Справа № 320/36080/25 Головуючий у 1 інстанції: Лиска І.Г.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
31 березня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Кузьмишиної О.М.
Ключковича В.Ю.
За участю секретаря Данилюк Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТОР-ІНВЕСТ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання дій протиправними, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКТОР-ІНВЕСТ» (далі - ТОВ «ВІКТОР-ІНВЕСТ») звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.05.2025 № 220830705 форми "В1", яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування на суму 11845698,00 грн і застосовано штрафну санкцію в розмірі 2961424,50 грн;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.05.2025 № 220780705 форми "В4", яким встановлено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 31041,00 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.05.2025 № 220830705 форми "В1", яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування на суму 11845698,00 грн і застосовано штрафну санкцію в розмірі 2961424,50 грн. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.05.2025 № 220780705 форми "В4", яким встановлено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 31041,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у Київській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт вказує, що розрахунки з основним постачальником - неризидентом компанією COMFORT SP. Z О.О. не проводилися з листопада 2024 року, вищезазначена кредиторська заборгованість обліковується з 01.12.2024 року в сумі 22 100 361,64 грн. з 01.01.2025 року 36 181 837,30 обороги по дебету рахунку відсутні, з 01.02.2025 - 35 996 964,71 грн. обороти по дебету рахунку склали 184 872,59 грн., чим порушено умови договору. Тому, на переконання апелянта, дії згідно контракту COMFORT SP. Z О.О, не можуть вважатись завершеними. Отже, апелянт вважає, що розрахунки за придбані товари отримані від нерезидента та, які беруть участь у бюджетному відшкодуванні (одяг, взуття та речі бувші у користуванні) не проведені, станом на 01.03.2025, кредиторська заборгованість становить 41 684 166.30 грн., що не підтверджує завершення господарської операції, за рахунок якої сформовано від'ємне значення, яке платником заявлено до бюджетного відшкодування. Крім того, апелянт стверджує, що господарська діяльність позивача направлена лише на отримання бюджетного відшкодування та не містить ділової мети.
26 березня 2026 року та 27 березня 2026 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТОР-ІНВЕСТ» надійшли додаткові пояснення, якими підтримує позицію суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі направлень від 10.04.2025 № 3688/10-36-07-05, № 3690/10-36-07-05 та наказу Головного управління ДПС у Київській області від 08.04.2025 № 1388-п «Про проведення відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТОР-ІНВЕСТ (податковий номер 43982340) на підставі п.п. 191.1.1 п. 191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п.п. 69.22 п. 69, підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі Кодекс), було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТОР-ІНВЕСТ» (податковий номер 43982340) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2025 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.03.2025 року 9071811850 (далі Декларація) від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування.
За результатами перевірки було складено Акт від 23 квітня 2025 року № 20196/10-36-07-05/43982340 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВІКТОР-ІНВЕСТ» (податковий номер 43982340) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2025 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету».
Згідно висновків Акту перевірки, встановлено порушення платником податків вимог п. 44.1, п. 44.3, ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 п. 200.2 п. 200.4 п 200.7 п. 200.8 п. 200.9 ст. 200 Податкового Кодексу України в результаті чого, завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість (рядок 20.2.1) по декларації з податку на додану вартість з додатками за лютий 2025 року у розмірі 11 845 698 грн. скла завищено суму від'ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.21 Декларації) за лютий 2025 року у розмірі 31 041 грн.
До зазначених висновків контролюючий орган дійшов, у зв'язку із тим, що комісією регіонального рівня, відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2020 №32537, відносно ТОВ «ВІКТОР-ІНВЕСТ» прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким встановлено наявність ризикових операцій та надано статус «відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» від 26.07.2023 року № 86494. Реальність вчинення господарських операцій ТОВ «ВІКТОР-ІНВЕСТ» неможливо підтвердити, у зв'язку з прийнятими рішеннями про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якими встановлено наявність ризикових операцій та надано статус «відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» з наступної причини: наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій. Оскільки реальність вчинення господарських операцій ТОВ «ВІКТОР-ІНВЕСТ» не підтверджується, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів задекларований на папері, зазначені господарські операції не можуть бути підставою для формування податкового кредиту ТОВ «ВІКТОР-ІНВЕСТ».
