01 квітня 2026 рокуСправа № 495/2245/26
Номер провадження 3/495/798/2026
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Волкова Ю.Ф.,
розглянувши матеріали, що надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , місце служби і посада: військова частина НОМЕР_1 , старший маскувальник інженерного за мобілізацією, за частиною третьою статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс),
встановила:
18.03.2026 до суду надійшли вказані адмінматеріали.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення А3955 № 39 від 16.03.2026 ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення із таким формулюванням: 15.03.2026 близько 16:00 год. на військовому об'єкті військової частини НОМЕР_1 було виявлено солдата ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву, порушення координації рухів. За результатами медичного огляду виявлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння (2,790 проміле), про що складено відповідний медичний висновок.
Таким чином, за викладених вище обставин, солдат ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, проходячи службу у військовій частині НОМЕР_2 , діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби на порушення своїх статутних обов'язків, перебував в стані алкогольного сп'яніння та виконував обов'язки військової служби в умовах особливого періоду воєнного стану.
В судове засідання 01.04.2026 ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, шляхом направлення судових повісток. Відповідно до заяви, яка міститься в матеріалах справи ОСОБА_2 просив розгляд справи проводити у його відсутність, вину визнає.
Відповідно до статті 277 Кодексу справа про адміністративне правопорушення за статтею 172-20 Кодексу розглядається протягом доби з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. У рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.
За таких обставин, суддя дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, відносно якої складено протокол, оскільки її сповіщено про час, дату і місце розгляду справи.
Відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, яке вчинене в умовах особливого періоду.
Вина правопорушника підтверджується матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення протоколом А3955 № 39 від 16.03.2026; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння; витягом із наказу № 208; витягом із наказу № 142; заявою.
Перелічені докази не викликають жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку; докази у своїй сукупності доводять факт вчинення поставленого у провину адміністративного правопорушення. У суду немає обґрунтованих сумнівів у доведеності вини особи у вчиненні правопорушення.
Відповідно до санкції частини третьої статті 172-20 Кодексу на особу накладається штраф від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами; суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Вказаний вид покарання суд вважає справедливим, пропорційним, достатнім і співрозмірним характеру вчиненого адміністративного правопорушення.
На підставі пункту 12 частини першої статті 5 ЗУ «Про судовий збір» суд звільняє особу від сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 27, 33-35, 36, 172-20, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановила:
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, шо становить 17 000 грн (сімнадцять тисяч грн) на користь держави.
Згідно із статтею 307 Кодексу штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Згідно із статтею 308 Кодексу у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлення.- частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.
Суддя Ю.Ф. Волкова