Справа № 143/924/25
Провадження №11-п/801/75/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції:
Доповідач: ОСОБА_1
31 березня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці в порядку ч. 4 ст. 107 КПК України подання Погребищенського районного суду Вінницької області для звернення до Верховного Суду з поданням про вирішення питання щодо направлення обвинувального акту у кримінальному проваджені внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024182490000328 від 17.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
До Вінницького апеляційного суду надійшло подання Погребищенського районного суду Вінницької області для звернення до Верховного Суду з поданням про вирішення питання щодо направлення обвинувального акту у кримінальному проваджені внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024182490000328 від 17.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Подання мотивоване тим, що в підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , зазначив, що дане кримінальне провадження не підсудне Погребищенському районному суду Вінницької області у зв'язку з тим, що місцем вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , є село Мала Любаша Рівненського району Рівненської області, а тому просив направити дане кримінальне провадження до Вінницького апеляційного суду для визначення його підсудності.
Розглянувши подання, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає подання таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Колегія суддів виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
Частиною 5 ст. 407 КК України передбачено покарання за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
Зміст диспозиції цієї норми свідчить про підвищену суспільну небезпечність відповідного діяння, обумовлену особливим правовим режимом та необхідністю забезпечення належного функціонування Збройних Сил України в умовах збройної агресії.
За своєю правовою природою кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, належить до категорії триваючих злочинів, оскільки воно характеризується безперервним невиконанням військовослужбовцем установленого законом обов'язку перебувати на військовій службі. Протиправний стан у такому разі зберігається у часі з моменту самовільного залишення військової частини або нез'явлення на службу і триває доти, доки особа не припинить ухилення від виконання обов'язків військової служби.
З огляду на триваючий характер зазначеного кримінального правопорушення, момент його закінчення пов'язується не з початком протиправної поведінки, а з моментом її фактичного припинення, тобто з поверненням військовослужбовця до військової частини або до місця служби. Саме цей момент має вирішальне значення для визначення завершеності злочину та, відповідно, для встановлення місця його вчинення у процесуальному розумінні.
У зв'язку з цим при визначенні територіальної підсудності у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, підлягає врахуванню лише місце його припинення як момент закінчення злочину. Такий підхід узгоджується із загальними засадами кримінального процесуального законодавства та забезпечує правильне застосування правил територіальної юрисдикції.
Отже, саме місце фактичного припинення самовільної відсутності військовослужбовця на службі є юридично значущим для цілей визначення суду, уповноваженого здійснювати розгляд відповідного клопотання або кримінального провадження в цілому, що виключає формальне зведення питання підсудності виключно до місця початку протиправних дій.
З матеріалів судової справи вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, було припинено унаслідок затримання ОСОБА_4 19.08.2025 за місцем його проживання в с. Дзюньків Погребищенської ТГ Вінницького району Вінницької області.
А тому моментом фактичного припинення кримінального правопорушення є саме момент затримання обвинуваченого.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, яка набрала чинності 19 липня 2020 року, у Вінницькій області було утворено Вінницький район (з адміністративним центром у місті Вінниця) у складі територій Агрономічної сільської, Вінницької міської, Вороновицької селищної, Гніванської міської, Іллінецької міської, Липовецької міської, Літинської селищної, Лука-Мелешківської сільської, Немирівської міської, Оратівської селищної, Погребищенської міської, Стрижавської селищної, Сутисківської селищної, Тиврівської селищної, Турбівської селищної, Якушинецької сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
У додатку Додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 707 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2025 р. № 1334-р) зазначено, що до Погребищенської міської територіальної громади Вінницького району Вінницької області серед інших територіальних громад входить і Дзюнківська територіальна громада.
Отже, місце закінчення кримінального правопорушення знаходиться в межах територіальної юрисдикції судів Вінницької області, що має вирішальне значення для визначення підсудності відповідно до ст. 32 КПК України.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що обвинувальний акт у кримінальному проваджені внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024182490000328 від 17.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підлягає розгляду судом за місцем припинення кримінального правопорушення, тобто судом, у межах територіальної юрисдикції якого розташоване с. Дзюньків.
Оскільки, ОСОБА_4 було затримано у с. Дзюньків Погребищенської ТГ Вінницького району Вінницької області, то колегія суддів вважає, що даний обвинувальний акт підсудний Пошребищенському районному суду Вінницької області.
Із огляду на це підстави для визначення іншої територіальної підсудності в порядку ст. 34 КПК України відсутні.
Згідно з ч. 9 ст. 615 КПК України під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.
Разом із тим матеріали подання не містять будь-яких даних, які б свідчили про наявність таких об'єктивних перешкод для здійснення судового розгляду судом, у межах територіальної юрисдикції якого було припинено триваюче кримінальне правопорушення. Подання не містить посилань на факти неможливості функціонування відповідного суду, обмеження доступу до правосуддя, небезпеку для учасників кримінального провадження чи інші обставини, що унеможливлювали б розгляд обвинувального акту у встановленому законом порядку.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку відсутні правові та фактичні підстави для направлення обвинувального акту у кримінальному проваджені внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024182490000328 від 17.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, до Верховного суду для вирішення питання про передачу даного обвинувального акту з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Отже, обвинувальний акт підлягає розгляду судом, у межах територіальної юрисдикції якого було припинено кримінальне правопорушення, а тому подання місцевого суду не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 32, 615 КПК України, суд
У задоволенні подання Погребищенського районного суду Вінницької області відмовити.
Матеріали обвинувального акту у кримінальному проваджені внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024182490000328 від 17.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, повернути для розгляду до Погребищенського районного суду Вінницької області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3