про залишення позовної заяви без руху
31 березня 2026 року Справа № 480/2035/26
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Шаповал М.М., розглянувши матеріали позову заступника керівника Роменської окружної прокуратури Сумської області Глущенка Ігоря Леонідовича в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації до Роменської міської ради Сумської області про зобов'язання вчинити дії,
В Сумський окружний адміністративний суд звернувся заступника керівника Роменської окружної прокуратури Сумської області Глущенка Ігоря Леонідовича в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації з позовом до Роменської міської ради Сумської області про зобов'язання вчинити дії.
Так, позивач просить суд зобов'язати Роменську міську раду Сумської області укласти з Управлінням містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації охоронний договір на пам'ятку архітектури місцевого значення - житловий будинок залізничників, (охоронний номер 2962-СМ), що знаходиться за адресою: вул. Коржівська, 6 (вул. Карла Маркса) у м. Ромни Сумської області та належить Роменській міській раді на праві власності, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 53, 160 КАС України.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
В частині 2 ст. 160 КАС України зазначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
В статті 53 КАС України визначено осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб і згідно частини 3 та частини 4 цієї статті у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Стаття 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII в чинній редакції визначає підстави і порядок представництва прокурором інтересів громадянина або держави в суді та закріплює, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 23).
Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (ч.2 ст. 23).
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії (ч. 4 ст. 23).
У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (ч. 7 ст. 23).
З аналізу викладених правових норм ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" слідує висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
В своїй позовній заяві прокурор зазначає, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції, є Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації, а державний інтерес в цій справі полягає у необхідності усунення порушень пам'якоохоронного законодавства шляхом забезпечення укладення відповідачем договору на пам'ятку архітектури місцевого значення - житловий будинок залізничників, (охоронний номер 2962-СМ), що знаходиться за адресою: вул. Коржівська, 6 (вул. Карла Маркса) у м. Ромни Сумської області та належить Роменській міській раді на праві власності, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 з метою встановлення режиму використання пам'ятки, відповідальності за його порушення, тощо.
Таким чином, повноважний орган на здійснення функцій забезпечення пам'якоохоронного законодавства встановлений і прокурор набуває право на представництво, якщо цей суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Згідно сталої судової практики "нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається, а "здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Вказаний висновок зазначений в постанові Верховного Суду 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та у постанові від 28 вересня 2021 року у справі № 810/3787/16.
Верховний Суд в постанові по справі № 815/1484/18 (адміністративне провадження № К/9901/12419/19) від 13 квітня 2022 року зробив правовий висновок, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд - перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Право на звернення до суду може бути реалізоване прокурором лише в разі, якщо він доведе, що вказаний суб'єкт владних повноважень такий захист не здійснює або здійснює його неналежним чином. Обґрунтування наявності "інтересів держави" тим, що відповідним органом державного нагляду жодних заходів щодо скасування (зупинення) дії спірних містобудівних умов та обмежень не вжито, має також супроводжуватися обов'язковим повідомленням органу державної влади про виявлені порушення містобудівного законодавства.
У позові своєму прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" тим, що відповідним органом містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації не здійснив жодних заходів щодо укладання охоронного договору на частину пам'ятки архітектури місцевого значення, незважаючи на те, що мав повноваження на такі дії.
Доказами бездіяльності Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації прокурор наводить отриману інформацію в листах від 10.06.2025 № 01-12/478 та від 05.01.2026 № 01-12/18.
Доказів того, що прокурор повідомляв Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації про виявлені ним порушення містобудівного законодавства.
Згідно наданих листів прокурора на адресу Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації прокурор мав намір отримати інформацію для звернення з цим позовом до суду, а не повідомляв про виявлені з боку цього органу порушенні.
Враховуючи наведене, вважаю необхідним залишити позовну заяву без руху та надати прокурору час для усунення вищевказаних недоліків позову: обґрунтування необхідності захисту інтересів держави, визначити законні підстави для звернення до суду прокурора, надати докази повідомлення Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації про виявлені ним порушення містобудівного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України
Позовну заяву заступника керівника Роменської окружної прокуратури Сумської області Глущенка Ігоря Леонідовича в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Сумської обласної державної адміністрації до Роменської міської ради Сумської області про зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Шаповал