Справа № 420/5040/25
01 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву Військової академії м. Одеса про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.01.2025 у справі №420/5040/25 позов ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Військової академії (м. Одеса) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.02.2020 по 20.06.2020 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020.
Зобов'язано Військову академію (м. Одеса) здійснити з 01.02.2020 по 20.06.2020 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020, для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням раніше виплачених сум.
23.03.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 20.03.2026) Військова академія м. Одеса (далі - заявник) звернулася до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду, в якій просить відстрочити виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі 420/5040/25 на 120 днів з моменту винесення ухвали суду.
Необхідність відстрочення виконання рішення суду мотивована тим, з урахуванням внесень змін до Державного бюджету України на 2025 та 2026 роки, станом на день подання заяви у відповідача відсутні виділені коштів для потреб оборони, в тому числі покриття сум на виконання рішень судів. Водночас, відповідач вживає ряд вичерпних заходів щодо отримання коштів та подальшої їх виплати (виконання рішення суду), однак з врахуванням законодавчо визначених процедур виділення коштів, а також перерозподілу Міністерством фінансів та в подальшому зарахування фінансів трьом розпорядникам коштів, кошти для виконання рішення суду станом на день подання заяви на рахунках відсутні.
Ухвалою від 24.03.2026 розгляд заяви призначено на 01.04.2026 об 11:00 год.
В судове засідання учасники справи не з'явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду.
Представник заявника надав клопотання про розгляд вказаної заяви без його участі.
За правилами частини 2 статті 378 КАС України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду..
Ураховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву у порядку письмового провадження.
Оцінюючи наявність підстав для відстрочення виконання судового рішення, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною третьою статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим.
За частиною 4 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно частиною п'ятою статті 378 КАС України, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Отже, нормами Кодексу адміністративного судочинства України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.
Водночас обов'язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.
Також, при вирішені питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду суд ураховує ступінь вини відповідача у виникненні спору.
Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов'язань заявнику та/або не доведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань.
У даному випадку обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим, заявником зазначено те, що Військова академія є розпорядником коштів третього рівня та фінансується забезпечувальним фінансовим органом, кошти на рахунках Академії для виконання рішення суду відсутні.
Заявником також надано Основні та Додаткові заявки-розрахунки на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення за вересень, жовтень, листопад, грудень 2025 року та за січень 2026 року з додатками, з яких вбачається, що до “Розрахунків потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення» включаються відомості про ОСОБА_1 та потребу у виділенні для виплати йому коштів на виконання рішення суду.
У постанові від 06.12.2019 у справі № 2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
Оцінюючи доводи заяви про відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але і його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30.01.2020 у справі № 819/150/17).
Як видно з матеріалів справи, відповідач обґрунтовував необхідність задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення відсутністю достатнього та своєчасного фінансування витрат на виконання судових рішень щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовців.
Суд зауважує, що наявність обставин, які ускладнюють виконання особою судового рішення, мають бути підтверджені належними доказами. Разом з цим, заявником не було надано до суду доказів на підтвердження наявності обставин (фактів), що ускладнюють виконання судового рішення, із заявою про відстрочення виконання якого він звернувся.
Зокрема, заявником не надано доказів, які свідчать про скрутне матеріальне становище боржника - Військової академії та підтверджують вчинення суб'єктом владних повноважень усіх можливих дії, спрямованих на виконання рішення суду у цій справі.
Обставини, на які посилається Військова академія в своїй заяві, не свідчать про об'єктивну неможливість виконати рішення суду.
При цьому суд враховує те, що право особи на здійснення виплати заборгованості по грошовому забезпеченні не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Відтак, суд висновує, що заявником не доведено наявності обставин, які б свідчили про можливість застосування положень статті 378 КАС України в частині відстрочення виконання рішення суду.
Ураховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду в даній справі.
Керуючись статтями 241, 248, 378 КАС України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви Військової академії м. Одеса про відстрочення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.01.2025 у справі № 420/5040/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.С. Пекний