31 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 500/1399/25 пров. № А/857/42955/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіМатковської З. М.
суддів -Гуляка В. В.
Ільчишин Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року про відмову у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 500/1399/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
головуючий суддя першої інстанції - Дерех Н.В., місце ухвалення - м. Тернопіль, дата складання повного тексту - 14.10.2025
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Дзісь Андрій Романович подав до суду заяву, в якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі №500/1399/25 з поданням відповідачем звіту.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року у задоволенні заяви про встановлення судового контролю відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою суд першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга.
Апелянт зазначає, що ухвала Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року по справі № 500/1399/25 є такою, що винесена з порушенням норм матеріального процесуального права і підлягає скасуванню. Вважає, що посилання суду першої інстанції на відсутність доказів, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України «Про виконавче провадження» внаслідок невиконання відповідачем рішення у добровільному порядку є необґрунтованим та із порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що на момент подання заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, судове рішення є невиконане.
Також заважує, що подання особою, на користь якої ухвалено судове рішення, заяви в порядку статті 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням такого рішення спрямоване на забезпечення належного виконання судового рішення, а оскарження ухвали суду за наслідками розгляду такої заяви - на запобігання негативним наслідкам судової помилки, якщо така мала або могла мати місце під час розгляду зазначеної заяви.
Встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України є однією з повноцінних форм забезпечення виконання судових рішень, яка встановлена з метою фактичного виконання судового рішення на користь позивача.
З урахуванням наведеного просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по суті заявлених у заяві про встановлення судового контролю вимог.
Відповідач правом подання відзиву не скористався.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справ слідує, що в провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 позов задоволено повністю, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14; 1,197; 1,0796, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 30.01.2025 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14; 1,197 та 1,0796, у зв'язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 30.01.2025 з урахуванням раніше виплачених сум, стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 986 (дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 44 коп.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі №500/1399/25 без змін.
Позивач звернувся в суд із заявою про встановлення судового контролю, оскільки не погодився із відповідними діями відповідача щодо виконання рішення суду.
Суд першої інстанції в задоволенні заяви відмовив з тих підстав, що судом не встановлено, а позивачем не доведено, що загальний порядок виконання судового рішення не дасть очікуваного результату. Крім цього, суд першої інстанції вказав, що позивачем не вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України «Про виконавче провадження», та відсутні підстав вважати, що відповідачем не буде виконуватись дане рішення суду.
Апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції невірними з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Як визначено статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1402-VIII) суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У статті 13 Закону № 1402-VIII розтлумачено зміст такої конституційної засади судочинства як обов'язковість судових рішень, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 -6 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
2. У заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
3. Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
4. Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.
5. За письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.
Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду.
Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
6. Суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.
Як уже зазначалось вище, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 позов задоволено повністю, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14; 1,197; 1,0796, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 30.01.2025 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14; 1,197 та 1,0796, у зв'язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 30.01.2025 з урахуванням раніше виплачених сум
Проте, як встановив апеляційний суд відповідач фактично не виконав зазначене судове рішення, посилаючись на недоцільність його виконання.
Так, у листі від 02.10.2025 р., ГУ ПФУ в Тернопільській області зазначає, що « ОСОБА_1 з 06.04.2021 року одержує пенсію за віком, обчислену згідно з нормами Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», тобто розмір пенсії за віком визначено з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2019-2021 роки (9118,81грн.), який с вищим за показник, який застосовувався при індексації пенсії у 2022-2024 рр., тому проводити перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 30.01.2025 року - 7994,47 грн. не доцільно. Водночас зазначаємо, що з 01.03.2025 перерахунок пенсійної виплати у зв?язку з індексацією проведено з урахуванням підпункту 6 цункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209, тобто з врахуванням середньомісячного заробітку 9643,14 грн. (9118,81 * 1.0575). Для узгодження питання порядку виконання Рішення ОСОБА_1 надіслано окремого листа з повідомленням про необхідність подання письмової згоди на виконання судового рішення, так як за результатами опрацювання електронної пенсійної справи розмір пенсії зменшиться».
Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що позиція відповідача щодо недоцільності виконання судового рішення є неприйнятною та суперечить основоположним принципам судочинства.
Судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому виконанню незалежно від суб'єктивної оцінки боржником його доцільності чи правильності. Суб'єкт владних повноважень не вправі самостійно вирішувати питання про доцільність виконання судового рішення. Якщо відповідач вважає судове рішення таким, що суперечить нормам чинного законодавства, то відповідач наділений повноваженнями оскаржити таке рішення в касаційному порядку, а не відмовлятися від його виконання.
Таким чином, апеляційний суд встановив, що існують обґрунтовані підстави вважати, що судове рішення не виконано відповідачем належним чином.
За таких обставин відмова суду першої інстанції у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення є передчасною та необґрунтованою.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви, фактично не дослідив питання виконання чи невиконання судового рішення по суті, обмежившись загальними висновками про відсутність підстав для судового контролю. Проте саме з'ясування питання про те, чи виконано судове рішення та в який спосіб, є ключовим для вирішення заяви про встановлення судового контролю.
Також безпідставним є покликання суду першої інстанції на ту обставину, що позивачем не вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України «Про виконавче провадження», оскільки відповідно до ч. 4 ст. 382 КАС України, відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи те, що відповідач не заперечує факту невиконання судового рішення (обґрунтовуючи це недоцільністю), наявні достатні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі № 500/1399/25.
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, оскільки висновки суду першої інстанції, не відповідають фактичним обставинам, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нової постанови.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року про відмову у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 500/1399/25 скасувати та прийняти нову постанову.
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі № 500/1399/25.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подати до Тернопільського окружного адміністративного суду у тридцятиденний строк, з дня набрання законної сили цією постановою звіт про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі № 500/1399/25
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин