01 квітня 2026 року Справа № 480/9115/25
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), в якій просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 27.03.2020 по 24.09.2022 року грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законодавством станом на 1 січня відповідного року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 27.03.2020 по 31.12.2020 року грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2020 рік з урахуванням посадового окладу та інших складових грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та інших складових грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом У країни "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 01.01.2022 року по 24.09.2022 року грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та інших складових грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовна заява була розподілена автоматизованою системою комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" судді Кравченку Є.Д.. та ухвалою якого від 04.12.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та надати докази поважності причин пропуску такого строку (а.с.18-19).
На виконання вимог узвали від 04.12.2025 позивач у встановлений строк подала заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій вказала, що у постанові Верховного суду від 01 жовтня 2025 року у справі № 580/11545/24 Верховний Суд вказав, що початок перебігу строку звернення до суду з позовними вимогами, які стосуються періоду з 19 липня 2022 року, з урахуванням частини першої статті 233 КЗпП України (у чинній редакції), слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Таким моментом може бути день вручення розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо. Такий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23, постановленій Судовою палатою.
На момент звільнення позивачу не було надано повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні. Під час проходження нею служби у ВЧ НОМЕР_2 , всупереч нормам Кодексу законів про працю та Закону України «Про оплату праці», позивачу не повідомлялося про розмір складових грошового забезпечення, мені була відома лише загальна сума грошового забезпечення, яка перераховувалася на мій картковий рахунок. Відтак позивачу не було відомо яким чином відповідач обраховував мій посадовий оклад та відповідно інші складові грошового забезпечення. Повна та достовірна інформація про розмір всіх складових грошового забезпечення у позивача з'явилася лише у вересні 2025 року, після отримання відповідних довідок по пошті у вересні 2025 року. Отже саме з цієї дати обраховувався строк звернення до суду з цим позовом.
На підставі розпорядження керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 №680 було здійснено повторний автоматичний розподіл справи та цю справу розподілено судді Воловику С.В., ухвалою якого від 19.01.2026 справу прийнято до провадження та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав відзив.
Втім у подальшому, на підставі розпорядження керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 №1773 було здійснено повторний автоматичний розподіл справи та цю справу розподілено судді Шевченко І.Г.
Таким чином, вбачається необхідним прийняти до провадження цю адміністративну справу.
При цьому щодо заяви позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Спірним періодом позивач у цьому спорі визначає період з 27.03.2020 до 24.09.2022.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 - у спірний в цьому позові період) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Натомість, після цієї дати, строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Вказане підтверджується висновками Верховного Суду у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23.
Відтак, оскільки спірний за цим позовом період з 27.03.2020 до 18.07.2022 визначався за нормами, чинними у цей період, та не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, а тому строк звернення з цим позовом до суду, встановлений частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, позивачем не пропущений.
Щодо спірного за цим позову періоду з 19.07.2022 до 24.09.2022 суд вказує, що відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Позивач у позові вказує, що вона проходила військову службу до 24.09.2022. При цьому, з матеріалів позовної заяви також встановлено, що позивач звернулася із заявою до Військової частини НОМЕР_1 про надання інформації про розмір та складові грошового забезпечення, на яку отримала довідки від 06.08.2025 №3817, №3818, №3819 з розрахунками грошового забезпечення в розрізі структурних елементів. Відтак, позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум з довідок відповідача від 06.08.2025 №3817, №3818, №3819. Заперечень з цього приводу відповідачем у поданому відзиві не надано.
Верховний Суд у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 дійшов висновку, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19 липня 2022 року) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Крім того, Верховний Суд у постанові від 29 листопада 2024 року по справі № 120/359/24 дійшов висновку, що проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби: 1) обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду, 2) виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори, 3) фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду, 4) повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку, 5) обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
У зв'язку з наведеним обґрунтуванням пропуску строку звернення з позовом до суду, враховуючи обставини, пов'язані з проходженням позивачем військової служби у спірний період, як вагому підставу для поновлення строку та обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя, враховуючи відсутність доказів на підтвердження того, що позивач набула достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених їй сум раніше ніж до отримання довідок відповідача від 06.08.2025, а також з огляду на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29.11.2024 у справі №120/359/24, вбачається можливим визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду в частині вимог, що стосуються періоду з 19.07.2022 до 24.09.2022 та поновити позивачу такий строк звернення, встановлений ч.2 ст.233 КЗпП України.
Керуючись ст.79, 80, 122, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти до провадження адміністративну справу №480/9115/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Визнати поважною причину пропуску строку для звернення з цим позовом до суду в частині вимог з 19.07.2022 до 24.09.2022 та поновити позивачу цей строк.
Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Роз'яснити учасникам справи, що розгляд справи згідно ч.2 ст.35 КАС України здійснюватиметься спочатку.
Роз'яснити учасникам справи, що інформацію у справі, що розглядається, можна отримати в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України на вебсторінці http://adm.su.court.gov.ua/sud1870/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.Г. Шевченко