Справа № 946/9592/25
Провадження № 2/946/148/26
31 березня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого судді - Бортейчука Ю.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Іванової Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У листопаді 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що 02.01.2021 року акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - АТ «ОТП Банк», первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2035297293 (далі Кредитний договір). Відповідно до умов кредитного договору, Банк надає Позичальнику споживчий Кредит, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом, інші Платежі, визначені даним кредитним договором.
24 березня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (далі- ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», новий кредитор, позивач) укладений Договір факторингу № 24/03/23, згідно якого первісний кредитор АТ «ОТП БАНК» відступив на користь нового кредитора ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» права вимоги за кредитним договором № 2035297239 від 12.01.2021 року, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід'ємними частинами.
Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ») є обґрунтованою та документально підтвердженою, та становить 17 833,33 грн., із яких: заборгованість по тілу кредиту- 10 000,00 грн.; заборгованість по відсотках - 7 833,33 грн. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість кредитним договором № 2035297293 від 02.01.2021 року в сумі 17 833,33 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Оскільки позовна заява подана через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», тому позивач самостійно направив відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів рекомендованим листом з описом вкладення, надавши суду докази їх надсилання.
Позивач у позові заявив клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 10.02.2026 року було відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд цивільної справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін та відповідачці визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву (а.с. 34).
Через АТ «УКРПОШТА» було надіслано відповідачці ухвалу про відкриття провадження у справі, докази чого наявні у матеріалах справи. Проте, відповідачкою до суду не надано відзиву на позовну заяву. Відправлення не вручене та повернулося з відміткою «закінчення встановленого терміну зберігання».
Судом були вжиті вичерпні засоби для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Так, існуюча практика судів України, в тому числі і практика Верховного Суду, визначає, що неотримання стороною провадження судового виклику, надісланого на її адресу у визначеному законом порядку, зокрема повернення такого виклику за закінченням терміну зберігання у поштовому відділенні або відмова від отримання, вважається належним повідомленням сторони про виклик.
Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Зазначені обставини дають змогу суду дійти висновку про наявність даних про своєчасне сповіщення відповідача про місце і час розгляду справи.
При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Таким чином, відповідачка про розгляд справи повідомлена належним чином, однак, у встановлений судом строк відповідачкою не було подано відзиву на позов, не було надано заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.2 ст.281 розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи те, що відповідачка своїм правом на подання відзиву не скористалася, про відкриття провадження була повідомлена належним чином а також те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд, керуючись положеннями ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказах
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що02.01.2021 року між АТ «ОТП Банк» (далі Банк) та ОСОБА_1 (далі відповідач, Позичальник) було укладено кредитний договір № 2035297293 (далі Кредитний договір) .
Відповідно до п. 1. кредитного договору № 2035297293 від 02.01.2021 року Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник отримує його на наступних умовах: розмір, валюта та цільове використання - 8 199,00 грн. на придбання товару у продавця; 490,00 грн. на сплату послуги «СМС+Довідка); дата остаточного повернення кредиту- 02.11.2021 року. Загальний розмір кредиту 8 689,00 грн.
Згідно паспорту споживчого кредиту, окрім кредиту на суму 8 689,00 грн., з урахуванням побажань відповідачки відкрито кредитно лінію на суму 6 000,00 грн. з можливістю збільшення відповідно до кредитного договору.
Відповідно до виписки з рахунку за період 02.01.2021 року по 24.03.2023 року за кредитним договором № 2035297293 від 02.01.2021 року, відповідачка користувалася наданою їй платіжною карткою та кредитними коштами, зокрема здійснював зняття готівки в банкоматах, розраховувався за товари та послуги в торговельних закладах, у зв'язку з чим заборгованість ОСОБА_1 за кредитом становить 17 833,33 грн., із яких: заборгованість по тілу кредиту- 10 000,00 грн.; заборгованість по відсотках - 7 833,33 грн
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме, надав, відповідачу кредитні кошти.
Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст.ст.1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Відповідно до ст. 514, ч.1 ст.516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
24.03.2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено Договір факторингу №24/03/23, відповідно до якого АТ «ОТП Банк» відступило на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за Договором кредиту №2035297293 від 02.01.2021 року, укладеному між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .
Відповідно до Витягу з договору факторингу №24/03/23 до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 17 833,33 грн., з яких:
- заборгованості по тілу кредиту - 10 000,00 грн.;
- заборгованості по відсоткам - 7 833,33 грн.
За змістом положень ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Зобов'язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідачка не надала своєчасно кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунках заборгованості за договором.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.509,526,1054 ЦК України, відповідачка зобов'язання за вказаним договором не виконала
Відповідно до вимог ст.12,13,77,78,79,80,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, суд вважає можливим позов задовольнити та стягнути з відповідачки борг за кредитним договором №2035297293 від 02.01.2021 року в сумі 17 833,33 грн., з яких: 10 000,00 грн. - заборгованості по тілу кредиту; 7 833,33 грн. - заборгованості по відсоткам.
Вирішуючи вимоги в частині стягнення витрат на надання професійної правничої допомоги, пов'язаної з розглядом справи, суд виходить з положень ст.133 ЦПК України, відповідно до яких, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу. Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог тощо.
Відповідно до частини 3 статті 137 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п.95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
З матеріалів справи вбачається, що адвокат Клещ О.В. надала професійну правничу допомогу позивачу, що підтверджується договором про надання правової допомоги № 43115064 від 01.07.2025 року, додатковою угодою № 2035297293 від 01.09.2025 року до договору про надання правової допомоги № 43115064 від 01.07.2025 року, детальним описом робіт виконаних адвокатом від 17.11.2025 року, актом про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом № 2035297293 від 17.11.2025 року.
Згідно із ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Таким чином, оскільки позовні вимоги задоволено повністю, суд приходить до висновку щодо стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн., що є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом обсягу робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); ціною позову та значенням справи для сторони.
Відповідачка не надала суду жодного доказу належного та допустимого у відповідності до ст.ст.77,78 ЦПК України, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються заперечення проти позову.
За правилами ст.141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2 422,40 грн., сплаченого позивачем за подання до суду позовної заяви, згідно платіжної інструкції № 2792 від 17.11.2025 року (а.с.1), підлягають стягненню з відповідачки.
Керуючись ст. 12, 13, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 274-279, 280-289, ст. 526, 530, 533, 611, 625, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» адреса місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 9 до ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (ЄДРПОУ 43115064, місце реєстрації юридичної особи: 49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 9) заборгованість за кредитним договором № 2035297293 від 02.01.2021 року в розмірі 17 833 (сімнадцять тисяч вісімсот тридцять три) гривні 33 копійки, з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 7 833,33 грн. - заборгованість по відсотках.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (код ЄДРПОУ 43115064), судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 (п'ять тисяч гривень нуль копійок) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Ю.Ю.Бортейчук