31 березня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/501/26-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -
05.02.2026 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:
- визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області у вклеюванні у паспорт у формі книжечки зразка 1994 року громадянці України ОСОБА_1 фотокартку по досягненню нею 25-річного віку;
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області вклеїти у паспорт у формі книжечки зразка 1994 року громадянці України ОСОБА_1 фотокартку по досягненню нею 25-річного віку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до відповідача із заявою, в якій просив вклеїти у його паспорт у формі книжечки зразка 1994 року фотокартку у зв'язку із досягненням 25 років. Проте, відповідач письмово повідомив про відмову у вклеюванні фотокартки у зв'язку із пропуском місячного строку. Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною та просив позов задовольнити.
Відповідач подав відзив на позов, відповідно до змісту якого заперечував проти позовних вимог. В обґрунтування вказаної позиції зазначив, що позивач звернувся із заявою, повідомивши про відмову у здійсненні обміну паспорта громадянина України у зв'язку із пропуском строку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нової фотокартки на паспорт у формі ІD-картки. Відтак вважає, що відсутні підстави для визнання його відмови протиправною.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.02.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив вклеїти у його паспорт у формі книжечки зразка 1994 року фотокартку у зв'язку із досягненням 25 років.
Листом у відповідь на вказану заяву відповідач повідомив, що відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 (далі - Порядок №302), якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток, здійснюється обмін паспорта на паспорт у формі картки.
За таких обставин позивач звернувся до суду із цим позовом.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить такі висновки по суті пору.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи визначає Закон України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, що посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року №5492-VI (далі - Закон №5492-VI).
Згідно з підпунктом "а" п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України від 20 листопада 2012 року №5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон №5492-VI, зі змінами) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, серед яких: паспорт громадянина України.
Як передбачено частиною 3 статті 13 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 14 Закону №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
За приписами частин 1 - 4 статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Водночас чинним є Положення №2503-ХІІ, пунктом 3 якого передбачено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 15 Положення №2503-ХІІ для вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку подаються паспорт і дві фотокартки зазначеного розміру.
Відповідно до пункту 18 Положення №2503-ХІІ для одержання, обміну паспорта і вклеювання до нього нових фотокарток громадянин подає документи і фотокартки не пізніш як через місяць після досягнення відповідного віку або зміни (переміни) прізвища, імені чи по батькові, встановлення розбіжностей у записах або непридатності паспорта для користування.
Підпунктом 6 пункту 6 Порядку №302 визначено, що обмін паспорта здійснюється у разі: якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.
03 квітня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302", відповідно до якої пункт 3 Постанови №302 доповнено абзацом такого змісту: "Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року".
Згідно із абзацом третім пункту 2 розділу V (Уклеювання фотокарток) Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року №456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за №620/33591 (далі - Порядок №456), для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку особа після спливу тридцяти денного строку заявник подає працівнику територіального підрозділу за місцем проживання заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку, та відповідне рішення суду. Облік заяв про вклеювання фотокартки здійснюється в журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток.
Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що чинним законодавством України передбачено вклеювання до паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки нових фотокарток при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку, при цьому для вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином вказаного віку необхідно подати паспорт і дві фотокартки не пізніш як через місяць після досягнення відповідного віку.
Суд звертає увагу, що у той час, як Порядок №302 визначив правові наслідки пропуску місячного строку для подання документів для вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку (тобто, паспорт підлягає обміну), то Положення №2503-ХІІ таких правових наслідків не визначає.
Суд також враховує, що чинним законодавством України (а саме абзацом третім пункту 2 розділу V Порядку № 456) все ж передбачена можливість вклеювання фотокартки до паспорта у формі книжечки при досягненні відповідного віку та після спливу 30-ти строку, але на підставі відповідного рішення суду.
На думку суду, враховуючи, що Положення №2503-ХІІ має вищу юридичну силу за Порядок №302, то пропуск особою місячного строку для звернення за вклеюванням до паспорта у формі книжечки нових фотокарток при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку не може мати правовим наслідком позбавлення особи надалі мати паспорт громадянина України у формі книжечки.
Аналогічний підхід до розуміння зазначених вище норм права застосований Верховним Судом у постанові від 21 квітня 2021 року у справі №620/882/20.
Крім того, при вирішенні цієї справи суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі №806/3265/17 за позовом ОСОБА_2 до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. У цій постанові міститься висновок, що норми Закону №5492-VI на відміну від норм Положення №2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. Законодавець, приймаючи Закон №1474-VIII, яким внесено зміни до Закону №5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України.
Крім того, суд звертає увагу на ухвалу Верховного Суду від 27 грудня 2019 року у справі №620/1962/19, якою встановлено правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права у спорі громадянина з територіальним органом Державної міграційної служби щодо вклеювання до паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року нової фотокартки у зв'язку із досягненням 45-річного віку, та у вказаній справі позовні вимоги про зобов'язання вклеїти до паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року нової фотокартки у зв'язку з досягненням 45 років були задоволені.
У постанові від 21 квітня 2021 року у справі №620/882/20 Верховний Суд також застосував такий спосіб захисту порушених прав позивача.
З огляду на підстави звернення позивача до відповідача (пропуск місячного строку звернення за вклеюванням нової фотокартки після досягнення 25 років) останній мав би задовольнити заявлені вимоги позивача шляхом вклеювання фотокартки у його паспорт зразка 1994 року.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у вклеюванні фотокартки до паспорта громадянина України у зв'язку з досягненням 25-річного віку та зобов'язання відповідача вклеїти нову фотокартку у паспорт позивача зразка 1994 року.
Вказане є належним способом захисту порушених прав у даних правовідносинах та відповідає правовій позиції Верховного Суду.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, належним чином доведеними, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність своїх дій.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання до суду цього позову сплачено судовий збір у сумі 1331,20 грн, який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 250, 263 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області щодо вклеювання ОСОБА_1 фотокартки в паспорт у формі книжечки зразка 1994 року у зв'язку із досягненням нею 25-річного віку.
3. Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області вклеїти до паспорта ОСОБА_1 у формі книжечки зразка 1994 року нову фотокартку у зв'язку із досягненням нею 25-річного віку.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби в Чернівецькій області судові витрати на суму 1331,20 грн.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 );
Відповідач - Вижницький відділ Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області (вул. Українська, 20, м. Вижниця, Вижницький р-н, Чернівецька обл., 59200, код ЄДРПОУ 37767440).
Суддя В.О. Григораш