Крім того, в Акті перевірки зазначено, що до перевірки надано контракт № СОМ-VI-1 від 07.11.2022 року компанія COMFORT SP. Z О.О. (Польща). Товар, що підлягає продажу за цим контрактом, поставляється покупцю на митну територію України в кількості, що визначена в Інвойсі. Якість товару повинна відповідати стандартам якості для подібного роду товарів. Товар повинен бути висушеним, очищеним та таким, що пройшов санітарну обробку, що підтверджено сертифікатами якості. Продавець поставляє покупцю товар на умовах згідно INCOTERMS зазначених у Інвойсі. Датою поставки товару є дата завершення митного оформлення та прибуття товару на адресу покупця. Розрахунки за цим Контрактом проводяться у безготівковій формі шляхом банківського переказу грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця у формі передоплати відповідно до виставленого інвойса. За домовленістю сторін можлива відстрочка платежу не пізніше 60 днів з дати поставки товару. Продавець зобов'язаний: - передати покупцю товар, вільний від будь-яких застав, майнових та не майнових прав та вимог третіх осіб; - передати покупцю інвойс, документи необхідні для розмитнення товару та інші документи, що передбачені цим контрактом; - нести при необхідності всі витрати, пов'язані з завантаженням-розвантаженням товару; - нести всі ризики пошкодження чи витрати товару до моменту його передачі у розпорядження покупця у відповідності до умов даного контракту. В разі невиконання продавцем зобов'язань по поставці товару попередня оплата має бути повернута на розрахунковий рахунок згідно вимоги 50 днів з дати зарахування авансового платежу.
Також, згідно оборотно-сальдової відомості за лютий 2025 року по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними покупцями» кредиторська заборгованість складає 41 684 016,30 грн., а саме компанії COMFORT SP. Z O.O. Зазначено, що розрахунки основним постачальником нерезидентом компанією COMFORT SP. Z О.О. не проводилися з листопада 2024 року, вищезазначена кредиторська заборгованість обліковується з 01.12.2024 року в сумі 22 100 361,64 грн. з 01.01.2025 року 36 181 837,30 обороти по дебету рахунку відсутні, з 01.02.2025 - 35 996 964,71 грн. обороти по дебету рахунку склали 184 872,59 грн., чим порушено умови договору. Тому, дії згідно контракту COMFORT SP. Z О.О, не можуть вважатись завершеними. Тобто, розрахунки за придбані товари отримані від нерезидента та, які беруть участь у бюджетному відшкодувані (одяг, взуття та речі бувші у користуванні) не проведені, станом на 01.03.2025, кредиторська заборгованість становить 41 684 016,30 грн., що не підтверджує завершення господарської операції, за рахунок якої сформовано від'ємне значення, яке платником заявлено до бюджетного відшкодування.
Отже, зважаючи на сукупність встановлених фактів та порушень, а саме: наявність ризикових операцій «ВІКТОР-ІНВЕСТ», що мають ознаки безтоварних (фіктивних) та не відображають реальний рух активів і не повинні братися до уваги як господарська діяльність у рамках податкового обліку; не виконання умов договору з контрагентом-нерезидентом в частині розрахунків за поставлений товар (секонд-хенд), що підтверджується кредиторською заборгованістю станом на 01.03.2025 року в розмірі 41 684 016,30 грн., який в свою чергу, реалізований шляхом вивезення за межі митної території України, що також унеможливлює встановлення в ході перевірки фактичне підтвердження наявності товару (секонд-хенду).
Висновки Акта перевірки стали підставою для прийняття податкових повідомлень - рішень від 19.05.2025:
- №220830705 форми «В1», яким встановлено завищення бюджетного відшкодування в розмірі 11 845 698 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 2 961 424, 50 грн.;
- №220780705 форми «В4», яким встановлено завищення від'ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 31 041 грн.
Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
За приписами пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість, є операції платників податку: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Положеннями пункту 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
В силу вимог пункту 187.8. статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання нерезидентами суб'єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, щодо придбання або виготовлення товарів та послуг; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України закріплено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
В силу вимог пункту 198.6. статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Статтею 200 ПК України врегульовано порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Згідно пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
У відповідності до пункту 200.2. статті 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Положеннями пункту 200.4 статті 20 ПК України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно пункту 200.8 статті 200 ПК України, до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.
З огляду на зазначене, право на відшкодування податку на додану вартість у платника виникає у зв'язку з від'ємним значенням податку на додану вартість (коли задекларована сума податкового кредиту перевищує суму податкових зобов'язань).
При цьому, право на бюджетне відшкодування виникає за таких умов: наявності права на податковий кредит; перевищення сум податкового кредиту у звітному періоді над сумами податкових зобов'язань з ПДВ; сплата ПДВ, віднесеного до податкового кредиту, в ціні придбання товару; подання податкової декларації з ПДВ із заявою про повернення бюджетного відшкодування на поточний рахунок платника.
Як вбачаються з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у Київській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ВІКТОР-ІНВЕСТ» (податковий номер 43982340) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2025 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, результати якої оформлені Актом від 23 квітня 2025 року № 20196/10-36-07-05/43982340 (далі - Акт перевірки)
Відповідно до висновків Акту перевірки, встановлено порушення платником податків вимог п. 44.1, п. 44.3, ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 п. 200.2 п. 200.4 п 200.7 п. 200.8 п. 200.9 ст. 200 Податкового Кодексу України в результаті чого, завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість (рядок 20.2.1) по декларації з податку на додану вартість з додатками за лютий 2025 року у розмірі 11 845 698 грн. скла завищено суму від'ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.21 Декларації) за лютий 2025 року у розмірі 31 041 грн.
