31 березня 2026 р. Справа № 440/8668/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2025, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, м. Полтава, повний текст складено 10.12.25 по справі № 440/8668/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі по тексту - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач, пенсійний орган), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2021 у розмірі 1,11, з 01.03.2022 року у розмірі 1,14, з 01.03.2023 року у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 у розмірі 1,0796.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2021 у розмірі 1,11, з 01.03.2022 року у розмірі 1,14, з 01.01.2023 року у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 у розмірі 1,0796.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 по справі № 440/8668/24 позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не проведення ОСОБА_1 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2021 у розмірі 1,11, з 01.03.2022 року у розмірі 1,14, з 01.03.2023 року у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 у розмірі 1,0796.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2021 у розмірі 1,11, з 01.03.2022 року у розмірі 1,14, з 01.01.2023 року у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 у розмірі 1,0796.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 по справі № 440/8668/24 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 по справі № 440/8668/24 - залишено без змін.
22.08.2025 від представника позивача до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконання рішення суду, в якій останній просив суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати до суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 по справі № 440/8668/24.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 по справі №440/8668/24 заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 17.02.2024 по справі № 440/8668/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області протягом трьох місяців подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2024 по справі №440/8668/24.
27.11.2025 відповідачем до суду першої інстанції подано звіт про виконання судового рішення, в якому останній просив суд першої інстанції прийняти звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 по справі № 440/8668/24.
В обґрунтування вказаного звіту повідомив, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 по справі № 440/8668/24 ГУ ПФУ в Полтавській області ОСОБА_1 з 01.03.2021 по 31.07.2025 проведено індексацію та перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки (який становить - 7 763, 17 грн) з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2021 у розмірі 1,11, з 01.03.2022 року у розмірі 1,14, з 01.03.2023 року у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 у розмірі 1,0796.
Вказав, що перерахунок проведено таким чином:
- з 01.03.2021 (7 763, 17 х 1,11 = 8 617, 12 грн);
- з 01.03.2022 (7 763, 17 х 1,14 = 8 850, 01 грн);.
- з 01.03.2023 (7 763, 17 х 1,197 = 9 292, 51 грн);
- з 01.03.2024 (7 763, 17 х 1,0796 = 8 381, 12 грн).
Таким чином, позивачу нараховано заборгованість в сумі 4 354, 09 грн, яку виплачено в липні 2025 року. Отже, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 по справі № 440/8668/24 виконано ГУ ПФУ в Полтавській області в межах покладених судом зобов'язань.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 по справі № 440/8668/24 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про результати виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2024 по справі №440/8668/24.
Позивач, не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її необґрунтованість та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 року по справі № 440/8668/24 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати новий звіт щодо виконання рішення суду у справі № 440/8668/24 від 27.08.2024.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції протиправно не враховано, що у розумінні Постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" кожен наступний перерахунок пенсії проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати, розрахованого з метою проведення індексації показника середньої заробітної плати. Тобто, відповідач повинен перерахувати пенсії із збільшенням показника середньої заробітної плати наростаючим підсумком. Таким чином, відповідач на виконання рішення суду повинен був проіндексувати показник середньої заробітної плати по Україні за 2017 - 2019 роки - 7763,17 грн на коефіцієнт 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796, що не мало місця у спірних правовідносинах.
Отже, рішення по теперішній час залишається не виконаним у повному обсязі через неправильне проведення індексації.
Відповідач, у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти викладених у ній доводів, просив в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити.
Вважав вірним висновок суду першої інстанції про відповідність поданого звіту встановленим статтею 382-2 КАС України вимогам, оскільки перерахунок пенсії позивача на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 по справі №440/8668/24 проведено в повному обсязі та у порядку, встановленому самим судовим рішенням.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/8668/24 від 27.08.2024 ОСОБА_1 з 01.03.2021 проведено індексацію та перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки (який становить - 7763,17 грн), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11.
Зокрема, з 01.03.2021 проведено перерахунок із застосуванням показника заробітної плати 8617,12 грн, який визначено з урахуванням збільшеного на коефіцієнт 1,11 показника 7763,17 грн. Розмір пенсії з 01.03.2021 складає 2980,46 грн.
З 01.03.2022 року проведено індексацію та перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14.
З 01.03.2022 проведено перерахунок із застосуванням показника заробітної плати 8850,01 грн (7763,17 грн х1,14), внаслідок чого розмір пенсії складає 3059,69 грн. Внаслідок проведення перерахунку пенсії відповідно до пункту 4 статті 42 Закону з 01.04.2022 тривалість страхового стажу склала 39 років 9 місяців 9 днів (коефіцієнт стажу - 0,39750), а з 01.04.2024 - 40 років 1 місяць 8 днів (коефіцієнт стажу 0,40083).
З 01.03.2023 проведено індексацію та перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.
З 01.03.2023 проведено перерахунок із застосуванням показника заробітної плати 9292,51 грн (7763,17 грн х1,197), внаслідок чого розмір пенсії складає 3329,23 грн, в тому числі: - 3263,71 грн - основний розмір пенсії (9292,51 грн х 0,88357 х 0,38500); - 65,52 грн - доплата за понаднормативний стаж 4 роки (1638 грн х 4%).
З 01.03.2024 проведено індексацію та перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходнсії, з 01.03.2021 у розмірі 1,11, з 01.03.2022 року у розмірі 1,14, з 01.03.2023 року у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 у розмірі 1,0796.
Судом встановлено, що згідно з протоколом про перерахунок пенсії від 29.05.2025 позивачу на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду №440/8668/24 від 27.08.2024 проведено перерахунки пенсії в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024. Розмір пенсії з 01.03.2021 - 2980,46 грн. Розмір пенсії з 01.03.2022 - 3059,69 грн. Розмір пенсії з 01.03.2023 - 3329,23 грн. Розмір пенсії з 01.03.2024 - 3009,13 грн.
Виплата різниці перерахованої пенсії виплачена згідно Списку №1 на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточний рахунок в ПАТ КБ "ПриватБанк".
Приймаючи звіт ГУ ПФУ в Полтавській області про виконання рішення по справі №440/8668/25, суд першої інстанції виходив з того, що перерахунок пенсії позивача на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 по справі №440/8668/24 проведено в повному обсязі у порядку, встановленому судовим рішенням відповідно до вимог пенсійного законодавства.
Судом відхилено покликання позивача на те, що пенсія повинна бути проіндексована показником середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки - 7763,17 грн на коефіцієнт 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796 наростаючим підсумком, так як резолютивною частиною рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 по справі № 440/8668/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2021 у розмірі 1,11, з 01.03.2022 року у розмірі 1,14, з 01.01.2023 року у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 у розмірі 1,0796. Будь-яких інших зобов'язань постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2025 по справі № 440/13287/24 не містить.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Положеннями статті 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
На виконання приписів статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
В абзаці третьому пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
Метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
На підставі аналізу статей 3, 8, частин 1, 2 статті 55, частин 1 та 2 статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
У справі Сорінг проти Об'єднаного Королівства від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З 19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України від 21 листопада 2024 року № 4094-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі - Закон № 4094-ІХ), яким статтю 382 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
При цьому, згідно із пунктом 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4094-IX, справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Так, згідно із частинами 1 та 2 статті 382 КАС України (в редакції Закону № 4094-IX), суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 1-3 статті 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали, та не перевищує трьох місяців.
Розгляд звіту про виконання судового рішення повинен бути здійснено судом з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом № 4094-ІХ, в порядку письмового провадження.
Усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 травня 2021 року у справі № 9901/598/19, які були підтримані в ухвалі від 03 березня 2025 року по справі 160/5259/20.
При цьому колегія суддів наголошує, що з урахуванням мети та засад інституту судового контролю, у разі встановлення судового контролю у межах адміністративної справи, прийняття звіту суб'єкта владних повноважень можливе лише у випадку повного та безумовного виконання судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.07.2024 по справі № 440/8668/24, яке набрало законної сили, зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2021 у розмірі 1,11, з 01.03.2022 у розмірі 1,14, з 01.01.2023 у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 у розмірі 1,0796.
Водночас, як встановлено колегією суддів, на виконання зазначеного судового рішення, ГУ ПФУ в Полтавській області здійснило ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з 01.01.2021, з 01.01.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 наступним чином:
- з 01.03.2021 проведено перерахунок із застосуванням показника заробітної плати 8617,12 грн, який визначено з урахуванням збільшеного на коефіцієнт 1,11 показника 7763,17 грн (7 763, 17 х 1,11 = 8 617, 12 грн), внаслідок чого розмір пенсії з 01.03.2021 складає 2980,46 грн.;
- з 01.03.2022 проведено перерахунок із застосуванням показника заробітної плати 8850,01 грн (7763,17 грн х1,14 = 8850,01 грн), внаслідок чого розмір пенсії складає 3059,69 грн.
- з 01.03.2023 проведено перерахунок із застосуванням показника заробітної плати 9292,51 грн (7763,17 грн х1,197 = 9 292, 51 грн), внаслідок чого розмір пенсії складає 3329,23 грн,
- з 01.03.2024 проведено перерахунок із застосуванням показника заробітної плати 8381,12 грн, який визначено з урахуванням збільшеного на коефіцієнт 1,0796 показника 7763,17 грн.(7763,17 грн х1,197 = 8 381, 12 грн) внаслідок чого розмір пенсії складає 3009,13 грн.
Тобто, відповідач на виконання вищевказаного судового рішення, здійснив перерахунок пенсії позивачу без збільшення показника середньої заробітної плати наростаючим підсумком у 2022, у 2023 та у 2024 роках.
Разом з цим, колегія суддів зауважує, що мотивувальна частина рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 по справі № 440/8668/24 чітко містить посиланням на пункт 5 Порядку № 124, за змістом якого, кожен наступний перерахунок у зв'язку збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Проте, в порушення Порядку № 124, відповідачем з 01.01.2022, з 01.01.2023 та з 01.03.2024 роках було проведено перерахунок пенсії позивача на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.07.2024 по справі № 440/8668/24, без урахування збільшеного у попередньому році показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який був врахований для обчислення пенсії.
Відтак, проведення відповідачем перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2022, на 01.01.2023 та на 01.03.2024 роки із застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки (7 763, 17 грн), з якої сплачено страхові внески із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника у розмірі 1,14, 1, 197, 1,0796, та з подальшою виплатою позивачу недорахованих сум, не свідчить про повне виконання судового рішення, адже такий перерахунок зроблено не у відповідності з судовим рішенням та з порушенням вимог Порядку № 124.
У контексті спірних відносин, відповідач повинен був провести перерахунок пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, розмір якого, у випадку позивача, становить 7 763, 17 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 Постанови № 127 починаючи з 01.03.2021, у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 Постанови № 118 починаючи з 01.03.2022, у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 Постанови № 168 починаючи з 01.03.2023 та на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 Постанови № 185, починаючи з 01.03.2024.
Однак, вказані обставини залишені судом першої інстанції без уваги, жодної оцінки розрахункам відповідача судом першої інстанції не надано.
Враховуючи викладене, дослідивши звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 по справі № 440/8668/24, колегія суддів зауважує, що він не свідчить про виконання рішення суду, а отже висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для його прийняття є передчасними.
У контексті наведеного колегія суддів зазначає, що норми статті 382 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Всупереч наведеному, судом першої інстанції не було належним чином досліджено обставини, викладені у звіті від 27.11.2025.
Разом з цим, вирішення питання про встановлення судового контролю, у розумінні статті 382 КАС України віднесено до компетенції суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, яким в даному випадку є Полтавський окружний адміністративний суд, а тому апеляційний суд позбавлений процесуального права вирішити таку заяву по суті, а тому у задоволенні вказаних вимог, спрямованих до суду апеляційної інстанції - слід відмовити.
Відповідно до статті 320 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Приписами статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Враховуючи вищевикладене, ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 по справі № 440/8668/24 підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 326-329, 353, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 по справі № 440/8668/24 - скасувати.
Адміністративну справу № 440/8668/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 27.11.2025.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді О.А. Спаскін С.П. Жигилій