01 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 280/6418/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року (суддя Новікова І.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року позов задоволено частково.
Суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 01.05.2025 №084250004493 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 20.11.1983 по 30.04.1984 (колгосп «Правда»), з 25.10.1984 по 25.04.1985 (колгосп «Мир»), з 01.02.1988 по 04.10.1989 (колгосп «Енгельса»), з 01.01.1993 по 31.12.1997 (колгосп ім. Дзержинського), а також призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 05.04.2025.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Зазначено, що суд мав врахувати, що до загального страхового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспах згідно з трудовою книжкою колгоспника від 29.05.1984 НОМЕР_1 : з 20.11.1983 по 30.04.1984 (колгосп «Правда»), оскільки в трудовій книжці не зазначено встановлений мінімум та кількість відпрацьованих вихододнів, як передбачено Основними положеннями про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, що затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 «Про трудові книжки колгоспників», з 05.11.1985 по 25.11.1987 (колгосп ім. Дзержинського), оскільки в довідці від 18.02.2025 №05-07/Л161 ім'я по батькові зазначено неповністю, кількість відпрацьованих вихододнів відсутні; з 25.10.1984 по 25.04.1985 (колгосп «Мир»), оскільки в архівній довідці від 29.01.2025 №01-14/Л-6-1 відсутнє по батькові (зазначено носова ОСОБА_2 ); з 01.02.1988 по 01.09.1992 (колгосп «Енгельса»), оскільки в архівній довідці від 29.01.2025 №01-14/Л-6-2 прізвище « ОСОБА_3 » (російською), зазначене за 1988 рік роботи, не відповідає паспортним даним « ОСОБА_4 » (російською) та за період роботи в 1989- 1991 зазначено скорочено по батькові « ОСОБА_5 »; з 02.08.1992 (колгосп ім. Дзержзинського), оскільки в трудовій книжці не зазначено встановлений мінімум та кількість відпрацьованих вихододнів, в довідці від 18.02.2025 №05-07/Л-161 ім'я та по батькові зазначено не повністю, кількість відпрацьованих вихододнів відсутня, період роботи зараховано згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та роботу в КСП з 10.20.2000 згідно довідки щодо перейменування від 18.02.2025 №05-07/Л161.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, 23.04.2025 ОСОБА_1 звернулася до органів ПФУ з заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області від 01.05.2025 №084250004493, яке прийнято за принципом екстериторіальності, позивачці відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу у 32 роки.
У рішенні зазначено про те, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспах згідно з трудовою книжкою колгоспника від 29.05.1984 НОМЕР_1 :
з 20.11.1983 по 30.04.1984 (колгосп «Правда»), оскільки в трудовій книжці не зазначено встановлений мінімум та кількість відпрацьованих вихододнів, як передбачено Основними положеннями про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, що затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 р. № 310 «Про трудові книжки колгоспників», з 05.11.1985 по 25.11.1987 (колгосп ім. Дзержинського), оскільки в довідці від 18.02.2025 р. №05-07/Л-161 ім'я та по батькові позивачки зазначено неповністю, інформація про кількість відпрацьованих вихододнів - відсутня;
з 25.10.1984 по 25.04.1985 (колгосп «Мир»), оскільки в архівній довідці від 29.01.2025 №01-14/Л-6-1 відсутнє по батькові позивачки (зазначено ОСОБА_6 );
з 01.02.1988 по 01.09.1992 ( колгосп «Енгельса»), оскільки в архівній довідці від 29.01.2025 №01-14/Л-6-1 прізвище позивачки російською мовою за 1988 рік зазначене як « ОСОБА_3 », що не відповідає паспортним даним, згідно з якими російською мовою прізвище позивачки зазначається як « ОСОБА_4 », а також за період роботи за 1989 -1991 р.р. по батькові позивачки зазначено зі скороченням як « ОСОБА_5 »;
з 02.08.1992 (колгосп ім. Дзержинського), оскільки в трудовій книжці не зазначено встановлений мінімум та кількість відпрацьованих вихододнів, в довідці від 18.02.2025 р. №05-07/Л-161 ім'я та по батькові зазначено неповністю, кількість відпрацьованих вихододнів - відсутня, період роботи зараховано згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та роботу в КСП з 10.02.2000 згідно довідки щодо перейменування від 18.02.2025 р. №05-07/Л-161.
Не погодившись із таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого рішення не було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до частин 1, 2 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Стосовно періоду трудової діяльності з 20.11.1983 по 30.04.1984 (колгосп «Правда»).
Як встановлено судом першої інстанції, у трудовій книжці колгоспника від 29.05.1984 НОМЕР_1 міститься інформація про встановлений мінімум трудової участі у колгоспі, а також про трудовий мінімум виконаний позивачкою, а саме у 1983 році мінімум встановлено - 27, виконаний - 250; у 1984 році мінімум встановлено - 84, виконаний 250 (а.с.74 зворот).
Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що період трудової діяльності з 20.11.1983 по 30.04.1984 (колгосп «Правда») має бути зарахований до страхового стажу позивачки.
Щодо періоду діяльності з 25.10.1984 по 25.04.1985 (колгосп «Мир»).
Як встановлено судом першої інстанції, у трудовій книжці колгоспника від 29.05.1984 НОМЕР_1 міститься інформація про встановлений мінімум трудової участі у колгоспі «Мир», а саме: у 1984 році встановлено трудовий мінімум - 45, фактично виконаний - 10, у 1985 - 83, фактично виконаний 101.
Зазначена інформація щодо виконання позивачем мінімуму трудової участі міститься також у архівній довідці від 29.01.2025 №01-14/Л-6-1, яка мала бути врахована відповідачем разом із відомостями трудової книжки колгоспника від 29.05.1984 НОМЕР_1 .
Суд першої інстанції вірно встановив, що позивачка має право на зарахування до страхового стажу періоду з 25.10.1984 по 25.04.1985 (колгосп «Мир»).
Щодо зарахування до страхового стажу періоду з 01.02.1988 по 01.09.1992 (колгосп «Енгельса»).
Як було встановлено судом першої інстанції відповідно до відомостей трудової книжки колгоспника від 29.05.1984 НОМЕР_1 встановлено, що у колгоспі «Енгельса» у 1988 році встановлено трудовий мінімум у розмірі 255, фактично виконано - 257; у 1989 році - 255, фактично виконаний - 275;
Також, у трудовій книжці зазначено про те, що у період з 05.08.1989 по 05.10.1992 позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею три річного віку.
Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив, що період трудової діяльності з 01.02.1988 по 04.10.1989 має бути зарахований до страхового стражу позивачки на підставі відомостей з трудової книжки колгоспника від 29.05.1984 НОМЕР_1 .
Щодо зарахування до страхового стажу періоду з 02.08.1992 (колгосп ім. Дзержинського).
Як встановлено судом першої інстанції, у трудовій книжці колгоспника від 29.05.1984 НОМЕР_1 , міститься інформація про інші періоди трудової діяльності, а саме: у 1993 році трудовий мінімум становив 230, фактично виконано - 303; у 1994 - 230, фактично виконано - 297; у 1995 - 230, фактично виконано - 257; у 1996 - 240, фактично виконано - 269; у 1997 - 230, фактично виконано - 284; у 1998 - 230, фактично виконано - 277; у 1999 - 230, фактично виконано - 267; у 2000 - 230, фактично виконано - 300; у 2001 році - 230, фактично виконано - 282; у 2022 році - 220, фактично виконано - 227.
За таких обставин, суд вірно встановив, що позивачка має право на зарахування до страхового стажу періоду трудової діяльності у колгоспі ім. Дзержинського з 01.01.1993 по 31.12.1997, на підставі відомостей з трудової книжки.
Також судом було вірно враховано, що відповідно до положень статті 45 Закону №1058, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а тому позивачка має право на призначення пенсії з 05.04.2025.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 01 квітня 2026 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш