01 квітня 2026 р. м. Чернівці Справа № 640/11723/19
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "Постач-М" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В поданому до суду позові позивач просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.03.2019 року за №04002615140101, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 64560 грн та податкове повідомлення-рішення від 28.03.2019 року за №04012615140101, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 68 459 грн.
В обґрунтування вимог позову позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, зокрема, з огляду на незаконність самої документальної позапланової виїзної перевірки, за результатами якої вони були прийняті. Так, зокрема, мета перевірки зазначена - дотримання податкового законодавства України, а згідно наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки мета змінена на перевірку з питань дотримання вимог законодавства України. Окрім цього, відповідачем фактично було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку, в рамках якої у позивача були витребувані для перевірки за переліком документи, чим порушено відповідні приписи ст.ст.78,79,85 Податкового кодексу України. Також позивач зазначає, що факт здійснення господарських операцій за період, визначений в акті перевірки, повністю підтверджується первинними документами, які були досліджені під час перевірки, а саме договором, актами здачі-приймання робіт з заявками до них, витягами з Єдиного реєстру податкових накладних, податковими накладними, платіжними дорученнями, що підтверджує реальність руху ресурсів підприємства. В заявках на надання транспортно-експедиційних послуг вказано державні номери та марку автомобіля-перевізника, П.І.Б водія, місце завантаження та розвантаження автомобіля, що при перевірці не було досліджено та не встановлено, чим порушено права платника податків.
Відповідач направив до суду відзив, в якому заперечив щодо задоволення позовних вимог. Вказав, що отримана за результатами перевірки інформація щодо контрагентів позивача свідчить про неможливість вчинення господарських операцій з ТОВ "ПОСТАЧ-М" у досліджуваному періоді та виписані бухгалтерські документи не відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Таким чином, в ході перевірки встановлено факт неможливості вчинення господарських операцій щодо ведення господарської діяльності підприємства, відтак вважає прийняті за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення правомірними і такими, що відповідають вимогам діючого податкового законодавства.
Рух справи в суді
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2019 р. відкрито провадження по справі та визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
У зв'язку із ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва справу передана на розгляд та вирішення Чернівецькому окружному адміністративному суду, до якого вона надійшла 07 березня 2025 року.
Ухвалою від 11.03.2025 року справу прийнято Чернівецьким окружним адміністративним судом до провадження.
Ухвалою від 02.03.2026 року замінено відповідача Головне управління Державної фіскальної служби в місті Києві на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві.
Обставини встановлені судом
Відповідно до наказу Головного управління ДФС у м.Києві №1706 від 12.02.2019 року та направлення на перевірку №166/26-15-14-01-01 від 14.02.2019 контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ПОСТАЧ-М» з питань дотримання вимог законодавства України при визначені по взаємовідносинах з ТОВ «БЕТАЛІНК» за вересень, жовтень 2016 року, з ТОВ «ТК КОМФОРТ» за травень 2016 року показників декларації з податку на додану вартість та за 2016 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства, про що складено акт від 27.02.2019 №132/26-15-14-01/39427121 (Том 1, а.с. 23-24, 26-51).
За результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог :
- п. 44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1. п.134.1 ст. 134, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами і доповненнями, п.3 П(С)БО 1, п.5 П(с)БО № 15, п.6 П(с)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за № 27/4248, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, п.1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, п. 3 Розділу ІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868, в результаті чого занижено суму податку на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 51 648 грн., в тому числі по періодам: за 2016 рік на суму 51 648 гривень.
- п. 44.1 ст.44, п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами і доповненнями, Закону України від 16.07.1999 за № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями, п.1.2 ст.1, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 54767 грн., в т.ч. по періодам: за травень 2016 року на суму 29 767грн., за вересень 2016 року на суму 2 816,67 грн., за жовтень 2016 року на суму 22 183,34 гривень.
Не погоджуючись з висновками акту перевірки ТОВ "ПОСТАЧ-М" направило заперечення до акту перевірки, за результатом розгляду якого Головним управлінням Державної фіскальної служби у м.Києві 27.09.2019 прийнято рішення про залишення висновків акта від 27.02.2019 №132/26-15-14-01/39427121 без змін, а заперечення - без задоволення (Том 1, а.с. 62-67).
