Справа № 333/1771/26
Провадження № 2/331/2788/2026
іменем України
01.04.2026
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Фісун Н.В., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
16 лютого 2026 року до Комунарського районного суду міста Запоріжжя надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
23 лютого 2026 року ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя передано за підсудністю на розгляд до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя.
25.03.2026 року вищевказана справа надійшла до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 25.03.2026 року справу передано в провадження судді Фісун Н.В.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви та доданими до неї матеріалами, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно відповіді №2346757 від 16.02.2026 року щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ОСОБА_2 як внутрішньо переміщена особа проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді №2550610 від 02.04.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Порядок реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів, на момент звернення позивача до суду з позовом встановлюються Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 (далі - Порядок).
Згідно пункту 7 Порядку особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
Особа, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) якої знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання за межами тимчасово окупованої території України без внесення будь-яких відміток до паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки.
Результат аналізу змісту вказаних норм дозволяє зробити висновок, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором.
Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня.
Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально за підсудністю відноситься до Мелітопольского міськрайонного суду Запорізької області.
Здійснення правосуддя і роботу в Мелітопольському міськрайонному суду Запорізької області призупинено з 09.03.2022 на підставі Указу Президента України та розпорядженням Голови Верховного Суду від 14.09.2022 №49/0/22 змінено територіальну підсудність справ Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з визначенням територіальної підсудності справ за Комунарським районним судом м. Запоріжжя.
Отже, Олександрівському районному суду міста Запоріжжя територіально не підсудна відповідна справа.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст.378 ЦПК України).
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для передачі вказаної справи за підсудністю до належного суду, яким є Комунарським районним судом м. Запоріжжя.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,-
Матеріали цивільної справи №333/1771/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, передати на розгляд до Комунарського районного суду міста Запоріжжя (вул. Європейська, 7 ,м. Запоріжжя).
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 01 квітня 2026 року.
Суддя Н.В.Фісун