П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
31 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/23040/25
Перша інстанція: суддя Юхтенко Л.Р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.
суддів - Бойка А.В., Єщенка О.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 14.03.2016 по 28.02.2018 із урахуванням базового місяця - січень 2008 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити за період з 14.03.2016 по 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення із урахуванням базового місяця - січень 2008 року;
-визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці в розмірі 4065,56 грн., щомісячно, за період з 01.03.2018 по 01.02.2019 відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078);
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію-різницю в розмірі 4065,56 грн., щомісячно, за період з 01.03.2018 по 01.02.2019 відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів із одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб.
-визнати протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати у неповному розмірі грошової допомоги для оздоровлення за 2018 рік без урахування складу грошового забезпечення, з якого нараховуються відповідні виплати, індексації - різниці у розмірі 4065,56 грн відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок (з урахуванням виплачених сум) грошової допомоги для оздоровлення за 2018 рік з урахуванням складу грошового забезпечення, з якого нараховуються відповідні виплати, індексації - різниці у розмірі 4065,56 грн відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час проходження служби відповідач не в повному обсязі нараховував та виплачував грошове забезпечення, зокрема, індексацію грошового забезпечення, попри те, що це прямо передбачено Законом України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ). При цьому, позивачка вважає, що у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 місяцем обчислення індексу споживчих цін (базовим місяцем) у цей період має бути січень 2008 року, оскільки на законодавчому рівні, посадові оклади військовослужбовців були підвищені з 01.01.2008 та до 01.03.2018 підвищення не відбувалося. Мотивуючи вимоги про обов'язок відповідача нарахувати та виплатити індексацію з 01.03.2018 позивачка зазначає, що розмір підвищення доходу в березні 2018 року був меншим за суму індексації грошового забезпечення, яка склалася в тому місяці, тож в силу абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 відповідач був зобов'язаний із 01.03.2018 виплачувати фіксовану індексацію грошового забезпечення в розмірі 4463,15 грн., як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Також позивачка вважає, що суми індексації грошового забезпечення відповідач мав би врахувати під час обчислення грошової допомоги на оздоровлення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня року позов ОСОБА_1 - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 14.03.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року.
Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 14.03.2016 року по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок №44).
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення в розмірі 4065,56 грн щомісячно за період з 01.03.2018 по 01.02.2019 відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різниці грошового забезпечення в розмірі 4065,56 грн щомісячно за період з 01.03.2018 по 01.02.2019 до відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2018 рік без урахування до складу грошового забезпечення індексації- різниці грошового забезпечення у розмірі 4065,56 грн відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2018 рік з урахуванням до складу грошового забезпечення індексації - різниці грошового забезпечення у розмірі 4065,56 грн відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44, з урахуванням здійснених виплат.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ВЧ НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Мотивуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльність щодо невиплати індексації грошового забезпечення та, зобов'язання виплатити індексацію та взагалі заперечує право останнього на її виплату. Також апелянт посилаючись на положення Порядку №1078, не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо застосування місяцем обчислення індексу споживчих цін під час розрахунку індексації грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 року. Присутні в апеляції доводи ВЧ НОМЕР_2 про безпідставність вимог щодо нарахування позивачу індексації-різниці грошового забезпечення, починаючи з 01.03.2018. Далі апелянт висловлює свою незгоду із висновками суду першої інстанції щодо зобов'язання здійснити перерахунок грошової допомоги на оздоровлення та зазначає, що суд першої інстанції не мав права під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, тому у частині позовних вимог про перерахунок та виплату грошової допомоги для оздоровлення за 2018 рік з урахуванням індексації грошового забезпечення позивачу слід відмовити.
Позивачка, своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.
Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходила військову службу у Збройних Силах України, зокрема у ВЧ НОМЕР_1 та відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 14.03.2016 № 57 старший солдат контрактної служби ОСОБА_1 з 14.03.2016 зарахована до списків особового складу частини та всі види забезпечення.
Відповідно до витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 01.02.2019 № 24 старший солдат ОСОБА_1 з 01.02.2019 виключена зі списків особового складу частини, усіх видів забезпечення, та вибула до нового місця служби м. Одеса.
Позивачка звернулася до командира військової частини про надання інформації про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за спірний період, на який відповідач направив довідку-розрахунок від 08.08.2024 №529 нарахування на виплати грошового забезпечення та одноразових додаткових виплат за період з 01.01.2018 по 01.02.2019.
Відповідно до даних вказаної довідки відповідач не в повному обсязі нараховував та виплачував грошове забезпечення, зокрема, у період з 14.03.2016 по 28.02.2018 не виплачував щомісячну поточну індексацію грошового забезпечення, а у період з 01.03.2018 по 01.02.2019, не в повному обсязі нараховував та виплачував індексацію-різницю грошового забезпечення.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що позивачці у спірний період індексація грошового забезпечення не нараховувалася та не виплачувалася, а відтак суд дійшов висновку, що така бездіяльність є протиправною. Суд вважав, що у період 01.01.2016 по 28.02.2018 нарахування та виплата індексації мають бути проведені із застосуванням місяцем обчислення індексу споживчих цін (базовим місяцем) - січень 2008 року. Також, виходячи з положень Порядку № 1078, суд визнав, що за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 відповідач зобов'язаний нарахувати та виплатити позивачеві щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4393,71 грн. щомісяця. Суд зауважив, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на встановлені положеннями Порядку №1078 правила й умови нарахування індексації, відповідач повинен був здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення. Також суд дійшов висновку, що суми індексації грошового забезпечення відповідач мав би врахувати під час обчислення грошової допомоги на оздоровлення, а тому в цій частині заявлених вимог також задовольнив позов.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Частина друга статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (далі і вище - Закон №1282-ХІІ).
Положення статті 1 Закону №1282-XII передбачають, що індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Перелік об'єктів індексації установлений частиною 1 статті 2 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
До таких об'єктів індексації в силу абзацу 4 частини 1 статті 2 Закону № 1282-ХІІ належить оплата праці (грошове забезпечення).
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
На підставі аналізу вищенаведених положень законодавства, можливо дійти висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Суд першої інстанції встановив, що позивачці у спірний період індексація не нараховувалася та не виплачувалася, а тому обґрунтовано визнав таку бездіяльність з боку відповідача протиправною, а посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на відсутність фінансової можливості щодо проведення таких виплат визнав безпідставним, адже обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивачки отримати індексацію грошового забезпечення.
Таке твердження знайшло своє відображення в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005), в якому Суд наголосив, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.
В апеляційній скарзі відповідач також не погоджується із висновком суду про зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення у період з 14.03.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяцем, за яким починається обчислення індексу споживчих цін січень 2008 року.
Оцінюючи вказаний довід, колегія суддів враховує, що у спірний період відповідно до Порядку №1078, базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі і вище - Порядок № 1078).
Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку № 1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Тобто, необхідно встановити в якому місяці відбулося підвищення грошового забезпечення військовослужбовців.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», затверджені підвищені схеми посадових окладів військовослужбовців. Відповідно до пункту 13 указаної Постанови, вона набрала чинності з 01.01.2008.
Наведена постанова діяла до дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01.03.2018.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку, що у спірний період базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.
Колегія суддів зауважує, що у постанові від 26.01.2022 у справі №400/1118/21 Верховний Суд дійшов аналогічного висновку, яка в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що у період з 14.03.2016 по 28.02.2018 відповідач зобов'язаний нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяцем обчислення індексу споживчих цін січень 2008 року.
Колегія суддів також враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 23.03.2023 у справі №400/3826/21 щодо підстав виплати та розміру так званої «фіксованої» індексації грошового забезпечення та наявності/відсутності у військової частини дискреційних повноважень у цьому питанні.
У цій справі Верховний Суд зазначив, що системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, Суд касаційної інстанції також виснував, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
Провівши системне і цільове тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078, Верховний Суд також відзначив, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.
Досліджуючи, в цій справі, обставини наявності у позивача права на отримання індексації - різниці з 01.03.2018 по 31.12.2022, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано провів співвідношення розміру підвищення грошового доходу позивача в березні 2018 року (всіх складових грошового забезпечення, які не мають разового характеру) та суми індексації, що мала скластися в цьому місяці.
Так, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
При цьому, відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У березні 2018 року прожитковий мінімум становив 1762 грн.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Відповідно до приписів абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078, даних Мінстатистики щодо індексів споживчих цін, сума індексації за березень 2018 року розраховується: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 слід помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 (1762,*253,30%/100), та становить 4 463,15 грн.
Суд першої інстанції на підставі довідки про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 та з урахуванням приписи абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, здійснив розрахунок сталого щомісячного розміру індексації починаючи з березня 2018 року до 01.02.2019 та дійшов правильного висновку, що він становить 4065,56 грн.
За такого правового регулювання є підстави вважати обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за спірні періоди.
Стосовно доводів апелянта про помилковість висновків суду першої інстанції щодо обов'язку врахувати індексацію грошового забезпечення під час виплати матеріальної допомоги на оздоровлення, колегія суддів зазначає таке.
Варто зазначити, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення.
Окрім цього, відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.
Отже, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців та поліцейських як обрахункова величина одноразової грошової допомоги при звільненні.
Відповідно до приписів частини 3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
З урахуванням викладених норм права слід констатувати, що індексація грошового забезпечення як невід'ємна частина грошового забезпечення має бути включена складу грошового забезпечення, з якого позивачці має бути нарахована та виплачена грошова допомога на оздоровлення.
Відповідно до довідки-розрахунку від 08.08.2024 № 529 нарахування на виплати грошового забезпечення та одноразових додаткових виплат за період з 01.01.2018 по 01.02.2019 ОСОБА_1 у листопаді 2018 року позивачці виплачена грошова допомога на оздоровлення в розмірі 8466, 75 грн., тобто остання такі виплати отримала, однак без врахування індексації грошового забезпечення.
За таких підстав суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати у неповному розмірі грошової допомоги для оздоровлення за 2018 рік без урахування у складі грошового забезпечення, індексації та зобов'язав військову частину здійснити перерахунок грошової допомоги для оздоровлення за 2018 рік з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого нараховуються відповідні виплати, індексацію грошового забезпечення.
З огляду на викладене, посилання апелянта на відсутність у позивачки права на врахування індексації під час обчислення грошової допомоги на оздоровлення є помилковими, висновків суду першої інстанції не спростовують, та не містять аргументів яким би не була надана оцінка судом першої інстанції.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерела права.
Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» суд зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Колегія суддів вважає, що надала відповідь на ключові доводи апеляційної скарги та не вбачає підстав для її задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, а тому підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України
Головуюча суддя О. А. Шевчук
суддя А. В. Бойко
суддя О. В. Єщенко