01 квітня 2026 рокуСправа № 495/6292/25
Номер провадження 2/495/396/2026
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Волкової Ю.Ф.,
із участю секретаря судового засідання Мартиненко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання батька,
встановив:
18.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання батька в розмірі 4000 грн щомісячно починаючи з 18.08.2025.
1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1.1. Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має повнолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є пенсіонером, має цілу низку захворювань; розмір пенсії становить 2725 грн; інших джерел доходів не має, а також не має житла та будь якого нерухомого майна у власності. Вказав, що його донька ОСОБА_2 заволоділа шляхом омани його будинком, 14.06.2023 він підписав угоду про дарування єдиного його житла ОСОБА_2 , хоча мав на меті укласти договір довічного утримання, оскільки потребував та потребує допомоги. На сьогодні донька повністю самоусунулася від виконання своїх обов'язків, всі прохання позивача про допомогу ігнорує.
Дружина позивача та матір відповідачки ОСОБА_3 до дня смерті довгі роки хворіла, за період хвороби усі заощадження були витрачені на лікування.
Становище позивача є вкрай нужденним, що зумовлено високими цінами на оплату комунальних послуг, на закупівлю вугілля для опалення житла, на продукти харчування.
Також позивач зазначив, що його донька інвалідності не має, заміжня, має у власності майно, яким заволоділа шляхом введення в оману, обіцяючи утримувати його матеріально, однак не дотримується домовленостей, не цікавиться матеріальним та моральним станом позивача.
1.2. Відповідач відзив до суду не надав.
1.3. У судовому засіданні 28.012.026 представник позивача адвокат Дьоміна Т.В. позовні вимоги підтримала, просила задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача адвокат Каланжов В.І. проти позову заперечив, вважав позовні вимоги безпідставними.
2. Рух справи у суді.
Позов надійшов до суду 18.08.2025.
Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.09.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін, справу призначено до судового розгляду.
3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явились, про поважність причин неявки, відкладення розгляду справи суду не заявили.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явились; представник подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони відповідача.
У зв'язку із не виявленням обставин, які перешкоджають проведенню судового засідання, враховуючи заяви учасників провадження, керуючись частиною першою статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності учасників справи.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України.
4. Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Дружина відповідача та матір позивача ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ).
Зареєстроване і фактичне місце проживання ОСОБА_1 із серпня 1999 року: АДРЕСА_1 (копія паспорта громадянина України від 22.07.1999).
ОСОБА_1 є пенсіонером, має захворювання, що підтверджується висновками про стан здоров'я, та консультаційними висновками експертів.
Відповідно до довідки про доходи № 1249902961023204 сума пенсії ОСОБА_1 за період із 01.01.2024 по 31.12.2024 складає 31 769 грн 19 коп.; за січень-лютий 2025 року - 5 450 грн.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.08.2024 у справі № 495/11864/23 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа - державний нотаріус Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області Саданова О.В., про визнання договорів дарування недійсними, скасування державної реєстрації, яке набрало законної сили 10.04.2025, встановлено такі обставини:
- 14.06.2023 між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено договори дарування: 1) земельної ділянки АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5120882000:03:001:0430; посвідчений державним нотаріусом Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області Садановим О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 993; 2) земельної ділянки АДРЕСА_3 , кадастровий номер 5120882000:03:001:0365; житлового будинку АДРЕСА_1 , посвідчений державним нотаріусом Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області Садановим О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 992;
- свідок ОСОБА_5 підтвердив родинні відносини із батьком ОСОБА_1 та сестрою ОСОБА_2 .
На підставі відповіді № 2282861 від 28.01.2026 з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів… встановлено, що за період із 4 кварталу 2024 по грудень 2025 року ОСОБА_1 отримав доходи усього у сумі 119 622 грн 84 коп. (за надання в оренду земельних ділянок).
У свою чергу ОСОБА_2 є матір'ю двох дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Із 23.05.2025 по 23.02.2027 ОСОБА_2 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (копія наказу (по особовому складу) № НОМЕР_3 від 23.05.2025).
На підставі відповіді № 2282894 від 28.01.2026 з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів… встановлено, що за період із 4 кварталу 2024 по грудень 2025 року ОСОБА_2 отримала дохід усього у сумі 29 499 грн 11 коп. (соціальні виплати, виплати військовослужбовцям).
5. Норми права, які застосував суд.
Відповідно до частини першої статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
При вирішенні питання про стягнення аліментів на батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків, що передбачено ч. 1 ст. 204 СК України.
Відповідно до ст. 201 СК України визначено обов'язкові умови та підстави покладення на дітей обов'язку утримувати своїх батьків: діти досягли вісімнадцяти років; батьки є непрацездатними за віком або за станом здоров'я; батьки потребують матеріальної допомоги; відсутні обставини для звільнення дітей від обов'язку утримувати своїх батьків.
Слід зазначити, що моментом виникнення обов'язку утримувати своїх батьків є наявність усіх перерахованих умов.
Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо.
Вирішуючи спір, суди звертає увагу, що сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу. Тобто, батьків слід визнавати такими, що потребують матеріальної допомоги. Свідченням такої потреби є отримання матір'ю чи батьком доходів, які є меншими за прожитковий мінімум. Згідно з діючим законодавства, держава забезпечує необхідним утриманням непрацездатних осіб - пенсією за віком, пенсією з інвалідності, державною допомогою тощо.
Законами України про державний бюджет на відповідний рік (2022-2024) встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2022 року - 1 934 гривні, з 1 липня 2022 року - 2 027 гривень, з 1 грудня 2022 року - 2 093 гривні; з 1 січня 2023 року - 2 093 грн; з 1 січня 2024 року - 2 361 грн; з 01.01.2025- 2 361 грн; з 01.01.2026 -2 595 грн.
Відповідно до довідки про доходи ГУ ПФУ в Одеській області ОСОБА_1 із січня 2024 по лютий 2025 отримував пенсію у розмірі 2 520 грн щомісячно.
Окрім того, відповідно до відомостей ДПС Панасенко за період листопад 2024 року - грудень 2025 року отримував середньомісячний дохід у розмірі 8 544 грн від здачі в оренду земельних ділянок.
Отже, середньомісячний дохід позивача за вказані періоди становив близько 11 064 грн.
У свою чергу ОСОБА_2 із жовтня 2024 року - грудень 2025 року отримувала середньомісячний дохід у розмірі 1 967 грн.
Отже, у межах розгляду справи встановлено середньомісячний дохід позивача станом на грудень 2025 року (11 064 грн); доказів про зменшення такого розміру у період із січня 2026 року по квітень 2026 року суду не надано. Також не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що розмір отримуваного ним доходу, є значно нижчим за розмір його щомісячних витрат. Також не надано доказів про потребу в оплаті лікування, харчування, заборгованості по комунальним послугам.
Згідно зі статтею 205 СК України, суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
Аналізуючи матеріальний стан сторін у цій справі, очевидним є неспроможність сплати відповідачем на користь позивача щомісячно 4 000 грн аліментів, оскільки заявлена сума є удвічі більшою, аніж середньомісячний дохід ОСОБА_2 . Також суд враховує перебування на утриманні відповідачки двох малолітніх дітей.
Позивачем у справі не спростовано можливості отримувати матеріальну допомогу від сина, до якого не пред'явлено позову про стягнення аліментів.
Окрім того, відповідно до статті 206 СК України позивач не позбавлений права звернутися до суду з позовом про стягнення з осіб, у яких є обов'язок утримувати позивача, одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов'язаних з лікуванням.
Вирішуючи даний спір, судом враховано правові позиції Верховного Суду, зокрема сформовані у справах № 676/5118/16-ц, № 301/160/17, № 759/1315/17, № 463/2634/16-ц.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 89 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На переконання суду, у межах розгляду цієї справи позивач не довід належними, достатніми, достовірними доказами такого свого матеріального становища, яке б вказувало на потребу у матеріальній допомозі; також позивачем не доведено обов'язку надавати йому таку матеріальну допомогу виключно відповідачем; позивач не довів, відповідач спростував матеріальну спроможність сплачувати аліменти батькові.
Керуючись наведеним, суд відмовляє у задоволенні позову.
Керуючись статтями ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 279, 280-283 ЦПК України, суд
ухвалив:
у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання батька відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст судового рішення складено 01.04.2026.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Ю.Ф. Волкова