П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
31 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/32271/24
Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.
Місце та час укладення судового рішення «--:--»: м.Одеса
Повний текст судового рішення складений: 19.09.2025
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, -
16.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування наказу №159-дс від 02.10.2024 про застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді догани (зі змінами згідно наказу №164-дс від 22.10.2024 «Про внесення змін до наказу Одеської митниці №159-дс від 02.10.2024»).
В обґрунтування позову зазначено про протиправне притягнення його до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку з приводу відсутності на робочому місці 19.08.2024 з 12:45год. до 17:00год. (прогул). Позивач зазначає, що 19.08.2024 в обідню перерву на вулиці його було зупинено співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_1 та, з огляду на закінчення відстрочки, йому було видано повістку для явки на 19.08.2024 о 13:00 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де він і перебував. Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про відсутність його на робочому місці з поважних причин.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 позов задоволено. Під час вирішення справи, суд першої інстанції посилався на висновки Верховного Суду у постанові від 09.07.2025 у справі №380/9508/22, відповідно до яких причину відсутності працівника на роботі можна вважати поважною, якщо явці на роботу перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунуті самим працівником. В контексті зазначеного, суд вважав, що обов'язок військовозобов'язаного прибути за викликом по повістці можна віднести до поважних причин відсутності на роботі.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги, Одеська митниця зазначає про обґрунтованість прийнятого наказу від 02.10.2024№159-дс щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді догани, оскільки останній вчинив дисциплінарний проступок - прогул шляхом відсутності на робочому місці без поважних причин 19.08.2024 з 12:45год. до 17:00год. В рамках дисциплінарного провадження, позивач не спростував причин своєї відсутності на робочому місці. При цьому, відсутність реєстраційного номера позбавляє повістку юридичної сили як офіційного документа, а тому не може вважатися належним доказом на підтвердження перебування позивача у територіальному центрі комплектування. Більш того, офіційна відповідь ІНФОРМАЦІЯ_2 однозначно свідчить про відсутність факту вручення позивачу повістки, та відсутність в журналі відвідувачів запису про прибуття позивача до центру у зазначений день.
Розгляд апеляційної скарги у справі здійснюється апеляційним судом у змішаній формі відповідно до п.112 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 №1845/0/15-21.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходить службу в Одеській митниці на посаді начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Південний-порт» на підставі контракту від 14.03.2024 №348, строк дії контракту з 18.03.2024 по 17.03.2027.
Відповідно до доручення Одеської митниці від 25.07.2024 №28-12/1-Д, у зв'язку із відстороненням від виконання посадових обов'язків на час здійснення дисциплінарного провадження, порушеного наказом Одеської митниці від 24.07.2024 №101-дс «Про порушення дисциплінарного провадження», на час відсторонення від виконання посадових обов'язків ОСОБА_1 визначено місцем роботи адміністративний будинок Одеської митниці (м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, 21а). Встановлено п'ятиденний робочий тиждень (понеділок-п'ятниця), з наступним режимом роботи: початок роботи - 08:00год.; перерва - з 12:00год. до 12:45год.; закінчення роботи - 17:00год.; закінчення роботи у п'ятницю - 15:45год. Визначення робочого місця та забезпечення обліку робочого часу на час відсторонення від виконання посадових обов'язків ОСОБА_2 покладено на начальника управління забезпечення митного контролю та оформлення Одеської митниці Олександра Холопова.
Доповідною запискою управління забезпечення митного контролю та оформлення Одеської митниці від 20.08.2024 №17/17-02/38116 керівника Одеської митниці проінформовано про відсутність на робочому місці начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Південний-порт» Одеської митниці ОСОБА_1 19.08.2024 більше трьох годин (у період з 12:45год. до 17:00год.) без поважних причин (прогул), у зв'язку з чим запропоновано порушити дисциплінарне провадження.
Наказом Одеської митниці №109-фс від 23.08.2024, відповідно до ст.ст.65, 68, 69, 71 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039, з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, на підставі доповідної записки управління забезпечення митного контролю та оформлення Одеської митниці від 20.08.2024 №17/17-02/38116, порушено дисциплінарне провадження стосовно начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Південний-порт» Одеської митниці ОСОБА_1 .
В рамках дисциплінарного провадження, ОСОБА_1 15.09.2024 надав пояснення, в яких зазначив, що 19.08.2024 в обідню перерву на вулиці його було зупинено співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після перевірки документів працівники звернули увагу на те, що в нього вже більше семи днів прострочена відстрочка від призову на військову службу відповідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку з чим, з метою звірки даних, йому вручили повістку для явки 19.08.2024 о 13:00год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 , куди він з'явився та звірив свої облікові дані. Також, у поясненнях зазначено, що ОСОБА_1 планував встигнути звірити дані за одну годину та прибути на роботу вчасно, але за наявності великої черги вибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 о 17:00. Крім того, під час перебування у ІНФОРМАЦІЯ_2 телефони відвідувачів лишаються у чергового при вході у вимкненому стані, тому він не зміг повідомити про причини неприбуття на роботу.
В матеріалах дисциплінарної справи також містяться пояснення ОСОБА_1 , від 19.09.2024, які були подані відповідачу разом із нотаріально засвідченою копією повістки від 19.08.2024 №б/н.
З метою підтвердження відвідування ІНФОРМАЦІЯ_2 листом Одеської митниці від 16.09.2024 №7.10-1/13/8.2/16545 було направлено запит до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо надання витягу з Журналу реєстрації повісток (додаток 3 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560), що засвідчує факт видачі повістки ОСОБА_1 від 19.08.2024 №б/н, витягу з Журналу реєстрації входу/виходу громадян до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою про прибуття 19.08.2024 о 13:00год. ОСОБА_1 та засвідчені належним чином копії інших документів, що підтверджують виклик та перебування ОСОБА_1 19.08.2024 у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
18.09.2024 до Одеської митниці надійшов лист-відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.09.2024 №10р/17300 (вх.Одеської митниці №25536 від 18.09.2024), в якому зазначено, що згідно журналу відвідувачів, 19.08.2024 ОСОБА_1 на території ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебував. Крім того, в зв'язку з відсутністю номеру повістки, встановити факт видачі або не видачі повістки є неможливим.
20.09.2024 дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарної справи складено подання на адресу Одеською митниці, відповідно до якого за результатами дисциплінарного провадження встановлено, що ОСОБА_1 без поважних причин був відсутній на робочому місці 19.08.2024 з 12:45год. до 17:00год., тобто вчинив дисциплінарний проступок, передбачений п.12 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу». Відповідно до ст.ст.65, 65, 66 Закону України «Про державну службу» запропоновано застосувати до начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Південний-порт» ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.
02.10.2024 в.о. начальником Одеської митниці Ю.Чердинцевим прийнято наказ №159-дс, яким на підставі ст.ст.63, 64, п.12 ч.2 ст.65, ч.3 ст.66 Закону №889-VIII застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани, визначивши датою притягнення до дисциплінарної відповідальності перший робочий день після закінчення відпустки.
22.10.2024 в.о. начальником Одеської митниці А.Колівера прийнято наказ №164-дс, яким, з метою виправлення технічної помилки, внесено зміни до преамбули наказу від 02.10.2024 №159-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення у відношенні ОСОБА_1 ». Зміни полягали в правильному зазначені дати вчинення дисциплінарного проступку: 19.08.2024 замість 18.08.2024.
Позивач, не погоджуючись з наказом в.о. начальника Одеської митниці «Про застосування дисциплінарного стягнення відносно ОСОБА_1 » №159-дс від 02.10.2024 (зі змінами згідно наказу в.о. начальника Одеської митниці №164-дс від 22.10.2024 «Про внесення змін до наказу Одеської митниці №159-дс від 02.10.2024 року»), вважаючи його протиправним, звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проходження служби в митних органах регулюється, зокрема, главою 79 Митного кодексу України (надалі - МК України).
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.569 МК України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у ст.544 цього Кодексу (призначення та основні завдання митних органів), здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.
