01 квітня 2026 р. Справа № 520/28749/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Русанової В.Б.,
Суддів: Бегунца А.О. , П'янової Я.В. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 по справі № 520/28749/25
за позовом Приватного підприємства "ВЕГА+"
до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 задоволено позов ПП"ВЕГА+" до ГУ ДПС у Харківській області , ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
06.03.2026 на рішення суду ГУ ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2026 визнано наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави пропуску строку неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху, надано ГУ ДПС у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
На виконання вимог ухвали суду, ГУ ДПС у Харківській області подало заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2026.
В обґрунтування заяви посилається на воєнний стан, перебої з електропостачанням, технічні збої, що ускладнювали подання документів, відсутність коштів для сплати судового збору, що призвело до пропуску строку на апеляційне оскарження. Однак, одразу після отримання бюджетного фінансування ГУ ДПС у Харківській області невідкладно сплатило судовий збір та подало апеляційну скаргу, в підтвердження чого надало довідку управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ ДПС у Харківській області від 29.01.2026, що залишок коштів на рахунку КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" для сплати судового збору становить 1 061,62 грн. та довідку управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ ДПС у Харківській області від 03.03.2026 про надходження фінансування та про залишок коштів на рахунку КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" для сплати судового збору становить 251 411,47 грн.
Дослідивши клопотання апелянта, матеріали справи та докази, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Харківського окружного адміністративного суду прийнято 29.12.2025 в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Повний текст якого отримано скаржником 29.12.2025 о 20:20 , що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету системи "Електронний суд".
Таким чином, строк на апеляційне оскарження сплинув 29.01.2026.
З апеляційною скаргою відповідач звернувся 06.03.2026, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Як на поважність підстав пропуску строку апелянт посилається на недостатність фінансування, воєнний стан на території України, технічні збої в системі "Електронний суд".
Посилання заявника на відсутність коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі № 500/2544/19.
Крім іншого, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 підкреслила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Надана скаржником довідка управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку від 29.01.2026 про недостатню кількість коштів на рахунку КЕКВ 2800 не свідчить про відсутність коштів на інших субрахунках.
Довідка управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку від 03.03.2026 про надходження коштів для сплати судового збору на рахунок КЕКВ 2800, не є достатнім доказом неможливості апелянта своєчасно сплатити судовий збір, оскільки не підтверджує надходження відповідних коштів для його сплати в період дати ухвалення судового рішення від (29.12.2025) до 03.03.2026 року.
Інших доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, зокрема, доказів неможливості сплатити судовий збір раніше та у більш стислий проміжок часу звернутись з апеляційною скаргою, враховуючи, що з моменту прийняття рішення суду першої інстанції до моменту звернення минуло більше 2 місяців, апелянтом не надано.
Щодо посилання заявника на дію в країні воєнного стану, перебоїв з електропостачанням та технічних збоїв, що ускладнювали подання документів.
Дійсно, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні», з 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України та діє до цього часу.
Воєнний стан може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
При цьому, суд наголошує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Суд враховує, що відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України “Про воєнний стан» в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Отже, органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.
Крім того, звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.
Окрім загальних фраз та посилання на введений воєнний стан, апелянт жодним чином не обґрунтував та не надав жодних доказів на підтвердження того, яким саме чином введення воєнного стану перешкодило своєчасно звернутись з апеляційною скаргою, не надав, зокрема, актів відсутності електроенергії тощо, які б підтверджували неможливість своєчасно подати апеляційну скаргу.
Доводи апелянта про технічні збої, що ускладнювали подання документів є недоведеними, оскільки відповідачем не надано належних доказів існування вказаних обставин безперервно в період з 30.12.2025 (дата отримання копії судового рішення) по 06.03.2026 (подання апеляційної скарги).
Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апелянтом не надано.
Колегія суддів вказує, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Крім того, звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.
Суд зауважує, що обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, а тому наведені ним обставини не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб'єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо дотримання строків подання апеляційної скарги.
Виходячи з принципу належного урядування, державні органи зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки коштом приватної особи, яка діяла добросовісно (у такій ситуації - коштом платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
Труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків представників суб'єкта владних повноважень не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.
Таким чином, оцінивши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки зазначені апелянтом обставини не є об'єктивними, не пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Харківській області про поновлення строку апеляційного оскарження.
На момент постановлення ухвали, апелянтом не виконано вимоги суду та не надано доказів усунення недоліків апеляційної скарги, а саме наведення поважних підстав пропуску строку.
Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, оскільки вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2025 скаржником не виконані, недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 по справі № 520/28749/25 - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2025по справі № 520/28749/25 за позовом Приватного підприємства "ВЕГА+" до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді А.О. Бегунц Я.В. П'янова