На підставі акта перевірки від 27.02.2019 №132/26-15-14-01/39427121 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №04002615140101 від 28.03.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 64560 грн;
- №04012615140101 від 28.03.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 68459 грн (а.с.18-21).
Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач подав скаргу, за результатами розгляду якої Державною фіскальною службою прийнято рішення від 07.06.2019 №26480/6/99-99-11-04-01-25, яким податкові повідомлення-рішення від 28.03.2019 року №04002615140101, №04012615140101 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Мотивувальна частина
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За приписами п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Умовами пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
За змістом пп. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- 78.1.1. отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
- 78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Пунктом 78.5 статті 78 ПК України встановлено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Відповідно до пункту 81.2 статті 82 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
Відтак, з наведеного слідує, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №804/1113/16, від 30.11.2018 у справі №808/1641/15 та від 20.12.2018 у справі №826/3014/16 та ін.
Як слідує з матеріалів справи, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки посадовими особами відповідача складено акт від 27.02.2019 №132/26-15-14-01/39427121, який став підставою для винесення відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень. Перевірку проведено з відома та у присутності директора ТОВ "ПОСТАЧ-М" ОСОБА_1 .
Таким чином, з наведеного слідує, що допуск до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПОСТАЧ-М» відбувся, а контролюючим органом реалізовано право на проведення такої перевірки.
За наведених обставин, суд критично оцінює доводи позивача щодо порушення процедури перевірки, оскільки будь-яких інших доказів на підтвердження недопуску посадових осіб до проведення перевірки позивачем не надано.
Стосовно порушень виявлених в ході документальної позапланової виїзної перевірки, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктами 44.1 та 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу. Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Відповідно до статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Згідно з пунктом 123.1 статті 124 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХIV).
Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно зі статтею 1 Закону №996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Таким чином, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Сама собою відсутність окремих документів (ліцензій, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Наявність первинних документів (актів надання послуг та податкових накладних) не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій, а також не доведення факту дійсного руху активів та товару між учасниками відповідних операцій.
Як вбачається з матеріалів справи висновки податкового органу щодо заниження податкових зобов'язань позивача обґрунтовано встановленими в ході перевірки обставинами, які у сукупності свідчать про неможливість вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "ТК КОМФОРТ" та ТОВ "БЕТАЛІНК".
Так, зокрема, у період перевірки контролюючим органом встановлено, що за результатами проведеного аналізу наявної у базах даних ДФС інформації встановлено:
- ТОВ «ТК КОМФОРТ» не має необхідних умов для здійснення господарської діяльності у сфері надання послуг та купівлі, зберігання, продажу та відвантаження товарно-матеріальних цінностей через відсутність матеріальних та технічних ресурсів, складських приміщень або інших об'єктів нерухомості, земельних ділянок, основних засобів, обладнання, транспортних засобів, а також відсутність трудових ресурсів та персоналу,
- згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних з дати реєстрації по дату акта ТОВ «ТК КОМФОРТ» не отримувало послуги з оренди приміщення, опалення, водо- тепло постачання, зв'язку, тощо;
- згідно з даними ЄРПН, в розрізі номенклатури, встановлено що у період з дати реєстрації по 31.05.2016 ТОВ «ТК КОМФОРТ» не придбавало товари з номенклатурою, яка в подальшому була реалізована на адресу ТОВ «ПОСТАЧ -М», а саме: придбало товари широкого вжитку - овочі, фрукти, підгузки, консерви, автошини, газ скраплений, тощо, але в свою чергу, на адресу ТОВ «ПОСТАЧ-М» реалізовувало - цеглу порожнисту рядову марки М-100;
- відповідно до даних ЄРПН, в розрізі номенклатури придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) з моменту реєстрації ТОВ «КОМФОРТ» жодної іншої діяльності, ніж участь транзитному проведенні по ланцюгу постачання товарів (послуг) не здійснювало.
- ТОВ «БЕТАЛІНК» з моменту реєстрації 01.07.2016 по дату акта не подавало до контролюючого органу звіти за формою 1ДФ, що не дає можливості встановити кількість працівників на підприємстві у період перевірки;
- баланс, звіт про фінансовий результат ТОВ «БЕТАЛІНК» з моменту реєстрації 01.07.2016 по дату акта не подавались, у зв'язку з чим не можливо встановити наявність основних засобів на підприємстві;
- декларації з екологічного податку, земельного податку, транспортного податку, які могли б свідчити про наявність відповідних ресурсів (складські, офісні приміщення, транспортні засоби, земельні ділянки) ТОВ «БЕТАЛІНК» з моменту реєстрації 01.07.2016 по дату акта до контролюючого органу не подавало;
- згідно з даними ЄРПН з моменту реєстрації 01.07.216 по дату акта ТОВ «БЕТАЛІНК» не отримувало послуги з оренди приміщення, опалення, водо-тепло-постачання, зв'язку, не придбавало канцелярські засоби.
- за даними АІС «Податковий блок» ТОВ «БЕТАЛІНК» за весь період своєї діяльності не здійснювало імпорту товарів.
- серед зареєстрованих в ЄРПН від постачальників на адресу ТОВ «БЕТАЛІНК» податкових накладних з номенклатурою: транспортно-експедиційні послуги, за весь період діяльності підприємства з 01.07.2016 не встановлено. По ТОВ «БЕЛТАНІК» не встановлено можливості самостійного надання транспортно-експедиційних послуг.
Окрім цього, згідно з даними АІС «СФП» по ТОВ «ТК КОМФОРТ» наявна картка суб'єкта фіктивного підприємства від 06.03.2017 « 1171/8/26-54-21-03: орган ДПС, який виявив та відпрацював СФП-ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, якою встановлено, що ТОВ «ТК КОМФОРТ» - зареєстровано у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею у володіння чи правління підставними, померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали намір провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.
Контролюючим органом отримано протокол допиту слідчого ОВ ВОСА ПДВ ОУ ДП у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 24.02.2017 щодо непричетності гр. ОСОБА_2 до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТК КОМФОРТ».
Як встановлено дослідженими судом матеріалами справи, договір про надання транспортних послуг №150916, первинні документи, в тому числі, акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, підписані зі сторони ТОВ "ТК КОМФОРТ" директором засновником, головним бухгалтером Качуром Олександром Володимировичем, тобто особою яка заперечує здійснення фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства, а відтак дані відображені в цих податкових накладних не можуть приймати участі у податковому обліку, і як наслідок надавати право на формування податкового кредиту, оскільки вони є такими, що складені з порушенням ст.201 ПК України.
Також, перевіркою контролюючого органу встановлено неможливість здійснення ТОВ "БЕТАЛІНК" господарської діяльності, з огляду на наступне.
ТОВ «Беталінк» з моменту реєстрації 01.07.2016 по дату акта не подавало до органів ДФС звіти та декларації, які б підтверджували реальність ведення господарської діяльності Товариства.
Згідно аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних, а саме: номенклатури придбаного та реалізованого товару (робіт, послуг) за період з моменту реєстрації 01.07.2016 по дату акта встановлено придбання ТОВ «Беталінк»: хлібобулочні вироби в асортимент, сало бокове свине заморожене, майонез Kids style 0.2 д/(16), м-н вершк.Київ 0,20(48)кВ, гірчиця традиційна міцна 0.12д/п(20), м?ясо куряче механічної обвалки:фарш MMO(MSM) 1мм(Фин 16,00 с НДС), електропила IRON ANGEL ECS 2400 та інші товари в асортименті) та реєстрацію податкових накладних на продаж за номенклатурою: будівельні матеріали, цв'яхи, мастіка ключа, піна монтажна, вапно, продукти харчування, плотва, білий амур, толстолоб, рак, шпрот соняшниковий, папір NOMEX Т410 т.0,13мм, маркетингові послуги, риба в асортименті, олія соняшникова нерафінована не виморожена першого гатунку, тощо.
Серед зареєстрованих в ЄРПН від постачальників на адресу ТОВ «Беталінк» податкових накладних з номенклатурою: транспортно-експедиційні послуги за весь період діяльності підприємства з 01.07.2016 не встановлено. ТОВ «Беталінк» не встановлено можливості самостійного надання транспортно-експедиційних послуг.
ГУ ДФС у м. Києві отримано протокол допиту від 30.05.2017 слідчого ОУ ДІІ У Подільському р-ні від 30.05.2017 ОСОБА_3 щодо непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Беталінк», згідно якого допитана повідомила, що про підприємство ТОВ «Беталінк» 40618056, вона чує вперше до створення та реєстрації вище вказаних підприємств в органах державної влади вона не має ніякого відношення статутних зазначених підприємств не складала і не завіряла у нотаріуса. Статутний фонд не складала, не формувала та грошових коштів не вносила. Жодної участі у загальних зборах учасників, засновників, всіх перелічених підприємств не приймала та ні якого рішення щодо призначення на посаду директорів, головних бухгалтерів на вказані підприємства не приймала. У банківських установах розрахункові рахунки для підприємств не відкривала. До фінансово господарської діяльності вище зазначено підприємства ніякого відношення не має. Договори, податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт, товаро-транспортні накладні ні з ким не укладала та не підписувала (Том 3 а.с.16-21).
Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.11.2017 року у справі №357/7411/17 (набрав законної сили 16.12.2017 року) за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України було встановлено, що ОСОБА_3 за грошове винагородження внесла неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації ТОВ «Беталінк», оскільки була обізнана в тому, що вона в подальшому до діяльності ТОВ «Беталінк» не буде мати ніякого відношення, а фінансово-господарською діяльністю з використанням ТОВ «Беталінк» будуть займатись інші особи.
За результатами судового розгляду ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205 - 1 КК України та стосовно неї постановлено обвинувальний вирок (Том 3, а.с.13-15).
Разом з тим, слідством у ході розслідування кримінального провадження встановлено, що невстановлені особи, використовуючи ТОВ «Беталінк», фіктивність якого фактично підтверджено вироком суду відносно ОСОБА_3 , здійснювали незаконну діяльність, пов'язану з ухиленням від сплати податків.
Таким чином, виписані первинні бухгалтерські документи на адресу ТОВ «Постач-М», які були надані до перевірки, не відповідають вимогам частини другої ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки підприємства ТОВ «ТК Комфорт» та ТОВ «Беталінк» були зареєстровані на осіб, які не мали наміру здійснювати господарську діяльність.
Так, згідно правової позиції Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладеної у постанові №826/19939/16 від 06.06.2018 року:
"Податкові накладні виписані від імені підприємства та від особи, яка, по-перше заперечує свою участь у створенні та діяльності цього підприємства, по-друге, не мала можливості їх підписати в силу, встановлених вироком обставин, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, відповідно посвідчувати факт придбання товарів/робіт/послуг".
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постанові від 23.01.2018 у справі №826/7047/13-а (К/9901/436/18) зазначив: «Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що сам факт порушення кримінальної справи №70-556 не вказує на наявність обставин, які в потребують доказування, разом з тим, зазначені обставини підлягають врахуванню з огляду на те, що в податкових накладних, прийнятих до обліку, з цим контрагентами, зазначені прізвища саме цих осіб.»
Також, у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 по справі №2а7075/12/2670 (К/9901/1478/18) викладено наступну правову позицію: "Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку".
Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням викладеного, суд висновує, що контролюючим органом наведено обґрунтовані та належні докази щодо встановлених у ході перевірки позивача обставин, які у сукупності свідчать про наявність у первинних документах недостовірних відомостей про учасників поставок, фактичну неможливість виконання цих поставок саме задекларованими контрагентами, спрямованості дій платника на отримання необґрунтованої вигоди у вигляді зменшення бази оподаткування та, як результат, зменшення суми податків, що належать сплаті.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог щодо оскарження податкових повідомлень-рішень №04002615140101, №04012615140101 від 28.03.2019 року у зв'язку із вказаним, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Судові витрати
Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки відповідач не поніс вказаних витрат, суд не вирішує питання про їх стягнення.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ТОВ "Постач-М" (вул. Симиренка, 36, м. Київ, 03134 ЄДРПОУ 39427121);
Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (вул.Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04655 ЄДРПОУ 44116011).
Суддя Т.М. Брезіна