П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
31 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/40061/25
Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.01.2026 у справі № 420/40061/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
Короткий зміст позовних вимог.
У грудні 2025 ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом у якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо проведення перерахунку пенсії з 01.08.2025 року ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом її обчислення виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати та відмови в зарахуванні довідки про заробітну плату за періоди роботи під час ліквідації у зоні відчуження;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 серпня 2025 року пенсію по інвалідності передбачену статтею 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням заробітної плати, взятої за роботу в зоні відчуження, як обраховувалось до 01.08.2025 та без використання обмеження її максимального розміру.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AEC 1 категорії та інвалідом третьої групи пов'язаної з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. У зв'язку з отриманням у серпні 2025 року пенсії у меншому розмірі позивач звернулась із заявою до Пенсійного фонду України щодо роз'яснення причин таких дій, поновлення нарахування в минулій сумі та виплаті без обмеження в максимальному рівні. Листом відповідач повідомив, що пенсія обчислюється відповідно до п. 9 постанови КМУ “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210. Вважаючи такі дії протиправними позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Представник відповідача надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що згідно з частиною третьою статті 67 Закону № 796-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. На сьогодні Головне управління не має доступу до архіву паперових справ одержувачів пенсій с. Раденськ Херсонської області. Вищезазначені пенсійні справи перебували на збережені в сервісному центрі ПФУ в м. Олешки. З огляду на зазначене, за відсутності сканованих документів в електронній пенсійній справі та доступу до паперової пенсійної справи ОСОБА_1 , у відповідача відсутня будь-яка можливість перевірити наявність та/або відповідність довідки Позивачки про заробітну плату за період роботи в зоні ЧАЕС первинним документам, для розрахунку її пенсії. Враховуючи зазначене, пенсія Позивачки, розрахована виходячи із заробітної плати, визначеної з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та становить 13421,07 грн, у тому числі: - 12930,67 грн - основний розмір пенсії 8913,83 грн (показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки (3764,40 грн), збільшений на коефіцієнти підвищення 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1.197 х 1,0796 х 1,115) х 2,90126 (індивідуальний коефіцієнт заробітку, визначений виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати (6000,00 грн (розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2021 року) х 5 : 10340,34 грн (середній розмір заробітної плати по народному господарству за 2021 рік)) х 50% (відсоток втрати працездатності); - 708,30 грн - підвищення інвалідам армії, прирівняним до інвалідів війни ІІІ групи (30% від 2361,00 грн) згідно з постановою Кабінету міністрів України від 28.12.2011 № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення»; - 50,00 грн - цільова допомога інвалідам війни ІІІ групи згідно із Законом України “Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни»; - 267,90 грн - обмеження індексації з 01.03.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168. Отже, пенсія ОСОБА_1 розрахована та виплачується у відповідності до норм чинного законодавства без обмеження максимальним розміром.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 06.01.2026 у справі № 420/40061/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії задовольнив.
Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо обчислення пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2025, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 серпня 2025 року пенсію по інвалідності передбачену статтею 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням заробітної плати, взятої за роботу в зоні відчуження, як обраховувалось до 01.08.2025 та без обмеження її максимального розміру.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не обґрунтовано зобов'язання пенсіонера повторно підтверджувати первинними документами своє право на врахування заробітку отриманого у 1986 році до обрахунку пенсії.
За наведеного суд першої інстанції виснував, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо обчислення пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2025 з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати спрямовані на обмеження попередньо встановленого права особи та є протиправними.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі вказує, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- судом першої інстанції не враховано, що відповідач не має доступу до архіву паперових справ одержувачів пенсій с. Раденськ Херсонської області. Вищезазначені пенсійні справи перебували на збережені в сервісному центрі ПФУ в м. Олешки. З огляду на зазначене, на переконання апелянта, за відсутності сканованих документів в електронній пенсійній справі та доступу до паперової пенсійної справи ОСОБА_1 , у відповідача відсутня будь-яка можливість перевірити наявність та/або відповідність довідки позивачки про заробітну плату за період роботи в зоні ЧАЕС первинним документам, для розрахунку її пенсії.
- інші доводи відтворюють зміст відзиву на позовну заяву.
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії (посвідчення серії НОМЕР_2 від 26.11.2019 року).
Позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без обмеження максимальним розміром.
Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області листом від 15.09.2025 повідомило позивача про те, що з 01.08.2025 пенсія обчислюється відповідно до п. 9 постанови КМУ “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210 та п.1 постанови КМУ від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
Вважаючи вищевказані дії відповідача протиправним позивачка звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796)
Метою та завданнями Закону №796 є захист громадян, які постраждали внаслідок: 1) Чорнобильської катастрофи; 2) інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
Згідно з частиною другою статті 1 Закону №796-ХІІ державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи базується, зокрема, на принципах пріоритету життя та здоров'я осіб, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, їх соціального захисту, повного відшкодування їм шкоди.
Приписами частини четвертої статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР, яка була чинною до внесення змін Законом України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 №76-VIII (далі Закон №76-VIII), було передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
28.12.2014 Верховна Рада України прийняла Закон №76-VIII, яким текст статті 54 Закону №796-ХІІ був викладений у редакції, згідно з якою умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначає Кабінет Міністрів України в актах із відповідних питань.
Змінивши підпунктом 13 пункту 4 розділу I Закону №76-VIII законодавче регулювання мінімальних розмірів державних пенсій, Верховна Рада України скасувала соціальні гарантії, передбачені частиною четвертою статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР.
Згодом, мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, було визначено в Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 23.11.2011 №1210 зі змінами (далі Порядок №1210).
Згідно з пунктом 11 Порядку №1210 мінімальний розмір пенсії становить:
1) для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї:
осіб з інвалідністю I групи - 180 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
осіб з інвалідністю II групи - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
осіб з інвалідністю III групи - 145 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Тобто раніше визначений статтею 54 Закону №796-ХІІ розмір пенсій було знижено.
29.06.2021 Верховною Радою України на виконання Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 прийнято Закон №1584-IX, який набрав чинності 01.07.2021, відповідно до якого:
частину третю статті 54 Закону №796-ХІІ викладено в такій редакції:
В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:
для I групи інвалідності - 6000 гривень;
для II групи інвалідності - 4800 гривень;
для III групи інвалідності - 3700 гривень;
для дітей з інвалідністю - 3700 гривень;
статтю 54 Закону №796-ХІІ доповнено частинами четвертою і п'ятою такого змісту:
Розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, у Рішенні від 17.07.2018 № 6-р/2018 Конституційний Суд України зауважив, що “скасування пільг, компенсацій та гарантій не відповідає конституційному обов'язку держави, передбаченому у статті 16 Конституції України, щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України» (абзац п'ятий пункту 4 мотивувальної частини).
Статтею 54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону № 230/96-ВР законодавець, ураховуючи спеціальний юридичний статус осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, на реалізацію положень статті 16 Конституції України установив у Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» саме мінімальні розміри державної пенсії для осіб із інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою як гарантію їх соціального захисту.
Покладення Конституцією України на державу обов'язку захищати осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, вказує на особливий статус таких осіб у контексті їх соціального захисту та охорони здоров'я, що зумовлює їх посилений соціальний захист.
У Рішенні від 07.04.2021 № 1-р(П)/2021 Конституційний Суд України, здійснивши порівняльний аналіз частини четвертої статті 54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону № 230/96-ВР та пунктів 11, 12 Порядку № 1210, дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України визначив істотно менші мінімальні розміри державної пенсії особам, на яких поширюється дія статті 54 Закону№796-ХІІ, ніж їх було гарантовано на законодавчому рівні частиною четвертою зазначеної статті у редакції Закону № 230/96-ВР та зазначив, що приписи статей 3, 16, 50 Конституції України у їх взаємозв'язку зобов'язують державу за будь-яких обставин забезпечити особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, посилений соціальний захист, реалізацію їх права на відшкодування завданої шкоди здоров'ю.
У цьому рішенні Конституційний Суд України також вказав на те, що держава може змінювати законодавче регулювання у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проте в разі зміни такого регулювання вона не повинна вдаватися до обмежень, що порушують сутність їх індивідуальних прав, а досягнутий рівень соціального захисту має бути збережено.
Проте держава в особі Кабінету Міністрів України визначила у Порядку № 1210 мінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах істотно менших, ніж їх було гарантовано Законом № 796-ХІІ у редакції Закону № 230/96-ВР, знівелювавши саму сутність визначених статтями 3, 16, 50 Конституції України прав та гарантій, що фактично є недодержанням державою свого позитивного обов'язку забезпечувати цю категорію осіб гарантованим рівнем соціального захисту.
Також у зазначеному Рішенні Конституційний Суд України вказав, що соціальні зобов'язання держави перед громадянами, які втратили здоров'я внаслідок того, що держава свого часу зобов'язала їх взяти участь у подоланні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - катастрофи планетарного масштабу, та які зазнали інвалідності внаслідок таких дій, а також перед особами з інвалідністю з числа потерпілих від цієї катастрофи не мають залежати від фінансових можливостей держави та її економічного становища.
Крім того, Конституційний Суд України у Рішенні від 03 квітня 2024 року № 4- р(І)/2024 дійшов висновку, що пенсія за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається особам виходячи з імперативних вимог Конституції України як особлива форма відшкодування завданої їм шкоди та є такою, що не може бути скасованою чи зменшеною, поставленою в залежність від наявних фінансових ресурсів чи будь-яких інших обставин. Скасування, обмеження або зменшення пенсії для осіб з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призведе до порушення сутнісного змісту конституційних засад, якими людське життя та здоров'я визнано найвищими соціальними цінностями. Частиною третьою статті 54 Закону № 796-ХІІ вкотре порушено належний рівень соціального захисту та засадничий обов'язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не відповідає частині першій статті 3, частині другій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині першій статті 46, частині першій статті 50 Конституції України.
Системна судова практика у справах щодо захисту соціальних прав дійшла висновку, що прийняттям Закону №1584-ІХ не досягаються всупереч Рішенню Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(П)/2021 мінімальні гарантії у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Пряме застосування Конституції у поєднанні з принципом її верховенства над іншими правовими актами неминуче передбачає правомочність судів відмовитись від застосування будь-якого правового акта, який вони визначають як неконституційний в цілому або в частині.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу першого до Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.
Аналіз наведених вище положень свідчить про те, що національне законодавство зазнало змін в частині зменшення мінімального розміру державної пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, та встановлення обмеження максимального розміру заробітної плати, з якої може обраховуватись така пенсія.
Водночас, з огляду наявність Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, яким досліджено п. 11, 12 Порядку №1210 та Рішення Конституційного Суду № 4-р(І)/2024 від 03.04.2024, якими визнано частину 3 статті 54 Закону № 796-ХІІ такою, що не відповідає Конституції України, вказані норми національного законодавства не можуть бути застосовані судом до правовідносин між сторонами, однією з яких є особа щодо якої встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, та яка має право на посилений соціальний захист, що пов'язаний з реалізацією її права на відшкодування завданої здоров'ю шкоди.
Апеляційний суд зауважує, що у наявних правовідносинах між сторонами відсутній спір щодо наявності у позивача статусу особи з інвалідністю, що виникла у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
З матеріалів справи встановлено, що пенсію по інвалідності, як ліквідатору аварії на ЧАЕС, позивачці призначено попередньо з розрахунку заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 році.
Проте, з 01.08.2025 відповідачем перераховано пенсію позивача без урахування заробітної плати за період роботи в зоні ЧАЕС.
В обґрунтування вказаних дій відповідачем у листі від 15.09.2025 зазначено, що вказані дії Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вказує, що підставою для проведення розрахунку заробітної плати за період роботи в зоні відчуження є відсутність доступу до первинних документів про нараховану заробітну плату, періоду та фактичної тривалості робочого дня і місця її виконання.
Інших обставин, що спричинили зміни підстав попередньо призначеної позивачу пенсії відповідачем не наведено, а судом не встановлено.
Проте, відповідачем не обґрунтовано яких саме змін зазнало законодавство, яке регулює спірні правовідносини з 01.08.2025 та що могло слугувати зміні прав особи, саме з вказаної дати.
В канві наведених у спірному листі від 15.09.2025 аргументів відповідача, колегія суддів зазначає, що у постанові від 22.09.2021 у справі №308/3864/17 Верховний Суд вказував на те, що відсутність пенсійної справи у паперовій формі не є підставою для відмови у відновленні виплати пенсії, оскільки особа не може нести негативних наслідків через відсутність або неможливість отримання її пенсійної справи з незалежних від неї причин.
Відтак, посилання відповідача на відсутності сканованих документів в електронній пенсійній справі та доступу до паперової пенсійної справи не можуть бути підставою для зобов'язання позивачки як пенсіонера повторно підтверджувати первинними документами своє право на врахування заробітку отриманого у 1986 році при обрахунку пенсії.
Поза тим колегія суддів акцентує, що соціальні зобов'язання держави перед громадянами, які втратили здоров'я внаслідок того, що держава свого часу зобов'язала їх взяти участь у подоланні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - катастрофи планетарного масштабу, та які зазнали інвалідності внаслідок таких дій, а також перед особами з інвалідністю з числа потерпілих від цієї катастрофи не можуть бути поставлені в залежність від певних обставин, в тому числі: від фінансових можливостей держави та її економічного становища.
З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо обчислення пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2025 з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати вважаються судом спрямованими на обмеження попередньо встановленого права особи є протиправними.
Відтак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги.
Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційної скарги.
Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх рішення.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.01.2026 у справі № 420/40061/25 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк