26 березня 2026 року м. Дніпросправа № 340/2959/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року (суддя Науменко В.В.) в адміністративній справі №340/2959/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
У травні 2024 року позивач звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 04.08.2023 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію - різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 04.08.2023 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . З'ясувавши, що відповідачем усупереч вимог чинного законодавства не в повній мірі нараховувалась індексація грошового забезпечення, позивач звернувся з відповідним позовом до суду. Зазначив, що оскільки розмір підвищення грошового доходу в березні 2018 року не перевищив суму можливої індексації у цьому ж місяці, позивач має право на нарахування та виплату з 01.03.2018 по день звільнення з військової служби індексації грошового забезпечення (індексації-різниці), визначеної з урахуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців четвертого-шостого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 04.08.2022 року, виходячи із щомісячної фіксованої величини, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходів відповідно до вимог абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням виплаченої суми. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач вказує на незастосування судом першої інстанції строків звернення з позовом до суду, які передбачені ст.233 КЗпП України та якими встановлено тримісячний строк звернення з позовом до суду. Крім цього, відповідач посилається на те, що судом першої інстанції неправильно визначено розмір грошового забезпечення позивача за лютий та березень 2018 року, що призвело до неправильного висновку про те, що збільшений розмір грошового забезпечення (березень 2018 року) не перевищив суму можливої індексації.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити її без змін, зазначаючи що викладені в ній доводи не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах України, зокрема у Військовій частині НОМЕР_1 у період з 03.07.2017 року по 04.08.2023 року.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.08.2023 №216 (по стройовій частині), ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення з 04.08.2023.
У квітні 2024 року позивачка звернулася із запитом до відповідача щодо отримання інформації про суми виплаченої індексації та просила доплатити суми індексації. У відповідь на запит відповідач листом від 29.04.2024 року № 5421 повідомив позивача, що за період з 01.03.2018 року по 04.08.2023 року ОСОБА_1 виплачено індексацію грошового забезпечення у повному обсязі.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо невиплати коштів, на які мала право за час проходження служби, та невірного обрахунку індексації за період 01.03.2018 року по 04.08.2023 року, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Так, предметом спору у цій справі є зобов'язання відповідачів виплатити на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Щодо «фіксованої» суми індексації, то слід погодитися з аргументами відповідача, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 такого поняття не містять.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 13.06.2021 №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте постановою Уряду №1013 від 09.12.2015 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 передбачають обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи, що відбувся у зв'язку зі зміною посадових окладів згідно рішень Уряду; суму індексації, що склалася у місяці підвищення грошового доходу що відбувся у зв'язку зі зміною посадових окладів згідно рішень Уряду (березень 2018 року); і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці підвищення посадових окладів.
Звідси випливає висновок про те, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується. Якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078 (103 відсотка).
Як правильно встановлено судом першої інстанції місяцем підвищення доходів для військовослужбовців є березень 2018 року, оскільки з вказаного періоду було підвищено грошове забезпечення на підставі положень постанови КМУ №704.
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
У березні 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1762,00 грн, а величина приросту індексу споживчих цін - 253,30 %. Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року, враховуючи положення абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078, становила 4463,15 грн (1 762,00 грн х 253,30 % / 100 = 4 463,15 грн).
Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Визначаючи розмір підвищення доходу в березні 2018 року, суд першої інстанції правильно врахував положення абз.5 пункту 5 Порядку №1078 та при визначенні розміру грошового забезпечення позивача за лютий та березень 2018 року прийняв до уваги виключно ті складові грошового забезпечення, які не мали разового характеру (іншого відповідачем не доведено).
Висновки суду у даній справі узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21, від 06 квітня 2023 року по справі №420/11424/21, від 09 травня 2023 року по справі №400/12702/21 та від 18 жовтня 2023 року у справі № 380/14195/22.
Також колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог сторонами не оскаржено.
Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай