Справа № 500/6757/25
31 березня 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат в адміністративній справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Тернопільській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.08.2025 № 13158249/3207309457 та від 08.08.2025 №13158250/3207309457; зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №31 від 02.08.2024 та № 30 від 31.07.2024, складені фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 . Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області та Державної податкової служби України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору по 2422,40 грн з кожного.
Питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалося.
У позовній заяві представник позивача зазначив, що докази в підтвердження розміру судових витрат, які сплачено чи має бути сплачено, будуть подані до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у відповідності до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
24.03.2026 до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, яка сформована у системі “Електронний суд» 23.03.2026, тобто своєчасно.
Заява містить посилання на докази, які підтверджують витрати на правничу допомогу, які склали 15 000,00 грн, а саме: договір про надання правничої допомоги, акт надання-отримання послуг. Заявник просить ухвалити додаткове судове рішення у справі, яким стягнути з Головного управління ДПС у Тернопільській область понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Ухвалою суду від 25.03.2026 на підставі частини третьої статті 252 КАС України прийнято до розгляду заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, постановлено її розгляд здійснювати у порядку письмового провадження з огляду на те, що рішення суду у цій справі від 17.03.2026 ухвалене у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
30.03.2026 до суду надійшли заперечення відповідача, в яких представник просить відмовити в задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на професійну правову допомогу з Головного управління ДПС у Тернопільській області. Відповідач вважає, що розмір таких значно завищений, такі не відповідають критерію співмірності.
Перевіривши доводи заяв учасників справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення з огляду на таке.
Згідно із частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
За приписами частини п'ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Як передбачено пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Процесуальним законодавством визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно з частиною першою-другою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).
Відповідно частини п'ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справах №640/3098/20 та №160/6762/21, від 18.08.2022 у справі №540/2307/21.
Разом з тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі №520/6658/21).
Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано такі документи: договір про надання правничої допомоги від 24.09.2025, укладений між ОСОБА_1 (Клієнт) та адвокатом Свірським Тарасом Володимировичем, акт надання-отримання послуг від 23.03.2026.
За змістом розділу 1 договору про надання правничої допомоги від 24.09.2025, його предметом є надання широкого спектру юридичних послуг, зокрема, надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі. Складення та/або правовий аналіз заяв, скарг, заперечень, клопотань, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Представництво інтересів Клієнта у судах, в тому числі під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, судочинства в справах про адміністративні правопорушення, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, в тому числі в рамках виконавчого провадження.
Як обумовлено пунктами 2, 2.1, 4 розділу 3 договору, загальну ціну цього договору становитиме вартість усіх послуг, наданих адвокатом під час його дії. Вартість конкретної послуги, наданої адвокатом по даному договору (гонорар), встановлюється у фіксованому розмірі та зазначається у відповідному підпункті даного пункту договору та/або у додаткових угодах (чи додатках) до договору. Вартість послуг адвоката (гонорар у фіксованому розмірі) по наданню професійної правничої допомоги Клієнту, пов'язаної із судовим провадженням в суді першої інстанції у справі за позовом Клієнта до Головного управління ДПС у Тернопільській області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень від 08.08.2025 № 13158250/3207309457 та від 08.08.2025 №13158249/3207309457 та зобов'язання зареєструвати податкові накладні, становить 15 000,00 гривень та включає в себе вартість усіх послуг (необхідних процесуальних дій) в рамках цього судового провадження. При цьому сторони домовилися не визначати вартість кожної окремої послуги, наданої адвокатом. Також сторони домовились про те, що послуги вважатимуться наданими адвокатом з моменту підписання ними акта наданих послуг, який, в свою чергу, складається після ухвалення рішення суду за наслідками розгляду справи в рамках зазначеного у цьому пункті судового провадження. Розмір плати за надані адвокатом послуги (гонорару) та порядок сплати додатково можуть бути визначені у додатковій угоді, підписаній сторонами. Даний пункт застосовується також щодо компенсації додаткових витрат.
За змістом акта надання-отримання послуг від 23.03.2026 згідно з договором про надання правничої допомоги від 24.09.2025 адвокат надав, а Клієнт отримав адвокатські послуги (професійну правничу допомогу), пов'язані із судовим провадженням в суді першої інстанції у справі № 500/6757/25, а саме: правовий аналіз матеріалів та оцінка обставин і наявних доказів; правовий аналіз законодавства та судової практики; формування правової позиції; складання та подання до суду позову. Загальна вартість послуг становить 15 000,00 гривень. Послуги надані в обсязі та на умовах, обумовлених сторонами. Клієнт зобов'язаний оплатити вартість послуг у спосіб, не заборонений чинним законодавством України, в термін до 01.06.2026.
Докази оплати позивачем адвокату витрат на правничу допомогу відсутні, проте суд з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.03.2021 у справі №520/12065/19, від 23.12.2021 у справі №280/1361/21, виходить з того, що відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд зазначає, що предметом позову було оскарження двох рішень про відмову у реєстрації двох податкових накладних. Зміст позову зводиться до вказівки на оскаржувані рішення та на те, що “між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позивачем) та ТОВ «ЗАХІД-АГРО МХП» відбулися господарські взаємовідносини, що підтверджується відповідними первинними документами (додаються)», цитування положень Податкового кодексу України та постанов Верховного Суду. Інших обставин справи позовна заява не містила. Подана заява на усунення недоліків позову вказувала на перелік додатків долучених до позову та обґрунтування того, що процесуальним законом не передбачено обсяг та форму викладу обставин справи, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Суд зазначає, що адміністративні справи такої категорії являються досить поширеними у судовій практиці, із уже сформованими правовими позиціями у подібних правовідносинах. Тому підготовка позовної заяви з огляду на її зміст у даній справі вимагала не надмірного і не значного обсягу юридичної (правової) роботи.
Отож, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження), наявність численної судової практики у такій категорії справ, час, який об'єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, їх обсяг, виходячи із принципів обґрунтованості їх розміру та співмірності, зважаючи також на подане заперечення відповідача щодо заявлених витрат на оплату правничої допомоги, суд дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області (комісією якого прийняті протиправні рішення) необхідно стягнути 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.
Заява представника позивача підлягає до задоволення частково.
Керуючись статтями 134, 138, 139, 143, 243, 252 КАС України, суд
Заяву представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення щодо судових витрат у справі в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області (46003, місто Тернопіль, вулиця Білецька, 1, код ВП ЄДРПОУ 44143637) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу на суму 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 коп.).
У задоволенні решти вимог заяви про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 31 березня 2026 року.
Суддя Чепенюк О.В.