П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
31 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/37618/24
Головуючий в 1 інстанції: Караван Р.В.
Місце та час укладення судового рішення «--:--»: м. Одеса
Повний текст судового рішення складений: 31.03.2025
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови, -
04.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (надалі - Управління ДАБК ОМР) про визнання протиправною та скасування постанови від 19.11.2024 001/24/274-вх щодо визнання його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» (порушення ДБН, законних прав та інтересів власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови) та накладення штрафу у розмірі 272520грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що норма, за якою позивача притягнуто до відповідальності (абз.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про відповідальність у за правопорушення у сфері містобудівної діяльності») передбачає відповідальність за розробку і передачу замовнику документації розробленої з відповідними порушеннями, однак оскаржувана постанова не містить зазначення у чому саме полягає невідповідність вимогам закону схеми намірів забудови, а всі мотиви зводяться до порушень, виявлених під час проведення перевірки на місці об'єкта будівництва. Крім того, позивач наголошує на процедурних порушеннях проведення перевірки, зокрема: зі звернення фізичної особи, яке стало підставою для проведення перевірки, не вбачається інформації про порушення при складенні/передачі проєктної документації; наказ про проведення позапланової перевірки не містить зазначення про позивача як суб'єкта містобудування; неповідомлення про дату проведення перевірки; неналежне повідомлення про дату та час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 позов задоволено. При вирішенні справи, суд першої інстанції спростував доводи позивача щодо процедурних порушень під час здійснення перевірки, зазначивши, що наказ про проведення перевірки та її предмет свідчить про дотримання відповідачем вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Також, встановлено, що у направленні на перевірку зазначено про її проведення стосовно суб'єкта містобудування ФОП ОСОБА_1 , яке отримано позивачем. При цьому, недоліки акту мають формальний характер та не можуть бути самостійною підставою для спростування наведених у ньому фактів та обставин.
Однак, суд першої інстанції прийняв до уваги доводи позивача про те, що відповідач не повідомив належним чином останнього про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за результатом розгляду якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення на підставі абз.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про відповідальність у за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф. Суд виходив з того, що обов'язковою умовою розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є повідомлення особи, щодо якої розглядається справа, про час та місце розгляду такої справи не пізніше ніж за три доби до дня її розгляду. В контексті цього, суд вказав, що акт, складений за результатами перевірки, припис про усунення порушення, та протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності були надіслані позивачу на адресу, яка не є адресою його місця проживання. Разом з тим, суд відхилив доводи відповідача щодо належного повідомленням позивача про дату та час розгляду справи, на підтвердження чого було надано скріншот з месенджера Viber, вказавши, що інформаційне повідомлення було надіслано за один день до дня розгляду відповідної справи та зазначений час розгляду справи (15:00) не відповідає часу розгляду, вказаному в протоколі (19.11.2024 - 14:00год). Крім того, суд не приймав до уваги також і доводи відповідача про те, що за проханням позивача у телефонному режимі, матеріали перевірки були направлені за фактичним місцем проживання останнього ( АДРЕСА_1 ), зазначивши про недоведеність таких обставин належними доказами. З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що неналежне повідомлення позивача про проведення відповідачем розгляду справи є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови про накладення на позивача штрафу.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального права та просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги направлення, зокрема, протоколу про порушення у сфері містобудування від 06.11.2024 на фактичну адресу проживання позивача ( АДРЕСА_1 ), яку останній також підтвердив у судовому засіданні під час розгляду справи в суді першої інстанції. Крім того, судом залишено поза увагою той факт, що позивач не навів жодних доводів стосовно того, чому він не з'явився у день та час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, які були зазначені у повідомленні за його номером телефону за допомогою месенджера Viber. Апелянт вказує, що сам факт (підстави) відсутності позивача при розгляді справи та прийнятті оскарженої постанови, не може нівелювати встановлені позивачем порушення та мають бути досліджені при розгляді судової справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Декларації про провадження господарської діяльності з будівельних робіт в умовах воєнного стану з порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, ФОП ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_1 . /т.1 а.с.178/
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.12.2024 місцезнаходження фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вказано: АДРЕСА_2 . /т.1 а.с.124-126/
13.06.2024 до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва ФОП ОСОБА_1 подана схема намірів забудови земельної ділянки, реєстраційний номер NВ01:9729-1233-4038-7715, яка підписана 14.06.2024. /т.1 а.с.24/
Відповідно до витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про схеми намірів забудови земельної ділянки Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, позивачем подана схема намірів забудови земельної ділянки на нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: АДРЕСА_3 (кадастровий номер земельної ділянки: 5110136900:43:005:0002), з намірами забудови - двоповерховий житловий будинок з мансардою та цокольним поверхом, загальною площею 193,8кв.м, габаритними розмірами в осях 15,6х7,45м.; замовник будівництва - ОСОБА_2 /т.1 а.с.17-112/
19.07.2024 адвокат Самойленко К.І. (представник ОСОБА_3 ) звернулась до Управління ДАБК Одеської міської ради із заявою, в якій повідомила про порушення ДБН за адресою: м.Одеса, вул. Садовського, 14-Б та просила, зокрема, здійснити заходи державного архітектурно-будівельного нагляду та контролю щодо самочинного будівництва за вказаною адресою. /т.1 а.с.81-85/
31.07.2024 комісія Управління ДАБК ОМР склала висновок №850, яким рекомендувала провести позапланову перевірку на підставі звернення фізичної особи про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_3 . /т.1 а.с.86-87/
Наказом Управління ДАБК Одеської міської ради від 18.10.2024 №01-13/35ДАБК прийнято рішення провести позапланову перевірку на об'єкті будівництва: «нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: АДРЕСА_3 » щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт. /т.1 а.с.90-91/
18.10.2024 Управлінням ДАБК ОМР видано направлення №000015 для здійснення позапланової перевірки на нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: АДРЕСА_3 щодо дотримання суб'єктом містобудування ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Направлення отримано позивачем 28.10.2024. /т.1 а.с.194-195/
За результатами проведення позапланової перевірки, складено акт від 06.11.2024 №000015, яким встановлено, що:
нове будівництво житлового будинку здійснюється впритул до кам'яного огородження, що розташовано по межі суміжних земельних ділянок на відстані біля 0,586м. до межі суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_4 ; на відстані 0,602м. - до межі суміжної земельної ділянки та до існуючого двоповерховгого житлового будинку, який розташовано на суміжній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 ;
нове будівництво житлового будинку садибного типу не підпадає під критерії будівництва індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею 500кв.м, зазначені в ч.1 ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки здійснюється будівництво трьохповерхового житлового будинку з мансардою, а проведення зазначених робіт потребує отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, розроблення проєктної документації та проведення її експертизи.
Також, за результатами перевірки на місці було встановлено, що будівництво житлового будинку садибного типу на земельній ділянці загальною площею 376кв.м. з кадастровим номером: 51110136900:43:005:002 за адресою: АДРЕСА_3 запроєктовано архітектором ОСОБА_1 з порушеннями п.6.1.32, п.6.1.33, п.15.2.2, п.6.1.40, п.6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» та з порушеннями законних прав та інтересів власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови. /т.1 а.с.196-215/
Позивач відмовився від отримання акту перевірки, про що зроблено відповідний запис у акті, у зв'язку з чим 07.11.2024 копію акту надіслано засобами поштового зв'язку (поштове відправлення №0600980998646) на адресу: АДРЕСА_1 . /т.1 а.с.226/
06.11.2024 складено припис про усунення вимог порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким від ФОП ОСОБА_1 вимагалося усунути порушення у термін до 06.12.2024 шляхом приведення проєктної документації у відповідність до вимог будівельних норм і правил. /т.1 а.с216-219/
Позивач відмовився від отримання припису, у зв'язку з чим 07.11.2024 копію припису надіслано засобами поштового зв'язку (поштове відправлення №0600980998646) на адресу: АДРЕСА_1 . /т.1 а.с.226/
06.11.2024 Управлінням ДАБК ОМР складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: будівництво житлового будинку садибного типу за земельній ділянці за адресою АДРЕСА_3 , запроєктованого архітектором ОСОБА_1 з порушення п.6.1.32, п.6.1.33, п.15.2.2, п.6.1.40, п.6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» та з порушеннями законних прав та інтересів власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови, за які відповідальність передбачена абз.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 19.11.2024 о 14:00год. /т.1 а.с.221-225/
