Рішення від 31.03.2026 по справі 520/32258/25

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Харків

31 березня 2026 року №520/32258/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лариси Мар'єнко, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у судове засідання адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівської обласної військової адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської обласної військової адміністрації, в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії Львівської обласної військової адміністрації, які полягають у не дотриманні вимог ч.2 ст.14 ЗУ "Про звернення громадян" при розгляді звернення (пропозиції-зауваження) ОСОБА_1 ПР-19007175, від 01.07.2025;

2) зобов'язати Львівську обласну військову адміністрацію розглянути звернення (пропозицію-зауваження) ОСОБА_1 ПР-19007175, від 01.07.2025 з дотриманням вимог ЗУ "Про звернення громадян";

3) визнати протиправною бездіяльність Львівської обласної військової адміністрації, яка полягає у не розгляді звернення ОСОБА_1 ПР-19007175, від 01.07.2025 першими керівниками Львівської обласної військової адміністрації в термін передбачений ст.20 ЗУ "Про звернення громадян".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що через урядовий сайт звернувся до Львівської обласної військової адміністрації із зверненням (пропозицією - зауваженням) №ПР-19007175. На звернення надана відповідь за підписом тимчасово виконуючого обов'язки начальника Управління з питань ветеранської політики Львівської обласної державної (військової) адміністрації. Позивач вважає, що його звернення розглянуто з порушенням Закону України "Про звернення громадян", оскільки, звернення осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни підлягає розгляду першими керівниками органу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін у судове засідання.

Представник відповідача надіслав через ЄСІТС "Електронний суд" відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти заявлених позовних вимог, стверджуючи що позивач у позовній заяві зазначає про те, що 01.07.2025 він звернувся із зверненням (скаргою) №ПР-19007175 через урядовий контактний центр до Львівської обласної державної адміністрації. У свою чергу Львівська обласна державна адміністрація дізналася про звернення (скаргу) №ПР-19007175 тільки після отримання позовної заяви в підсистемі "Електронний суд". До цього моменту відповідачу у справі взагалі не було відомо про таке звернення, оскільки безпосередньо на адресу Львівської обласної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 00022562, вищезазначене звернення (скарга) не надходило. Зважаючи на зміст звернення №ПР-19007175, його відповідно до компетенції Львівський обласний контактний центр скерував на розгляд до Управління з питань ветеранської політики Львівської обласної державної адміністрації. За відсутності факту надходження зазначеного звернення до Львівської обласної державної адміністрації, голова Львівської обласної державної адміністрації, як перший керівник цього державного органу, був позбавлений можливості здійснити його розгляд, що прямо виключає можливість застосування та виконання вимог частини 2 статті 14 Закону України "Про звернення громадян", яка передбачає обов'язок посадової особи розглядати відповідні звернення, які офіційно надійшли до відповідного органу державної влади. У зв'язку із чим, просив відмовити у задоволенні позову.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , є особою зі спеціальним правовим статусом особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданого 11.05.2018 Київським управлінням праці та соціального захисту населення в м.Харків.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач через офіційний вебсайт Державної установи "Урядовий контактний центр" (урядова "гаряча лінія") подав до Львівської обласної військової адміністрації електронне звернення, в якому висловив пропозицію про вирішення питання у Львівській області про надання особам з інвалідністю внаслідок війни одноразової грошової допомоги у 2025 році у наступних розмірах: особа з інвалідністю III групи внаслідок війни 15000 гривень; особам з інвалідністю II групи в наслідок війни 20000 гривень.

Вказане звернення зареєстроване за вхідним №ПР-19007175 від 01.07.2025.

Згідно інформації, наданої Львівським обласним контактним центром Львівської обласної державної адміністрації, зважаючи на зміст звернення В.Пригуна №ПР-19007175, його відповідно до компетенції скеровано на розгляд до Управління з питань ветеранської політики Львівської обласної державної адміністрації.

