Справа № 127/2619/26
Провадження №11-сс/801/310/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
01 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заявника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28 січня 2026 року, якою задоволено подання начальника ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» ОСОБА_8 про передачу в дохід держави речей вилучених під час проведення обшуку камерного приміщення № 123, де утримуються засуджені до довічного позбавлення волі чоловіки,
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини
Начальник ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» ОСОБА_8 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з поданням про передачу в дохід держави речей вилучених під час проведення обшуку камерного приміщення № 123 де утримуються засудженні до довічного позбавлення волі чоловіки.
Подання мотивоване тим, що 06 січня 2026 року було проведено загальний обшук установи, а саме камерного приміщення № 123, де утримується засуджений до довічного позбавлення волі ОСОБА_7 , 1974 року народження.
Перед проведенням обшуку засудженому було запропоновано здати заборонені для використання та зберігання предмети та речі, про наявність яких він заперечив.
У результаті проведення обшуку у засудженого було виявлено та вилучено WI-FI роутер марки «HUAWEI» моделі «LTE Е3372» білого кольору, який був прихований у DVD.
Указаний факт підтверджується матеріалами перевірки, зокрема рапортом оперуповноваженого та протоколом вилучення заборонених предметів.
У письмових поясненням ОСОБА_7 заперечив порушення, указавши на неправомірні дії працівників установи під час обшуку.
У ході проведення ряду оперативних заходів канал надходження вилученого забороненого предмету встановити не вдалось.
Вилучений WI-FI роутер здано на склад ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)».
Посилаючись на ці обставини, просив подання задовольнити та конфіскувати в дохід держави указані вилучені речі.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28 січня 2026 року подання задоволено.
Конфісковано в дохід держави вилучені речі, а саме: WI-FI роутер марки «HUAWEI» моделі «LTE Е3372» білого кольору.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що відповідності до ст. 102 КВК України вилучений у засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_7 роутер є забороненим предметом для зберігання та використання засудженими в місцях позбавлення волі, що є підставою для його конфіскації в дохід держави.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28 січня 2026 року та скасувати оскаржувану ухвалу.
В обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження указує, що не був присутнім в судовому засіданні під час розгляду подання, а оскаржувану ухвалу отримав невчасно, а саме 20 березня 2026 року.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
ухвала слідчого судді є незаконною у зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону (порушення права особи на захист), оскільки слідчий суддя, у порушення вимог КПК України, розглянув подання за його відсутності, не повідомивши належним чином про час та місце судового засідання та не забезпечивши йому захисника.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_6 не заперечив щодо поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та заперечив проти задоволення апеляційної скарги, указав, що оскаржувана ухвала є законною і обґрунтованою.
Заявник ОСОБА_7 будучи належним чином повідомленим про день та час апеляційного розгляду, не вийшов на відеозв'язок з ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)», відтак не скористався своїм правом прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що відповідно до ст. 405 КПК України не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Мотиви суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши позиції учасників провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України до повноважень суду апеляційної інстанції належить вирішення питання про поновлення строку апеляційного оскарження у разі надходження такого клопотання.
Вирішуючи питання про вагомість причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд виходить з положень ст. 24 КПК України, якою гарантується право на оскарження процесуальних рішень та перегляд постановлених вироків судом вищої інстанції.
Такі положення є складовою права особи на захист та справедливий суд.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення. При цьому, у випадку постановлення судового рішення за відсутності особи, строк оскарження необхідно обчислювати з дня отримання стороною копії судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 113 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у строк, установлений КПК України міститься у ст. 116 цього Кодексу.
Частиною першою статті 117 КПК України встановлено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску.
Зважаючи на це, під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними.
З матеріалів судового провадження слідує, що 28 січня 2026 року за наслідками розгляду подання слідчий суддя постановив ухвалу про задоволення подання.
Указана ухвала постановлена за відсутності засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_7 .
Доказів отримання заявником указаної ухвали матеріали справи не містять.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що указана обставина є суттєвою та може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.
Щодо оскаржуваної ухвали
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Указаним вимогам ухвала слідчого судді не відповідає.
Відповідно до ст. 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні.
Частиною першою статті 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження слідчий суддя зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 КВК України режим у виправних і виховних колоніях - це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов'язків; реалізацію їхніх прав і законних інтересів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених.
Пунктом другим частини сьомої статті 102 КВК України встановлено, що зберігання засудженими при собі речей, а також предметів, які заборонено використовувати в колоніях, не допускається. Виявлені у засуджених речі та предмети, які заборонено використовувати в колоніях, вилучаються, про що посадовою особою колонії складається протокол. За клопотанням установи виконання покарання слідчий суддя розглядає питання про конфіскацію таких речей та предметів або про передачу їх на зберігання до звільнення засудженого відповідно до положень розділу VIII Кримінального процесуального кодексу України.
Питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом (ч. 1 ст. 539 КПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України у судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Згідно з ч. 3 ст. 43 КПК України засуджений має права обвинуваченого, передбачені ст. ст. 42, 5331 цього Кодексу, в обсязі, необхідному для його захисту.
Статтею 42 КПК України визначено, що обвинувачений має право брати участь у проведенні процесуальних дій і висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини право на розгляд справи означає право особи звернутись до суду та право на те, що справа його буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень.
Статтею 21 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув'язнення.
Згідно з ч. 1 ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, у тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
З матеріалів судового провадження слідує, що розгляд подання ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» відбувався без участі засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_7 .
Належних доказів повідомлення засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_7 про дату та час розгляду подання через адміністрацію установи виконання покарань, а також доказів вручення йому відповідного повідомлення матеріали справи не містять.
Також у матеріалах відсутні будь-які клопотання чи заяви засудженого ОСОБА_7 про розгляд провадження за його відсутності.
Відтак слідчим суддею не було забезпечено право засудженого на доступ до правосуддя, не створено необхідних умов для використання інших прав, наданих як стороні процесу та не забезпечено рівності прав сторін у судовому розгляді, чим порушено засади кримінального провадження, визначені у КПК України, а також один з основних принципів судочинства - право на захист.
Такі порушення є істотними, оскільки перешкодили слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду подання у суді першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд
Клопотання засудженого ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити засудженому ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28 січня 2026 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28 січня 2026 року скасувати.
Призначити новий розгляд подання в суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4