про залишення позовної заяви без руху
01 квітня 2026 року справа № 580/3176/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №580/3176/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
30.03.2026 вх.№16717/26 позивач у позовній заяві просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку та відомостей про розшук ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити відомості про розшук ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Згідно із частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, на звернення до адміністративного суду, якщо особа вважає, що суб'єктом владних повноважень порушені права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Позивач у порушення п.4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України не зазначив про захист якого саме права чи охоронюваного законом інтересу просить.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України передбачений обов'язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), проте матеріали адміністративного позову не містять копії заяви-звернення до відповідача щодо виключення з військового обліку та докази про отримання.
Позивач не надав копію повістки щодо прибуття до ТЦК та СП, актуальної інформації про проходження ВЛК (дата останньої ВЛК 16.10.2008).
Проходження ВЛК є обов'язковим відповідно до законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов'язок і військову службу». Під час ВЛК можна надати медичні документи, лікарі також проводять огляд і перевіряють дані в Електронній системі охорони здоров'я (ЕСОЗ). Відмова від ВЛК є порушенням і може призвести до штрафу за статтями 210, 210-1 КУпАП.
Наприклад, у справі № 712/9347/24 ЄДРСР 122180989 позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 АДРЕСА_2 ) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що згідно постанови від 26.07.2024 № 442 про накладення штрафу за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, складеної в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за ч. 3 ст. 210 КУпАП за те, що він не зміг пред'явити військово облікові документи у зв'язку з його відсутністю про що подав відповідну заяву про видачу військо-облікового документа, чим порушив Правила війського обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Придатність до військової служби визначає виключно ВЛК за результатами медичного обстеження та приймає підсумкове рішення щодо придатності військовозобов'язаного за станом здоров'я до військової служби, яке затверджується відповідною постановою.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).
З метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 49, 94, 123, 160, 161, 169, 241-243, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру порушеного права; копія заяви-звернення до відповідача щодо виключення з військового обліку та результатом розгляду з доказами про отримання у спірних правовідносинах; актуальної постанови про проходження ВЛК; копію повістки.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала складена, підписана 01.04.2026.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА