Справа № 826/8944/16
про залишення апеляційної скарги без руху
30 березня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Говоруна О.В., суддів Попової О.Г., Чуприни О.В., перевіривши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Українська агропромислова група» на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська агропромислова група» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Ухвалою суду першої інстанції позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою товариство з обмеженою відповідальністю «Українська агропромислова група» звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
За змістом ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З апеляційної скарги вбачається, що оскаржувана ухвала винесена Кіровоградським окружним адміністративним судом 20.05.2026.
Апеляційну скаргу подано апелянтом 18.03.2026 через систему «Електронний суд», тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Також разом з апеляційною скаргою апелянтом подане клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування зазначеного клопотання зазначено, що апелянт не отримував оскаржуваного рішення суду першої інстанції до свого електронного кабінету у повному обсязі. При цьому, з текстом ,зокрема, оскаржуваної ухвали суду першої інстанції скаржник зміг ознайомитись лише 04.03.2026, після внесення судом першої інстанції до електронних підсистем додатків. На підтвердження вказаного додає довідки про набрання законної сили судовим рішенням, які сформовані 02.03.2026 та скрішфоти з електронного кабінему користувача ЄСІТС.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначено процесуальні строки, у межах яких учасники справи та усі зацікавлені особи можуть реалізувати право на апеляційний перегляд справи, гарантоване статтею 13 цього Кодексу та статтею 14 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів».
Встановлення законом таких процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поряд із цим процесуальним законом, зокрема й частиною третьою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачена можливість поновлення строку на апеляційне оскарження в разі його пропуску з поважних причин.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Проаналізувавши вищенаведені приписи процесуального закону, Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що ними чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документу повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне подання апеляційної скарги стає неможливим або утрудненим.
В той же час, правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
З метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права необхідно досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №520/109/20).
Право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту
Апеляційний перегляд справи належить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Право на апеляційний перегляд справи гарантується, однак його реалізація повинна відбуватись з дотриманням встановлених процесуальним законом вимог, зокрема, в межах визначеного строку апеляційного оскарження.
Це право повинно реалізовуватись зацікавленими особами добросовісно, без зайвих зволікань, а строк апеляційного оскарження може бути поновлено лише за наявності поважних причин, які обумовлюються існуванням об'єктивних обставин, підтверджених доказами.
В той же час, на підтвердження обставин, які зазначені в клопотанні, заявником не наданого належних доказів. Зокрема, не надано доказів, які б переконливо свідчили про неотримання скаржником оскаржуваної ухвали суду першої інстанції через систему «Електронний суд. В той же час, з наданих до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження скріншотів електронного кабінету користувача ЄСІТС чітко вбачається дата та вид документа, в тому числі оскаржувана ухвала, що були доставленні скаржнику, що свідчить про обізнаність апелянта про існування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
При цьому, посилання скаржником на додані до клопотання довідки про набрання законної сили судовим рішенням, які сформовані 02.03.2026, колегія суддів вважає безпідставними та не бере до уваги, з огляду на те, що останні не містяться в матеріалах даної електронної справи та не свідчать про отримання оскаржуваної ухвали суду першої інстанції після їх формування. Більше того, суд зазначає, що вказані вище доводи апелянта також спростовуються наявною в КП «ДСС» довідкою від 21.05.2025, відповідно до якої оскаржувана ухвала була доставлена до електронного кабінету апелянта 21.05.2025 о 11:59.
За таких обставин, суд визнає неповажними підстави, які зазначені в клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями).
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору встановлюється у таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», становить 3328 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Апеляційна скарга подана через підсистему «Електронний суд».
Таким чином, судовий збір за подачу апеляційної скарги складає 2662,40 грн (3328 грн х 0,8).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету - 22030101. Призначення платежу: 101; (ЄДРПОУ/РНОКПП апелянта); за розгляд апеляційної скарги (назва апелянта); Шостий апеляційний адміністративний суд; справа № (номер судової справи).
Всупереч вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, апелянтом не додано до апеляційної скарги документ, що підтверджує сплату судового збору за подачу апеляційної скарги у встановленому законом розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються положення ст. 169 Кодексу, за змістом якої апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Виходячи з викладеного вище, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298, 321, 325, 328 КАС України
Визнати неповажними підстави, які зазначені в клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Українська агропромислова група» на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська агропромислова група» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.
Встановити строк і спосіб для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави для поновлення строку, та надання документів на підтвердження сплати апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2662,40 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач О.В. Говорун
Судді О.Г. Попова
О.В. Чуприна