При цьому, з Акту перевірки слідує, що контролюючий орган для визначення нереальності вчинення ТОВ «ВІКТОР-ІНВЕСТ» господарських операцій у спірному періоді, застосував рішення від 26.07.2023 №86494, яким встановлено наявність ризикових операцій та надано статус підприємству "відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку", оскільки, постачання товарiв / послуг за вiдсутностi необхiдних умов та/або обсягiв матерiальних ресурсiв для виробництва товарiв, виконання робiт або надання послуг в обсягах, вiдображених у податковiй накладнiй / розрахунку коригування (вiдсутнi вiдомостi про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди обєктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів, тощо), вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi, а також накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
З даного приводу, слід зазначити наступне.
Матеріали справи свідчать, що для здійснення господарської діяльності у ТОВ «ВІКТОР-ІНВЕСТ» наявні трудові ресурси, що підтверджується наказом про затвердження штатного розпису № 1-п від 01.11.2022 року, штатним розписом; наказом про затвердження штатного розпису № 13-п від 15.12.2023, штатним розписом; наказом про затвердження штатного розпису № 1-п від 29.03.2024 року, штатним розписом.
Крім того, для здійснення господарської діяльності, ТОВ «ВІКТОР-ІНВЕСТ» у періоді, що був перевірений, використовувало наступні складські приміщення:
- нежитлове складське приміщення загальною площею 50 кв.м. за адресою: м. Київ, провулок Електриків, буд. 17, договір суборенди нежитлового приміщення від 01.11.2022 №01/1122-21, Суборендодавець ТОВ «Лівнер» (код 42147095) з додатковими угодами, актом приймання - передачі;
- нежитлове складське приміщення загальною площею 50 кв. м. за адресою: м. Київ, провулок Електриків, буд. 17, договір оренди нежитлового приміщення від 01.08.2023 №KE-01/08-23/01, Орендодавець ТОВ «Компанія Константа 2020» (код 43798890) з додатковими угодами, актом приймання - передачі;
- нежитлове складське приміщення загальною площею 350 кв. м. за адресою: м. Київ, провулок Електриків, буд. 17, договір оренди нежитлового приміщення від 01.08.2023 №KE-10/04-24, Орендодавець ТОВ «Компанія Константа 2020» (код 43798890) з додатковими угодами, актом приймання - передачі; - нежитлове складське приміщення загальною площею 496 кв. м. за адресою : м. Львів, вул. Стрийська, буд. 45, договір суборенди нежитлового приміщення від 25.01.2024 №804, Орендодавець ТОВ «Центр нерухомості «Дом - Х » (код 40417127).
Надання послуг підтверджується: актом надання послуг № 216 від 30.11.2022 року, актом надання послуг № 217 від 31.12.2022 року, актом надання послуг № 50 від 31.01.2024, актом надання послуг № 627 від 31.12.2023, актом надання послуг № 566 від 30.11.2023, актом надання послуг № 499 від 31.10.2023, актом надання послуг № 314 від 31.08.2023, актом надання послуг № 2326 від 31.12.2024, актом надання послуг № 2074 від 30.11.2024, актом надання послуг № 277 від 28.02.2025, актом надання послуг № 136 від 31.01.2025.
Як зазначено в Акті перевірки, основним чинником виникнення від'ємного значення з ПДВ є здійснення експортних операцій з постачання продукції на загальну суму 74,3 млн.грн. в 2024 році Республіка ТОГО (Африка). Одяг, що був у користуванні, для подальшого використання з текстильних матеріалів (SecondHand), 3-1, 2-1, 1-ї категорії.
Матеріали справи свідчать, що ТОВ «ВІКТОР-ІНВЕСТ» (Покупець) було укладено Контракт з COMFORT Sp. Z. OO (Польща) № CPM-VI-1 від 07.11.2022 за даним контрактом Продавець (COMFORT Sp. Z. OO (Польща)) зобов'язується передати покупцю - одяг, взуття, речі, що були у використанні.
Також, позивачем було укладено з ТОВ «ФОТРЕЙД» Договір про надання № Ф-2023/П-443 від 02.01.2023, відповідно до якого, ТОВ «ФОТРЕЙД» надає послуги для забезпечення проведення митних процедур під час митного оформлення вантажів у зоні митного контролю.
На виконання умов договору, були підписані акти надання послуг, акт здачі-приймання робіт (надання послуг).
