П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/4327/24
Перша інстанція: суддя Устинов І. А.,
повний текст судового рішення
складено 06.11.2024, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
судді -Джабурія О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Братського районного суду Миколаївської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2024 року ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Братського районного суду Миколаївської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, в якому, з урахуванням уточненого позову, просив суд:
- визнати протиправними дії Братського районного суду Миколаївської області щодо винесення наказу від 07 березня 2024 року №16/ос про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі головному спеціалісту Братського районного суду ОСОБА_1 на 2024 рік (з 02 лютого 2024 року) в розмірі 28% посадового окладу та скасувати наказ від 07 березня 2024 року №16/ос;
- зобов'язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі головному спеціалісту ОСОБА_1 відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу» та наказу Братського районного суду «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі» від 02 листопада 2023 року №88/ос з 02 лютого 2024 року, а саме з розрахунку 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що є працівником суду з листопада 2009 року. Позивач вказував, що наказом Братського районного суду Миколаївської області від 02.11.2023 №88/ос йому була встановлена з 06.11.2023 надбавка за вислугу років на державній службі у розмірі 42% відсотків посадового окладу, оскільки вислуга років на державній службі становила понад 14 років, з розрахунку 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби.
Однак, на виконання вимог Закону №0460-ІХ, та у відповідності до листа ТУ ДСА України в Миколаївській області №5/2-589/24 від 05.03.2024, наказом керівника апарату Братського районного суду Миколаївської області №16/ос від 07.03.2024 «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі державним службовцям Братського районного суду» позивачу була встановлена надбавка за вислугу років на державній службі на 2024 рік (з 02 лютого 2024 року) у розмірі 28 відсотків посадового окладу, оскільки вислуга років на державній службі становить понад 14 років.
Такі дії та сам наказ позивач вважав протиправним та таким, що порушує його право на належну оплату праці через відсоткове зниження розміру надбавки за вислугу років.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року частково задоволений позов ОСОБА_1 :
- визнаний протиправним та скасований наказ Братського районного суду Миколаївської області від 07.03.2024 №16/ос «Про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі державним службовцям Братського районного суду на 2024 рік» в частині встановлення надбавки за вислугу років на державній службі головному спеціалісту Братського районного суду ОСОБА_1 в розмірі 28% посадового окладу;
- зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі головному спеціалісту ОСОБА_1 з 02.02.2024 відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу» та наказу Братського районного суду Миколаївської області «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі» від 02 листопада 2023 року №88/ос з 02 лютого 2024 року, а саме з розрахунку 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу, урахуванням раніше виплачених сум;
- у задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та безпідставним, оскільки має місце неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, як наслідок рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Апелянт звертає увагу на те, що оскільки Братський районний суд Миколаївської області провів класифікацію посад державної служби, то оплата праці здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року №1409 «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році», яка була прийнята на виконання Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» №3460-IX.
Щодо оскаржуваного наказу про встановлення надбавки за вислугу років, то апелянт вказує, що оспорюваний наказ був прийняти на виконання та на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» №3460-IX, є розпорядчим документом, який стосується організаційних чи кадрових питань та не породжує порушення прав, як це зазначав позивач.
Позивач та інший відповідач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що позивач працює на посаді головного спеціаліста Братського районного суду Миколаївської області з 06.11.2009, що підтверджено записом трудової книжки позивача, копією наказу Братського районного суду Миколаївської області від 06.11.2009 №85 «Про призначення ОСОБА_1 » (а.с.6, 7-зворот - 8-зворот).
Згідно з наказом Братського районного суду Миколаївської області від 02.11.2023 №88/ос «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 » позивачу встановлено з 06.11.2023 надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 42 відсотків посадового окладу, як такому, стаж державної служби якої становить 14 років ()а.с.6-зворот).
У листі Державної судової адміністрації України від 09.01.2024 №11-1253/24 і роз'ясненнях Національного агентства України з питань державної служби від 10.01.2024 №176-р/з “Щодо умов оплати праці державних службовців органів, які провели класифікацію посад державної служби» зазначено, що державним службовцям державних органів, які провели класифікацію посад державної служби, надбавки за вислугу років у 2024 році встановлюються на рівні 2 відсотків від посадового окладу за кожний рік стажу державної служби та не може перевищувати 30 відсотків посадового окладу.
Відповідно до наказу Братського районного суду Миколаївської області від 07.03.2024 №16/ос «Про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі державним службовцям Братського районного суду на 2024 рік», позивачу з 02.02.2024 на 2024 рік встановлена надбавка за вислугу років в розмірі 28 відсотків посадового окладу.
Вирішуючи спір та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявної правової колізії, оскільки діють одночасно дві норми щодо визначення розміру надбавки за вислугу років державним службовцям, а саме абзац 3 пункт 13 «Прикінцеві положення» Закону №4059-ІХ, який поширюється на державних службовців органів, у яких проведено класифікацію посад, та ч.1 ст.52 Закону №889-VIII, яка поширюється на усіх без виключення державних службовців, оскільки жодних застережень з цього приводу ця норма не містить. За результатом розгляду справи суд дійшов висновку про необхідність застосування найбільш сприятливого для позивача Закону для дотримання захисту його трудових прав.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (надалі Закон №889-VIII) визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Згідно з ч. 1 ст. 50 Закон №889-VIII, держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов'язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.
Заробітна плата державного службовця враховує кваліфікацію та досвід, важливість і складність роботи на посаді, ступінь відповідальності, а також результативність, ефективність та якість виконання посадових обов'язків.
Згідно з ч. 2 ст. 50 Закону №889-VIII, заробітна плата державного службовця складається з:
1) сталої заробітної плати - посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця;
2) варіативної заробітної плати - премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, місячної або квартальної премії.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 52 Закону №889-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
В той же час, згідно п. 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.
Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.
Грошова допомога, що виплачується державному службовцю під час надання щорічної основної відпустки, визначається у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця станом на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу в місяці.
Норми Закону України «Про державну службу» щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Колегія суддів зазначає, що визначальним для вирішення даної справи є визначення того, які норми підлягають застосуванню під час визначення розміру цієї надбавки: законодавства про державну службу чи про державний бюджет.
Вказане питання вирішувалося під час розгляду зразкової справи за наслідком якого ухвалено постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 у зразковій справі №240/7215/24, у якій визначені наступні ознаки типової справи:
- позивач - державний службовець місцевого загального суду, якому з 01 січня 2024 року встановлено надбавку за вислугу років на підставі абзацу другого пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу;
- відповідачі - місцевий загальний суд, наказом якого державному службовцю установлено надбавку за вислугу років з урахуванням правил, передбачених абзацом другим пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX, та ТУ ДСА, відповідальне за забезпечення фінансування та функціонування місцевого загального суду, у якому працює позивач;
- предмет спору - розмір надбавки за вислугу років на державній службі за 2024 рік;
- спір виник унаслідок обчислення розміру надбавки за вислугу років на державній службі на підставі приписів абзацу другого пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX;
- предмет позову - позовні вимоги (по-різному сформульовані, але однакові по суті) про визнання протиправним і скасування наказу місцевого загального суду в частині встановлення на 2024 рік щомісячної надбавки за вислугу років на державній службі на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу; зобов'язання ТУ ДСА нараховувати та виплачувати щомісячну надбавку за вислугу років у 2024 році відповідно до статті 52 Закону №889-VIII на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
Відповідно до ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Враховуючи, що дана справа відповідає ознакам типової справи, що визначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 у зразковій справі №240/7215/24, висновки такої постанови є обов'язковими для суду при ухваленні рішення у даній справі.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 у зразковій справі №240/7215/24 висловлені наступні узагальнені висновки:
«Нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX - на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.
Зміни щодо розміру надбавки за вислугу років на державній службі в сукупності зі збільшенням посадового окладу не є проявом очевидного свавілля та в кінцевому результаті не призвели до реального порушення будь-яких прав позивачки як державного службовця. Саме лише зменшення розміру надбавки за вислугу років на державній службі не спричинило звуження соціальних гарантій і зменшення загального розміру грошової винагороди, а є складовим елементом послідовного та виваженого підходу держави до поступового підвищення конкурентоспроможності заробітних плат на посадах державної служби»
Отже, Законом №3460-IX запроваджено норму, яка відрізняється від норми частини першої статті 52 Закону №889-VIII щодо зменшення максимальної межі розміру надбавки за вислугу років на державній службі з 50 відсотків до 30 відсотків, та зменшення розміру самої надбавки з 3 до 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби. При цьому визначено випадки (пункт 13 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX) коли умови оплати праці державних службовців, передбачені цим Законом, не застосовуються, а саме - для державних службовців у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби. Тобто, Законом №3460-IX на 2024 рік запроваджено інше правове врегулювання умов та порядку оплати праці державних службовців, зокрема, щодо структури заробітної плати державного службовця та порядку обчислення надбавки за вислугу років.
Поряд з цим колегія суддів звертає увагу на те, що Закон №3460-IX містить застереження, що Закон №889-VIII щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Водночас і у частині другій статті 5 Закону №889-VIII вказано, що відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. А таким законом у спірних відносинах є саме Закон №3460-IX.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX, який зупинив дію приписів Закону №889-VIII і неконституційним у встановленому законом порядку не визнавався, тому підлягав застосуванню розпорядником бюджетних коштів стосовно позивача.
За таких обставин апеляційний суд не встановив порушення у порядку нарахування та виплати позивачу надбавки за вислугу років, тому відсутні підстави для задоволення позову.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 242, 257, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 КАС України апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області задовольнити, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року - скасувати та ухвалити нову постанову.
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Братського районного суду Миколаївської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія