Дата документу 01.04.2026
Справа № 501/2970/25
2-о/501/32/26
01 квітня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Пушкарського Д.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карпової Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 (заінтересована особа: Міністерство оборони України) про встановлення факту родинних відносин та встановлення факту перебування на повному утриманні, -
До суду звернулись ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 із заявою в якій просять:
- встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебували у родинних відносинах у період часу з 1999 року по 19.02.2023 рік;
- встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 перебували на повному утриманні та отримували постійно матеріальну допомогу від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що було основним джерелом їх існування.
Заяву мотивують тим, що ОСОБА_3 перебувала у шлюбі та проживала разом з ОСОБА_6 . З 1999 року. У шлюбі у них народилися діти: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_7 помер.
Матір'ю ОСОБА_6 була ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ). Від іншого шлюбу з ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ) у ОСОБА_7 народився ще один син ОСОБА_5 .
Тобто, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є рідними братами.
ІНФОРМАЦІЯ_10 померла ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_11 помер ОСОБА_9 .
ОСОБА_5 був мобілізований в порядку загальної мобілізації для служби у ЗС України. 22 липня 2024 року сповіщенням 204/1004 було повідомлено, що ОСОБА_5 загинув ІНФОРМАЦІЯ_12 .
Поховання ОСОБА_5 здійснювала ОСОБА_3 , адже інших родичів загиблий не мав. У зв'язку з тим, що ОСОБА_8 не мав жодних родичів, а факт родинних зв'язків з ОСОБА_3 та ОСОБА_8 документально не визначено, заявниця не може в повному обсязі реалізувати свої права ініціювати питання оформлення спадщини.
Представник Міністерства оборони України Дубчак Д.М. надав відзив на заяву в якому просив суд відмовити заявнику у задоволені заяви. Відзив мотивував тим, що заявники на підтвердження факту перебування на утриманні загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 не надали до суду доказів перерахування, отримання грошових коштів, що були основним джерелом існування для ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 . Поряд з цим заявниками не вказані відомості з податкових органів, органів Пенсійного фонду щодо отриманих раніше коштів (заробітної плати, соціальної допомоги тощо) та відрахувань з них. Також в матеріалах справи відсутні відомості щодо розміру отриманих коштів ОСОБА_5 та періоду їх отримання.
Тобто, заявники у заяві не вказали як період перебування на повному утриманні ОСОБА_5 так і не надали належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження такого факту. Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги необхідно з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
За матеріалами справи неможливо дійти висновку про існування факту перебування ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на повному утриманні військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про встановлення факту, що має юридичне значення слід залишити без розгляду з наступних підстав.
ОСОБА_3 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.
В шлюбі у них народилися діти: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження.
ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_6 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , матір'ю приходилась ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
ІНФОРМАЦІЯ_15 померла ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 матір'ю приходилась ОСОБА_7 , а батьком ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
На ім'я ОСОБА_3 надійшло сповіщення сім'ї №204/1004 про те, що солдат ОСОБА_5 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 поблизу населеного пункту Новобахмутівка Донецької області, в наслідок інтенсивних бойових зіткнень з ворогом під час виконання бойового завдання. Смерть пов'язана з захистом Батьківщини.
Згідно довідки про задекларованих/зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2
ОСОБА_10 звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 на що приватним нотаріусом Одеського районного нотаріального округу Перчеклій І.М. було роз'яснено, що з документів, що зберігаються в спадковій справі №54/2024 вбачається, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_16 , фактично прийняв спадщину після смерті свого сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Документів, які б підтверджували родинні відносини з ОСОБА_8 заявниками нотаріусу не надані, а тому вона рекомендувала звернутися до суду щодо включення заявників до четвертої черги спадкоємців за законом.
Заявники в обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що ОСОБА_3 перебувала у теплих родинних стосунках із загиблим, постійно підтримувала зв'язок, загиблий ОСОБА_5 допомагав заявниці матеріально. Після смерті батька дітей заявниці ОСОБА_6 - ОСОБА_5 допомагав у вихованні та підтриманні дітей, а також повністю взяв їх на своє утримання та надав їм постійну матеріальну допомогу, що була основним джерелом їх існування.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умов, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
Такі висновки висловлені Верховний Судом в постановах від 11 вересня 2024 року в справі № 335/4669/23 (провадження № 61-8050св24), від 17 червня 2024 року в справі № 753/21178/21 (провадження № 61-15630св23).
З наведеного можна зробити висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Представник Міністерства оборони України у відзиві на заяву також вказував на те, що встановлення факту про який просять заявники, потрібно їм для реалізації права на спадкування та для отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Представник Міністерства оборони України заперечував проти задоволення заяви заявників.
Відповідно до ч.6 ст.294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Враховуючи, наявність заперечень Міністерства оборони України проти вимог заявників, то суд дійшов висновку, що наявний спір про право, у зв'язку з чим факт, про встановлення якого просять заявники, не може бути встановлений за правилами окремого провадження, тому суд дійшов висновку, що заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст.259-260 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 (заінтересована особа: Міністерство оборони України) про встановлення факту родинних відносин та встановлення факту перебування на повному утриманні, - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя