30 березня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/690/26
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлене протоколом №94 від 15.12.2025 в частині відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов?язаному ОСОБА_1 ;
- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
В обґрунтування позову зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» (у зв'язку з наявністю мати із числа осіб з інвалідністю другої групи). Протоколом №94 від 15.12.2025 відповідач відмовив у наданні такої відстрочки, вказавши, що наявна невійськовозобов'язана особа (сестра), яка згідно закону зобов'язана утримувати особу з інвалідністю, з яким позивач не погоджується.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що позивачем не доведено відсутності інших працездатних осіб, які відповідно до закону зобов'язані утримувати особу з інвалідністю. Наголошує, що з наданих позивачем документів вбачається, що наявна невійськовозобов'язана особа (сестра Позивача), яка зобов'язана за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи. Проте не було надано передбачених додатком 5 документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України /а.с.10-14/.
Згідно військового квитка серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та придатним до військової служби /а.с.20-28/.
Позивач є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 виданого 25.02.1987 /а.с.17/.
ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи, загального захворювання, безстроково, що підтверджується довідкою до Акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААГ № 862183 /а.с.40/.
05.12.2025 ОСОБА_1 через ЦНАП Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області подав заяву до ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" /а.с.70/.
До заяви додано наступні документи /а.с.71/:
- заява за формою додатка 15.pdf ;
- довідка до акта огляду МСЕК.pdf;
- свідоцтво про народження дитини.pdf ;
- паспорт громадянина України ОСОБА_1 ..pdf ;
- картка платника податків ОСОБА_1 ..pdf;
- картка платника податків ОСОБА_2 ..pdf;
- паспорт громадянина України ОСОБА_2 ..pdf;
- довідка ВПО ОСОБА_2 ..pdf ;
- довідка ВПО ОСОБА_1 ..pdf;
- пенсійне посвідчення.pdf;
- заява про утримання (догляд).pdf;
- свідоцтво про шлюб.pdf;
- свідоцтво про смерть.pdf;
- рішення суду.pdf;
- витяг з Державного реєстру актів цивільного стану.pdf;
- повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану.pdf;
- військовий квиток.pdf;
- актовий запис про народження ОСОБА_3 ..pdf.
Комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянуто заяву ОСОБА_1 та підтверджуючі документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки, що підтверджується витягом з додатку до протоколу №94 засідання комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період від 15.12.2025 /а.с.82/.
В якості причини відмови зазначено: наявна невійськовозобов'язана особа (сестра Позивача), яка зобов'язана за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи.
Позивач не погодився з відмовою у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військову службу і військовий обов'язок" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
На момент розгляду цієї справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану.
Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №3543-XII) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону №3543-XII громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Так, статтею 22 Закону №3543-XII визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Поряд з цим, статтею 23 Закону №3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, відповідно до п.13, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Відповідно до абзацу 9 пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560), відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (пункт 59 Порядку №560).
Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7.
Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Так, рішенням комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_5 , оформленим протоколом від 15.12.2025 №94, ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" оскільки наявна невійськовозобов'язана особа (сестра Позивача), яка зобов'язана за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи /а.с.82/.
Відтак, суд надає оцінку діям та рішенню відповідача на час його прийняття.
Як свідчать матеріали справи, 05.12.2025 ОСОБА_1 через ЦНАП Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області подав заяву до ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" /а.с.70/.
До заяви додано наступні документи /а.с.71/:
- заява за формою додатка 15.pdf ;
- довідка до акта огляду МСЕК.pdf;
- свідоцтво про народження дитини.pdf ;
- паспорт громадянина України ОСОБА_1 ..pdf ;
- картка платника податків ОСОБА_1 ..pdf;
- картка платника податків ОСОБА_2 ..pdf;
- паспорт громадянина України ОСОБА_2 ..pdf;
- довідка ВПО ОСОБА_2 ..pdf ;
- довідка ВПО ОСОБА_1 ..pdf;
- пенсійне посвідчення.pdf;
- заява про утримання (догляд).pdf;
- свідоцтво про шлюб.pdf;
- свідоцтво про смерть.pdf;
- рішення суду.pdf;
- витяг з Державного реєстру актів цивільного стану.pdf;
- повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану.pdf;
- військовий квиток.pdf;
- актовий запис про народження ОСОБА_3 ..pdf.
Відповідно до наданих документів позивач є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи, загального захворювання.
В нотаріально посвідченій заяві ОСОБА_2 зазначила, що за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду та із числа військовозобов'язаних членів її сім'ї для утримання (догляду) вона обирає ОСОБА_4 /а.с.29/.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_5 серії НОМЕР_3 від 21.05.2019 року вбачається, що чоловік ОСОБА_2 помер /а.с.30-31/.
Отже, вказані документи підтверджують родинні відносини позивача з ОСОБА_2 , яка яка є особою з інвалідністю ІІ групи, загального захворювання.
Разом з тим, судом під час розгляду справи встановлено, що мати позивача ОСОБА_2 має повнолітню доньку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 /а.с.41/.
У позовній заяві позивач зазначає, що ОСОБА_7 (нове прізвище після укладання шлюбу) є громадянкою рф та немає можливості здійснювати догляд за ОСОБА_2 .
Щодо зазначення позивачем у поданому позові, стосовно об'єктивної неможливості сестри - ОСОБА_7 здійснювати догляд за матір'ю оскільки сестра є громадянкою рф та тривалий час проживає на території рф, суд зазначає про неможливість врахування судом даної обставини, оскільки відповідні відомості із доказами не надавались відповідачу разом із заявою про надання відстрочки та не були предметом дослідження, та не враховувались останнім під час прийняття оскаржуваного рішення.
Суд не бере до уваги рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 по справі №440/9750/25, яким визнано протиправним та скасовано рішення комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлене протоколом №53 від 17.05.2025 в частині відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов'язаному ОСОБА_1 . Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 травня 2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, оскільки предметом судового розгляду в цій справі є рішення відповідача, оформленим протоколом від 15.12.2025 №94, за результатом розгляду заяви від 05.12.2025 та доданих документів.
В той час, як предметом судового розгляду у справі №440/9750/25 було рішення відповідача, оформленим протоколом від 17.05.2025 №53, за результатом розгляду заяви від 13.05.2025 та доданих документів.
Таким чином, надаючи оцінку діям та рішенню відповідача станом на час його прийняття, суд дійшов висновку, що рішенням комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_5 , оформленим протоколом від 15.12.2025 №94 прийнято відповідачем обґрунтовано та з урахуванням всіх обставин, які мали місце на час його прийняття.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи встановлені у цій справи обставини та визначені позивачем підстави позову, суд доходить висновку, що позовні вимог задоволенню не підлягають.
На підставі ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко