Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
01 квітня 2026 року Справа № 520/31535/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" (пров. Феодосія Макаревського, буд. 1А, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49005, код ЄДРПОУ 03191673) про визнання протиправним та скасування рішення, -
Адвокат, Шафоростов В.О., діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України", в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 13.02.2025 року № ЦО-9019, яке прийнято відносно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 13.02.2025 року № ЦО-9019, яке прийнято відносно ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій, розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у відпустці та на лікарняному.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач, Центр оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України", надав до суду відзив, в якому заперечував проти позовних вимог. Зазначив, що твердження позивача про проведення відповідачем перевірки без достатніх на те правових підстав, тобто за відсутності у нього належного документа, на підставі якого ініційовано проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК щодо встановлення ОСОБА_1 , II групи інвалідності, не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується належними доказами, наданими відповідачем.
Представник позивача, 20.01.2026 та 06.02.2026 засобами електронного зв'язку надав до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду письмові пояснення.
Також представником позивача, 05.03.2026 засобами електронного зв'язку було надано відповідь на відзив, в якому сторона позивача, підтримує правову позицію зазначену в позові, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Крім того, 23.03.2026 від Державного бюро розслідувань засобами поштового зв'язку до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду надійшли витребовувані судом документи.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що у 2023 році позивач ОСОБА_1 був первинно направлений на МСЕК та визнаний особою з інвалідністю ІІ групи.
У 2024 році при проведенні переогляду позивачу продовжено ІІ групу інвалідності з 01.08.2024 року на строк 2 роки до 01.08.2026 року з датою чергового переогляду 18.07.2026, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 326950, видана КЗОЗ “Обласний центр МСЕК» Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації від 02.08.2024 року.
16.01.2025 позивачем було отримано лист - повідомлення Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ України (надалі - ЦМСЕК) № 275/03-19 від 27.12.2024 щодо необхідності проходження обстеження на підставі листа Служби безпеки України від 04.11.2024 №14/1-6971 та лист Державного бюро розслідувань від 06.11.2024 №10-2-02-01-27449.
13.02.2025 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення № ЦО-9019, яким скасовано встановлену ОСОБА_1 ІІ групу інвалідності та сформовано нове рішення, яким встановлено ОСОБА_1 ІІІ групу інвалідності.
Оскаржуване рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи від 13.02.2025 року № ЦО-9019 було направлено 14.10.2025 року на поштову адресу ОСОБА_1 з листом від 08.10.2025 року № 4787/01-14.
Оскаржуване рішення отримане позивачем 20.10.2025 року, що підтверджується інформацією з трекінг-відправлення Укрпошти.
На думку експертної команди, анатомо-функціональні порушення з урахуванням потреби в проведенні реабілітаційних заходів відповідають критеріям встановлення ІІІ групи інвалідності від загального захворювання строком на 1 рік та вказано Постанову КМ України № 1317 від 03.12.2009.
Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом порушених на його думку прав.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 01.08.2024 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності. Інвалідність встановлена на строк до 01.08.2026.
Підстава - акт огляду МСЕК № 1563, дані обставини підтверджено довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 326950.
Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 13.02.2025 № ЦО-9019 стосовно позивача встановлено наступне.
Здійснено перевірку щодо позивача рішення від 02.08.2024, № 1563.
Підстава для ініціювання перевірки: лист від ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025, кримінальне провадження №62024000000000923 від 21.10.2024.
Дата перевірки визначена - з 05.02.2025 по 13.02.2025.
Обґрунтування рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги: анатомо-функціональні порушення з урахуванням потреби в проведенні реабілітаційних заходів відповідають критеріям встановлення ІІІ групи інвалідності від загального захворювання строком на 1 рік та вказано Постанову КМ України № 1317 від 03.12.2009.
Насамперед суд відмічає, що вирішення питання визначення міри втрати здоров'я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційними повноваженнями відповідних МСЕК, які суд не може перебирати на себе, оскільки це, з поміж іншого, вимагає наявності медичної освіти та спеціальної підготовки.
Проте в рамках даного спору суд має оцінити спірне рішення відповідача на предмет відповідності його критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема чи прийнято таке рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На час встановлення позивачу інвалідності (2023 рік) та при проведення переогляду (2024 рік) діяла постанова КМ України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи» (далі - Постанова №1317), яка втратила чинність 01.01.2025 року.
Відповідно до п.3 Постанови №1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі МСЕК), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (п.4 Постанови №1317).
Залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії: 1) загального профілю; 2) спеціалізованого профілю (п.10 Постанови №1317).
МСЕК проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання, що підписуються головою МСЕК та її членами і засвідчуються печаткою (п.19 Постанови №1317).
Згідно з п.13 Постанови №1317 Центральна МСЕК, зокрема:
проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх;
повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми.
15.11.2024 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від №1338 (далі Постанова №1338), пунктом 3 якої затверджено, що повноваження, права і обов'язки МСЕК щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної МСЕК МОЗ припиняються 31 грудня 2024 року.
Пунктом 5 Постанови №1338 визначено, що медико-експертні справи, скарги та документи, які пов'язані з виконанням повноважень Центральної МСЕК МОЗ, передаються підприємству, установі або організації, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я, на які покладені права і обов'язки Центру оцінювання функціонального стану особи відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та відповідного наказу Міністерства охорони здоров'я.
Передача медико-експертних справ, скарг та документів, визначених у цьому пункті, здійснюється у строки, за умови та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 4 цієї постанови. У процесі передачі медико-експертних справ та скарг відображається їх черговість для подальшого розгляду з урахуванням попередньої реєстрації.
03.12.2024 МОЗ України прийнято наказ №2022, яким покладено права та обов'язки Центру оцінювання функціонального стану особи на ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ».
Пунктом 2 вказаного наказу затверджено Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи (далі Положення).
Згідно п.п. 3 п. 9 Положення до повноважень Центру оцінювання входить проведення перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, з підстав, визначених Постановою №1338.
Також пунктом 7 наказу МОЗ України від 03.12.2024 №2022 визначено Центру оцінювання функціонального стану особи забезпечити, зокрема, прийняття медико-експертних справ, скарг та документів, які пов'язані з виконанням повноважень Центральної МСЕК МОЗ відповідно до Постанови № 1338.
Згідно з абз. 13 п. 51 Постанови № 1338 за результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.
Відповідно до п. 57 Постанови № 1338 рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким було проведено таке оцінювання (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або до адміністративного суду.
Таким чином, Центр оцінювання ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» як суб'єкта владних повноважень наділено повноваженнями проведення перевірки обґрунтованості рішень МСЕК та прийняття рішення про скасування, підтвердження або формування нового рішення, які можу бути оскаржені до суду.
Разом з тим абз. 8 п. 3 Постанови №1338 передбачено, що документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України «Про військовий обов'язок та військову службу» та «;Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.
Особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування за власним бажанням (за зверненням опікуна у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності) або за рішенням суду (абз. 10 п. 3 Постанови №1338).
Таким чином, особам, яким встановлено інвалідність органами МСЕК, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України на встановлений строк інвалідності та рішення прийняті МСЕК є законними і чинними прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи. При цьому, особи, яким інвалідність встановлена безстроково, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням або за рішенням суду.
Однак в даному випадку судом встановлено, що рішення про повторний огляд позивача не приймалось, натомість оскаржуване рішення прийнято за результатом перевірки обґрунтованості рішення МСЕК.
Згідно з п.п. 2 п. 8 Постанови №1338 Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями:
на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду - стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду;
за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.
Якщо за результатами перевірки обґрунтованості прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинне бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, щодо якого проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та необхідних досліджень, проведених на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України або Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова.
Таким чином, перевірка обґрунтованості рішень МСЕК є самостійною процедурою, передбаченою Постановою №1338, яка проводиться не з метою повторного оцінювання особи, а для перевірки правильності, законності та відповідності прийнятого раніше рішення вимогам чинного законодавства.
Враховуючи те, що перевірка обґрунтованості рішень МСЕК є окремою самостійною процедурою, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК за відсутності звернення позивача до Центру оцінювання функціонального стану особи із заявою про її переогляд - не виходять за межі його компетенції.
Судом встановлено, що у оскаржуваному рішенні підстава перевірки обґрунтованості рішення МСЕК була ініційована відповідачем на підставі листа ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025 року, кримінального провадження №62024000000000923 від 21.10.2024.
На виконання ухвали суду від 25.02.2026 року Державне бюро розслідувань надало до суду копії листа Державного бюро розслідувань №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025 року та постанови слідчого від 31.01.2025 року у кримінальному провадженні №62024000000000923 від 21.10.2024 (витяг відносно позивачки).
Згідно з листом Державного бюро розслідувань №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025 року до ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» скеровано постанову слідчого від 31.01.2025 року на 76 аркушах для проведення перевірок обґрунтованості рішень, прийнятих МСЕК.
Постановою старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань від 31.01.2025 року залучено у кримінальному провадженні №62024000000000923 від 21.10.2024 в якості спеціалістів для проведення дослідження працівників ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ». В постанові наведено перелік питань, які підлягають дослідженню спеціалістами, зокрема, чи обґрунтовано прийняті рішення медико-соціальними експертними комісіями про встановлення груп інвалідності, в тому числі, відносно ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 ).
У постанові зазначено, що Головне слідче управління Державного бюро розслідувань здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000923 від 21.10.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч.1 ст.366-2, ч. 2, ч. 4 ст.358 КК України.
Слідчим встановлено, що протягом жовтня 2024 року в численних засобах масової інформації розміщено повідомлення про видачу обласними МСЕК завідомо неправдивих документів щодо встановлення інвалідності для окремої категорії громадян, зокрема працівників державних і правоохоронних органів, серед яких працівники органів прокуратури, державної митної служби, державної податкової служби та інші. У подальшому, зацікавлені державні службовці та правоохоронці, достовірно знаючи про неправдивість отриманих документів, використовують їх шляхом подачі до органів соціального захисту населення, з метою незаконного отримання пенсії по інвалідності за рахунок коштів Державного бюджету України.
Також в постанові слідчого вказано, що під час досудового розслідування кримінального провадження виникла необхідність у перевірці обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами (МСЕК) щодо встановлення груп ряду працівникам державних і правоохоронних органів. У зв'язку з викладеним, у ході проведення досудового розслідування виникла необхідність у проведенні дослідження, в межах компетенції, працівниками ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ».
Пунктом 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою №1338, передбачено підстави ініціювання перевірки обґрунтованості рішень МСЕК.
Так Центр оцінювання проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:
- на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду;
- за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);
- за результатами моніторингу оцінювання.
Оскільки постанова слідчого являється документом, передбаченим Порядком, на підставі якого проводиться ініціювання перевірки обґрунтованості рішення МСЕК, суд вважає, що відповідачем на підставі на межах повноважень ініційовану таку перевірку щодо прийнятого відносно позивача рішення.
Вказана позиція знаходить своє відображення та підтверджується постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2026 по справі №420/26599/25.
Також позивачем вказано, що в листі ЦМСЕК № 275/03-19 від 27.12.2024 про виклик ОСОБА_1 до клініки ДУ “УКРДЕРЖ НДІ МСПІ МОЗ України» вказано на необхідність проведення перевірки обґрунтованості рішення щодо встановлення ОСОБА_1 відповідної групи інвалідності на підставі листів Служби безпеки України від 04.11.2024 №14/1-6971 та Державного бюро розслідувань від 06.11.2024 №10-2-02-01-27449. Натомість в пункті 6.2. оскаржуваного рішення зазначено реквізити документів, на підставі яких ініційовано перевірку обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці: Лист від ДБР № 3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025 року, кримінальне провадження № 62024000000000923 від 21.10.2024 року. Зовні виглядає лише як непослідовність дій відповідача, але це вказує реальну відсутність законної підстави на проведення перевірки. Фактично підставою перевірки стало лише саме по собі бажання відповідача у будь - якому разі провести перевірку, що вочевидь відповідає вимогам статті 2 КАС України. Таким чином, фактично при запрошенні ОСОБА_1 на проведення обстеження для ЦМСЕК існувала одна підстава проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК щодо ОСОБА_1 у формі листів Служби безпеки України від 04.11.2024 №14/1-6971 та Державного бюро розслідувань від 06.11.2024 №10-2-02-01-27449, а при прийнятті оскаржуваного рішення у відповідача вже виникла і визначена абсолютно інша підстава у формі Листа від ДБР № 3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025 року, кримінальне провадження № 62024000000000923 від 21.10.2024 року.
Щодо вищевказаних посилань, суд зазначає наступне.
Так, наказом Міністерства охорони здоров'я України від 26.10.2024 року № 1809 права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ були покладені на державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" з дати підписання цього наказу.
Крім того, вказаним наказом затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, згідно з п. 8 якого Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ проводить перевірку, у тому числі й за запитами правоохоронних органів, обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх.
Саме на підставі діючого на той час законодавства, у зв'язку із надходженням листів Служби безпеки України від 04.11.2024 року № 14/1-6971 та ДБР від 06.11.2024 року № 10-2-02-01-27449 Міністерством охорони здоров'я України було доручено Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ України здійснити перевірку обґрунтованості рішень щодо зазначених у додатках до запитів осіб та у разі необхідності провести переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно таких осіб і прийняти відповідні рішення.
В подальшому, у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи, повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я були припинені 31.12.2024.
Вказаною Постановою КМ України передбачено, що перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов'язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338, Центральною медико-соціальною експертною комісію Міністерства охорони здоров'я нерозглянуті матеріали та справи були передані для подальшого розгляду державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», в тому числі і справу позивача ОСОБА_1 .
В свою чергу у зв'язку із зміною законодавчих норм, на виконання вимог п. 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, згідно з яким, Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, зокрема, на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, старшим слідчим ДБР було прийнято постанову від 31.01.2025 року по кримінальному провадженню №62024000000000923 про залучення спеціалістів - працівників відповідача, в якій також визначено перелік питань, які підлягають дослідженню, зокрема чи обґрунтовано прийняті рішення медико-соціальними експертними комісіями при встановленні груп інвалідності особам, в тому числі позивачу.
За встановлених судом обставин, враховуючи зміну законодавчого регулювання спірних правовідносин, суд вважає необґрунтованим посилання про те, що перевірка в даному випадку була ініційована до виникнення законодавчо визначених підстав.
Вказана правова позиція знаходить своє підтвердження у Постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2025 по справі №420/13973/25.
Щодо посилань позивача на порушення пункту 8 Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи, суд зазначає наступне.
Судом з позовної заяви встановлено, що 16.01.2025 позивачем нарочно було отримано лист - повідомлення Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ України (надалі - ЦМСЕК) № 275/03-19 від 27.12.2024 щодо необхідності проходження обстеження на підставі листа Служби безпеки України від 04.11.2024 №14/1-6971 та листа Державного бюро розслідувань від 06.11.2024 №10-2-02-01-27449.
Пунктом 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338, передбачено, що якщо за результатами перевірки обґрунтованості прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинне бути проведено, на адресу й електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, щодо якого проводиться перевірка обґрунтованості рішення.
Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та необхідних досліджень, проведених на базі державної установи "Український державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова.
Тобто, про проведення повторного оцінювання особа повідомляється лише в разі прийняття про це рішення.
За фактичними обставинами справи, у досліджуваній ситуації рішення про необхідність проведення повторного оцінювання не приймалось, а здійснювалась перевірка обґрунтованості рішення, прийнятого медико-соціальною експертною комісією, а тому присутність позивача не була обов'язковою.
Відтак, вишукуючи надумані недоліки в листі повідомленні, позивач, з урахуванням займаної посади, запиту суспільства щодо виявлених багаточисельних фактів безпідставного отримання працівниками органів прокуратури інвалідності та отримання пенсій, уникав прибуття до установи з метою проходження обстеження. Його присутність була не обов'язковою, але саме така присутність та медичне обстеження надавало можливість підтвердження доброчесності та спростування безпідставного встановлення інвалідності, перевірки всіх фактів та медичних документів.
Суд вважає, що позивач, отримавши лист повідомлення Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ України (надалі - ЦМСЕК) № 275/03-19 від 27.12.2024 щодо необхідності прибуття до клініки Інституту для проведення медичного обстеження на предмет перевірки законних підстав експертного рішення МСЕК, за наявності бажання, мав достатньо часу для прибуття, але не вчиняв таких дій в силу пасивної поведінки та не бажання бути обстеженим.
Отже проведення безпосереднього огляду особи у даному випадку не передбачалося.
Також позивач посилається, що оскаржуване рішення прийняте без урахування медичних виписок, довідок, консультаційних висновків спеціалістів та інших медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження позивача та проведених необхідних досліджень.
Надаючи оцінку вказаному Верховний Суд у постановах від 26.09.2018 у справі №817/820/16, від 17.12.2018 у справі №819/3211/15, від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а, від 30.04.2021 у справі №160/12235/19 висловив правову позицію, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів «Інструкції про встановлення груп інвалідності», «Положення про медико-соціальну експертизу» та «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності».
При цьому, в постанові від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від вищевикладених правових висновків.
З огляду на зазначене, суд констатує, що у даній справі відсутні підстави для здійснення власної оцінки прийняття відповідачем висновку щодо відсутності підстав для встановлення позивачу групи інвалідності, оскільки це є дискреційним повноваженням експертної команди.
Вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров'я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційним повноваженням відповідних експертних команд та вимагає наявності медичної освіти та спеціальних знань, а адміністративний суд, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до компетенції цього органу.
З огляду на наведене, суд наголошує, що відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо встановлення позивачу інвалідності є дискреційними повноваженнями та виключною його компетенцією.
Більш того, суд зазначає, що позивач був проінформований про дату та місце проведення перевірки, однак у зазначений період до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" не прибув.
Саме така присутність та медичне обстеження надавало можливість підтвердження доброчесності та спростування безпідставного встановлення інвалідності, перевірки всіх фактів та медичних документів, однак ОСОБА_1 не вчиняв таких дій в силу пасивної поведінки та не бажання бути обстеженим.
Позивач зазначає, що він не є посадовою особою державного органу.
Так, Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024 введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 "Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів" (далі - Рішення РНБО від 22.10.2024), яким рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.
В момент прийняття рішення РНБО та в момент перевірки відповідачем встановлення позивачу інвалідності позивач працював в Харківській обласній прокуратурі, тобто в державному органі.
Крім того, суд вважає зазначити, що відповідно до підп.5 п.3 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 11 квітня 2024 року №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (набрав чинності 18.05.2024) доручено Кабінету Міністрів України вжити заходів спільно з правоохоронними органами на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 серпня 2023 року, введеного в дію Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 серпня 2023 року "Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" від 12 вересня 2023 року № 576/2023, щодо перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності громадянам України чоловічої статі віком від 25 до 50 років, яким після 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності цим Законом вперше встановлено інвалідність II та III груп (крім тих, кому інвалідність II та III груп встановлено у порядку підвищення/зменшення групи інвалідності та/або за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, а також відсутності кінцівки, кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів або наявності онкологічного захворювання, інтелектуальних порушень чи психічних розладів, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів, причини інвалідності з дитинства).
Отже, вказаною нормою доручено здійснити перевірку обґрунтованості рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності особам чоловічої статі, віком від 25 до 50 років, яким інвалідність установлено після 24 лютого 2022 року.
Суд зазначає, що позивачу вперше було встановлено інвалідність II групи у 2023 році, проведення переогляду здійснювалося у 2024 році, відтак, позивач також підлягав перевірці і відповідно до підп.5 п.3 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 11 квітня 2024 року №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (набрав чинності 18.05.2024).
Серед іншого, позивач вказує, що у пункті 11 оскаржуваного рішення (обґрунтування рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці) зазначено, наступне: “Анатомо-функціональні порушення з урахуванням потреби в проведенні реабілітаційних заходів відповідають критеріям встановлення ІІІ групи інвалідності від загального захворювання строком на 1 рік (згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1317 від 03.12.2009 р.)". Оскаржуване рішення прийнято 13.02.2025. Наголошую, що постанова КМУ № 1317 від 03.12.2009 втратила чинність з 01.01.2025 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1338 від 15.11.2024 року. Отже, з набуттям чинності 01.01.2025 постановою КМУ № 1338, то в оскаржуваному рішенні постанова КМУ № 1317 від 03.12.2009 не має юридичної сили та не може бути використана для обґрунтування рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки рішення МСЕК щодо ОСОБА_1 ..
Перевіривши усі наявні матеріали справи та оцінюючи вказані доводи, суд зазначає, що оскаржуване рішення - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що проводили перевірку. Водночас саме по собі порушення порядку оформлення рішення, не може бути підставою його скасування. Але в сукупності з іншими порушеннями може слугувати обставиною для висновку щодо протиправності рішення.
Окремо суд зазначає, що в ході розгляду справи судом не встановлено, а позивачем та представником позивача не надано належних та обґрунтованих доказів існування цього.
Це стосується випадків, коли обставини, викладені в рішенні, не знайдуть підтвердження в суді.
Окремо суд зазначає, що правова позиція позивача та представника позивача не містить жодних посилань на причинно-наслідковий зв'язок що став передумовою та наслідком зміни групи інвалідності позивача, в розрізі наведених з їх боку порушень.
Крім того суд зазначає, що спірне рішення прийнято у межах компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення, таке рішення суд може визнати правомірним. Навіть якщо не дотримано окремих елементів. Технічні помилки не є істотними недоліками форми оскаржуваного рішення.
Суд констатує, що в ході розгляду справи судом не встановлено, а позивачем та представником позивача не наведено відповідних істотних недоліків.
Суд критично ставиться до посилання позивача на те, що оскаржуване рішення було надіслано позивачу після спливу 7 місяців з дати прийняття такого рішення, оскільки невчасне направлення позивачу оскаржуваного рішення не є підставою для скасування обґрунтованого та прийнятого у порядку та спосіб, рішення.
Процедура надіслання рішення знаходиться поза часовим проміжком його прийняття.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо здійснення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК та прийняття Центром оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" рішення від 13.02.2025 року № ЦО-9019 вчинено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" (пров. Феодосія Макаревського, буд. 1А, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49005, код ЄДРПОУ 03191673) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 01.04.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Супрун Ю.О.