Листом від 14.07.2025 №100.31-33/0/2-25 за підписом тимчасово виконуючим обов'язки начальника управління з питань ветеранської політики Львівської обласної державної (військової) адміністрації Максима Фетісова, позивачу надано відповідь на звернення, в якій повідомлено, що з вересня 2024 року у Львівській області розпочато програму реабілітації та абілітації ветеранів війни, усі послуги в межах програми - безкоштовні. Також зазначено, що у 2022 році Міністерством охорони здоров'я України додано до програми медичних гарантій два пакети послуг, націлених на покращення системи реабілітації в Україні: "Реабілітаційна допомога дорослим та дітям в стаціонарних умовах" та "Реабілітаційна допомога дорослим та дітям в амбулаторних умовах".

Вважаючи, що звернення №ПР-19007175 від 01.07.2025 не розглянуто згідно Закону України "Про звернення громадян", оскільки позивач є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни та дана скарга повинна була розглянути першими керівниками відповідача, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96 (далі - Закон №393/96).

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За змістом статті 3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Статтею 4 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Згідно із положеннями статті 5 Закону України "Про звернення громадян" звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Матеріалами справи підтверджено, що звернення (пропозиція-зауваження) позивача №ПР-19007175 від 01.07.2025 відповідає вимогам статті 5 Закону України "Про звернення громадян", тому підлягає розгляду відповідачем у встановлені законом строки та порядку з наданням оцінки усім вимогам та аргументам заявника.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення (частина 3 статті 7 Закону України "Про звернення громадян").

Суд зазначає, що предметом розгляду справи є правомірність надання відповіді від 14.07.2025 №100.31-33/0/2-25 за підписом тимчасово виконуючого обов'язки начальника управління з питань ветеранської політики Львівської обласної державної адміністрації Максима Фетісова.

При цьому, що позивачем не оскаржується зміст наданої відповіді, однак він вказує, що така відповідь надана не уповноваженою особою, оскільки повинна була надаватись першими керівниками Львівської обласної військової адміністрації.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Статтею 16 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

Згідно із статтею 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:

об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Аналізуючи наведені норми Закону України "Про звернення громадян" суд зазначає, що звернення (пропозиція-зауваження) осіб з інвалідністю внаслідок війни, яка відповідає вимогам Закону України "Про звернення громадян" повинна бути прийнята, всебічно та повно розглянута особисто першим керівником державного органу, до якого вона подана.

Як вказав Конституційний Суд України, з огляду на специфіку військової служби, яка полягає, зокрема, у виконанні військовослужбовцями спеціальних завдань, наявності ризиків для їх життя та здоров'я тощо, будь-яка форма проходження військової служби є обов'язком громадян України щодо захисту держави. Отже, закріплений у Конституції України обов'язок громадян України потребує поваги (абзац десятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України (Другого сенату) від 25.04.2019 №1-р(II)/2019). Одним із проявів такої поваги з боку держави до осіб, які отримали інвалідність внаслідок війни, є передбачена частиною другою статті 15 Закону № 393/96-ВР гарнтія розгляду їхніх заяв (клопотань) особисто першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.

Оскільки позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни, він має право на особистий розгляд його заяв (скарг) першими керівниками органів державної влади.

Так, матеріалами справи підтверджено, що позивач 01.07.2025 через ДУ "Урядовий контактний центр" Національної системи опрацювання звернень до органів виконавчої влади звернувся саме до Львівської обласної військової адміністрації зі зверненням (пропозицією-зауваженням) №ПР-19007175.

До вказаної пропозиції-зауваження позивач додав копію посвідчення особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, що підтверджується відповідною відміткою в кінці тексту документу та позначкою про прикріплені до нього файли.

Варто зауважити, що про наявність в ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок війни свідчить наявна в матеріалах справи копія посвідчення серії НОМЕР_1 від 11.05.2018, виданого Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради.

Як встановлено судом, у відповідь на звернення позивача Управлінням з питань ветеранської політики Львівської обласної державної адміністрації від 14.07.2025 №100.31-33/0/2-25 за підписом т.в.о. начальника управління Максима Фетісова.

При цьому жодних відомостей та посилань на відповідний документ щодо наявності у вказаної особи, станом на час розгляду звернення, повноважень розглядати звернення осіб з інвалідністю внаслідок війни від імені Львівської обласної військової адміністрації (як першого керівника державного органу, до якого звернувся позивач) наведений лист від 14.07.2025 №100.31-33/0/2-25 не містить.

Не надано таких доказів і під час судового розгляду даної справи.

Тобто, в даному випадку, належним розглядом звернення ОСОБА_1 №ПР-19007175 від 01.07.2025, як особи інвалідністю внаслідок війни, повинно було бути розглянуто першим керівником Львівської обласної державної адміністрації особисто.

Отже, з наведеного слідує, що відповідач допустив неналежний розгляд заяви (скарги) ОСОБА_1 №ПР-19007175 від 01.07.2025, оскільки таке звернення було розглянуто не першим керівником державного органу, що є порушенням наведених вище вимог частини 2 статті 16 Закону України "Про звернення громадян", відповідно до яких скарги, зокрема, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів особисто.

Поряд із тим, судом не встановлено порушення Львівською обласною військовою адміністрацією строку розгляду звернення ОСОБА_1 №ПР-19007175 від 01.07.2025, оскільки звернення датоване 01.07.2025, а відповідь надана 14.07.2025, що не перевищує місячного строку розгляду передбаченого статтею 20 Закону України "Про звернення громадян", а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на те, що до Львівської обласної державної адміністрації звернення не надходило, а була скерована Львівським обласним контактним центром на розгляд до Управління з питань ветеранської політики Львівської обласної державної адміністрації, що є окремою юридичною особою, виходячи із наступного.

Так, суд наголошує, що звернення позивача було адресоване Львівській обласній державній адміністрації/Львівській обласній військовій адміністрації, що прямо випливає зі змісту звернення та зазначеного адресата при його поданні через Урядовий портал.

Крім того, зазначене підтверджується і реєстраційною карткою звернення ОСОБА_1 .

Подання звернення через Урядовий портал не змінює адресата звернення та не впливає на юридичну природу такого звернення, оскільки Урядовий портал є виключно технічним засобом реалізації конституційного права на звернення, а не окремим суб'єктом владних повноважень чи самостійним адресатом звернень.

Таким чином, звернення, подане через Урядовий портал і адресоване Львівській обласній державній адміністрації/Львівській обласній військовій адміністрації, вважається таким, що надійшло саме до цього органу, незалежно від особливостей внутрішньої реєстрації чи автоматичного розподілу між структурними підрозділами.

Суд зазначає, що внутрішній порядок документообігу, маршрутизації звернень або визначення виконавця звернення є виключно сферою відповідальності самого органу влади та не може покладатися на заявника і не може впливати на обсяг його прав.

Неналежна організація внутрішнього розподілу звернень не може бути підставою для звільнення органу від виконання покладених на нього законом обов'язків.

Управління з питань ветеранської політики Львівської обласної державної адміністрації, навіть за умови наявності статусу окремої юридичної особи публічного права, не є самостійним суб'єктом владних повноважень у відносинах розгляду скарг, адресованих Львівській обласній державній адміністрації.

Таке управління діє в системі Львівської обласної військової адміністрації, від її імені та в межах делегованих повноважень, і не може підміняти собою керівника органу, на якого законом прямо покладено обов'язок розгляду відповідної категорії скарг, заяв, звернень.

Отже, розгляд звернення Управління з питань ветеранської політики Львівської обласної державної адміністрації є розглядом звернення неуповноваженою посадовою особою, що свідчить про порушення встановленого законом порядку та компетенції.

З огляду на правовий статус позивача як особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, скарга підлягала обов'язковому розгляду саме керівником Львівської обласної військової адміністрації, що прямо передбачено Законом України "Про звернення громадян".

Цей обов'язок має імперативний характер і не залежить від способу подання звернення; від внутрішнього розподілу функцій між структурними підрозділами; від технічних особливостей роботи Урядового порталу.

Нерозгляд скарги керівником Львівської обласної військової адміністрації та фактична передача її на вирішення Управління з питань ветеранської політики Львівської обласної державної адміністрації є порушенням спеціального порядку розгляду звернень та призвела до звуження обсягу прав позивача, що є неприпустимим.

Розгляд такого звернення Управління з питань ветеранської політики Львівської обласної державної адміністрації, а також посилання відповідача на те, що звернення не надходило до обласної адміністрації у зв'язку з його поданням через Урядовий портал, є протиправними, суперечать вимогам Закону України "Про звернення громадян" та не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо розгляду звернення позивача без дотримання вимог Закону України "Про звернення громадян", суд вважає, що належним способом захисту прав позивача в даному випадку визнання протиправними дій Львівської обласної військової адміністрації, які полягають у не розгляді звернення (пропозиції-зауваженння) ОСОБА_1 від 01.07.2025 №ПР-19007175, відповідно до вимог частини 2 статті 16 Закону України "Про звернення громадян" та зобов'язання Львівської обласну військову адміністрацію розглянути скаргу ОСОБА_1 від 01.07.2025 №ПР-19007175, відповідно до частини 2 статті 16 Закону України "Про звернення громадян" з урахуванням висновків суду по даній справі.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах передбачено, про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Стосовно заяви представника позивача про призначення судового засідання для вирішення питання про витрати на професійну правничу допомогу суд зазначає, що відповідно до частин 3-4 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Станом на час ухвалення судового рішення заявником не подано жодних доказів, що підтверджують фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу або їх розмір, а також не наведено обставин, які б свідчили про наявність об'єктивної необхідності у призначенні окремого судового засідання для вирішення питання про судові витрати.

Оскільки справа розглянута в порядку статті 262 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику учасників справи, саме ця норма є спеціальною щодо порядку розгляду справи та виключає необхідність призначення окремого судового засідання для вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин суд дійшов висновку, що підстави для призначення судового засідання з метою вирішення питання про витрати на професійну правничу допомогу відсутні.

Разом із тим суд роз'яснює, що відповідно до ч.7 ст.139 КАС України заявник має право протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення по суті позову подати докази, що підтверджують фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір, після чого суд вирішить питання про відшкодування таких витрат у порядку, передбаченому законодавством.

Витрати зі сплати судового збору не підлягають розподілу, оскільки позивач звільнений від його сплати на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Львівської обласної військової адміністрації (вул.Винниченка, буд.18, м.Львів, 79008, код ЄДРПОУ 00022562) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Львівської обласної військової адміністрації, які полягають у не розгляді зверненні (пропозиції-зауваження) ОСОБА_1 від 01.07.2025 №ПР-19007175, відповідно до вимог частини 2 статті 16 Закону України "Про звернення громадян".

Зобов'язати Львівську обласну військову адміністрацію розглянути звернення (пропозицію-зауваження) ОСОБА_1 від 01.07.2025 №ПР-19007175, відповідно до частини 2 статті 16 Закону України "Про звернення громадян", з урахуванням висновків суду в даній справі.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 31 березня 2026 року.

Суддя Лариса МАР'ЄНКО

Попередній документ
135331995
Наступний документ
135331997
Інформація про рішення:
№ рішення: 135331996
№ справи: 520/32258/25
Дата рішення: 31.03.2026
Дата публікації: 03.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (18.05.2026)
Дата надходження: 01.05.2026
Предмет позову: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПОДОБАЙЛО З Г
суддя-доповідач:
МАР'ЄНКО Л М
ПОДОБАЙЛО З Г
відповідач (боржник):
Львівська обласна військова адміністрація
заявник апеляційної інстанції:
Львівська обласна військова адміністрація
позивач (заявник):
Пригун Володимир Олександрович
представник відповідача:
Бойцун Анна Олегівна
представник позивача:
Уманець Андрій Ігорович
суддя-учасник колегії:
СЕМЕНЕНКО М О
ЧАЛИЙ І С