Відносини, що виникають у зв'язку з прийняттям на державну службу до митних органів, проходженням та припиненням державної служби в митних органах, визначаються законодавством про державну службу, крім особливостей, передбачених цим Кодексом.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (надалі - Закон України №889-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону України №889-VIII визначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави; державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Згідно з ч.1 ст.8 Закону України №889-VIII державний службовець зобов'язаний, зокрема: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.64 Закону України №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 1 ст.65 Закону України №889-VIII визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Відповідно до положень п.12 ч.2 ст.65 Закону України №889-VIII одним із дисциплінарних проступків є прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Згідно ч.3 ст.66 Закону України №889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
Відповідно до ч.1 ст.67 Закону України №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Статтею 68 Закону України №889-VIII передбачено, що дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб'єктом призначення - стосовно інших державних службовців. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): 1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А»: зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії; 2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»: зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії (стаття 68 Закону №889-VIII).
Відповідно до приписів ст.69 Закону України №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення. Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.73 Закону України №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Відповідно до ст.74 Закону України №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.
Статтею 75 Закону України №889-VIII визначено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ст.76 Закону України №889-VIII державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.
За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 «Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження», відповідно до ст.71 Закону України №889-VIII затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження (надалі - Порядок №1039), відповідно до п.1 якого цей Порядок визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців.
Згідно п.п.4, 7 Порядку №1039 дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія.
Відповідно до п.33 Порядку №1039 комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання. Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Відповідно до п.34 Порядку №1039 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії. Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні. Члени Комісії, дисциплінарної комісії мають право викласти свою окрему думку, яка додається до пропозиції (подання).
Отже, положення Закону України №889-VIII та Порядку №1039 вказують на те, що законодавцем чітко визначені як підстави, так і порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців.
З матеріалів справи вбачається, що наказом в.о. начальника Одеської митниці Ю.Чердинцевим від 02.10.2024 №159-дс, на підставі ст.ст.63, 64, п.12 ч.2 ст.65, ч.3 ст.66 Закону №889-VIII, застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани за вчинення дисциплінарного проступку - прогул (відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин 19.08.2024 у період часу з 12:45год. до 17:00год.
Оскільки, у преамбулі вказаного наказу помилково (з технічних причин) зазначено дату вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку « 18.08.2024 замість 19.08.2024», начальником Одеської митниці А.Колівера прийнято наказ №164-дс про внесення змін до преамбули наказу від 02.10.2024 №159-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення у відношенні ОСОБА_1 ».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач наголошував на протиправності зазначених наказів, посилаючись на те, що він був відсутній на роботі з поважних причин, що не можна вважати прогулом, оскільки перебував у ІНФОРМАЦІЯ_5 , з метою уточнення військово-облікових даних по повістці від 19.08.2024 б/н, яку йому вручили співробітники ТЦК та СП під час перебування на вулиці в період обідньої перерви 19.08.2024. Вказані обставини, за міркуваннями позивача, підтверджуються повісткою від 19.08.2024 та повідомленням управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) від 20.02.2025, в яких вказано про відсутність виконавчих проваджень з примусового виконання протоколів про притягнення його до адміністративної відповідальності, складених ІНФОРМАЦІЯ_6 за неявку за повісткою, а також поясненнями свідка ОСОБА_3 . При цьому, позивач зауважував, що лист ІНФОРМАЦІЯ_7 від 17.09.2024 (наданий дисциплінарній комісії відповідача в рамках розгляду дисциплінарної справи) не спростовує факт його перебування в центрі 19.09.2024 з 13:00год. до 17:00год.
При вирішенні справи, суд першої інстанції повністю погодився з доводами позивача, внаслідок чого задовольнив позовні вимоги, виходячи з того, що обов'язок військовозобов'язаного прибути за викликом по повістці відноситься до поважних причин відсутності працівника на роботі. Разом з тим, суд вважав, що повістка, надана позивачем на розгляд комісії від 19.08.2024 б/н, є достатнім доказом та підтверджує перебування останнього в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Також, суд прийняв до уваги пояснення свідка ОСОБА_3 , який додатково підтвердив такі факти, зауваживши додатково на тому, що дисциплінарна комісія не перевірила зазначених обставин та обмежилась лише листом ІНФОРМАЦІЯ_7 від 17.09.2024. Крім того, спростовуючи зміст вказаного листа (повідомлено, що згідно журналу відвідувачів, 19.08.2024 ОСОБА_1 на території ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебував; зв'язку з відсутністю номеру повістки, встановити факт видачі або не видачі повістки є неможливим), суд першої інстанції будував свою позицію від протилежного, вказавши, що такий лист не заперечує факт перебування у центрі, а зазначення ТЦК про неможливість встановити факт видачі/невидачі повістки не є тотожним поняттю її не видання.
Колегія суддів вважає зазначені висновки суду першої інстанції такими, що будуються на помилковому інтерпретуванні доказів, з приводу чого зазначає наступне.
Так, при вирішенні спірних правовідносин, підлягають врахуванню висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.11.2021 у справі №235/5659/20, відповідно до яких прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
У постанові від 09.07.2025 у справі №380/9508/22, на яку також посилався в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції, зазначено, що причину відсутності працівника на роботі можна вважати поважною, якщо явці на роботу перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунуті самим працівником, зокрема: пожежа, повінь (інші стихійні лиха); аварії або простій на транспорті; виконання громадянського обов'язку (надання допомоги особам, потерпілим від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна при пожежі, стихійному лиху); догляд за захворілим зненацька членом родини; відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника; відсутність за станом здоров'я.
Тобто, ключовим питанням, яке потребує з'ясуванню у даній справі, є не тільки встановлення самого факту відсутності позивача на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а саме 19.08.2024 з 12:45год. до 17:00год., а й встановлення поважності причин його відсутності.
Як зазначалось вище, відсутність позивача на роботі мотивована його перебуванням в ІНФОРМАЦІЯ_5 за повісткою від 19.08.2024 б/н, виданої йому під час обідньої перерви працівниками ТЦК та СП.
При цьому, спір щодо визнання вказаної повістки, як належного доказу в даній справі, та можливості вважати її дійсним підтвердженням обставин відсутності позивача на робочому місці у зв'язку з перебуванням в ТЦК, виник з підстав відсутності у такій повістці реєстраційного номеру.
Слід зазначити, що відповідно до ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до п.21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Згідно п.28 Порядку №560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки. Форма повістки затверджена в додатку 1 до Порядку.
Пункт 29 Порядку №560 визначено, що у повістці зазначаються: прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; підпис (кваліфікований електронний підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку, дата підпису; реєстраційний номер повістки; роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Згідно п.30 Порядку №560 повістка формується за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або бланк повістки заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу. Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 38 Порядку №560 регламентовано, що у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України резервісти та військовозобов'язані можуть бути оповіщені: представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки; групами оповіщення, до складу яких можуть включатися представники районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та поліцейські.
Повістки для оповіщення видаються представнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки, уповноваженому їх вручати, під підпис в журналі реєстрації повісток (додаток 3). Після завершення заходів оповіщення такий представник звітує про кількість виписаних та вручених повісток (п.45 Порядку №560).
Наслідки неявки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів, передбачено ст.ст.210, 210-1 КУпАП, ст.ст.336, 337 КК України.
За аналізом наведених положень, можна дійти висновку, що територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, повісткою може викликати особу до відповідного територіального центру, з метою уточнення військово-облікових даних, зокрема шляхом оповіщення військовозобов'язаного представником ТЦК та СП у громадському місці. При цьому, повістка має обов'язково містити реєстраційний номер, який формується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з метою здійснення контролю її видачі. У випадку вручення бланку повістки військовозобов'язаному, який заповнюється безпосередньо представником ТЦК та СП, така повістка також вноситься до реєстру. Тобто, відсутність реєстраційного номеру у повістці позбавляє її юридичної сили, як офіційного документу.
Так, з повістки від 19.08.2024, виданій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , з метою уточнення військово-облікових даних, вбачається, що вона не містить реєстраційного номеру, а тому не є офіційним документом суб'єкта владних повноважень та не може бути врахована як належний доказ в даній справі, про що вірно зауважено відповідачем.
Крім того, слід врахувати, що з метою перевірки обставин стосовно перебування позивача у ІНФОРМАЦІЯ_5 , дисциплінарною комісією зроблено запит щодо надання витягу з Журналу реєстрації повісток (додаток 3 до Порядку №560), що засвідчує факт видачі ОСОБА_1 повістки від 19.08.2024 №б/н, витягу з Журналу реєстрації входу/виходу громадян до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою про прибуття 19.08.2024 о 13:00год. ОСОБА_1 та засвідчені належним чином копії інших документів, що підтверджують виклик та перебування ОСОБА_1 19.08.2024 у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На вказаний запит, ІНФОРМАЦІЯ_6 листом від 17.09.2024 повідомив, що згідно журналу відвідувачів, 19.08.2024 ОСОБА_1 на території ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебував. Крім того, в зв'язку з відсутністю номеру повістки, встановити факт видачі або не видачі повістки є неможливим.
Колегія суддів вважає, що вказані обставини не можуть ставитися під сумнів, оскільки надані державним органом, та є підтвердженням того, що 19.08.2024 після 12:45год. позивач не перебував у центрі комплектування.
Також, суд не приймає до уваги лист управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) від 20.02.2025, в яких вказано про відсутність виконавчих проваджень з примусового виконання протоколів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, складених ІНФОРМАЦІЯ_6 за неявку за повісткою, як додатковий доказ перебування в ТЦК 19.08.2024, оскільки повістка від 19.08.2024 не містить реєстраційного номеру, що унеможливлює центр комплектування здійснити контроль за явкою/неявкою позивача по цій повістці, та відповідно застосувати до останнього заходи адміністративного впливу.
Стосовно нотаріально засвідчених пояснень свідка позивача ОСОБА_3 , який підтвердив, що разом з позивачем знаходився у ІНФОРМАЦІЯ_5 та потрапив до будівлі ТЦК без реєстрації в журналі відвідувачів у чергового, слід зазначити, що такі пояснення були надані лише під час розгляду справи в суді першої інстанції особою, яка не є працівником ТЦК.
При цьому, під час розгляду здійснення дисциплінарного провадження, позивач надавав свої пояснення 15.09.2024, з яких не вбачається жодних посилань про існування такого свідка або будь-якої іншої особи, яка б могла підтвердити факт перебування позивача в ТЦК під час робочого часу, що позбавило дисциплінарну комісію з'ясувати такі обставини впродовж розгляду дисциплінарної справи.
Не заслуговують на увагу і посилання позивача про неможливість з об'єктивних причин повідомити причини свого неприбуття на роботу, оскільки його телефон за процедурою територіального центру, залишився при вході у чергового, та він планував звірити свої військові дані за одну годину та вчасно прибути на робоче місце.
Колегія суддів зазначає, що позивач не зазначає в світлі наданих ним пояснень, обставин, що унеможливили його повідомити свого безпосереднього керівника будь-якими засобами зв'язку про те, що в період робочого часу йому необхідно з'явитися до територіального центру комплектування, саме до моменту входу в приміщення центу, враховуючи, що повістка була вручена, за його доводами, під час обідньої перерви, тобто до 12:45год. Разом з цим, спростованню підлягають і доводи щодо можливості оновити свої військово-облікові дані за годину і вчасно прибути на робоче місце, оскільки слідуючи логіці позивача, він мав з'явитися на роботу після 14:00год., що вже зобов'язувало його повідомити безпосереднього керівника про відсутність на робочому місці.
Крім зазначеного, судова колегія звертає увагу на те, що позивач займає посаду начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Південний порт» Одеської митниці, яка відноситься до категорії «Б» посад державної служби у відповідності до Закону України «Про державну службу», до основних обов'язків якого відноситься, зокрема, керівництво діяльністю та організація роботи відділу. Тобто, позивач, як керівник відділу, має відповідати високим стандартам професійної компетентності, етики та особистої доброчесності, у тому числі трудової дисципліни.
На підставі наведеного, у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що відсутність позивача на робочому місці 19.08.2027 у період часу з 12:45год. до 17:00год. без поважних на те причин, підтверджено матеріалами дисциплінарного провадження та не спростовано позивачем, що є дисциплінарним проступком - прогулом (відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин) в розумінні п.12 ч.2 ст.65 Закону України №889-VIII.
Оскільки ч.3 ст.66 Закону України №889-VIII передбачено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого, зокрема п.12 ч.2 ст.65 цього закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану, тому наказ в.о. начальника Одеської митниці Чердинцева Ю. №159-дс від 02.10.2024 про застосування відносно ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани (зі змінами згідно наказу в.о. начальника Одеської митниці А. Колівера №164-дс від 22.10.2024 «Про внесення змін до наказу Одеської митниці №159-дс від 02.10.2024») є правомірним.
На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з'ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає скасуванню.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці задовольнити, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року скасувати.
Ухвалити у справі постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування наказу.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Одеську митницю.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв