Окрема ухвала від 01.04.2026 по справі 480/3610/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ОКРЕМАУХВАЛА

01 квітня 2026 року Справа № 480/3610/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Опімах Л.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, вчинених на виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 19.09.2024, яке набрало законної сили, Сумський окружний адміністративний суд задовольнив адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії: визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо непроведення ОСОБА_1 індексації пенсії шляхом збільшення розміру середньої заробітної плати, з якої сплачені страхові внески в Україні, на коефіцієнт збільшення 1,0796, та зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 на коефіцієнт збільшення 1,0796 з 01.03.2024, нарахувати та виплатити нараховане підвищення пенсії за період з 01.03.2024 по теперішній час.

02.03.2026 позивач у справі в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України подав до суду заяву про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на виконання рішення суду в цій справі, мотивовану тим, що відповідач не провів індексацію його пенсії належним чином, зменшивши її розмір, що суперечить рішенню суду.

Відповідач у справі заперечення проти заяви не подав.

Перевіривши матеріали заяви й вивчивши матеріали справи, суд визнає обгрунтованою заяву про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, вчинених на виконання рішення суду, з огляду на таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

На підставі частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання встановлює Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Відповідно до частини першої статті 2 вказаного Закону держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Тобто саме Законом України "Про виконавче провадження" та Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" врегульовано порядок виконання судових рішень, зокрема тих, боржником за якими є державний орган, що, у свою чергу, відповідає статті 129-1 Конституції України.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантоване право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, у пунктах 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S. A. v. Belgium, рішення від 20 листопада 1995 року, серія А, N 332, с 21, п. 31).

У рішенні від 24 квітня 2014 року у справі "Будченко проти України" (заява N 38677/06) ЄСПЛ наголосив, що відсутність механізму реалізації відповідного законодавчого положення становить втручання у право заявника за статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції.

Отже, у розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції позивач, отримуючи щомісячно пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мав законне сподівання на своєчасну її індексацію та виплату відповідного підвищення.

Так, відповідно до матеріалів справи за результатами проведеного перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду в цій справі з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії - 11709,74 грн (10846,37 грн x 1,0796) розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 склав 8246,43 грн (а.с.165,173).

Водночас, суд встановив, що в грудні 2024 року на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі № 480/231/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провело перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 , з 01.03.2024 розмір пенсії встановлений у розмірі 9125,21 грн (а.с.176).

Відповідно до пункту 4 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Відтак, виконуючи рішення у справі № 480/3610/24 та визначаючи розмір пенсії позивача на рівні 8246,43 грн, відповідач, встановивши, що внаслідок такого перерахунку такий розмір зменшиться, мав повідомити про це ОСОБА_1 та залишити виплату пенсії у раніше встановленому розмірі на рівні 9125,21 грн.

Отже, всупереч приписам пункту 4 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, виконавши рішення суду в цій справі, визначило розмір пенсії позивача на рівні 8246,43 грн. Вказаний розмір пенсії є меншим, за визначений ОСОБА_1 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі № 480/231/24.

Вказаний факт відповідач не спростував.

Таким чином, на виконання рішення суду відповідач вчинив протиправні дії. Тому, враховуючи, що рішення суду в цій справі виконане відповідачем всупереч висновкам суду, з метою належного та повного відновлення прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, вчинені на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 у справі № 480/3610/24.

За змістом частини шостої статті 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Так, рішення в цій справі ухвалене на користь позивача, набрало законної сили та спрямоване на захист його прав. Рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи і підлягає виконанню на всій території України. Рішення у справі виконане в неналежний спосіб. Відповідач при виконанні рішення суду не врахував зазначених у рішенні висновків та висновків, які містяться у рішеннях Верховного Суду щодо індексації пенсій як сталої судової практики, допустив порушення вимог пункту 4 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та визначив розмір пенсії позивача, ігноруючи вказані рішення та вимоги закону.

Суд акцентує увагу на тому, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Вказаними діями відповідач порушив норми Конституції України, норми Кодексу адміністративного судочинства України, чим перешкоджає поновленню прав позивача, дотриманню принципу верховенства права, який включає принцип юридичної визначеності, що передбачає обов'язковість виконання рішення суду, яке набрало законної сили, та сприяє виконанню завдання адміністративного судочинства, про яке вказано у статті 2 КАС України.

Неналежне виконання рішення суду є проявом правового свавілля, підривом авторитету держави перед громадянами, проявом зневаги та ігнорування їх конституційних прав.

Суд вважає, що у випадку, якщо після постановлення окремої ухвали відповідач не вживе відповідних заходів для усунення причин неналежного виконання рішення суду, може виникнути необхідність та підстави для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Враховуючи, що рішення суду в цій справі відповідач виконав у неналежний спосіб, що, у свою чергу, свідчить про неналежний рівень виконавчої дисципліни в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області, суд вважає за необхідне відреагувати на такі порушення окремою ухвалою на адресу Пенсійного фонду України.

Керуючись статтями 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, вчинені на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у справі № 480/3610/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, які полягають у визначенні розміру пенсії ОСОБА_1 на рівні 8246,43 грн після проведеного перерахунку з 01.03.2024 з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 11709,74 грн (10846,37 грн x 1,0796).

Про вищевикладене довести до відома Голови правління Пенсійного фонду України для вжиття належних заходів реагування з метою недопущення подібних порушень у подальшому.

Про вжиті заходи надати суду відповідь протягом тридцяти днів після надходження окремої ухвали.

Окрема ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Л.М. Опімах

Попередній документ
135331766
Наступний документ
135331768
Інформація про рішення:
№ рішення: 135331767
№ справи: 480/3610/24
Дата рішення: 01.04.2026
Дата публікації: 03.04.2026
Форма документу: Окрема ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сумський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (21.01.2026)
Дата надходження: 12.12.2025
Предмет позову: про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії