Справа № 442/2211/26
Провадження №3/442/501/2026
Іменем України
02 квітня 2026 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Курус Р.І., розглянувши матеріалиобласті про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, проживаючої у гуртожитку АДРЕСА_1 , зареєстрованої на АДРЕСА_2 ,
за ст. 173 КУпАП, -
ОСОБА_2 14.03.2026 о 21:30 год., знаходячись на кухні загального користування у гуртожитку АДРЕСА_1 , що є громадським місцем, ображала нецензурною лайкою, погрожувала та шарпала гр. ОСОБА_3 , чим вчинила дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, про що було складено адміністративний протокол серії ВБА №210295 від 20.03.2026.
На час судового розгляду зазначеної справи ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явилась, не повідомивши причин неявки, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а.с. 11.
Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від особи, що притягається до адміністративної відповідальності не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим причини його неявки до суду визнані неповажними. За таких обставин вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.
Перевіривши матеріали справи доходжу до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Диспозиція статті 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Провина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №210295 від 20.03.2026, який складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та згідно якого ОСОБА_2 14.03.2026 о 21:30 год., знаходячись на кухні загального користування у гуртожитку АДРЕСА_1 ,що є громадським місцем, ображала нецензурною лайкою, погрожувала та шарпала гр. ОСОБА_3 , чим вчинила дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян;
- рапортом телефонного повідомлення від 14.03.2026, відповідно до якого заявниця повідомила, що в гуртожитку №3 потребують поліцію, відбувається конфлікт та словесні погрози ОСОБА_1 погрожує ОСОБА_3 ;
- заявою ОСОБА_4 від 14.03.2026, у якій заявниця просить прийняти міри до гр. ОСОБА_1 , з якою виник словесний конфлікт, який відбувається не вперше;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 20.03.2026, у яких остання вину визнає;
- письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 20.03.2026 та ОСОБА_4 від 14.03.2026.
Всі зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази є належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.
Вбачаю в діях ОСОБА_1 ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП України.
У рішенні ЄСПЛ № 980_360 по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» від 21.01.1999 вказується, що у рішеннях судів та трибуналів мають належним чином пояснюватися підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різною залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Однак, хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
З огляду на викладене, а також враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь вини особи яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, слід стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятдесят одну) гривню.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Курус Р.І.