Операції підтверджуються актами наданих послуг: № 744 від 31.01.2025, № 1598 від 29.02.2024, №1987 від 28.02.2025, №2292 від 28.02.2025, №2864 від 31.03.2024, №3394 від 31.03.2024, №3585 від 30.04.2024, № 3684 від 30.04.2024, № 4595 від 15.08.2023, № 4653 від 16.08.2023, № 5075 від 01.09.2023, № 5076 від 04.09.2023, № 5535 від 26.09.2023, № 5818 від 27.09.2023, № 6835 від 10.11.2023, № 7084 від 14.11.2023, № 7420 від 20.11.2023, 7469 від 22.11.2023, №7769 від 27.11.2023, №7770 від 28.11.2023, №8003 від 31.07.2023, №8219 від 31.07.2024, №9724 від 31.08.2024, №10884 від 30.09.2024, №12381 від 31.10.2024, №13257 від 30.11.2024, №14113 від 31.12.2024, №14997 від 31.12.2024.
Крім того, між позивачем та ТОВ «ФОТРЕЙД» було укладено Договір надання послуг від 21.11.2022 № Ф-2022/П-443, відповідно до якого, ТОВ «ФОТРЕЙД» надає послуги для забезпечення проведення митних процедур під час митного оформлення вантажів у зоні митного контролю. На виконання умов договору були підписані акти надання послуг акт здачі-приймання робіт (надання послуг).
Господарські операції підтверджуються актами наданих послуг: № 1217 від 21.11.2022, №1673 від 31.12.2022.
Колегія суддів звертає увагу на те, що факт здійснення імпортних операцій підтверджується вантажно-митними деклараціями, а саме: UA209230/2022/012368 від 22.11.2022 UA209230/2022/012366 від 22.11.2022 UA209230/2022/012319 від 22.11.2022 UA209230/2022/011643 від 21.11.2022 UA209230/2022/011629 від 21.11.2022 UA209230/2022/022546 від 15.12.2022 UA209230/2022/021628 від 13.12.2022 UA209230/2022/021181 від 12.12.2022 UA209230/2022/021170 від 12.12.2022 UA205180/2023/000786 від 30.08.2023 UA209230/2023/091839 від 30.08.2023 UA205180/2023/000740 від 29.08.2023 UA209230/2023/086609 від 16.08.2023 UA209230/2023/086188 від 15.08.2023 UA205180/2023/000359 від 14.08.2023 UA205180/2023/000305 від 10.08.2023 UA205180/2023/000259 від 09.08.2023 UA209230/2023/102447 від 26.09.2023 UA205180/2023/001634 від 26.09.2023 UA209230/2023/102144 від 26.09.2023 UA205180/2023/001604 від 25.09.2023 UA205180/2023/001601 від 25.09.2023 UA205180/2023/001595 від 23.09.2023 UA209230/2023/093574 від 04.09.2023 UA209230/2023/093552 від 04.09.2023 UA209230/2023/092973 від 01.09.2023 UA209230/2023/124711 від 27.11.2023 UA209230/2023/124606 від 27.11.2023 UA209230/2023/122380 від 20.11.2023 UA209230/2023/121014 від 14.11.2023 UA205180/2023/002858 від 06.11.2023 UA205180/2023/002856 від 06.11.2023 UA205180/2023/002855 від 06.11.2023 UA205180/2023/004411 від 18.12.2023 UA205180/2023/004412 від 18.12.2023 UA205180/2023/004413 від 18.12.2023 UA209230/2023/129679 від 13.12.2023 UA209230/2023/126594 від 04.12.2023 UA209230/2023/126397 від 02.12.2023 UA205180/2024/001677 від 30.01.2024 UA205180/2024/001649 від 30.01.2024 UA209230/2024/009285 від 30.01.2024 UA205180/2024/001621 від 29.01.2024 UA209230/2024/009098 від 29.01.2024 UA205180/2024/001602 від 29.01.2024 UA209230/2024/003420 від 13.01.2024 UA209230/2024/003100 від 12.01.2024 UA209230/2024/003035 від 12.01.2024 UA209230/2024/002937 від 11.01.2024 UA209230/2024/002404 від 10.01.2024 UA209230/2024/002397 від 10.01.2024 UA209230/2024/002385 від 10.01.2024 UA209230/2024/002155 від 09.01.2024 UA209230/2024/027720 від 28.03.2024 UA209230/2024/027719 від 28.03.2024 UA209230/2024/036719 від 24.04.2024 UA209230/2024/036527 від 23.04.2024 UA209230/2024/036502 від 23.04.2024 UA209230/2024/035758 від 22.04.2024 UA209230/2024/035760 від 22.04.2024 UA209230/2024/029663 від 03.04.2024 UA209230/2024/028796 від 01.04.2024 UA205180/2024/008310 від 29.05.2024 UA209230/2024/039842 від 02.05.2024 UA209230/2024/057301 від 24.06.2024 UA209230/2024/057298 від 24.06.2024 UA205180/2024/010036 від 24.06.2024 UA205180/2024/010001 від 22.06.2024 UA205180/2024/009923 від 21.06.2024 UA205180/2024/009912 від 21.06.2024 UA205180/2024/011248 від 18.07.2024 UA209230/2024/065195 від 18.07.2024 UA205180/2024/011193 від 17.07.2024 UA205180/2024/011153 від 16.07.2024 UA205180/2024/012403 від 12.08.2024 UA205180/2024/012386 від 12.08.2024 UA205180/2024/012384 від 12.08.2024 UA205180/2024/012367 від 10.08.2024 UA205180/2024/012360 від 10.08.2024 UA205180/2024/012359 від 10.08.2024 UA205180/2024/017662 від 28.11.2024 UA205180/2024/017605 від 28.11.2024 UA205180/2024/016479 від 07.11.2024 UA205180/2024/016449 від 06.11.2024 UA205180/2024/016411 від 06.11.2024 UA205180/2024/016325 від 04.11.2024 UA205180/2024/016324 від 04.11.2024 UA205180/2024/018587 від 17.12.2024 UA205180/2024/018584 від 17.12.2024 UA205180/2024/018586 від 17.12.2024 UA205180/2024/018565 від 16.12.2024 UA209230/2024/118310 від 16.12.2024 UA205180/2024/018554 від 16.12.2024 UA205180/2024/018552 від 16.12.2024 UA205180/2024/018550 від 16.12.2024 UA205180/2024/018549 від 16.12.2024 UA205180/2024/018524 від 14.12.2024 UA205180/2024/017821 від 02.12.2024 UA209230/2024/113117 від 02.12.2024 UA205180/2025/002063 від 19.02.2025 UA205180/2025/002046 від 19.02.2025 UA205180/2025/002018 від 19.02.2025 UA209230/2025/015017 від 19.02.2025 UA205180/2025/002014 від 19.02.2025.
Матеріали справи свідчать, що суми податку на додану вартість, сплачені на митниці, підтверджені ВМД були ТОВ «ВІКТОР-ІНВЕСТ» включені до складу податкового кредиту та в подальшому заявлені до бюджетного відшкодування.
Згідно правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, що викладена в постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 320/12942/23, право платника податку на податковий кредит у разі ввезення товарів на митну територію України посвідчує митна декларація.
Відтак, якщо при ввезенні товарів на митну територію України платником податку сплачено суму податку до бюджету і така сплата підтверджується митними деклараціями, платник податку має право на включення такої суми податку до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду. Таке розуміння норм Податкового кодексу України відповідає характеру і змісту правового регулювання податку на додану вартість та суті його адміністрування, оскільки право на податковий кредит перебуває у прямій залежності саме від факту сплати відповідної суми податку на додану вартість до бюджету. При цьому митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, є належним документом, що посвідчує право на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту за відповідний період, оскільки вона підтверджує фактичну сплату суми податку до відповідного бюджету.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 травня 2024 року у справі №380/5557/22, від 03 жовтня 2023 року у справі №640/16289/22, від 02 червня 2020 року у справі №820/2015/16, від 14 червня 2022 року у справі № 0870/4828/12, від 02 квітня 2024 року у справі 320/16177/23, від 11 листопада 2025 року у справі № 320/39472/24.
В постанові від 11 листопада 2025 року у справі № 320/39472/24 Верховний Суд також зазначив, що пункт 198.6 статті 198, пункт 201.12 статті 201 ПК України у своєму взаємозв'язку імперативно вказують на те, що задекларовані платником податків показники податкового кредиту, сформованого за наслідками ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України, мають бути підтверджені саме шляхом надання до перевірки відповідних митних декларацій, на підставі яких були здійснені такі операції.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що первинним документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства і яка безпосередньо підтверджує сплату такого податку.
При цьому, колегія суддів зауважує, що контролюючим органом в Акті перевірки не наведено жодних зауважень щодо форми митних декларацій та зазначених в них відомостей.
Транспортування товару підтверджується міжнародними автомобільними накладними (СMR) №№ 022376, 022343, 021144, 408512, 023165, 022493, 65934, 65510, 022543, 023583, 230804, 023533, 021998, 023507, 022540, 407472, 021762, 022134, 023058, 403450, 021528, 77389, 023081, 023910, 023407, 021508, 023439, 021889, 023851, 023021, 17, 023620, 021958, 114340, 023916, 023685, 023662, 022950, 022963, 023228, 023704, 73120, 73162, 72779, 23589, 81619, 81630, 73358, 023296, 73147, 026401, 022073, 452209, 023384, 023366, 452162, 022073, 026401, 452209, 023384, 026366, 022615, 026422, 452616, 452162, 022073, 026401, 73358, 023296, 73347, 023605, 81630, 81619, 23589, 72779, 73162, 73120, 022963, 02228, 023704, 022950, 023620, 021958, 114340, 023916114340, 021958, 023620, 023439, 021508, 023407, 021899, 023851, 17, 023021, 89209, 021992, 89994,2024041101, 202404110389959, 2024112602, 2024112701,2024112601, 84314, 96010, 2024121101, 90363, 75584, 96946, 2024121102, 96953, 2025021702, 2025021704, 2025021707, 2025021708, 2025021706.
Так, згідно Акту перевірки, відповідачем було перевірено міжнародні автомобільні накладні, жодних зауважень до яких не було наведено.
Також, позивачем до матеріалів справи надано інвойси на кожну поставку товару: 1- 14/11/2022/UA, 1-15/11/2022/UA, 1-16/11/2022/UA, 2-16/11/2022/UA, 1-06/12/2022/UA, 1- 05/12/2022/UA, 2-06/12/2022/UA, 1-07/12/2022/UA, 1-05/08/2023/UA, 2-05/08/2023/UA, 1- 08/08/2023/UA, 2-08/08/2023/UA, 3-08/08/2023/UA, 4-08/08/2023/UA, 1-21/08/2023/UA, 1- 22/08/2023/UA, 1-25/08/2023/UA, 1-28/08/2023/UA, 2-18/09/2023/UA, 1-18/09/2023/UA, 3- 19/09/2023/UA, 4-19/09/2023/UA, 6-19/09/2023/UA, 2-20/09/2023/UA, 1-01/11/2023/UA, 2- 01/11/2023/ UA, 3-01/11/2023/ UA, 2-07/11/2023/ UA, 2-08/11/2023/ UA, 1-20/11/2023/UA, 2-21/11/2023/UA, 1-22/11/2023/UA, 1-21/11/2023/UA, 2-11/12/2023/UA, 1-08/12/2023/UA, 1-11/12/2023/UA, 3-05/01/2024/UA, 1-04/01/2024/UA, 3-03/01/2024/UA, 2-03/01/2024/UA, 1-05/01/2024/UA, 2-05/01/2024/UA, 4-05/01/2024/UA, 1-03/01/2024/UA, 2-24/01/2024/UA, 1-24/01/2024/UA, 1-25/01/2024/UA, 1-23/03/2024/UA, 1-25/03/2024/UA, 2-21/03/2024/UA, 1-26/03/2024/UA, 1-16/04/2024/UA, 2-16/04/2024/UA, 3-16/04/2024/UA, 2-15/04/2024/UA, 4-16/04/2024/UA, 2-23/03/2024/UA, 1-25/05/2024/UA, 1-17/06/2024/UA, 2-17/06/2024/UA, 3-17/06/2024/UA, 1-18/06/2024/UA, 2-18/06/2024/UA, 3-18/06/2024/UA, 5-18/06/2024/UA, 3-13/07/2024/UA, 2-13/07/2024/UA, 2-14/07/2024/UA, 1-14/07/2024/UA, 2-07/08/2024/UA, 4-07/08/2024/UA, 2-06/08/2024/UA, 2-13/07/2024/UA, 1-06/08/2024/UA, 1-07/08/2024/UA, 2-08/08/2024/UA, 034 від 24.10.2024, 033 від 24.10.2024, 1-25/11/2024/UA, 1-30/10/2024/UA, 2-30/10/2024/UA, 3-31/10/2024/UA, 1-04/11/2024/UA, 1-31/10/2024/UA, 3-25/11/2024/UA, 1-26/11/2024/UA, 2-25/11/2024/UA, 2-09/12/2024/UA, 1-10/12/2024/UA, 2-10/12/2024/UA, 4-10/12/2024/UA, 5-10/12/2024/UA, 2-11/12/2024/UA, 3-10/12/2024/UA, 1-11/12/2024/UA, 6-10/12/2024/UA, 1-12/12/2024/UA, 2-15/02/2025/UA, 2-14/02/2025/UA, 3-15/02/2025/UA, 5-15/02/2025/UA, 4-15/02/2025/UA, вказані інвойси надавалися під час перевірки.
Щодо подальшого використання позивачем придбаного товару, слід зазначити наступне.
Згідно матеріалів справи, між ТОВ «ВІКТОР-ІНВЕСТ» та Novikon Group OU було укладено Контракт № NOV-VI-1 від 28 жовтня 2022 року, відповідно до якого, позивач має поставити товар (вживаний одяг (секонд-хенд).
Реалізація товарів за кордон підтверджується наступними документами: 22UA500500042635U9 від 18.11.2022 22UA209230013661U3 від 24.11.2022 22UA209230014443U1 від 25.11.2022 22UA209230014445U0 від 25.11.2022 22UA209230025196U5 від 22.12.2022 22UA209230025197U4 від 22.12.2022 22UA209230025200U7 від 22.12.2022 23UA209230081957U2 від 02.08.2023 23UA209230083440U5 від 07.08.2023 23UA209230086020U8 від 14.08.2023 23UA209230089403U6 від 23.08.2023 23UA209230089862U3 від 24.08.2023 23UA209230089863U2 від 24.08.2023 23UA209230097680U4 від 14.09.2023 23UA209230097681U3 від 14.09.2023 23UA209230098942U0 від 18.09.2023 23UA209230100126U4 від 20.09.2023 23UA209230118592U0 від 06.11.2023 23UA209230119953U3 від 10.11.2023 23UA209230119954U2 від 10.11.2023 23UA209230123492U6 від 22.11.2023 23UA209230125317U5 від 28.11.2023 23UA209230125318U4 від 28.11.2023 23UA209230126077U4 від 01.12.2023 24UA209230001009U0 від 04.01.2024 24UA209230001007U1 від 04.01.2024 24UA209230001006U2 від 04.01.2024 24UA209230001054U7 від 04.01.2024 24UA209230004294U0 від 16.01.2024 24UA209230007412U1 від 24.01.2024 24UA209230007411U2 від 24.01.2024 24UA209230007767U1 від 25.01.2024 24UA209230014271U6 від 13.02.2024 24UA209230014272U5 від 13.02.2024 24UA209230017137U6 від 23.02.2024 24UA209230017139U4 від 23.02.2024 24UA209230023527U8 від 15.03.2024 24UA209230025116U2 від 20.03.2024 24UA209230030585U8 від 05.04.2024 24UA209230030588U5 від 05.04.2024 24UA209230036605U0 від 23.04.2024 24UA209230046544U4 від 22.05.2024 24UA209230046742U0 від 23.05.2024 24UA500110003750U7 від 05.06.2024 24UA209230055511U1 від 18.06.2024 24UA209230055522U5 від 18.06.2024 24UA209230056613U0 від 21.06.2024 24UA209230063044U0 від 11.07.2024 24UA209230063204U7 від 11.07.2024 24UA209230063243U6 від 11.07.2024 24UA209230077531U1 від 22.08.2024 24UA209230077736U1 від 23.08.2024 24UA209230077737U0 від 23.08.2024 24UA209230086954U5 від 19.09.2024 24UA209230086955U4 від 19.09.2024 24UA209230087247U0 від 19.09.2024 24UA209230099599U2 від 24.10.2024 24UA209230099600U7 від 24.10.2024 24UA209230108351U8 від 19.11.2024 24UA209230108352U7 від 19.11.2024 24UA209230108840U0 від 20.11.2024 24UA209230120881U2 від 23.12.2024 24UA209230121132U1 від 24.12.2024 24UA209230121816U0 від 27.12.2024 25UA209230005635U7 від 23.01.2025 25UA209230006003U5 від 24.01.2025 25UA209230007107U2 від 28.01.2025 25UA209230017182U5 від 25.02.2025 25UA209230017185U2 від 25.02.2025 25UA209230017188U0 від 25.02.2025
Транспортування підтверджується CMR: 24, 25,26, 27, 28, 29, 169510, 575334, 24, 25, 26, 27, 100257, 100258, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 418962, 418962, 4, 2, 3, 1, 5, 6, 7, 8, 9,10, 11, 12, 104809, 14, 15, 17, 771306, 771307, 20, 6239, 21, 0001036, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 775901, 30, 31, 32, 37, 36, 35, 38, 39, 40, 01, 02, 03, 04, 06, 05.
Інвойсами: № 024 від 24.11.2022; № 025 від 25.11.2022; № 026 від 25.11.2022; № 027 від 21.12.2022; № 028 від 21.12.2022; № 029 від 21.12.2022; № 001 від 16.01.2023; № 002 від 16.01.2023; № 2023-1 від 10.02.2023; № 003 від 20.02.2023; № 004 від 20.02.2023; № 005 від 20.02.2023; № 006 від 20.03.2023; № 007 від 24.03.2023; № 008 від 24.03.2023; № 009 від 10.04.2023; № 010 від 18.04.2023; № 011 від 18.04.2023; № 012 від 15.05.2023; № 013 від 15.05.2023; № VC-2023-03-1 від 16.05.2023; № с014 від 25.05.2023; № 015 від 25.05.2023; № 016 від 19.06.2023; № 017 від 22.06.2023; № 018 від 26.06.2023; № 019 від 26.06.2023; № 020 від 17.07.2023; № 021 від 19.07.2023; № 022 від 02.08.2023; № 023 від 07.08.2023; № 024 від 14.08.2023; № 025 від 23.08.2023; № 026 від 24.08.2023; № 027 від 24.08.2023; № 028 від 14.09.2023; № 029 від 14.09.2023; № 030 від 18.09.2023; № 031 від 20.09.2023; № 032 від 25.10.2023; № 033 від 06.11.2023; № 034 від 10.11.2023; № 035 від 10.11.2023; № 036 від 22.11.2023; № 037 від 28.11.2023; № 038 від 28.11.2023; № 039 від 01.12.2023; № 001 від 03.01.2024; № 003 від 03.01.2024; № 002 від 03.01.2024; № 004 від 03.01.2024; № 005 від 15.01.2024; № 006 від 24.01.2024; № 007 від 24.01.2024; № 008 від 25.01.2024, №009 від 12.02.2024, №010 від 12.02.2024, №011 від 23.02.2024, №012 від 26.02.2024, №013 від 15.03.2024, №014 від 20.03.2024, №015 від 05.04.2024, №016 від 05.04.2024, №017 від 23.04.2024, №018 від 22.05.2024, №019 від 22.05.2024, №020 від 22.05.2024, №021 від 18.06.2024, №022 від 18.06.2024, №023 від 21.06.2024, №024 від 10.07.2024, №025 від 10.07.2024, №026 від 11.07.2024, №027 від 22.08.2024, №028 від 22.08.2024, №029 від 22.08.2024, №030 від 18.09.2024, №031 від 18.09.2024, №032 від 19.09.2024, №036 від 18.11.2024, №035 від 18.11.2024, №037 від 19.11.2024, №038 від 23.12.2024, №039 від 23.12.2024, №040 від 27.12.2024, №01 від 23.01.2025, №02 від 24.01.2025, №03 від 27.01.2025, №04 від 24.02.2025, №06 від 24.02.2024, №05 від 24.02.2024 постачання товару здійснюється на умовах EXW. EXW (Франко завод (…назва місця)) - термін ІНКОТЕРМС 2000 та 2010, який означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Покупець повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства Продавця до пункту призначення, включаючи вантаження, отримати експортні ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника. Всі ризики випадкового псування і загибелі товару, починаючи з моменту надання його Продавцем, несе Покупець.
Облік товарів по бухгалтерському обліку підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунках: 201, 202, 209, 221, 231, 24, 26, 281, 301, 311, 361, 362, 3711, 3771, 631, 6441, 642, 651, 661, 6811, 6851, 701, 702, 712, 901, 902, 91, 92, 943.
Згідно Акту перевірки, ГУ ДПС у Київській області не встановлено розбіжностей між оборотно-сальдовими відомостями та первинними документами.
Колегія суддів зауважує, що висновок відповідача про нереальність господарських операцій позивача, сформований виключно на підставі рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, а не на оцінці складених за результатами господарських операцій первинних документів та аналізу руху активів позивача. Разом з тим, такий підхід податкового органу суперечить положенням податкового законодавства.
Податкове законодавство не визначає віднесення платника податку до ризикових безумовною підставою для не підтвердження сформованого податкового кредиту/бюджетного відшкодування. Саме по собі, прийняття рішення про відповідність платника критеріям ризиковості є лише процедурою, передбаченою положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 1165.
Слід зазначити, що рішення контролюючого органу про віднесення позивача до переліку ризикових платників податку має виключно інформаційно-аналітичний характер та не встановлює факту порушення податкового законодавства, а відтак, не може бути єдиною та достатньою підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що віднесення ТОВ «ВІКТОР-ІНВЕСТ» рішенням від 26.07.2023 №86494 до переліку "ризикових платників податків" не може бути єдиною та безумовною підставою для не підтвердження сформованого податкового кредиту з податку на додану вартість.
Доводи апелянта про відсутність завершеності господарських операцій у зв'язку з наявністю кредиторської заборгованості перед нерезидентом COMFORT Sp. z o.o. є безпідставними, оскільки, відповідно до умов укладеного контракту, сторони передбачили можливість відстрочення платежу, а отже наявність заборгованості сама по собі не свідчить про відсутність факту поставки товару чи нереальність господарських операцій, тим більше за умови підтвердження факту ввезення товару на митну територію України та його подальшого використання у господарській діяльності.
З приводу доводів апелянта про порушення умов договору з нерезидентом, слід зазначити, що такі обставини не впливають на правомірність формування податкового кредиту, оскільки питання належного виконання господарських зобов'язань між сторонами договору регулюється нормами цивільного та господарського законодавства і не є визначальним для цілей податкового обліку, за умови фактичного здійснення господарської операції та її належного документального підтвердження.
Твердження апелянта про те, що господарська діяльність позивача спрямована виключно на отримання бюджетного відшкодування та не містить ділової мети, також є необґрунтованими, оскільки, здійснення позивачем імпортних та подальших експортних операцій, які підтверджуються належними первинними документами, свідчить про реальне ведення господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу, тоді як саме по собі виникнення від'ємного значення з податку на додану вартість є наслідком здійснення господарських операцій, передбачених податковим законодавством, і не може розцінюватися як порушення.
З огляду на викладене, висновки Акту перевірки є безпідставними, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, не підтверджені належними та допустимими доказами, сформовані без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та з порушенням вимог податкового законодавства, у зв'язку з чим, не можуть вважатися правомірною підставою для прийняття спірних рішень контролюючим органом.
Враховуючи вищезазначене, судом першої інстанції обґрунтовано визнано протиправними та скасовано прийняті Головним управлінням ДПС у Київській області податкові повідомлення-рішення від 19.05.2025 № 220830705 форми "В1" та № 220780705 форми "В4".
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТОР-ІНВЕСТ» та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Кузьмишина О.М.
Ключкович В.Ю.
Повне судове рішення складено 01.04.2026 р.