31 березня 2026 року м. Чернівці Справа № 600/5709/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 13011,64 грн до місцевого бюджету.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 13011,64 грн. Оскільки борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаного боргу в судовому порядку.
За вказаною позовною заявою відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257 - 262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Про відкриття провадження в даній адміністративній справі та призначення її до розгляду повідомлено відповідача за адресою зазначеною позивачем в позовній заяві та за зареєстрованим місцем проживання згідно обліків ВОМІРМП УДМСУ в Чернівецькій області (вул. Центральна, буд. 53, село Стерче Чернівецький район, Чернівецька область), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно довідки Укрпошти рекомендоване поштове відправлення адресоване відповідачу, повернуто до суду.
Пунктом 5 ч. 6 ст. 251 КАС України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі.
Відповідач відзиву на позов або заяву про визнання позову до суду не надав.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пункт 31.1 статті 31 ПК України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Як видно з матеріалів справи, заборгованість із земельного податку з фізичних осіб виникла у відповідача на підставі наступних податкових повідомлень-рішеннь: № 5069964-2411-2407-UA73060150000088691 від 11.06.2025; № 5069966-2411-2407-UA73060150000088691 від 11.06.2025; № 346674-2411-2407-UA73060150000088691 від 17.06.2025.
Судом встановлено, що податкові повідомлення - рішення надіслані позивачем рекомендованим поштовим відправленням на адресу відповідача. Згідно довідки Укрпошти, поштове відправлення адресоване відповідачу повернуто на адресу позивача з відміткою “адресат відсутній за адресою».
Згідно п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Враховуючи положення ст. 58 ПК України, а також наведені обставини, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення вважаються врученими відповідачу за місцем останнього відомого його місцезнаходження.
Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПК України).
З матеріалів справи видно, що згадані вище податкові повідомлення-рішення відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалося.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані податкові повідомлення-рішення, є узгодженими.
Судом встановлено, що податкове зобов'язання із земельного податку з фізичних осіб визначене контролюючим органом не сплачено, у зв'язку із цим рахується заборгованість в сумі 13011,64 грн. Вказана обставина підтверджується інтегрованими картками платника податків (відповідача) та розрахунком заборгованості.
Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем направлено податкову вимогу від 17.11.2023 на адресу відповідача. Згідно довідки Укрпошти поштове відправлення адресоване відповідачу повернуто на адресу позивача з відміткою про причини повернення.
Враховуючи положення п. 58.3 ст. 58 ПК України, а також наведені обставини, суд приходить до висновку, що податкова вимога від 17.11.2023 вважається врученою відповідачу, за останнім відомим його місцезнаходженням.
Відповідно до п. 60.6 ст. 60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).
Оскільки після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача змінилася (збільшилася), але податковий борг не був ним погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково позивачем не надсилалася (не вручалася).
Згідно п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).
Пунктом п. 87.11 ст. 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним вказаної суми податкового боргу.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У зв'язку з відсутністю судових витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, суд не вирішує питання щодо їх стягнення з відповідача.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 77, 139, 241, 246, 255, 257-262, 293 та 295 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 13011,64 грн до місцевого бюджету.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повне найменування сторін:
позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200 - А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 44057187).
відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя В.К. Левицький