31 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/25901/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2026р. у справі № 160/25901/25
за позовом:ОСОБА_1
до: третя особа: про:Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
11.09.2025р. ОСОБА_1 за допомогою системи «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, за якою судом першої інстанції після усунення позивачем недоліків, 16.09.2025р. відкрито провадження у справі №160/25901/25 та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що відповідачем безпідставно відмовлено їй у призначенні пенсії через незарахування періодів роботи в російській федерації та період навчання, а тому просила суд: - визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Житомирській області №46050025383 від 25.08.2025, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком з 01.08.2025; - зобов'язати ГУ ПФУ в Житомирській області зарахувати до страхового стажу період роботи з 01.08.1982 по 21.08.1984, з 10.12.1985 по 19.09.1997 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 02.08.1982 та період навчання з 01.09.1984 по 09.12.1985 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 02.08.1982 та диплому НОМЕР_2 від 14.07.1986; - зобов'язати ГУ ПФУ в Житомирській області призначити пенсію за віком з 01.08.2025.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2026р. у справі №160/25901/25 позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Житомирській області №46050025383 від 25.08.2025, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ; зобов'язано ГУ ПФУ в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 01.08.1982 до 21.08.1984, 10.12.1985 до 19.09.1997 та період навчання з 01.09.1984 до 09.12.1985; зобов'язано ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити з 02.08.2025 призначення ОСОБА_1 пенсії за віком; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Відповідач - ГУ ПФУ в Житомирській області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, за допомогою засобів поштового зв'язку 18.02.2026р. подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом 23.02.2026р.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.02.2026р. у справі №160/25901/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ в Житомирській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2026р. у справі №160/25901/25 та з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №160/25901/25.
Матеріали справи у справі №160/25901/25 надійшли до суду апеляційної інстанції 10.03.2026р.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2026р. у справі №160/25901/25 справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 17.06.2025р., про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.
Відповідач - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 27.01.2026р. у цій справі та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до суду апеляційної інстанції за допомогою системи «Електронний суд» та зареєстрований судом 02.03.2026р., посилалася на те, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про період його трудової діяльності, а право позивача на пенсію виникло на підставі Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, а тому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
Відповідно ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 , 16.08.2025р. року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.
За принципом екстериторіальності її заяву було розглянуто ГУ ПФУ в Житомирській області, яке рішенням від 25.08.2025р. № 046050025383 відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу.
Так, у тексті оскаржуваного рішення № 046050025383 від 25.08.2025р. зазначено, що страховий стаж позивача становить 24 роки 03 місяці 27 днів. За результатом розгляду документів, до страхового стажу не зараховано:
- період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку: утриманець ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва НОМЕР_3 , оскільки в наданих документах відсутня відмітка про отримання паспорта, а також відсутня інформація в заяві;
- період навчання з 01.09.1984 до 14.07.1986 згідно з дипломом НОМЕР_2 від 14.07.1986, оскільки період роботи перетинається з періодом роботи;
- період роботи в росії з 01.08.1982 до 09.12.1985, з 10.12.1985 до 19.09.1991 згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 02.08.1982, оскільки не дотримано вимог Постанови №562;
- період роботи з 01.01.1992 до 19.09.1997 згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 02.08.1982, оскільки працювала в росії.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду за захистом свого порушеного права.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою ст. 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 24-1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності за межами України зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено цим Законом або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Кабінетом Міністрів України.
Не зараховуються до страхового стажу періоди трудової діяльності за межами України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та на тимчасово окупованих територіях України після 19 лютого 2014 року особі, яка після 19 лютого 2014 року проходила військову службу (службу) у збройних силах, органах внутрішніх справ, органах державної безпеки, поліції, інших військових формуваннях, перебувала на посадах державної служби, на посадах в органах місцевого самоврядування у відповідних органах (формуваннях) Російської Федерації, добровільно займала посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, утворених на тимчасово окупованій території України, зокрема в окупаційній адміністрації держави-агресора, у незаконних судових або правоохоронних органах, а також добровільно брала участь у незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, утворених на тимчасово окупованій території України, та/або у збройних формуваннях держави-агресора.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.
Відповідно до ст. 1 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15.04.1994 року, ратифікованої Законом України від 11.07.1995 року №290/95-ВР, яка була підписана, зокрема, Урядами російської федерації та України, дана угода регулювала основні напрями співробітництва Сторін у галузі трудової діяльності та соціального захисту осіб (далі працівники) і членів їхніх сімей, які постійно проживають на території однієї з держав Сторін і провадять свою трудову діяльність на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності (далі роботодавці або наймачі) на території іншої держави Сторін відповідно до законодавства Сторони працевлаштування.
Відповідно до ст. 4 Угоди трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
Відповідно до ст. 9 Угоди питання пенсійного забезпечення працівників і членів їхніх сімей регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року або (та) двосторонніми угодами.
Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, яка діяла на момент здобуття позивачем спірного періоду роботи, а також на дату виникнення спірних правовідносин, передбачено наступне.
Відповідно до ст. 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Відповідно до положень ст. 3 Угоди передбачено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Відповідно до ст. 6 Угоди призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
Відповідно до ст. 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав учасниць Співдружності без легалізації.
Відповідно до ст. 13 Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Отже, цією Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при визначенні розміру пенсії.
Відмовляючи в зарахуванні позивачці періодів роботи з 10.12.1985 до 19.09.1997 до загального страхового стажу ГУ ПФУ в Житомирській області посилався на припинення участі російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивач працювала у російській федерації в той час, коли дана Угода була чинною, і у ГУ ПФУ в Житомирській області не було підстав не зараховувати стаж роботи позивача на території російської федерації, а тому період роботи позивачки на території російської федерації з 10.12.1985 до 19.09.1997 підлягає зарахуванню до страхового стажу.
Також колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що оскільки постанова № 1328 від 29.11.2022р. «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав» прийнята Кабінетом Міністрів України, набрала чинності лише 23.12.2022р., а в період роботи позивача вказана Угода була чинною та передбачала врахування трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав, позивачка не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.
Щодо того що відповідачем не було зараховано до страхового стажу періоду трудової діяльності з 01.08.1982 до 21.08.1984, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В трудовій книжці позивача НОМЕР_4 наявні наступні записи щодо іншого спірного періоду: 01.08.1982. - прийнята в пошивний цех закрійником взуття по 5 розряду; 18.05.1996р. - звільнена за власним бажанням, працювала на Криворізькій взуттєвій фабриці «Укробувьпром» на території Української Радянської Соціалістичної Республіки.
Зазначені записи виконані без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та з відповідністю дати. Доказів того, що записи про роботу позивача є неправильними або непідтвердженими, відповідачем суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що записи трудової книжки є належною підставою для підтвердження стажу роботи для призначення (перерахунку) пенсії, і не є підставою для неврахування періоду роботи з 01.08.1982 до 21.08.1984.
Щодо позовних вимог стосовно того що відповідачем було залишено поза увагою час навчання позивача у закладі професійної (професійно-технічної) освіти з 01.09.1984 до 14.07.1986, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно із п. «д» ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до п.8 Порядку №637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_4 від 02.08.1982р. ОСОБА_1 , з 01.09.1984 до 09.12.1985 навчалась в СПТУ-18 в місті Находка Приморського краю.
Також зазначене підтверджуються дипломом НОМЕР_2 від 14.07.1986, який було надано позивачем із заявою про призначення пенсії за віком.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що записи трудової книжки позивача підтверджують період навчання з 01.09.1984 до 09.12.1985, а тому такий період підлягаєть зарахуванню до страхового стажу позивача.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 27.01.2026р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2026р. у справі №160/25901/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано - 31.03.2026р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова