30 березня 2026 року м. ПолтаваСправа №440/15662/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу.
Позовні вимоги:
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) “Про результати проведення службового розслідування» від 16.10.2025 № 96/НОД в частині притягнення командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення - “догана»;
зобов'язати уповноважених на це осіб військової частини НОМЕР_1 внести зміни до особової справи ОСОБА_1 в частині скасування записів про накладення дисциплінарного стягнення.
Під час розгляду справи суд
ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі також відповідач, вч НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 18.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Прийнято рішення розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 16.01.2026 витребувано від відповідача докази.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначав, що відповідно до спірного наказу на ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Представник стверджував, що до полковника Мамедова зміст оскаржуваного наказу не було доведено, внаслідок чого позивач фактично був позбавлений можливості скористатись наданими правами згідно порядку №608. Також всупереч вимогам підпункту 3 розділу IV Порядку №608 з матеріалами службового розслідування полковник ОСОБА_4 не був ознайомлений, позбавлений був можливості висловити зауваження та заперечення щодо дій та висновків членів комісії. Крім того, позивач зауважував, що неодноразово усно та письмово звертався до відповідних службових осіб, що проводять службові розслідування, з метою отримання завірених копій акта службового розслідування або витягів з них, однак на час подання позову жодних документів не було надано.
В оскаржуваному наказі за результатами розгляду матеріалів службового розслідування відповідач вирішив, що полковник ОСОБА_4 порушив норми положень абзаців 2, 3, 10 ст. 11, абзацу 1 ст. 36, ст. 16, ст. 37 Статуту внутрішньої служби ЗС України, абзацу 2 ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗС України, при цьому жодної конкретизації порушення в оскаржуваному наказі не вказано.
Представник позивача пояснював, що вищезазначені норми в більшості випадків перераховують абстрактні обов'язки, яких не один, і при цьому не розкривають їх. В оскаржуваному наказі лише перераховано норми, які нібито порушив позивач, проте не названо, що саме порушив позивач крізь обставини справи. Із оскаржуваного наказу це встановити неможливо. Не містить оскаржуваний наказ і конкретних фактів порушень позивачем нормативно-правових актів, інших актів законодавства, встановлених причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, обставин, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння позивачем правопорушення, а також обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника.
Також, представник позивача акцентував увагу на тому, що виконання бойових розпоряджень командира залежить не лише від командування, а й від кількості власних ресурсів, які можуть бути задіяні, від сил противника, який переважає в кількості особового складу та техніці. В наказі не зазначається, чи мали підпорядковані позивачу підрозділи гіпотетичну очевидну можливість виконати поставлені задачі із відновлення контролю над позицією відділення " ІНФОРМАЦІЯ_1 " в районі оборони 4 батальйону військової частини НОМЕР_2 . Наказ не містить і часового проміжку, коли були вчинено заявлені порушення.
З огляду на викладене, позивач вважав виданий наказ в частині притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності протиправним, прийнятим з порушенням норм діючого законодавства та таким, що підлягає скасуванню.
05.01.2026 до суду надійшов відзив Військової частини НОМЕР_1 , у якому відповідач проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Зазначав, що у відповідності до пункту 1 розділу II Порядку №608 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 18.09.2025 № 229/НАГД було призначено службове розслідування, з метою встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню чи допущенню порушення у вигляді невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань.
Вказаний наказ було направлено в розпорядження командування військової частини НОМЕР_2 засобами Системи електронного документообігу (СЕДО) з відповідною фіксацією інформації про отримання (18.09.2025 о 19:27:23 год №11469), а це, відповідно, підтверджує факт належного ознайомлення позивача з наказом.
Оскаржуваний позивачем наказ командира військової частини НОМЕР_1 “Про результати службового розслідування» від 16.10.2025 №96/нод було направлено в розпорядження командування військової частини НОМЕР_2 засобами Системи електронного документообігу (СЕДО) з відповідною фіксацією інформації про отримання (26.10.2025 о 13:23:01 год. №13468), а відповідно це також підтверджує факт належного ознайомлення позивача з цим наказом.
Крім того додатково, у відповідності до адвокатського запиту від 20.11.2025 №18799, листом-відповіддю від 19.12.2025 №ОКП/22/9608 представнику позивача направлено копії згаданих вище наказів. Цим же листом-відповіддю, у відповідності до вимог Пункту 3 розділу VI Порядку №608, було направлено витяг з Акту службового розслідування від 16.10.2025 №4092/ОКП/ДСК, в частині, що стосується позивача.
Таким чином, на думку представника відповідача, службове розслідування проведено в порядку та відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, а твердження позивача, щодо недотримання згаданих вимог - є необґрунтованим.
Щодо суті вчиненого позивачем дисциплінарного проступку представник відповідача у відзиві пояснив, що 17.09.2025 старшим оперативним черговим основного командного пункту 14 армійського корпусу було подано рапорт з доповіддю про те що, командиром НОМЕР_3 окремої бригади Територіальної оборони не було виконано бойове розпорядження командира 14 армійського корпусу від 14.09.2025 №701/БР/дс, яким було визначено завдання до 06-00 годин 17.09.2025 провести заходи з відновлення бойового чергування на позиції відділення " ІНФОРМАЦІЯ_1 " в районі оборони ТрО НОМЕР_3 обр ТрО.
З цих підстав було призначено та проведено службове розслідування, за результатами якого повністю підтвердилася вина командира НОМЕР_3 окремої бригади Територіальної оборони.
Таким чином, за твердженням відповідача, позивач як військовослужбовець Збройних Сил України порушив вимоги наступних нормативно - правових актів: абзаців 2, 3, 10 статті 11, статті 16, абзацу 1 статті 36, статті 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України /а.с. 109-113/.
08.01.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача наголошував, що військовослужбовця може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності, якщо його вину доведено повністю.
Натомість у матеріалах справи міститься лише оскаржуваний наказ, наказ про призначення службового розслідування та витяг із акту службового розслідування, з яких, на думку представника позивача, не вбачається можливим встановити неправомірні дії позивача.
В провину позивачу ставиться те, що він не вчинив дій, спрямованих на відновлення контролю над позицією відділення “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » в районі оборони 4 батальйону військової частини НОМЕР_2 .
При цьому, при проведенні службового розслідування пояснення посадових осіб НОМЕР_3 ОБр ТрО не були взяті до уваги, зокрема ті, в яких вказано, що не було жодної відмови виконати бойове розпорядження командира 14 армійського корпусу від 14.09.2025 №701/БР/дск.
В акті службового розслідування взагалі відсутні будь-які докази, які підтверджували б вину позивача та вчинення ним дисциплінарного проступку, навпаки пояснення посадових осіб НОМЕР_3 ОБр ТрО, які не спростовані відповідачем і чомусь не були взяті при ухваленні спірного наказу, свідчать, що позивач виконував завдання із відновлення ПВ “Шрек» і заходи із відновлення проводились протягом значного проміжку часу.
Представник позивача зауважував, що відновлення контролю над позицією відділення, яку до цього знищили - складне завдання, яке полягає не лише у відправленні особового складу, а ще й у підготовці оборонних позицій та доставлення боєприпасів, продовольства.
В акті службового розслідування теж вказано, що задовго до визначення завдання із відновлення контролю над ПВ “Шрек», оформленого бойовим розпорядженням командира 14 армійського корпусу від 14.09.2025 № 701/БР/дск, невиконання якого і ставиться у провину позивачу, були спроби відновити контроль над ПВ “Шрек», проте безуспішно.
В акті службового розслідування оцінку вказаним поясненням не надано, що, за твердженням представника позивача, свідчить про необ'єктивність службового розслідування /а.с. 114-116/.
28.01.2026 до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача, в яких проаналізовано долучені військовою частиною НОМЕР_1 до матеріалів справи на вимогу ухвали суду від 16.01.2026 пояснення полковника ОСОБА_4 , підполковника ОСОБА_5 , майора ОСОБА_6 , отримані в ході проведення службового розслідування. Крім того, представником позивача наголошено на тому, що ці пояснення не були взяті відповідачем до уваги під час проведення службового розслідування /а.с. 129-132/.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 з 2009 року проходить військову службу за контрактом.
Наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 10.06.2024 №282 ОСОБА_3 призначено командиром військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_5 /а.с. 26/.
З 26.06.2024 позивач приступив до виконання обов'язків командира військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_2 №193 від 26.06.2024 /а.с. 193/.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 04.11.2025 №103 позивач вважається таким, що посаду здав та вибув до нового місця служби /а.с. 28-29/.
Наказом командира військової частини НОМЕР_6 від 07.11.2025 №355 позивач вважається таким, що прибув до військової частини НОМЕР_6 для подальшого проходження військової служби на посаді начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_6 /а.с. 30/.
Станом на день звернення до суду з позовом позивач проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_6 , що підтверджується довідкою від 15.11.2025 № 1451/03/156/7 /а.с. 31/.
Наказом командира 14 армійського корпусу (з адміністративно-господарської діяльності) від 18.09.2025 №229-нагд відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за №1503/31371, рішення до доповіді старшого оперативного чергового основного командного пункту 14 армійського корпусу від 17.09.2025 р/н №1326/р., з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а саме невиконання посадовими особами НОМЕР_3 окремої бригади територіальної оборони бойового завдання поставленого Бойовим Розпорядженням командира 14 армійського корпусу від 14.09.2025 №701/БР/дск, для встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення призначено та в термін до 16 жовтня 2025 року проведено службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а саме невиконання посадовими особами НОМЕР_3 окремої бригади територіальної оборони бойового завдання, поставленого Бойовим Розпорядженням командира 14 армійського корпусу від 14.09.2025 №701/БР/дск, для встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення /а.с. 103/.
За наслідками проведення службового розслідування складено Акт службового розслідування від 16.10.2025 №4092/ОКП/дск /а.с. 104-106/.
В акті службового розслідування встановлено, що "...відповідно до рапорту старшого оперативного чергового основного командного пункту 14 армійського корпусу підполковника ОСОБА_7 від 17.09.2025 №№1325/р стало відомо, що командиром НОМЕР_3 окремої бригади Територіальної оборони (далі НОМЕР_3 обр ТрО) не було виконано Бойове розпорядження командира 14 армійського корпусу від 14.09.2025 №№701/БР/де, яким було визначено завдання до 06.00 17.09.2025 провести заходи з відновлення бойового чергування на позиції відділення " ІНФОРМАЦІЯ_1 " в районі оборони батальйону ТрО НОМЕР_3 обр ТрО.
У своїх поясненнях старший оперативний черговий основного командного пункту 14 армійського корпусу підполковник ОСОБА_8 , повідомив, що відновлення бойового чергування на позиції відділення "Шрек" (далі ПІВ "Шрек") та ПВ "Ікар" в батальйонному районі оборони НОМЕР_7 батальйону НОМЕР_3 обр ТрО перебувало на контролі ще під час управління операційною зоною оперативним складом ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_2 ". Після прийняття управління операційною зоною 14 армійським корпусом було прийнято рішення про поетапне відновлення контролю на зазначених позиціях. Також останній повідомив, що інформація про невиконання заходів відновлення контролю над вказаною в рапорті позицією відділення "Ікар" вказана помилково.
У своїх поясненнях командир НОМЕР_3 обр ТрО полковник ОСОБА_1 , повідомив, що завдання НОМЕР_3 обр ТрО були визначені командиром 14 армійського корпусу від 11.09.2025 №119Т, від 14.09.2025 №701/БР/дск, в якому було зазначено завдання щодо відновлення контролю над ПВ "Шрек". На підставі отриманих наказів (розпоряджень) було видано наступні бойові розпорядження командира НОМЕР_3 обр ТрО, а саме: БР №1510/14/10968, БР 14.09.2025 БР№1510/14/10901; 15.09.2025 №1510/14/10972. Також у свої поясненнях він повідомляє, що втрати контролю над ПВ "Шрек" не було. Відповідно до позатермінового донесення командира НОМЕР_7 батальйону військової частини НОМЕР_2 від 02.09.2025 №1514/1193 командиру НОМЕР_3 обр ТрО, позицію відділення " ІНФОРМАЦІЯ_1 " було знищено орієнтовно на початку серпня 2025 року до прийняття смуги оборони НОМЕР_8 обр ТрО, про що було здійснено доповідь командиру оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_2 " позатерміновим бойовим донесенням. Особовий склад на ПВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " був відсутній. Спроби відновлення контролю над ПВ "Шрек" не мали успіху та призводили до втрат у зв'язку з віддаленістю позицій та великими ділянками відкритої місцевості на маршруті висування. Разом з тим повідомляє про наступне, що було виявлено мінування маршрутів на ПВ “Шрек», що вказує на довготривалу відсутність військовослужбовців на позиції.
З позатермінового бойового донесення командира НОМЕР_7 батальйону військової частини НОМЕР_2 від 30.08.2025 №1514/1177 стало відомо, що для виконання бойового розпорядження від 30.08.2025 №3574/КП про відновлення контролю над ПВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", у зв'язку з тривалою відсутність особового складу на вказаній позиції є необхідність проведення додаткових заходів дорозвідки та потребує більше часу для проведення планування підготовки. Відтермінування до 01.09.2025.
З позатермінового бойового донесення командира НОМЕР_7 батальйону військової частини НОМЕР_9 від 01.09.2025 №1514/1194 стало відомо, що під час виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_10 №№3574/КП від 30.08.2025, бойового розпорядження командира НОМЕР_7 батальйону ТрО військової частини НОМЕР_2 №№69 від 30.08 2025, група у кількості трьох військовослужбовців 1 ЗСБ під час переміщення до ПВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " близько 15.31 01.09.2025 потрапили під мінометний обстріл НОМЕР_11 мм в районі ПІВ "Панцир".
З бойового розпорядження командира 14 армійського корпусу від 14.09.2025 №701/БР/дск відомо, що НОМЕР_3 обр ТрО до 06.00 17.09.2025 мають провести заходи відновлення бойового чергування на ПВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " в районі оборони НОМЕР_7 батальйону НОМЕР_3 ТрО. Про виконання (результати) доповісти позатерміновим бойовим донесенням до 06.00 17.09.2025.
З бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 14.09.2025 №1510/14/10901 стало відомо, що командиру загальновійськового резерву командира військової частини НОМЕР_2 визначено наступні завдання:
виділити 4 військовослужбовці зі складу загальновійськового резерву;
переміщення сил та засобів підрозділів здійснити приховано з дотриманням заходів безпеки застосування військ і скритого управління військами.
З бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_9 від 15.09.2025 №1510/14/10968дск стало відомо, що на виконання розпорядження командира НОМЕР_12 АК від 14.09.2025 №№701/БР/дск 4 батальйону військової частини НОМЕР_2 визначено наступні завдання: продовжити виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 11.09.2025 №№1510/14/10795дск та до 00.00 17.09.2025 оборони.
З витягу із журналу ведення бойових дій військової частини НОМЕР_2 від 11.10.2025 стало відомо, що 16.09.2025 о 12.00 по групі військовослужбовців які рухаються на ПВ "Шрек", в районі АДРЕСА_1 , скид з НОМЕР_13 (1п).
З витягу із позатермінового донесення командира НОМЕР_7 батальйону військової частини НОМЕР_2 №№1514/1275 від 14.09.2025 стало відомо, що командиру 3 6 ТРО військової частини НОМЕР_2 передано в підпорядкування молодшого лейтенанта ОСОБА_9 , командира інженерно-саперного взводу інженерної роти військової частини НОМЕР_2 ..... 2 військовослужбовці здійснюють рух в напрямку ПВ "ПАНЦИРЬ".
3 витягу із позатермінового донесення командира НОМЕР_7 батальйону військової частини НОМЕР_2 №1514/1193 КСП від 02.09.25 стало відомо, що на виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 №№6681Т від 31.08.2025 командира ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " група у кількості трьох військовослужбовців СПС ЗСУ, під час переміщення до ПВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " близько 15:31 01.29.2025 потрапила під мінометний обстріл 122 мм (2 од.) в районі ПВ "ПАНЦИР" (...). В результаті чого, військовослужбовці солдат ОСОБА_10 , старший солдат ОСОБА_11 зазнали осколкових поранень нижніх кінцівок. Станом на 22:00 01.09.2025 військовослужбовці групи перебувають на позиції ПВ "ПАНЦИР" та потребують евакуації.
Безпосередньо в районі вказаних позицій загиблих РТГр військової частини НОМЕР_14 - 4 в/с, поранених 4 в/с, в тому числі під висування та евакуації. Знищена ПВ "ШРЕК" знаходилась безпосередньо на кордоні з рф, довжина пішого маршруту заходу на них складає 11 км. Уникнути значних відкритих ділянок при проведенні маршрутів висування неможливо. Лісосмуги в цьому районі сильно пошкоджені обстрілами, приховане відновлення або створення нових позицій, враховуючи постійний контроль БПЛА противника, неможливе.
При цьому, з ПВ "ПАНЦИР" та "ГНІЗДО" (.......), які знаходяться в 1,8 км. від ПВ "ШРЕК", розташовані в більш захищеному місці, підхід противника ускладнений наявністю значних відкритих ділянок.
В зв'язку з вищезазначеним, звернувся з проханням про відтермінування відновлення ПВ "ШРЕК" для можливості більш детальної підготовки, розвідки, по можливості виявлення та подавлення вогневих позицій та точок злету БПЛА противника.
Крім того, з огляду на вищевикладені обставини просив розглянути питання щодо доцільності відновлення ПВ "ШРЕК".".
В акті перевірки встановлено, що командир НОМЕР_3 обр ТРО полковник ОСОБА_1 своїми діями порушив положення абзаців 2, 3, 10 статті 11, абзацу 1 статті 36, статі 16, статі 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вина в діях полковника ОСОБА_4 виражається у формі непрямого умислу.
Пунктом 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 16.10.2025 №96/нод за порушення вимог, положень абзаців 2, 3, 10 статті 11, абзацу 1 статті 36, статі 16, статі 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України командира військової частини НОМЕР_15 полковника ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення , передбачене пунктом "б" статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України - догана /а.с. 107-108/.
Позивач не погодився із прийнятим наказом та оскаржив його до суду.
Норми права, які підлягають застосуванню
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі також Дисциплінарний статут ЗСУ).
Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Відповідно до абзацу 2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України 4. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України.
Відповідно до абзаців 2, 3, 10 статті 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки:
свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;
бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання.
Відповідно до статті 16 Статуту внутрішньої служби кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно абзацу першого статті 36 Статуту командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень.
За правилами статті 37 Статуту військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ.
Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.
За змістом статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Види дисциплінарних стягнень, що накладаються на військовослужбовців, визначені статтею 48 Дисциплінарного статуту, одним із яких є догана (пункт "б").
Згідно із статтею 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (частина перша статті 84 Дисциплінарного статуту).
Згідно з частинами першою, третьою, сьомою статті 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Відповідно до статті 86 Дисциплінарного статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України."
Частиною другою розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 №608 передбачено, що службове розслідування не призначається якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення) або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.
Висновки щодо правозастосування
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі предметом спору є правомірність наказу відповідача від 16.10.2025 №96/нод в частині накладення на позивача, ОСОБА_3 , дисциплінарного стягнення у вигляді "догани".
Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність спірних актів індивідуальної дії критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень.
Підставами для притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності слугував висновок відповідача про порушення абзаців 2, 3, 10 статті 11, статті 16, абзацу 1 статті 36, статті 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України /а.с. 106/.
Порушення наведених вище норм виразилося у невиконанні Бойового розпорядження командира 14 армійського корпусу від 14.09.2025 №701/БР/дс, яким було визначено завдання до 06-00 годин 17.09.2025 провести заходи з відновлення бойового чергування на позиції відділення "Шрек" в районі оборони ТрО НОМЕР_3 обр ТрО.
Позивач не заперечує факт обізнаності з визначенням командиром НОМЕР_12 армійського корпусу бойового завдання командиру НОМЕР_3 обр ТрО (Мамедову Е.) до 06.00 17.09.2025 провести заходи з відновлення бойового чергування на позиції відділення "Шрек" в районі оборони батальйону ТрО НОМЕР_3 обр ТрО.
Крім того, у даній справі не є спірними обставини невиконання Бойового розпорядження командира 14 армійського корпусу від 14.09.2025 №701/БР/дс, викладені в Акті службового розслідування від 16.10.2025: прийняття рішень, вжиття заходів ОСОБА_12 , спроби підпорядкованих йому військовослужбовців виконати поставлені завдання з відновлення контролю над ПВ "Шрек", атаки противника, поранення військовослужбовців й т.ін.
Факти, викладені у матеріалах справи й, зокрема, в акті службового розслідування, сторонами справи не ставляться під сумнів.
Спірним питанням у даному випадку є лише безпосередньо оцінка відповідачем викладених в акті службового розслідування обставин, які призвели до невиконання бойового розпорядження, а саме, чи є вина позивача (у формі непрямого умислу) в невиконанні бойового розпорядження у поставлений строк до 17.09.2025.
Відповідаючи на це питання, суд вказує, що складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Тому, з метою дослідження обставин та встановлення ознак наявності чи відсутності складу правопорушення, перш за все слід, дослідити питання можливості виконати бойове розпорядження у розрізі зі встановленими актом службового розслідування умовами, що склалися під час його виконання, та оцінку цієї можливості співвіднести з викладеними у попередньому розділі рішення нормативними актами.
Аналіз наведених норм Статуту внутрішньої служби та Дисциплінарного статуту дає підстави дійти висновку про те, що військовослужбовець повинен бездоганно і неухильно дотримуватись порядку і правил, які встановлені Дисциплінарним статутом, Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України. Водночас за неналежне виконання службових обов'язків військовослужбовець може бути притягнений у встановленому порядку до дисциплінарної відповідальності.
У постанові від 30 квітня 2024 року у справі №420/17256/22 Верховний суд відзначив, що вирішальним під час накладення дисциплінарної відповідальності за скоєний військовослужбовцем проступок є характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, ступінь вини, попередня поведінка порушника, а однією із обставин, які потрібно довести, є вина особи в невиконанні або неналежному виконанні покладених на нього обов'язків. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини військовослужбовця, з'ясовуються відповідним командиром самостійно або під час службового розслідування і повинні бути відображені у відповідному наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або висновку службового розслідування.
Згідно абзацу першого статті 36 Статуту командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень.
В акті службового розслідування підтверджено, що на підставі отриманих наказів (розпоряджень) було видано наступні бойові розпорядження командира НОМЕР_3 обр ТрО (полковника ОСОБА_4 ), а саме: БР №1510/14/10968, БР 14.09.2025 БР№1510/14/10901; 15.09.2025 №1510/14/10972.
З бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 (позивача) від 14.09.2025 №1510/14/10901 стало відомо, що командиру загальновійськового резерву командира військової частини НОМЕР_2 визначено наступні завдання:
виділити 4 військовослужбовці зі складу загальновійськового резерву;
переміщення сил та засобів підрозділів здійснити приховано з дотриманням заходів безпеки застосування військ і скритого управління військами.
З бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_9 від 15.09.2025 №1510/14/10968дск стало відомо, що на виконання розпорядження командира НОМЕР_12 АК від 14.09.2025 №№701/БР/дск 4 батальйону військової частини НОМЕР_2 визначено наступні завдання: продовжити виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 11.09.2025 №№1510/14/10795дск та до 00.00 17.09.2025 оборони.
З витягу із журналу ведення бойових дій військової частини НОМЕР_2 від 11.10.2025, описаного в Акті службового розслідування, стало відомо, що 16.09.2025 о 12.00 по групі військовослужбовців, які рухаються на ПВ "Шрек", в районі АДРЕСА_1 , скид з НОМЕР_13 (1п).
Отже, командиром військової частини НОМЕР_9 полковником ОСОБА_4 вживалися заходи з метою виконання бойового розпорядження командира 14 армійського корпусу від 14.09.2025 №701/БР/дс.
А тому, порушення позивачем статті 36 Статуту в частині невжиття ОСОБА_12 заходів для виконання бойового розпорядження, судом не встановлено та спростовано обставинами, вказаними в Акті службового розслідування.
Більш того, судом досліджені пояснення полковника ОСОБА_4 , підполковника ОСОБА_5 , майора ОСОБА_6 , отримані в ході проведення службового розслідування.
Із пояснень заступника командира батальйону НОМЕР_3 ОБр ТрО майора ОСОБА_13 від 12.10.2025 слідує, що завдання були поставлені бойовими розпорядженнями, перелік яких наведено. Надалі майор Бабич вказує конкретні бойові розпорядження, якими визначалися сили і засоби для виконання завдання щодо відновлення бойового чергування на позиції відділення “Шрек», конкретизуючи які дії вчинялися і як саме все відбувалося.
На питання про втрату ПВ “Шрек» було надано відповідь, що ця позиція знищена в інженерному плані місяць тому (з дня виконання бойового розпорядження), з 09.08.2025 особовий склад на ній був відсутній, з доповідей командирів підрозділів, які займали дану позицію раніше, слідує, що спроби відновлення ПВ “Шрек» були неуспішними, призводили до постійних втрат особового складу та озброєння; перераховуються причини неможливості відновлення ПВ “Шрек»: відносна близькість до кордону із російською федерацією (майже на кордоні), щільний вогневий контроль із боку противника, віддаленість позиції (довжина пішого маршруту складає 11 км) та великі ділянки відкритої місцевості на маршруті висування роблять неможливими приховане відновлення або створення нових позицій (зокрема і через постійний контроль БпЛА противника).
ОСОБА_14 підтвердив, що командир НОМЕР_3 ОБр ТрО визначав бойові розпорядження щодо відновлення бойового чергування на ПВ “Шрек» і навів конкретні номери таких бойових розпоряджень.
На питання про вжиті заходи щодо недопущення втрати ПВ “Шрек» майор ОСОБА_6 зазначив, що втрати не було, адже позиція була знищена в інженерному плані, особового складу на ній не було з 09.08.2025, вказав про те, що вже робилися спроби зайняти та відновити дані позиції, проте безуспішно, що призводило до жертв (як вбитих, так і поранених) /а.с. 123-124/.
Із досліджених судом пояснень начальника штабу - заступника командира батальйону НОМЕР_3 НОМЕР_16 ТрО майора ОСОБА_13 суд не вбачає того, що позивач не вчиняв жодних дій/ допустив бездіяльність, як це стверджував відповідач, які призвели б до невиконання бойового розпорядження командира 14 армійського корпусу від 14.09.2025 № 701/БР/дск.
Поясненнями військовослужбовців НОМЕР_3 обр ТрО навпаки підтверджено факти видання полковником ОСОБА_4 бойових розпоряджень на виконання бойових розпоряджень, які були видані командиром 14 армійського корпусу, та пояснено об'єктивні причини (які не залежать від волі позивача), з яких вбачалося неможливим відновлення чергування на ПВ “Шрек».
Командир 4 батальйону НОМЕР_3 ОБр ТрО підполковник ОСОБА_15 надав аналогічні пояснення, що й начальник штабу - заступник командира батальйону НОМЕР_3 ОБр ТрО майора ОСОБА_13 . Відповідно із даних пояснень теж не вбачається допущення бездіяльності полковником ОСОБА_4 , що призвела до невиконання бойового розпорядження командира 14 армійського корпусу від 14.09.2025 № 701/БР/дск, а навпаки підтверджено факти видання полковником ОСОБА_4 бойових розпоряджень на виконання бойових розпоряджень, які були видані командиром 14 армійського корпусу та об'єктивні причини (які не залежать від волі позивача), з яких вбачалося неможливим відновлення чергування на ПВ “Шрек» /а.с. 125-126/.
Судом також досліджено надані в ході проведення службового розслідування пояснення командира НОМЕР_17 ТрО полковника ОСОБА_1 , згідно яких позивачем підтверджено поставлені завдання бойовими розпорядженнями командира НОМЕР_12 армійського корпусу. Надалі на виконання бойових розпоряджень командира 14 армійського корпусу позивач як командир НОМЕР_3 ОБр ТрО видавав бойові розпорядження, що підтвердили майор ОСОБА_6 та підполковник ОСОБА_5 в своїх поясненнях, з різною метою (з метою посилення протиповітряного прикриття від ударів засобів повітряного нападу на гранично малих та малих висотах підрозділів бригади під час ведення оборони, з метою покращення тактичного положення в межах батальйонного району оборони НОМЕР_7 батальйону територіальної оборони НОМЕР_3 окремої бригади територіальної оборони).
На питання про втрату ПВ “Шрек» ОСОБА_2 зазначив, що втрати не було, адже позиція була знищена в інженерному плані, про що по факту отримання було здійснення позатермінове бойове донесення командиру ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 », особового складу на ній не було з 09.08.2025, вказав про те, що вже робилися спроби зайняти та відновити дані позиції, проте безуспішно, що призводило до жертв (як вбитих, так і поранених).
Для виконання завдання із відновлення чергування на ПВ “Шрек» було створено ударно-пошукову групу, групу закріплення, які приступили до поетапного виконання завдання. Здійснено ураження сил (імовірного розташування) противника засобами артилерії, БпАК, для придушення БпЛА противника на позиції виставлено окопні засоби РЕБ. Під час виконання даного завдання було виявлено мінування маршрутів на ПВ “Шрек», що вказує на довготривалу відсутність військовослужбовців на позиції /а.с. 127-128/.
Відтак із пояснень командира НОМЕР_17 ТрО полковника ОСОБА_1 від 12.10.2025 суд не встановив допущення бездіяльності полковником ОСОБА_4 , що призвела до невиконання бойового розпорядження командира 14 армійського корпусу від 14.09.2025 №701/БР/дск, а навпаки підтверджено факти видання ним бойових розпоряджень на виконання бойових розпоряджень, які були видані командиром 14 армійського корпусу та об'єктивні причини (які не залежать від волі позивача), з яких вбачалося неможливим відновлення чергування на ПВ “Шрек».
Отже, при проведенні службового розслідування пояснення посадових осіб 119 ОБр ОСОБА_16 (полковника ОСОБА_4 , підполковника ОСОБА_5 , майора ОСОБА_6 ) хоча формально і були відібрані, однак належну оцінку їм віповідачем надано не було.
Підсумовуючи викладене, із пояснень посадових осіб 119 ОБр ОСОБА_16 (полковника ОСОБА_4 , підполковника ОСОБА_5 , майора ОСОБА_6 ), пункту 3.2 акта службового розслідування, судом встановлено, що позивач віддавав бойові розпорядження, спрямовані на виконання бойового розпорядження командира 14 армійського корпусу від 14.09.2025 №701/БР/дск, в яких визначалось завдання щодо відновлення контролю над ПВ “Шрек» та для цього командиру загальновійськового резерву комнадира військової частини НОМЕР_2 було визначено завдання із виділення 4 військовослужбовців зі складу загальновійськового резерву, що мало місце і ніяким чином не оспорюється відповідачем.
В акті службового розслідування взагалі відсутні докази, які підтверджували б особисту вину позивача та вчинення ним дисциплінарного проступку, навпаки пояснення посадових осіб 119 ОБр ТрО, які не спростовані відповідачем, свідчать, що позивач визначав завдання із відновлення ПВ “Шрек» і заходи із відновлення проводились протягом значного проміжку часу, що вказано в акті службового розслідування, проте воно не було виконано із об'єктивних причин:
- позиція відділення “Шрек» була знищена ще у серпні 2025 року (з пояснень посадових осіб 119 ОБр ТрО),
- постійні втрати особового складу, що зумовлено відносною близькістю до кордону із російською федерацією,
- щільним вогневим контролем із боку противника,
- віддаленістю позиції (довжина пішого маршруту складає 11 км);
- великими ділянками відкритої місцевості на маршруті висування.
Всі ці фактори змушували кожного разу піднімати питання доцільності відновлення контролю над позицією відділення, що також вказано в акті службового розслідування наступним твердженням: “Крім того, з огляду на вищевикладені обставини прошу розглянути питання щодо доцільності відновлення ПВ “Шрек»».
Суд погоджується з доводами представника позивача, що відновлення контролю над позицією відділення, яку до цього знищили - складне завдання, яке полягає не лише у відправленні особового складу, а ще й у підготовці оборонних позицій та доставлення боєприпасів, продовольства.
В акті службового розслідування теж вказано, що задовго до визначення завдання із відновлення контролю над ПВ “Шрек», оформленого бойовим розпорядженням командира 14 армійського корпусу від 14.09.2025 № 701/БР/дск, невиконання якого і ставиться у провину позивачу, були спроби відновити контроль над ПВ “Шрек», проте безуспішні.
Не маючи ні можливості, ні морального права оцінювати дії як командування, так і позивача, суд все ж констатує, що неможливість відновлення ПВ "Шрек" не має жодного правового зв'язку з непрямим умислом в діях полковника ОСОБА_4 , на який вказано у висновку службового розслідування.
З матеріалів як службового розслідування, так і справи в цілому слідує висновок про неможливість або крайню ускладненість виконання бойових розпоряджень, пов'язаних із відновлення контролю над ПВ "Шрек". Оцінка цього при винесенні оскаржуваного наказу - відсутня.
При накладенні дисциплінарного стягнення відповідач вказав на вину ОСОБА_3 у формі непрямого умислу, не пояснюючи в чому полягає цей умисел (див висновок службового розслідування).
Суд також з цим не може погодитися.
Правова конструкція вини у формі непрямого умислу передбачає, що винна особа передбачає негативні наслідки своєї дії чи бездіяльності та свідомо допускає настання негативних наслідків, хоч прямо їх і не бажає (див. ч. 3 ст. 24 Кримінального кодексу України).
Матеріали службового розслідування як і оскаржуваний наказ про накладення дисциплінарного стягнення ні у якій формі не містять відомостей про те, чим доведено непрямий умисел ОСОБА_3 у неуспішній спробі відновити контроль над ПВ "Шрек", в чому його дії виявилися недостатніми, з чого слідує, що ОСОБА_2 свідомо допускав невиконання бойових розпоряджень.
Насамкінець, матеріали службового розслідування та оскаржуваний наказ жодним чином не містять пояснення та доказів наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями ОСОБА_3 та неуспішністю відновлення контролю над ПВ "Шрек".
При цьому суд повторює, що відповідачем жодним чином не надано оцінки бойовій обстановці, що склалася на час виконання бойових розпоряджень стосовно ПВ "Шрек".
Вказане призводить до висновку про відсутність передбачених законом елементів складу дисциплінарного правопорушення.
Тому притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за відсутності складу дисциплінарного проступку - є необґрунтованим.
Частиною сьомою статті 85 Дисциплінарного статуту визначено, що порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України.
Наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608 затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі Порядок № 608, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.
Службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння) (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 608).
Особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування (пункт 8 розділу ІІІ Порядку).
Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць. Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців (пункт 13 розділу ІІІ Порядку № 608).
Згідно з пунктом 1 розділу ІV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані:
дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;
виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;
розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.
Відповідно до пункту 3 розділу ІV Порядку №608 військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
знати підстави проведення службового розслідування;
бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування;
відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;
давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення;
з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень;
порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації;
висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять;
ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником);
оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
За результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини (пункт 1 розділу V Порядку № 608).
За змістом пунктів 5, 6 розділу V Порядку №608 акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.
Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Відповідно до пункту 1 розділу VІ Порядку № 608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Згідно з пунктом 2 розділу VІ Порядку № 608 дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник).
У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
Якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк (пункт 4 розділу VІ Порядку № 608).
Суд зазначає, що рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
Суд також зауважує, що, обираючи до позивача вид дисциплінарного стягнення, відповідач не врахував відсутність у позивача дисциплінарних стягнень на момент його накладення.
Суд погоджується з доводами представника позивача про те, що відповідачем не було доведено до відома позивача про накладене дисциплінарне стягнення у порядку, визначеному статтею 97 Дисциплінарного статуту. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Тож з урахуванням встановлених обставин справи та викладених правових висновків суд приймає рішення про те, що оскаржуваний пункт 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 16.10.2025 №96/нод "Про результати проведення службового розслідування", не відповідає критеріям правомірного та обґрунтованого рішення суб'єкта владних повноважень, які встановлені частиною другою статті 2 КАС України, тому його належить визнати протиправним та скасувати.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання внести зміни до особової справи ОСОБА_1 в частині скасування записів про накладення дисциплінарного стягнення, суд зазначає таке.
Статтею 105 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено, що облік заохочень та дисциплінарних стягнень ведеться в усіх підрозділах (від роти і вище) та військових частинах.
Згідно з статтею 106 Дисциплінарного статуту усі заохочення та дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, у тому числі і заохочення, оголошені командиром усьому особовому складу підрозділу (команди), військової частини, заносяться у тижневий строк до службової картки військовослужбовця.
У разі зняття дисциплінарного стягнення у службовій картці військовослужбовця в розділі "Стягнення" робиться запис - коли й ким стягнення знято.
Оскільки тижневий строк з дня накладення дисциплінарного стягнення 16.10.2025 вже минув, суд приходить до висновку, що в силу вимог статті 106 Дисциплінарного статуту запис про оголошення догани внесений до службової картки позивача.
З огляду на викладене, зобов'язання військової частини НОМЕР_1 внести зміни до особової справи ОСОБА_1 в частині скасування запису про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на підставі пункту 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 16.10.2025 №96/нод "Про результати проведення службового розслідування" є належним способом захисту прав позивача.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
Решта аргументів, заявлених сторонами, на даний висновок суду не впливає і його не змінює.
Виходячи зі заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат
Позивач звільнений від сплати судового збору.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_18 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_19 ) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.
Визнати противоправним та скасувати пункт 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 16.10.2025 №96/нод "Про результати проведення службового розслідування" в частині оголошення ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення "догана".
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 внести зміни до особової справи ОСОБА_1 в частині скасування запису про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на підставі пункту 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 16.10.2025 №96/нод "Про результати проведення службового розслідування".
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.С. Шевяков