Позивач відмовився від отримання протоколу, у зв'язку з чим 07.11.2024 копію протоколу надіслано засобами поштового зв'язку (поштове відправлення №0600980998646) на адресу: АДРЕСА_1 . /т.1 а.с.226/
Відповідно до трекінгу відстеження поштового відправлення за №0600980998646, лист повернуто відправнику у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання. /т.2 а.с.74/
Також, 18.11.2024 позивача за його номером телефону було додатково повідомлено про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за допомогою месенджера Viber. /т.1 а.с.179-180/
19.11.2024, за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, прийнято постанову №001/24/274-вх, якою ФОП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 272520грн. ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився. /т.1 а.с.227-231/
Примірник постанови направлено позивачу засобами поштового зв'язку (поштове відправлення №0600985984007) на адресу: АДРЕСА_5 та отримано останнім 28.11.2024. /т.1 а.с.232, т.2 а.с.73/
Позивач, не погоджуючись з постановою від 19.11.2024 №001/24/274-вх, вважаючи її протиправною, звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини щодо порядку та підстав здійснення архітектурно-будівельного контролю, в тому числі надання містобудівних умов та обмежень і їх скасування регулюються правовими нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (надалі - Закон України №3038-VІ).
Статтею 41 Закону України №3038-VІ передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проєктувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» від 23.05.201 №553 (надалі - Порядок №553, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин), цей порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проєктувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Пунктом 5 указаного Порядку закріплено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до п.4-1 Порядку №553 під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю перевірці підлягає, зокрема, передача замовнику проєктної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проєктування об'єктів містобудування, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта.
Згідно п.16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У відповідності до п.17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
В п.п.18-20 Порядку №553 передбачено, що керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
За змістом наведених норм, судова колегія доходить висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб'єкта містобудівної діяльності або його представника. При цьому, копії акта перевірки та припису мають бути вручені суб'єкту містобудівної діяльності, а у разі відмови останніх від їх отримання, у відповідних документах робиться відмітка про відмову від підпису та надсилаються рекомендованим листом з повідомленням.
Вказані висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04.03.2024 у справі №380/4897/22, від 20.09.2023 у справі №806/2410/17, від 05.05.2022 у справі №380/2805/21.
З матеріалів справи вбачається, що 18.10.2024 наказом Управління ДАБК Одеської міської ради №01-13/35ДАБК було призначено позапланову перевірку нового будівництва житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: м.Одеса, вул.Садовського, 14-б. /т.1 а.с.90-91/
За результатами проведення позапланового заходу складено акт від 06.11.2024 №000015, в ході якого встановлено наступні порушення: будівництво житлового будинку здійснюється впритул до кам'яного огородження до межі суміжної земельної ділянки та до існуючого двоповерхового житлового будинку, який розташовано на суміжній земельній ділянці; нове будівництво житлового будинку садибного типу не підпадає під критерії будівництва індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею 500кв.м, зазначені в ч.1 ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки здійснюється будівництво трьох поверхового житлового будинку з мансардою.
Також, за результатами перевірки було встановлено, що нове будівництво об'єкту за адресою: АДРЕСА_3 запроєктовано архітектором ОСОБА_1 з порушеннями п.6.1.32, п.6.1.33, п.15.2.2, п.6.1.40, п.6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» та з порушеннями законних прав та інтересів власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови. /т.1 а.с.196-215/
Надалі, 06.11.2024 відповідачем складено припис про усунення вимог порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, та складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено, що розгляд справи відбудеться 19.11.2024 о 14:00год. /т.1 а.с.216-219, 221-225/
Оскільки позивач відмовився від отримання акту перевірки, припису та протоколу, про що посадовою особою відповідача зроблено відповідні записи, 07.11.2024 копії зазначених документів було направлено засобами поштового зв'язку (поштове відправлення №0600980998646) на адресу позивача: АДРЕСА_1 . /т.1 а.с.226/
При вирішенні справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не повідомив позивача належним чином про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за результатом розгляду якої останнього було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, визначеного абз.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 272500грн.
Колегія суддів вважає помилковими такі висновки суду першої інстанції, з приводу чого зазначає наступне.
Так, процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (надалі - Порядок №244).
Згідно п.9 Порядку №244 про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Приписи п.10 Порядку №244 визначають, що уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.
Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності) (п.13 Порядку №244).
Пунктом 3 Порядку №244 передбачено, що у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням. Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.
Відповідно до п.16 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою інспекції, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
За змістом п.17 Порядку №244 відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
За аналізом наведених правових норм можна дійти висновку, що обов'язковою умовою розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є повідомлення особи, щодо якої розглядається справа, про час та місце розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи. Крім того, у разі неотримання протоколу про правопорушення та інших документів, на підставі яких особа притягується до відповідальності, такі документи мають бути надіслані рекомендованим листом з повідомленням. При цьому обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. З'ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 10.09.2024 у справі №522/5801/17, від 20.09.2023 у справі №806/2410/17, від 20.02.2020 у справі №161/15661/16-а, від 24.12.2019 у справі №360/403/19.
Як зазначалось вище, ОСОБА_1 відмовився від отримання акту перевірки, припису про усунення вимог порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено, що розгляд справи відбудеться 19.11.2024 о 14:00год., про що посадовою особою відповідача зроблено відповідні записи, а копії зазначених документів 07.11.2024 направлено засобами поштового зв'язку (поштове відправлення №0600980998646) на адресу позивача: АДРЕСА_1 . /т.1 а.с.226/
Разом з тим, зазначене поштове відправлення повернуто відправнику у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання. /т.2 а.с.74/
Стосовно саме адреси направлення документів, на підставі яких позивач притягувався до відповідальності, судова колегія враховує, що під час розгляду справи в суді першої інстанції у судовому засіданні 05.02.2025 (запис засідання 37:20) представник відповідача пояснив, що під час здійснення перевірки на місці об'єкту, позивач просив направити йому матеріали перевірки на адресу його проживання: АДРЕСА_1 , що було зроблено відповідачем. Позивачем зазначені обставини не спростовано.
Тобто, відповідач направив наведені вище документи позивачу за 12 днів до засідання комісії з розгляду питання про накладення штрафу, що свідчить про завчасність їх направлення та вчинення всіх необхідних дій для повідомлення позивача про розгляд справи. Разом з тим, неотримання позивачем вказаних документів не спростовує виконання відповідачем, покладеного на нього Порядком №244 та Порядком №553, обов'язку надсилання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення його до відповідальності, в яких, зокрема, містилась інформація про дату та час розгляду справи.
Більш того, суд апеляційної інстанції також враховує, що додатково управління ДАБК повідомило позивача про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за допомогою месенджера Viber, шляхом направлення відповідного повідомлення (наявна відмітка про прочитання) на його номер телефону 18.11.2024 об 11:12год., який зазначений в Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. /т.1 а.с.179-180/
Однак, позивач не надав жодного доводу стосовно того, що саме стало причиною ігнорування такого повідомлення та не пояснив можливості прибуття до приміщення УДАБК ОМР на розгляд справи, під час якої вирішувалось питання щодо притягнення останнього до відповідальності. При цьому, доводи позивача акцентуються лише на тому, що відповідач не повідомив його про розгляд справи за три доби до розгляду справи, що на думку суду є формальністю, яка свідчить про ухилення позивача від відповідальності.
В даному випадку, врахуванню підлягають висновки Верховного Суду у постанові від 17.08.2021 у справі №520/2624/20 відповідно до яких, з'ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в розгляді справи, не можуть бути підставою для скасування постанови про притягнення до відповідальності.
В контексті цього, суд зауважує, що позивачем було отримано направлення на проведення перевірки від 18.10.2024 (отримано особисто 28.10.2024), а також враховує, що позивач був присутній під час проведення перевірки на місці об'єкту будівництва, про свідчать фотокопії відповідача, здійснені під час здійснення перевірки. /т.1 а.с.195, 244/
На підставі наведеного, у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач належним чином виконав обов'язок щодо повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, а доводи позивача спростовуються наведеними вище фактами та свідчать про недобросовісність його дій шляхом намагання уникнути участі у розгляді справи.
Стосовно суті вчинених позивачем порушень у сфері містобудівної діяльності, колегія суддів виходить з наступного.
Так, правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначено Законом України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV (надалі - Закон України №687-XIV).
Згідно ст.9 Закону України №687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проєктної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.
Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 №722 «Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), а саме п.1 визначено, що на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею до 500кв. метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки за рішенням замовника відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні, а у разі відсутності затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні - відповідно до цільового призначення земельної ділянки та обмежень у використанні земель, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини», може здійснюватися замовником без отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки. У такому разі замовник звертається до архітектора або інженера-проєктувальника, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, на підставі укладеного між ними договору, архітектор або інженер-проєктувальник забезпечує створення та/або завантаження до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі Електронна система) з накладенням кваліфікованого електронного підпису схеми намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), створеної з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил.
Тобто, схема намірів забудови земельної ділянки виконується на замовлення замовника сертифікованим архітектором з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил.
Відповідно до обставин даної справи, 13.06.2024 до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва ФОП ОСОБА_1 подана схема намірів забудови земельної ділянки на нове будівництво житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: АДРЕСА_3 (кадастровий номер земельної ділянки: 5110136900:43:005:0002) - двоповерховий житловий будинок з мансардою та цокольним поверхом, загальною площею 193,8кв.м, габаритними розмірами в осях 15,6х7,45м. /т.1 а.с.24, 17-112/
Разом з тим, за результатами перевірки було встановлено, що будівництво житлового будинку садибного типу на земельній ділянці загальною площею 376кв.м. з кадастровим номером: 51110136900:43:005:002 за адресою: АДРЕСА_3 запроєктовано архітектором ОСОБА_1 з порушеннями п.6.1.32, п.6.1.33, п.15.2.2, п.6.1.40, п.6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» та з порушеннями законних прав та інтересів власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови.
Згідно п.6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва має становити не менше 150кв.м. для блокованої забудови і не менше 500кв.м. для індивідуальної житлової забудови.
Відповідно п.6.1.33 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» житлові будинки на присадибних ділянках слід розміщувати з відступом від червоних ліній магістральних вулиць - 6м., житлових - 3м.
Згідно п.6.1.40 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» при розташуванні житлових будинків та громадських будівель на земельних ділянках необхідно забезпечувати вимоги санітарних норм та пожежних вимог, у тому числі для житлових та громадських будинків на суміжних земельних ділянках.
Згідно з п.6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» при розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0м. При цьому, має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємоузгоджене водовідведення. Для садибної та дачної забудови у разі розміщення житлових будинків в північно-східній, північній та північно-західній частинах земельної ділянки відстань від межі слід встановлювати не менше 3м.
В ході розгляду схеми намірів забудови земельної ділянки, виготовленого архітектором ОСОБА_1 від 13.06.2024, відповідачем встановлено, що запроєктований двоповерховий житловий будинок з мансардним та цокольним поверхами розміщено в північно-західній частині земельної ділянки, загальною площею 376кв.м., по червоній лінії вздовж АДРЕСА_3 , по межах суміжних земельних ділянок та впритул до існуючого двоповерхового житлового будинку, який розміщено на суміжній земельній ділянці.
Колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що вищезазначені проєктні рішення розроблені позивачем та передані замовнику для їх реалізації з порушеннями вимог щодо відстані до межі суміжної ділянки, вимог санітарних норм та пожежних вимог для житлових будинків на суміжних земельних ділянках.
Під час перевірки встановлено, що нове будівництво житлового будинку здійснюється відповідно до проєктних рішень на відстані біля 0,586м до межі суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_4 , та на відстані 0,602м. до існуючого двоповерхового житлового будинку, який розташовано на суміжній земельній ділянці.
Також, встановлено, що нове будівництво житлового будинку садибного типу не підпадає під критерії будівництва індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею 500кв.м, зазначені в ч.1 ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки здійснюється будівництво трьохповерхового житлового будинку з мансардою, а проведення зазначених робіт потребує отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, розроблення проєктної документації та проведення її експертизи.
Вказані порушення зафіксовані перевіряючими особами за допомогою обмірювальної техніки та підтверджуються фотофіксацією об'єкту будівництва /т.1 а.с.244к-245/ та крім того, вбачаються візуально з проєктних рішень на схемі намірів забудови «Генеральний план». /т.1 а.с.24/
Разом з тим, колегія суддів враховує, що позивачем не спростовано жодними доказами факт розроблення ним проєктної документації з порушеннями державних будівельних норм.
Крім того, судова колегія враховує, що позивач оскаржував в судовому порядку також припис Управління ДАБК ОМР від 06.11.2024 №011/24 про усунення порушень у сфері містобудівної діяльності та постанову від 14.02.2025 №001/25/53-вх про накладення штрафу у розмірі 45420 грн. (справа №420/6232/25).
В зазначеній справі судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 15.11.2024 створено нову схему намірів забудови земельної ділянки з використанням Реєстру будівельної діяльності у формі електронного документа з присвоєнням реєстраційного номеру №В01:1983-8021-0264-6115 на реконструкцію житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: м.Одеса, вул.Садовського, 14-Б. За результатом розгляду справи, суди встановили, що виготовлення схеми намірів забудови житлового будинку, який підлягає реконструкції, також запроєктовано позивачем з порушеннями п.6.1.41, п.6.1.40, п.15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», у зв'язку з чим дійшли висновку, що УДАБК доведено правомірність оскаржуваних припису від 06.11.2024 №011/24 про усунення порушень у сфері містобудівної діяльності та постанови від 14.02.2025 №001/25/53-вх про накладення штрафу у розмірі 45420грн. за невиконання вимог вказаного припису.
Наведені обставини, а саме розроблення нової схеми намірів забудови земельної ділянки, на думку колегії суддів, додатково свідчать про те, що позивач визнає факт того, що розроблена ним проєктна документація нового будівництва житлового будинку садибного типу з літньою кухнею та господарською будівлею за адресою: м.Одеса, вул.Садовського, 14-б, здійснена з порушеннями п.6.1.32, п.6.1.33, п.15.2.2, п.6.1.40, п.6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій».
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України №687-XIV архітектор (інженер), що має кваліфікаційний сертифікат, - фахівець, який за результатами атестації отримав такий сертифікат, що надає йому повноваження ведення особистої діяльності у сфері архітектурної діяльності, і який несе відповідальність за результати своєї роботи.
Згідно до ст.26 Закону України №687-XIV архітектор, інші проєктувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані, зокрема: додержуватися норм і правил, вимог вихідних даних на проєктування; не порушувати під час проєктування, організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови. Проєктна організація, яка розробляла проєктну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проєкту несуть відповідальність за відповідність проєктної документації вихідним даним на проєктування, вимогам норм і правил.
Таким чином, до проєктувальника та замовника чинним законодавством висуваються вимоги щодо добросовісного виконання ними проєктних робіт щодо об'єкта будівництва, які зокрема полягають і в обов'язковому врахуванні будівельних норм, державних стандартів і правил. В протилежному випадку, у разі виявлення контролюючим органом відповідних порушень як проєктувальник, так і замовник можуть нести відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.04.2020 у справі №808/3616/16, від 27.01.2020 у справі №809/772/16, від 02.04.2020 у справі №809/998/16.
Згідно з вимогами абз.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які здійснюють проєктування об'єктів, експертизу проєктів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проєктної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проєктування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за не створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва: експертна організація - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; експертна організація - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
З урахуванням зазначеного, з огляду на встановлені обставини у даній справі, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності притягнення позивача, як сертифікованого архітектора, за порушення, передбаченого абз.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» та застосування штрафу у розмірі 272520грн.
На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з'ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає скасуванню.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст. ст.139, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України,
Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради задовольнити, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року скасувати.
Ухвалити у справі постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови від 19.11.2024 001/24/274-вх.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв