суд дійшов переконання, що обвинуваченому необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів, так як за наявності вищенаведених ризиків та особи обвинуваченого, а також з урахуванням стадії кримінального провадження, таке продовження є виправданим та доцільним і не знаходить підстав для застосування відносно нього більш м'яких запобіжних заходів.
При цьому згідно з абзацом восьмим частини четвертої статті 183 КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Відтак з врахуванням наведених положень та з врахуванням конкретних обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, суд приймає рішення не визначати обвинуваченому розмір застави.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 315 КПК України,
Клопотання прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 - задоволити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення розміру застави, тобто до 29 травня 2026 року включно.
Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, а також направити начальнику Львівського слідчого ізолятора Управління Державної Пенітенціарної служби України у Львівській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим протягом п'яти днів з дня вручення йому копії ухвали.
Пповний текст ухвали складено 02.04.2026.
Суддя ОСОБА_1