з питань залишення позову без розгляду
31 березня 2026 рокусправа № 380/16357/25
Львівський окружний адміністративний суд
у складі головуючої - судді Потабенко В.А.,
за участю секретаря судових засідань - Согор А.Н.,
за участю представника позивача - Биця І.А., згідно договору,
представника відповідача - Черевки М.М., згідно наказу,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач), у якій просить:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення винесені Головним управління ДПС у Львівській області стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: №36987/13-01-24-08 від 28.08.2024, №36983/13-01-24-08 від 28.08.2024, №36981/13-01-24-08 від 28.08.2024, №36984/13-01-24-08 від 28.08.2024.
Ухвалою суду від 18.08.2025 було залишено позовну заяву без руху.
27.08.2025 позивачем подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 01.09.2025 суддя відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою від 20.10.2025 суддя вирішила продовжити розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначила підготовче засідання.
18.09.2025 відповідач подав клопотання про залишення позову без розгляду (вх. № 74894), в якому зазначає таке. Платнику податків - фізичній особі ОСОБА_2 надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення через АТ «Укрпошта», що підтверджується інформацією про відстеження пересилання поштового відправлення за номером штрихкодового ідентифікатора №0600931890236 від 17.06.2024 на зареєстровану податкову адресу: АДРЕСА_1 - наказ ГУ ДПС у Львівській області «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 )» від 13.06.2024 № 3118-ПП і повідомлення від 14.06.2024 №415/13-01-24-08-08, у якому було зазначено, що з 22.07.2024 буде проводитись документальна позапланова невиїзна перевірка та відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України необхідно, починаючи із зазначеного терміну, забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема первинні та інші документи, які підтверджують отримання доходів і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС. Конверт повернувся 03.07.2024 з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Платник податків - фізична особа ОСОБА_1 згідно вищезазначеного повідомлення не надав до перевірки первинних документів і відомостей, пов'язаних з виникненням доходу, про що складено акт від 26.07.2024 «Про ненадання документів до перевірки». Акт про результати проведеної перевірки від 29.07.2024 №31844/13-01-24-08 03/3782905631 надіслано ОСОБА_2 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу: АДРЕСА_1 , однак такий лист повернувся до контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання». На підставі вищезазначеного акту перевірки сформовано оскаржувані податкові повідомлення рішення, які надіслані рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу 81070, смт. Івано-Франкове, вул. Богунська, 9/3, який повернувся до контролюючого органу 13.09.2024. Відповідач звертає увагу суду, що відомості офіційного сайту «Укрпошта» які містять інформацію про наявність та стан пересилання поштових відправлень постійно оновлюються та зберігаються в системі протягом 6 місяців з моменту реєстрації, а тому відсутність на офіційному веб-сайті Укрпошти відомостей про поштове відправлення не є підставою вважати, що відповідна кореспонденція не надсилалася. Згідно з п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Пунктом 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення . При цьому добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків. Позивач стверджує, що ним не отримано наказ на перевірку, письмове повідомлення в якому визначено обов'язок надання документів до перевірки та вимогу про надання документів за встановленим переліком. З огляду на наведені обставини та докази, ГУ ДПС у Львівській області діяло в межах та у відповідності до норм Податкового кодексу України. Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно правових спорів регулюються Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Платник податків, який вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені його права, свободи або інтереси, для їх захисту, відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, має право звернутися до адміністративного суду. Частиною 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів . Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином, із врахуванням строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 122 КАС України, а також у відповідності до правової позиції Верховного Суду у складі судової палати, викладеній у постанові від 27.11.2020 у справі № 500/2486/19, ОСОБА_1 пропущено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, які були надіслані на адресу позивача 28.08.2024 та повернулись назад до податкового органу 13.09.2024 (дата відліку шестимісячного строку). Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені ст. 123 КАС України, п. 3 якої встановлено, що суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або підстави вказані ним у заяві, будуть визначені судом неповажними. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (п. 4 ст. 123 КАС України). При цьому, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин, незалежних від позивача, унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом. Поважними причинами несвоєчасного звернення з позовом до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Підстави пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій. З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на звернення до суду, особа, яка має намір подати позовну заяву, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, зокрема, спрямовані на підготовку позовної заяви, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що наведені представником позивача обставини, а саме неотримання оскаржуваних документів, не можуть визнаватись судом поважними, оскільки такі жодним чином не доводять того факту, що позивач не зміг отримати рекомендоване поштове відправлення, яким надіслано оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення, з підстав та обставин, що були об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, а тому підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду - відсутні.
Представник позивача заперечив проти залишення позову без розгляду з підстав, викладених у запереченні від 31.03.2026 вх. № 26102. Зазначив, що за правилами ст. 122 КАС України строк на звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За твердженням відповідача, оскаржувані у даній справі податкові повідомлення рішення були надіслані позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернувся до контролюючого органу 13.09.2024. Саме з цієї дати відповідач обраховує строк звернення позивача до адміністративного суду. Разом з тим, до матеріалів справи відповідачем додано декілька конвертів про надіслання позивачу поштових відправлень, однак до жодного з них не додано опису їхнього вмісту. Відтак, не відомо чи містилися саме податкові повідомлення-рішення у котромусь із цих конвертів. Твердження відповідача про надіслання позивачу саме податкових повідомлень-рішень не підтверджено жодними доказами. Усі надані відповідачем конверти були повернуті йому «за закінченням терміну зберігання». Це свідчить, що позивач не отримував жодного із них, та не був знайомий з їхнім вмістом. Обов'язку громадян отримувати усі надіслані їм поштові відправлення чинним законодавством України не встановлено. Крім того, в умовах воєнного стану, це може бути ускладнено або навіть небезпечно. Про оскаржувані податкові повідомлення-рішення та їхній зміст позивачу стало відомо з іншої судової справи №380/9027/25 про стягнення з нього податкового боргу на підставі цих же податкових повідомлень-рішень, в результаті ознайомлення з матеріалами справи його представника - адвоката Биця І.А. Доступ до цих матеріалів було надано 27.06.2025, відтак, щонайшвидше з цієї дати позивачу стало відомо про оскаржувані податкові повідомлення-рішення та їх зміст. Позов про їх скасування було подано 11.08.2025, про що в матеріалах справи наявна відповідна відмітка. Таким чином, позов подано в межах передбаченого ст. 122 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, а тому підстав для залишення позову без розгляду немає. Разом з тим, якщо суд дійде висновку, що вказаний строк було пропущено, просив визнати наведені вище підстави поважними та поновити позивачу вказаний строк.
В підготовчому засіданні представник відповідача підтримав подане ним клопотання, просив його задовольнити.
В підготовчому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення клопотання.
Вирішуючи клопотання про залишення позову без розгляду, суд виходить з такого.
Частина 1 ст. 55 Конституції визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Підстави залишення позовної заяви без розгляду визначені ст. 240 КАС України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо:
1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;
2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;
3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;
5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду;
6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява;
7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;
8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу;
9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;
10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Відповідач просить залишити позов без розгляду з підстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України.
При цьому суд вказує таке.
Частинами 3, 4 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України у урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
З матеріалів справи видно, що платнику податків - фізичній особі ОСОБА_2 надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення через АТ «Укрпошта», що підтверджується інформацією про відстеження пересилання поштового відправлення за номером штрихкодового ідентифікатора №0600931890236 від 17.06.2024 на зареєстровану податкову адресу: 81070, смт. Івано-Франкове, вул. Богунська, 9/3 - наказ ГУ ДПС у Львівській області «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 )» від 13.06.2024 № 3118-ПП і повідомлення від 14.06.2024 №415/13-01-24-08-08, у якому було зазначено, що з 22.07.2024 буде проводитись документальна позапланова невиїзна перевірка та відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України необхідно, починаючи із зазначеного терміну, забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема первинні та інші документи, які підтверджують отримання доходів і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС. Конверт повернувся 03.07.2024 з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Платник податків - фізична особа ОСОБА_1 згідно вищезазначеного повідомлення не надав до перевірки первинних документів і відомостей, пов'язаних з виникненням доходу, про що складено акт від 26.07.2024 «Про ненадання документів до перевірки». Акт про результати проведеної перевірки від 29.07.2024 №31844/13-01-24-08 03/3782905631 надіслано ОСОБА_2 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу: АДРЕСА_1 , однак такий лист повернувся до контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання». На підставі вищезазначеного акту перевірки сформовано оскаржувані податкові повідомлення рішення, які надіслані рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу 81070, смт. Івано-Франкове, вул. Богунська, 9/3, який повернувся до контролюючого органу 13.09.2024.
Водночас, за правилами ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За твердженням відповідача, оскаржувані у даній справі податкові повідомлення рішення були надіслані позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернувся до контролюючого органу 13.09.2024. І саме з цієї дати відповідач обраховує шестимісячний строк звернення позивача до адміністративного суду.
Разом з тим, суд погоджується з твердженням представника позивача про те, що до матеріалів справи відповідачем додано декілька конвертів про надіслання позивачу поштових відправлень, однак до жодного з них не додано опису їхнього вмісту. Відтак, не відомо чи містилися у котромусь із цих конвертів саме оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Суд також враховує пояснення представника позивача про те, що про оскаржувані податкові повідомлення-рішення та їхній зміст позивачу стало відомо з іншої судової справи, №380/9027/25 за позовом ГУ ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу до бюджету в розмірі 1460198,88 грн. на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №36987/13-01-24-08 від 28.08.2024, №36983/13-01-24-08 від 28.08.2024, №36981/13-01-24-08 від 28.08.2024, №36984/13-01-24-08 від 28.08.2024 в результаті ознайомлення з матеріалами справи його представника - адвоката Биця І.А.
Так, згідно з долученою до матеріалів справи картки руху документа в ЕС, доступ до матеріалів адміністративної справи було надано 27.06.2025.
Тому суд висновує, що саме з цієї дати позивачу стало відомо про оскаржувані податкові повідомлення-рішення та підстави їх прийняття.
При цьому, позов про визнання їх протиправними та скасування було подано ОСОБА_1 11.08.2025.
Таким чином, позов подано в межах передбаченого ст. 122 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, який рахується з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто з 27.06.2025.
Відтак, твердження відповідача про те, що позивач пропустив строк звернення до суду, не відповідає дійсності.
Також необхідно зазначити, що Конституцією України (ст. ст. 8, 129 та 147) гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. При цьому, загальновизнано, що його базовим елементом є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, а також можливість відступу судом від своєї попередньої правової позиції лише за наявності вагомих підстав. Слід зазначити, що єдність судової практики відіграє надважливу роль у забезпеченні однакового правозастосування в адміністративному судочинстві, що сприяє правовій визначеності та передбачуваності стосовно вирішення спірних ситуацій для учасників судового процесу.
Також суд відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992).
Суд також враховує позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні по справі «Іліан проти Туреччини». Згідно вказаного рішення, правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Тобто, правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, навіть у разі пропуску строку звернення до суду без відповідних додаткових обґрунтувань.
Отже, з огляду на наведене вище, з метою уникнення правового пуризму та недопущення обмеження права позивача на доступ до суду, суд констатує відсутність правових підстав для залишення позову у цій справі без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги надані докази, а також з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя та гарантування права на судовий захист, суд дійшов висновку про відмову відповідачу у клопотання про залишення позову без розгляду.
Керуючись ст. ст. 121, 122, 123, 240, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи по суті.
Повний текст ухвали складено 31.03.2026.
СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна