Справа № 331/472/26
Провадження № 2/331/1594/2026
31 березня 2026 року місто Запоріжжя
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Каретник Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання Данилевської О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
На обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначає, що 05 березня 2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» був укладений Договір № 8829602 про надання споживчого кредиту, який підписано електронним підписом.
Кредитодавець свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав позичальнику кредит у розмірі 6000, 00 грн., який надається кредитодавцем у безготівковій формі на рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 строком на 360 днів, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором настав, але відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
28.10.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 28102025, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права Вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 8829602.
Таким чином, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 8829602.
Загальний розмір заборгованості за договором № 8829602 від 05.03.2025, що підлягає стягненню з відповідача, станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 24300,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 6000,00 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками - 6300,00 грн., заборгованість за пенею та штрафами - 12000,00 грн.
На підставі викладеного представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором № 8829602 від 05.03.2025 у розмірі 24300,00 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явилася, але у позовній заяві зазначила клопотання про розгляд справи за її відсутності і зазначила про відсутність заперечень проти ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач у судові засідання двічі не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце проведення судових засідань повідомлений належним чином шляхом публікації оголошень на офіційному веб-порталі судової влади України, направлення судових повісток до його електронного кабінету у системі «Електронний суд», направлення судових повісток поштою з повідомленнями за адресою його реєстрації як ВПО, але поштові відправлення повернулися до суду без вручення з відмітками поштового відділення «адресат відсутній», відзив на позов не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Взявши до уваги заяву представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Ухвалою судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 22.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані до суду докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 05 березня 2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» був укладений Договір №8829602 про надання споживчого кредиту.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 10 кредитного договору «Реквізити та підпис сторін».
Відповідно до п. 2.1. кредитного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Згідно з п. 2.4. кредитного договору кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1. договору.
Відповідно до п.1.3 кредитного договору сума (загальний розмір) кредиту становить 6000,00 грн.
Кредит надається строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 15 днів (п. 1.4 кредитного договору).
Стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 1,00 відсотків в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4. Договору (п. 1.5.1 кредитного договору).
Знижена процентна ставка 0,01% в день та застосовується відповідно до певних умов (п.1.5.2 кредитного договору)
Тип процентної ставки за цим договором - фіксована (п.1.5 кредитного договору).
Загальні витрати позичальника за кредитом за стандартною процентною ставкою за увесь строк користування кредитом складають 21600,00 грн. (п.1.8.1 договору), загальні витрати позичальника за кредитом за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки складають 20709,00 грн. (п.1.8.2).
Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом складає 27600,00 грн. (п.1.10.1 договору), орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки становить 26709,00 грн. (п.1.10.2 договору).
Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом становить 2899,03 % річних (п.1.9.1 договору), орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки становить 1933,14 % річних (п.1.9.2 договору).
Згідно з п. 6.4 кредитного договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем своїх зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов'язаний сплатити штраф: у розмірі 540,00 грн. на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання (п.6.4.1 кредитного договору) та у розмірі 120,00 грн. починаючи з 5 (п'ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (п.6.4.2 кредитного договору).
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» (п.п. 9.8 Кредитного договору), які розміщені на веб-сайті / в мобільному застосунку «СreditРlus» (шляхом розміщення гіперпосилань). Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися цих Правил.
Ці Правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
ТОВ « Авентус Україна» свої зобов'язання за кредитним договором виконало, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 6000,00 грн.
28.10.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 28102025, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права Вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі до ОСОБА_1 за договором №8829602, що підтверджується витягом з реєстру боржників №2 до договору факторингу (порядковий номер 1640).
Відповідно до реєстру боржників №2 до договору факторингу №28102025 та акту прийому - передачі реєстру боржників №2 за договором факторингу №28102025 від 28 жовтня 2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №8829602 щодо заборгованості у сумі 24300,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 6000,00 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками - 6300,00 грн., заборгованість за пенею та штрафами - 12000,00 грн.
Аналогічний розмір заборгованості, який визначено відповідно до умов кредитного договору, вказано також і у розрахунку заборгованості первісного кредитора, який долучено до позовної заяви.
Суд враховує, що згідно з положеннями ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.
Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
У ч. 1 ст. 1048 ЦК України зазначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
З урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку про те, що між відповідачем та ТОВ «Авентус Україна», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», дійсно було укладено кредитний договір, умови якого первісним кредитором були виконані, а відповідачем вони виконані не були, внаслідок чого у останнього виникли боргові зобов'язання перед позивачем, який набув право вимоги за вищевказаним кредитним договором відповідно до умов договору факторингу.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Належних та достовірних доказів погашення заборгованості за кредитним договором та його припинення відповідач в розумінні положень ст. 76-81 ЦПК України суду не надав, чим не спростував доказів, наданих позивачем.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач взятих на себе зобов'язань в строки, передбачені договором, належним чином не виконав, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за вказаним договором в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу та відсотками у розмірі 12300, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за пенею та штрафами у розмірі 12000,00 грн., суд враховує таке.
Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК України).
Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року в справі №320/8618/15-ц (провадження №61-4393сво18)).
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Дана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року в справі №183/7850/22.
Оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача неустойки, нарахованої у період дії воєнного стану за прострочення зобов'язання, яке виникло з договору №8829602 про надання споживчого кредиту від 05.03.2025, то у даному випадку підлягають застосуванню положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Тому суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки (пені, штрафів) у розмірі 12000,00 грн. необхідно відмовити.
Крім того, в силу вимог ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені останнім судові витрати, які складаються із витрат по оплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1347,63 грн. (розрахунок: судовий збір, сплачений за подання позову до суду 2662,40 грн. х суму задоволених позовних вимог 12300,00 грн. / суму заявлених позовних вимог 24300,00 грн.).
Доказів понесення інших судових витрат позивачем до суду надано не було.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 549, 551, 610, 622, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 263-265, 282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса: Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд.2, ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором №8829602 від 05.03.2025 у розмірі 12300 (дванадцять тисяч триста) гривень 00 копійок, яка складається з 6000 грн. - заборгованість за кредитом, 6300,00 грн. - заборгованість за відсотками.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса: Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд.2, ЄДРПОУ 35625014) судовий збір в розмірі 1347 (одна тисяча триста сорок сім) гривень 63 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Юлія КАРЕТНИК